Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
2026.11.22
18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
2026.11.22
18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
«Люди не хочуть рятувати душі. Тільки тіла»
І знову мені випала щаслива нагода поринути в золоті сторінки нового бестселера –другої книги трилогії «Биті є Макс», якою порадувала численних шанувальників свого таланту Люко Дашвар у співпраці з харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» на початку 2012 року.
Роман написано, як своєрідне захоплююче продовження книги «Рай. Центр». Головного героя –Максима Сердюка – успішного бізнесмена, випускника лондонської економічної школи, сина депутата, для процвітання якого батьки готові зробити все і навіть більше, мучить невідворотне почуття провини за не врятоване життя коханої дівчини Люби. Макс не наважився стрибнути в невблаганні води могутнього Дніпра, аби подати допомогу тендітній дівчині.
Понад усе Макс прагне бути незалежним від свого впливового батька і самостійно досягти успіху та визнання у сповненому викликів сучасному суспільстві. Проте, зазнавши невдачі та злиднів вирішує повернутись додому. Хлопець самовіддано допомагає глухонімій хатній робітниці Дорі, яка хоче знайти свою матір, що виїхала на заробітки до Португалії – майстерно змальовуючи всі складні перипетії цієї сюжетної лінії письменниця, на моє переконання, прагне привернути увагу читача до проблеми заробітчанства. Таким чином Макс шукає виправдання перед пам’ятю Люби і власним сумлінням за її трагічну загибель.
Ще однією важливою проблемою, яку заторкує завбачлива авторка є проблема сирітства та волонтерства, що є, переважно, матеріально стимульована в сучасній Україні. Особливо переконливо таку невтішну ситуацію засвідчує епізод організації благодійного балу, який Максим, навмисне влаштовує в холодному закинутому цеху. (с.59) Таким чином Люко Дашвар втілює в діях героя намагання показати різкий контраст між умовами життя пересічних українців та так званих мажорів головний закон яких – вседозволеність та цілковита безкарність. А олов’яна ложка, якою нахабні багатії жадібно обідають замість звичного вишуканого посуду, стає символом рівності багатих та бідних. Саме на балу Дора зустрічає своє кохання – журналіста Данка, заради якого Дора навчилася розмовляти, (!) але закоханій до нестями парі не судилося збудувати спільного майбутнього у шаленому вирі суворих життєвих обставин. В цьому гостро соціальному романі перед внутрішнім сприйняттям читача постає ціла низка дуже актуальних проблем, які заважають жити в гармонії людям сучасного суспільства: відмивання коштів через благодійний фонд, безкарність дітей впливових політиків, адже «золота молодь», зазвичай, уникає покарання та відповідальності за найжорстокіші злочини і навіть вбивство людини (!)
Характерною особливістю стилю роману є його простота та легкість сприйняття. Незважаючи на якісне оформлення книги в тексті трапляються кальки з російської мови, (розстроївся замість правильного - засмутився –с.73; займатися коханням – замість кохатися – с.71; намалювалась рос. нарисовалась – с.81; з лиця води не пити –с.81; зійде - рос. сойдет – с.102; стане лікуватися –с.172; биту годину –с.193; прозорлива замість завбачлива),які можуть стати неприємною несподіванкою для уважного читача. Однак вказані коректорські недоліки не затьмарюють насолоди смакування життєвих колізій в яких перебувають персонажі роману цієї талановитої жінки та неординарної творчої особистості. І так, шкода прощатись з такими різними та своєрідними людьми, які стануть для Вас близькими друзями після читання книги.
8.06.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Люди не хочуть рятувати душі. Тільки тіла»
Відгук на роман «Биті є Макс» видатної української сучасної письменниці Люко Дашвар
Довідка видавництва «Клуб сімейного дозвілля»: «2007 року дебютний роман Люко Дашвар «Село не люди» приніс їй другу премію престижного літературного конкурсу «Коронація слова». 2008 рік, «Молоко з кров’ю» Дашвар стає «Книгою року Бі-бі-сі» - і знову диплом «Коронації». 2009 рік, на «Рай. Центр» припав «Вибір видавців» конкурсу. А вже 2010 року, коли загальний наклад книжок авторки сягнув 100 тисяч, «Коронація слова» надала Люко Дашвар статус «Золотого автора».
