Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
2026.09.02
12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Відгук на альманах «Літакцент -2008. Випуск 1» К: «Темпора» 2008 -543 с.
Перегорнувши останню сторінку цього, без сумніву, фахового видання про тенденції розвитку сучасного світового та українського літературного процесу відчуваєш легку ностальгію за світом вишуканого мистецького слова, який зачаровує своєрідною магією та магнетизмом.- саме такі емоції та враження виникли в моїй читацькій свідомості після прочитання альманаху, який вийшов у світ в київську видавництві «Темпора» наприкінці 2008 року.
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
Про публікацію
