Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.22
21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
2026.04.22
16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
2026.04.22
15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
2026.04.22
14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом весняної дози.
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом весняної дози.
2026.04.22
07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
2026.04.22
05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
2026.04.21
22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
2026.04.21
21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
2 Розгляд претензій ( Мандри в космосі 30. Пушкін
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
2 Розгляд претензій ( Мандри в космосі 30. Пушкін
…Між тим, залишається маленьке запитання, чому, пане Ярославе, вас влаштовує лише цей тандем "шовінізм"-"націоналізм"? Це ж далеко не найпроникливіші терміни…
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-10 11:39:46 ] - відповісти
Шовіні́зм (фр. chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одним народом (нацією) — іншим народам (націям))
Націоналі́зм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі. - інтернет, Вікіпедія.
…Я не ставив метою «проникати» комусь в душу…Очевидно, це побічний ефект. Мене давно вражає поголовне нерозуміння суті цих термінів загАлом. Власні змісти, що закладає кожна окрема свідомість при їх тлумаченні, часом різняться кардинально – хіба любити свою батьківщину – погано? А як бути з тим фактом, що пропонується любити її на чужій етнічній території і за рахунок етнічного аборигена?.. Це, очевидно, і є той момент, заради якого і вживаються «найпроникливіші терміни» обома сторонами конфлікту (аборигеном та пристрасним «любителем батьківщини»)….
Але станьмо над проблемою. Можливо, цей «тандем "шовінізм"-"націоналізм"» є природним станом речей? Ну що поробиш – я націоналіст! Але чомусь шовініст каже: а я люблю свою батьківщину… і Пушкін любив! А як бути з тим, що та любов, згідно класичного тлумачення, - «пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях… іншим народам (націям))» є (сьогодні) шовінізмом?
А можливо, ці націоналізм-шовінізм є (і були учора) природнім станом світової спільноти? Як відомо, нові терміни з’являються тоді, коли в них виникає потреба, тобто потреба щось міняти. Загальновідомо, як змінився світ від часу їх появи…
Я вважаю: найперше нам потрібно називати усе відповідними термінами. Для цього випадку ті терміни – націоналізм і шовінізм. Для російсько – українських національних стосунків це актуально. Вже досить власних образливих підсвідомих тлумачень для цих лаконічних термінів. Сухе, безпристрасне словникове визначення, на мою думку, знімає ту емоційну напругу («проникливість») і включає розум…
Чи не скрикне хтось: та я ж шовініст! Ба! Шовініст теж любить власну батьківщину!..
Ярослав Саландяк
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-10 11:39:46 ] - відповісти
Шовіні́зм (фр. chauvinisme, в англ. версії — джингоїзм) — пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях (на територіях іншої етнічної спільноти одним народом (нацією) — іншим народам (націям))
Націоналі́зм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі. - інтернет, Вікіпедія.
…Я не ставив метою «проникати» комусь в душу…Очевидно, це побічний ефект. Мене давно вражає поголовне нерозуміння суті цих термінів загАлом. Власні змісти, що закладає кожна окрема свідомість при їх тлумаченні, часом різняться кардинально – хіба любити свою батьківщину – погано? А як бути з тим фактом, що пропонується любити її на чужій етнічній території і за рахунок етнічного аборигена?.. Це, очевидно, і є той момент, заради якого і вживаються «найпроникливіші терміни» обома сторонами конфлікту (аборигеном та пристрасним «любителем батьківщини»)….
Але станьмо над проблемою. Можливо, цей «тандем "шовінізм"-"націоналізм"» є природним станом речей? Ну що поробиш – я націоналіст! Але чомусь шовініст каже: а я люблю свою батьківщину… і Пушкін любив! А як бути з тим, що та любов, згідно класичного тлумачення, - «пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях… іншим народам (націям))» є (сьогодні) шовінізмом?
А можливо, ці націоналізм-шовінізм є (і були учора) природнім станом світової спільноти? Як відомо, нові терміни з’являються тоді, коли в них виникає потреба, тобто потреба щось міняти. Загальновідомо, як змінився світ від часу їх появи…
Я вважаю: найперше нам потрібно називати усе відповідними термінами. Для цього випадку ті терміни – націоналізм і шовінізм. Для російсько – українських національних стосунків це актуально. Вже досить власних образливих підсвідомих тлумачень для цих лаконічних термінів. Сухе, безпристрасне словникове визначення, на мою думку, знімає ту емоційну напругу («проникливість») і включає розум…
Чи не скрикне хтось: та я ж шовініст! Ба! Шовініст теж любить власну батьківщину!..
Ярослав Саландяк
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" Мандри в космосі 32. Дарунок коханій. В. Світлий: "Привіт!" (вибрані тексти Поетичних Майстерень)."
• Перейти на сторінку •
"Розгляд претензій ( Мандри в космосі 30. Пушкін"
• Перейти на сторінку •
"Розгляд претензій ( Мандри в космосі 30. Пушкін"
Про публікацію
