Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.26
10:04
іще поет спішить біжить додому
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
2026.07.26
08:56
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
2026.07.26
08:27
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
2026.07.26
06:39
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Спускатися вниз надоїло,
Щоб тісно присісти хоч де.
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Спускатися вниз надоїло,
Щоб тісно присісти хоч де.
2026.07.26
01:54
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
2026.07.26
00:41
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
2026.07.25
21:12
Хай би у словах недосить сенсу
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
2026.07.25
20:55
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.07.25
18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
2026.07.25
17:30
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.
Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.
Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,
2026.07.25
13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
2026.07.25
10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні
2026.07.25
08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.
Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.
Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,
2026.07.25
07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.
2026.07.24
23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.
Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.
Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,
2026.07.24
18:11
Для достойного життя
дав Бог землю народу.
Та лідери вирішили, що
не таку, не там, не стільки…
І повели багато люду,
майже весь народ,
всюди за більшою, кращою,
також Божою, але інших…
І хто вони тепер перед Богом?
24.07.2026р. UA
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
«Люди не хочуть рятувати душі. Тільки тіла»
І знову мені випала щаслива нагода поринути в золоті сторінки нового бестселера –другої книги трилогії «Биті є Макс», якою порадувала численних шанувальників свого таланту Люко Дашвар у співпраці з харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» на початку 2012 року.
Роман написано, як своєрідне захоплююче продовження книги «Рай. Центр». Головного героя –Максима Сердюка – успішного бізнесмена, випускника лондонської економічної школи, сина депутата, для процвітання якого батьки готові зробити все і навіть більше, мучить невідворотне почуття провини за не врятоване життя коханої дівчини Люби. Макс не наважився стрибнути в невблаганні води могутнього Дніпра, аби подати допомогу тендітній дівчині.
Понад усе Макс прагне бути незалежним від свого впливового батька і самостійно досягти успіху та визнання у сповненому викликів сучасному суспільстві. Проте, зазнавши невдачі та злиднів вирішує повернутись додому. Хлопець самовіддано допомагає глухонімій хатній робітниці Дорі, яка хоче знайти свою матір, що виїхала на заробітки до Португалії – майстерно змальовуючи всі складні перипетії цієї сюжетної лінії письменниця, на моє переконання, прагне привернути увагу читача до проблеми заробітчанства. Таким чином Макс шукає виправдання перед пам’ятю Люби і власним сумлінням за її трагічну загибель.
Ще однією важливою проблемою, яку заторкує завбачлива авторка є проблема сирітства та волонтерства, що є, переважно, матеріально стимульована в сучасній Україні. Особливо переконливо таку невтішну ситуацію засвідчує епізод організації благодійного балу, який Максим, навмисне влаштовує в холодному закинутому цеху. (с.59) Таким чином Люко Дашвар втілює в діях героя намагання показати різкий контраст між умовами життя пересічних українців та так званих мажорів головний закон яких – вседозволеність та цілковита безкарність. А олов’яна ложка, якою нахабні багатії жадібно обідають замість звичного вишуканого посуду, стає символом рівності багатих та бідних. Саме на балу Дора зустрічає своє кохання – журналіста Данка, заради якого Дора навчилася розмовляти, (!) але закоханій до нестями парі не судилося збудувати спільного майбутнього у шаленому вирі суворих життєвих обставин. В цьому гостро соціальному романі перед внутрішнім сприйняттям читача постає ціла низка дуже актуальних проблем, які заважають жити в гармонії людям сучасного суспільства: відмивання коштів через благодійний фонд, безкарність дітей впливових політиків, адже «золота молодь», зазвичай, уникає покарання та відповідальності за найжорстокіші злочини і навіть вбивство людини (!)
Характерною особливістю стилю роману є його простота та легкість сприйняття. Незважаючи на якісне оформлення книги в тексті трапляються кальки з російської мови, (розстроївся замість правильного - засмутився –с.73; займатися коханням – замість кохатися – с.71; намалювалась рос. нарисовалась – с.81; з лиця води не пити –с.81; зійде - рос. сойдет – с.102; стане лікуватися –с.172; биту годину –с.193; прозорлива замість завбачлива),які можуть стати неприємною несподіванкою для уважного читача. Однак вказані коректорські недоліки не затьмарюють насолоди смакування життєвих колізій в яких перебувають персонажі роману цієї талановитої жінки та неординарної творчої особистості. І так, шкода прощатись з такими різними та своєрідними людьми, які стануть для Вас близькими друзями після читання книги.
