Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Відгук на альманах «Літакцент -2008. Випуск 1» К: «Темпора» 2008 -543 с.
Перегорнувши останню сторінку цього, без сумніву, фахового видання про тенденції розвитку сучасного світового та українського літературного процесу відчуваєш легку ностальгію за світом вишуканого мистецького слова, який зачаровує своєрідною магією та магнетизмом.- саме такі емоції та враження виникли в моїй читацькій свідомості після прочитання альманаху, який вийшов у світ в київську видавництві «Темпора» наприкінці 2008 року.
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
Про публікацію
