Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Відгук на альманах «Літакцент -2008. Випуск 1» К: «Темпора» 2008 -543 с.
Перегорнувши останню сторінку цього, без сумніву, фахового видання про тенденції розвитку сучасного світового та українського літературного процесу відчуваєш легку ностальгію за світом вишуканого мистецького слова, який зачаровує своєрідною магією та магнетизмом.- саме такі емоції та враження виникли в моїй читацькій свідомості після прочитання альманаху, який вийшов у світ в київську видавництві «Темпора» наприкінці 2008 року.
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
Про публікацію