8.06.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Люди не хочуть рятувати душі. Тільки тіла»
Відгук на роман «Биті є Макс» видатної української сучасної письменниці Люко Дашвар
Довідка видавництва «Клуб сімейного дозвілля»: «2007 року дебютний роман Люко Дашвар «Село не люди» приніс їй другу премію престижного літературного конкурсу «Коронація слова». 2008 рік, «Молоко з кров’ю» Дашвар стає «Книгою року Бі-бі-сі» - і знову диплом «Коронації». 2009 рік, на «Рай. Центр» припав «Вибір видавців» конкурсу. А вже 2010 року, коли загальний наклад книжок авторки сягнув 100 тисяч, «Коронація слова» надала Люко Дашвар статус «Золотого автора».
І знову мені випала щаслива нагода поринути в золоті сторінки нового бестселера –другої книги трилогії «Биті є Макс», якою порадувала численних шанувальників свого таланту Люко Дашвар у співпраці з харківським видавництвом «Клуб сімейного дозвілля» на початку 2012 року.
Роман написано, як своєрідне захоплююче продовження книги «Рай. Центр». Головного героя –Максима Сердюка – успішного бізнесмена, випускника лондонської економічної школи, сина депутата, для процвітання якого батьки готові зробити все і навіть більше, мучить невідворотне почуття провини за не врятоване життя коханої дівчини Люби. Макс не наважився стрибнути в невблаганні води могутнього Дніпра, аби подати допомогу тендітній дівчині.
Понад усе Макс прагне бути незалежним від свого впливового батька і самостійно досягти успіху та визнання у сповненому викликів сучасному суспільстві. Проте, зазнавши невдачі та злиднів вирішує повернутись додому. Хлопець самовіддано допомагає глухонімій хатній робітниці Дорі, яка хоче знайти свою матір, що виїхала на заробітки до Португалії – майстерно змальовуючи всі складні перипетії цієї сюжетної лінії письменниця, на моє переконання, прагне привернути увагу читача до проблеми заробітчанства. Таким чином Макс шукає виправдання перед пам’ятю Люби і власним сумлінням за її трагічну загибель.
Ще однією важливою проблемою, яку заторкує завбачлива авторка є проблема сирітства та волонтерства, що є, переважно, матеріально стимульована в сучасній Україні. Особливо переконливо таку невтішну ситуацію засвідчує епізод організації благодійного балу, який Максим, навмисне влаштовує в холодному закинутому цеху. (с.59) Таким чином Люко Дашвар втілює в діях героя намагання показати різкий контраст між умовами життя пересічних українців та так званих мажорів головний закон яких – вседозволеність та цілковита безкарність. А олов’яна ложка, якою нахабні багатії жадібно обідають замість звичного вишуканого посуду, стає символом рівності багатих та бідних. Саме на балу Дора зустрічає своє кохання – журналіста Данка, заради якого Дора навчилася розмовляти, (!) але закоханій до нестями парі не судилося збудувати спільного майбутнього у шаленому вирі суворих життєвих обставин. В цьому гостро соціальному романі перед внутрішнім сприйняттям читача постає ціла низка дуже актуальних проблем, які заважають жити в гармонії людям сучасного суспільства: відмивання коштів через благодійний фонд, безкарність дітей впливових політиків, адже «золота молодь», зазвичай, уникає покарання та відповідальності за найжорстокіші злочини і навіть вбивство людини (!)
Характерною особливістю стилю роману є його простота та легкість сприйняття. Незважаючи на якісне оформлення книги в тексті трапляються кальки з російської мови, (розстроївся замість правильного - засмутився –с.73; займатися коханням – замість кохатися – с.71; намалювалась рос. нарисовалась – с.81; з лиця води не пити –с.81; зійде - рос. сойдет – с.102; стане лікуватися –с.172; биту годину –с.193; прозорлива замість завбачлива),які можуть стати неприємною несподіванкою для уважного читача. Однак вказані коректорські недоліки не затьмарюють насолоди смакування життєвих колізій в яких перебувають персонажі роману цієї талановитої жінки та неординарної творчої особистості. І так, шкода прощатись з такими різними та своєрідними людьми, які стануть для Вас близькими друзями після читання книги.
8.06.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Стереотипи на тернистому шляху до зірок"
• Перейти на сторінку •
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
• Перейти на сторінку •
"«Пристосованість» української столиці до потреб людини з неповносправністю.""
Про публікацію