І знову мені випала щаслива нагода поринути в золоті сторінки нового бестселера –другої книги трилогії «Биті є Макс», якою порадувала численних шанувальників свого таланту Люко Дашвар у співпраці з харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» на початку 2012 року.
Роман написано, як своєрідне захоплююче продовження книги «Рай. Центр». Головного героя –Максима Сердюка – успішного бізнесмена, випускника лондонської економічної школи, сина депутата, для процвітання якого батьки готові зробити все і навіть більше, мучить невідворотне почуття провини за не врятоване життя коханої дівчини Люби. Макс не наважився стрибнути в невблаганні води могутнього Дніпра, аби подати допомогу тендітній дівчині.
Понад усе Макс прагне бути незалежним від свого впливового батька і самостійно досягти успіху та визнання у сповненому викликів сучасному суспільстві. Проте, зазнавши невдачі та злиднів вирішує повернутись додому. Хлопець самовіддано допомагає глухонімій хатній робітниці Дорі, яка хоче знайти свою матір, що виїхала на заробітки до Португалії – майстерно змальовуючи всі складні перипетії цієї сюжетної лінії письменниця, на моє переконання, прагне привернути увагу читача до проблеми заробітчанства. Таким чином Макс шукає виправдання перед пам’ятю Люби і власним сумлінням за її трагічну загибель.
Ще однією важливою проблемою, яку заторкує завбачлива авторка є проблема сирітства та волонтерства, що є, переважно, матеріально стимульована в сучасній Україні. Особливо переконливо таку невтішну ситуацію засвідчує епізод організації благодійного балу, який Максим, навмисне влаштовує в холодному закинутому цеху. (с.59) Таким чином Люко Дашвар втілює в діях героя намагання показати різкий контраст між умовами життя пересічних українців та так званих мажорів головний закон яких – вседозволеність та цілковита безкарність. А олов’яна ложка, якою нахабні багатії жадібно обідають замість звичного вишуканого посуду, стає символом рівності багатих та бідних. Саме на балу Дора зустрічає своє кохання – журналіста Данка, заради якого Дора навчилася розмовляти, (!) але закоханій до нестями парі не судилося збудувати спільного майбутнього у шаленому вирі суворих життєвих обставин. В цьому гостро соціальному романі перед внутрішнім сприйняттям читача постає ціла низка дуже актуальних проблем, які заважають жити в гармонії людям сучасного суспільства: відмивання коштів через благодійний фонд, безкарність дітей впливових політиків, адже «золота молодь», зазвичай, уникає покарання та відповідальності за найжорстокіші злочини і навіть вбивство людини (!)
Характерною особливістю стилю роману є його простота та легкість сприйняття. Незважаючи на якісне оформлення книги в тексті трапляються кальки з російської мови, (розстроївся замість правильного - засмутився –с.73; займатися коханням – замість кохатися – с.71; намалювалась рос. нарисовалась – с.81; з лиця води не пити –с.81; зійде - рос. сойдет – с.102; стане лікуватися –с.172; биту годину –с.193; прозорлива замість завбачлива),які можуть стати неприємною несподіванкою для уважного читача. Однак вказані коректорські недоліки не затьмарюють насолоди смакування життєвих колізій в яких перебувають персонажі роману цієї талановитої жінки та неординарної творчої особистості. І так, шкода прощатись з такими різними та своєрідними людьми, які стануть для Вас близькими друзями після читання книги.
8.06.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Стереотипи на тернистому шляху до зірок"
• Перейти на сторінку •
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
• Перейти на сторінку •
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
Про публікацію
