Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.09
16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!
2026.02.09
16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.
Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.
Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
2026.02.09
14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б
2026.02.09
14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
2026.02.09
10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.
Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.
Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —
2026.02.09
10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних
2026.02.08
15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
2026.02.08
12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
2026.02.08
11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
2026.02.08
09:09
Із Леоніда Сергєєва
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книга, що спонукає замислитись про… Літературу!
Відгук на альманах «Літакцент -2008. Випуск 1» К: «Темпора» 2008 -543 с.
Перегорнувши останню сторінку цього, без сумніву, фахового видання про тенденції розвитку сучасного світового та українського літературного процесу відчуваєш легку ностальгію за світом вишуканого мистецького слова, який зачаровує своєрідною магією та магнетизмом.- саме такі емоції та враження виникли в моїй читацькій свідомості після прочитання альманаху, який вийшов у світ в київську видавництві «Темпора» наприкінці 2008 року.
Може виникнути цілком закономірне питання про актуальність та новизну рецензованої книжки, але будьте певні, така книга, на моє переконання ніколи не втратить актуальності для вдумливих читачів, які захоплюються літературою та цікавляться її новинками.
На сторінках цікавого видання перед Вами відкриються неупереджені, певною мірою – дискусійні точки зору на проблеми розвитку сучасної української та світової літератури, критичні відгуки на книжкові новинки, які подано у рубриці «Полиця бібліофіла». Також у прекрасній рубриці «Візаві» запропоновано низку зворушливих та легких для сприйняття інтерв’ю з видатними письменниками, критиками та літературознавцями сучасності. А саме: класиком англійської сучасної літератури С’юзан Байат; літературознавцем та культурологом Анатолієм Макаровим; видатним письменником англ.. літ. 21 століття Іеном Мак’юеном; Професором і Шекспірознавцем Марком Соколянським; поетом, прозаїком, одним із засновників Нью-Йоркської групи Богданом Бойчуком; письменником Василем Шклярем, Галиною Крук викладачем ЛНУ Франка та багатьма іншими. Спонукають до тривалих роздумів «Рефлексії з приводу» монографій та досліджень сучасного наукового літературно-критичного дискурсу 2008 року. А розділ «Дискусійне поле» захопив мою увагу конструктивною полемікою науковців з приводу стану, тенденцій та перспектив розвитку світового та українського Шекспірознавства. У цьому об’ємному фоліанті подано інформацію про такі літературні феномени як постмодернізм та «Бу-Ба-Бу». («Бу-Ба-Бу» - «Бурлеск- Балаган – Буфонада» - літературна течія кінця ХХ ст. з лав якої вийшли багато митців сучасної української літератури.) .
На жаль формат читацького відгуку не дозволяє повністю висвітлити неоднозначні проте надзвичайно правдиво та точно викладені літературні факти, перспективи та тенденції мистецтва художнього слова, але зазирнувши на цікаво та зручно оформлений сайт з такою ж назвою, навіть найвибагливіший гурман «літературної кухні» вдовольнить свої літературні вподобання та смаки.
Видання «Літакцент» - це «вибір, оригінальне міркування, привертання уваги «орієнтація на місцевості», проте аж ніяк не претензія на остаточність оцінок». Книга закликає свого читача до незабутньої мандрівки неозорими обріями української та світової літератури. Вирушивши в цю подорож ви точно не будете нудьгувати і затамувавши подих читатимете далі… «Літацент» - книга та сайт для тих хто вірить, що літературне слово здатне змінити світ та суспільство на краще. «Тому готуйтеся до зустрічі з дискусійними гострими думками і сприймайте їх як запрошення до полеміки» так вдало започаткованої провідними науковцями «Києво-Могилянської Академії»
30.05.2012 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
• Перейти на сторінку •
"Осіннє"
Про публікацію
