Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.21
20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
2026.01.21
18:50
Із Леоніда Сергєєва
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
2026.01.21
18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
2026.01.21
14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
2026.01.21
14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
2026.01.21
11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
2026.01.21
10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
2026.01.20
00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
КАЖДЫЙ ДЕНЬ В УДОВОЛЬСТВИЕ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КАЖДЫЙ ДЕНЬ В УДОВОЛЬСТВИЕ.
Хочешь быть счастливым- будь им.
Кто бы спорил! Только вот как это
сделать так, чтобы всегда радоваться
жизни?
Во все времена человечество задовалось вопросом: в чем смысл жизни? Об этом размышляли философы всех времен и народов. Случается, этот каверзный вопрос задаем и мы с вами. Конечно, у каждого своя судьба, свои цели и ожидания. Все мы имеем разные возможности и потребности, а также пути для достижения целей. Но, может быть. смысл жизни заключается в самой жизни? В том, чтобы просто жить, получать удовольствие от жизни, испытывать радость от каждого дня и делиться ею с окружающими.
ГЛАВНОЕ-РЕШИТЬСЯ!
Трудно сказать насколько счастлив был 16-й президент Америки Авраам Линкольн. Но то, что он человек выдающийся-факт. И не потому, что определил историю США на долгие годы. А потому, что однажды произнес удивительные слова:"Большинство людей счастливы настолько. насколько они решили быть счастливыми." Вы заметили? Мы должны не ждать счастья или бороться за него, а просто решиться быть счастливыми. Не в далеком будущем, когда что-то изменится в стране или в нашей жизни, а сегодня-здесь и сейчас! Так что же мешает принять нам такое решение?
С УТРА И ДО ВЕЧЕРА.
Для того, чтобы чувствовать себя счастливее, нам, обычно, нужен достойный повод. Почему? Многие психологи убеждены: на самом деле. мы просто недовольны собой. Как это изменить? Сначала перестаньте обращать внимание на свои недостатки. Кстати, они делают нас напохожими на других, а значит-уникальными! Какие же это недостатки?- Достоинства! Забудьте о детских комплексах и перестаньте вспоминать неудачи прошлых лет. Помните: мы живем здесь и сейчас! И способны получать удовольствие даже от мелочей. А теперь ближе к жизни! Обращаемся к скрытым резервам инастраиваемся на позитив! Думаем о хорошем.
АУРА ЛЮБВИ.
Одна из главных потребностей человека- потребность в любви. Нам необходимо чувствовать себя любимыми и любить, заботиться о ком-то и ощущать, что мы нужны. Мир становится привлекательнее и любая мелочь радует. Вы еще не встретили того единственного, кому захотелось бы открыть свое сердце? Не стоит замораживать свои чувства, и надеяться. что потом вы их подарите достойному избраннику. Любовь-это удовольствие от того, что мы получаем, и от того, что мы даем. Создайте вокруг себя ауру любви. Она- в приветливых взглядах, в интересах к окружающим людям, в ласковых прикосновениях. Кстати, существует даже специальная практика- восемь объятий в день. Ее придумала Верджиния Сатир, известный семейный терапевт. Она пришла к выводу, что четыре объятия совершенно необходимо каждому просто для выживания, а для хорошего самочувствия и настроения их нужно не менее восьми в день! Нежные прикосновения увеличивают выработку в организме гормона окситоцина(снимает тревогу, успокаивает, повышает уровень доверия) и эндорфинов (веществ, которые "обеспечивают нам ощущение удовольствия"). Поэтому не забывайте по утрам и вечерам обнимать родителей, детей и любимых.
ЯРКО, КРАСОЧНО, ПРИЯТНО.
Окружите себя красивыми вещами- они радуют глаз, а, значит, и душу. Букетик душистых цветов, яркие предметы интерьера(декоративные свечи, лампа с уютным абажуром, затейливая шкатулка для украшений). И не забывайте делать маленькие подарки себе и близким. Не только к Новому году, а просто так. Ведь, дарить радость так приятно, и мир от этого становится добрее...
Кто бы спорил! Только вот как это
сделать так, чтобы всегда радоваться
жизни?
Во все времена человечество задовалось вопросом: в чем смысл жизни? Об этом размышляли философы всех времен и народов. Случается, этот каверзный вопрос задаем и мы с вами. Конечно, у каждого своя судьба, свои цели и ожидания. Все мы имеем разные возможности и потребности, а также пути для достижения целей. Но, может быть. смысл жизни заключается в самой жизни? В том, чтобы просто жить, получать удовольствие от жизни, испытывать радость от каждого дня и делиться ею с окружающими.
ГЛАВНОЕ-РЕШИТЬСЯ!
Трудно сказать насколько счастлив был 16-й президент Америки Авраам Линкольн. Но то, что он человек выдающийся-факт. И не потому, что определил историю США на долгие годы. А потому, что однажды произнес удивительные слова:"Большинство людей счастливы настолько. насколько они решили быть счастливыми." Вы заметили? Мы должны не ждать счастья или бороться за него, а просто решиться быть счастливыми. Не в далеком будущем, когда что-то изменится в стране или в нашей жизни, а сегодня-здесь и сейчас! Так что же мешает принять нам такое решение?
С УТРА И ДО ВЕЧЕРА.
Для того, чтобы чувствовать себя счастливее, нам, обычно, нужен достойный повод. Почему? Многие психологи убеждены: на самом деле. мы просто недовольны собой. Как это изменить? Сначала перестаньте обращать внимание на свои недостатки. Кстати, они делают нас напохожими на других, а значит-уникальными! Какие же это недостатки?- Достоинства! Забудьте о детских комплексах и перестаньте вспоминать неудачи прошлых лет. Помните: мы живем здесь и сейчас! И способны получать удовольствие даже от мелочей. А теперь ближе к жизни! Обращаемся к скрытым резервам инастраиваемся на позитив! Думаем о хорошем.
АУРА ЛЮБВИ.
Одна из главных потребностей человека- потребность в любви. Нам необходимо чувствовать себя любимыми и любить, заботиться о ком-то и ощущать, что мы нужны. Мир становится привлекательнее и любая мелочь радует. Вы еще не встретили того единственного, кому захотелось бы открыть свое сердце? Не стоит замораживать свои чувства, и надеяться. что потом вы их подарите достойному избраннику. Любовь-это удовольствие от того, что мы получаем, и от того, что мы даем. Создайте вокруг себя ауру любви. Она- в приветливых взглядах, в интересах к окружающим людям, в ласковых прикосновениях. Кстати, существует даже специальная практика- восемь объятий в день. Ее придумала Верджиния Сатир, известный семейный терапевт. Она пришла к выводу, что четыре объятия совершенно необходимо каждому просто для выживания, а для хорошего самочувствия и настроения их нужно не менее восьми в день! Нежные прикосновения увеличивают выработку в организме гормона окситоцина(снимает тревогу, успокаивает, повышает уровень доверия) и эндорфинов (веществ, которые "обеспечивают нам ощущение удовольствия"). Поэтому не забывайте по утрам и вечерам обнимать родителей, детей и любимых.
ЯРКО, КРАСОЧНО, ПРИЯТНО.
Окружите себя красивыми вещами- они радуют глаз, а, значит, и душу. Букетик душистых цветов, яркие предметы интерьера(декоративные свечи, лампа с уютным абажуром, затейливая шкатулка для украшений). И не забывайте делать маленькие подарки себе и близким. Не только к Новому году, а просто так. Ведь, дарить радость так приятно, и мир от этого становится добрее...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
