ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ЛОЖНЫЕ ОЖИДАНИЯ.
Так или иначе мы все ждем чего-то от жизни и от людей, которые нас окружают. Мы строим планы, намереваемся чего-то достичь, а иногда просто надеемся на чудо. Но, когда что-то происходит не так, как предполагалось, расстраиваемся. Откуда же берутся ложные ожидания и можно ли сделать так, чтобы они не отравляли нам жизнь?
МНОГОВЕКОВОЙ ОПЫТ.
Давным- давно, в те времена, когда наши предки еще не умели говорить, им приходилось учиться понимать друг друга при помощи звуков, знаков и внешних проявлений эмоций. Основываясь на собственных переживаниях и опыте, полученном при решении каждой проблемы, люди постепенно вырабатывали определенные модели поведения. Обманутые ожидания могли привести к гибели целых общин. Это порождало страх перед неизвестностью. Прошли столетия, но полученный опыт закрепился в коллективном бессознательном. Так мы на бессознательном уровне учитываем опыт прошлых поколений и накапливаем собственный, а на этой основе формируем свои ожидания от других людей.
СТЕНА НЕПОНИМАНИЯ.
Очень часто нам кажется, что близкие должны понимать нас даже без слов, ориентируясь только на то, как мы себя ведем. Например, вы пришли домой после трудового дня. вы раздражены, молча входите в квартиру и надеетесь, что близкие посочувствуют вам, рассчитываете на их понимание. А они с радостью встречают вас и наперегонки спешат сообщить свои маленькие новости. Они соскучились и искренне не понимают, почему вы не испытываете те же чувства. Вы начинаете еще больше раздражаться, злиться: ваши ожидания не оправдались, но и вы не оправдали ожидания других. Результат- разочарование и обида. В этой ситуации каждый чувствует себя ненужным, нелюбимым. Возникает конфликт. Часто повторяющиеся подобные ситуации могут привести к разрыву отношений. Почему нам порой сложно говорить о своих мыслях и желаниях вслух? Срабатывают стереотипы, заложенные в нас с детства.
РОЛЬ СТЕРЕОТИПОВ.
Малыш рождается и родители спешат удовлетворить его жизненно важные потребности. Новорожденный плачет и таким образом заявляет о себе и о своих потребностях. Мама и папа искренне любят кроху и ничего не требуют взамен. Им хватает того, что ребенок здоров и по определению должен любить их. Малышу исполняется 2-3года, и родители уже предпологают, что его поведение будет соответствовать их ожиданиям. А любое отклонение несет в себе порицание и наказание. Ребенок учиться угадывать ожидания родителей. Появляются первые обиды и ощущение того, что мир несправедлив. В этом случае срабатывает шаблон поведения "я хочу- говорю об этом- я наказан". Так мы учимся не проявлять свои ожидания, а накапливать и вываливать.
ПО-ВЗРОСЛОМУ.
Во взрослой жизни мы уже автоматически переносим это желание на значимых людей. Что же получается? Мы строим иллюзии и ждем их реального воплощения. Почему так часто, казалось бы, идеальные браки распадаются, а долгая дружба разрушается? Да, потому что люди, с которыми мы живем бок о бок не всегда оправдывают наши ожидания. Но, ведь. с течением времени человек не становится хуже, он просто оказывается другим, а наши ожидания совсем не логичны. Почему мы решили, что кто-то должен отвечать нашим требованиям? Но человек любит другого за определенные качества или потому, что ему хочется любить. И уж точно не потому, что должен оправдать ваши ожидания. Предугадать, чего от нас ждут значимые для нас люди, практически невозможно. Точно так, как и понять, что нужно им. Попробуйте рассказать о своих ожиданиях(о потребности в поддержке и одобрении, о планах на выходные)и узнать, что ваш любимый думает по этому поводу. При этом внимательно выслушайте собеседника. Вот он первый удар по ложным ожиданиям!
ПО ДОБРОЙ ВОЛЕ.
Возьмите лист бумаги и запишите все, что ожидают от вас другие люди. Ожидания есть, но всегда ли мы хотим и можем соответствовать им? И надо ли это делать? Будет ли ваша жизнь легкой и радостной? Страх "не соответствовать" мешает нам жить, строить планы, добиваться успеха и быть по-настоящему счастливыми. Не бойтесь "не соответствовать" и постарайтесь понять и принять: даже самые близкие для нас люди не обязаны думать и мыслить так, как мы. Ведь, соглашаться с нами или нет- это тлько их добрая воля.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-17 22:05:16
Переглядів сторінки твору 1316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Езотерика чи ж бо справжня реальність?
Автор востаннє на сайті 2026.08.05 19:26
Автор у цю хвилину відсутній