ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (3)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Краплі тирличевого меду
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
Містичне
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Повстанська любов (в орбітах честі )

присвята М. Дудкевич

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-11-13 01:19:40
Переглядів сторінки твору 7237
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-13 11:56:36 ]
Ти у пуп"янку юні лишив дві розлучні сльозини-
віддаю іх Тобі крізь роки - тільки Ти не береш -
пропікають донині ті роси...-так щемно і так зболено...Скільких доль скалічених,скільки завчасно обірваних молодих життів...Вражає ця сила духу,ця жертовність во ім'я високої ідеї.Дуже проникливий твір,я б сказала-розпачливий крик душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:09:06 ]
Наталю, за співпережиття, проникливість, слово небайдуже - ДЯКУЮ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 14:35:13 ]
Пропікає... Сильно!
ПС. В єдиному місці - "На чаті", нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:07:53 ]
Іванко, радію Вам і Вашому відгуку- для мене це дуже важливо:)
стосовно зауваги- спробувала виправити- чи це мал на увазі?
Дякую!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:26:13 ]
Нехай те 'був' стане вічним 'є'!
Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:03:41 ]
Героям -Слава!
дякую пресильно, Юр, за слова Твої небайдужі. Най щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 15:48:27 ]
Немало в тебе текстів які так чи інакше торкаються визвольних часів 42-50 р.р. Експресивно, самобутньо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:02:08 ]
дякую, Уляночко- щиро. У мене вірші на такі теми вкладені у цикли- в даний час одшліфовую все написане і пережите.Щасти Тобі:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:50:16 ]
Марна, зайва і недоречна справа - прискіпуватись до дрібниць на зразок наголосу у сполучнику "але́ "
або тісної контамінації приголосних на прикладі "як вколисати", коли маєш справу з таким літературно-драматичним твором як Ваш. Перед ним я відчуваю себе і вдячним читачем, і чуйним глядачем.
Це моя особиста думка стосовно Вашого твору і мене, а ніяк не технічної частини літературного процесу. Якщо перечитатать твір вдруге, втретє чи ... надцяте, можна знайти більш вдалі варіанти.
А можна насолоджуватись цим, що є, бо знати міру при щасті - це дуже корисна звичка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 15:58:50 ]
Семене, а я дуже вдячна Вам, за усі побачені недоліки, бо вважаю, що творu на таку тему - мають бути одшліфовані у всьому. Обіцяю Вам , що пошукаю кращі варіанти воно того варте. Дякую міцно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:20:46 ]
Cемене, дещо виправила, а спoлучнику із хибним наголосом не можy віднайти;( Де воно є???:))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:30:49 ]
У цьому звороті повинна буть кома.
"А у мене був Ти - був у буднях омитих огнями."
Він повинен виглядать так:
"А у мене був Ти - був у буднях, омитих огнями"
"Омитий" - це дієприкметник. Тому зворот зветься дієприкметниковим :)
"але чудo". Тут наголоси так зливаються, що мимоволі "але́ " читається як "а́ле". Таке явище існує у версифікації, і тому можна не чіпать.
Можливо, краще було б "перетягнено". Бо "перетягнена" - це дієприкметник. Та зараз мало хто звертає на це увагу.
Нічого особливо примітного у сенсі помилок і недоробок я не знайшов.
І мені приємніше буть читачем, слухачем, спостерігачем, товаришем, а не якимсь експертом чи розумником :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 16:45:35 ]
Бачу...вже бачу- виправляю...вдячна безмірно.
Завжди радітиму добрій, дружній критиці!! За "товариш" - особливе спасиБі :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-13 19:25:51 ]
Похвально, Роксолано: і тема серйозна, і відтворено чудово. У мене єдине міркування (не порада і не критика):
"Назавжди утопив Ти "люблю", у душі моїй, чисте-
віддаю його Янголам - тому немає кінця." Наскільки я зрозумів, йдеться про "люблю",якому немає кінця. А кінця не має вінець:
"Назавжди утопив Ти "люблю", у душі моїй, чисте-
віддаю його Янголам - у позолоті вінця."
Натхнення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:21:16 ]
П. Мирославе, тішуся, що Ви читали цей твір- знаю, як Ви розумієте і відчуваєте усе, що стосується цієі теми.
Обов"язково подумаю над запропонованим Вами варіантом. Сердечно вдячна:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 21:04:49 ]
Роксолано, не потрібно бути пророком, щоб передбачити значимість у майбутньому повстанської тематики у Ваших віршах. Ви оспіваєте ще й досі незрозумілий багатьом подвиг повстанців 40-х і 5о-х 20 століття з притаманними Вам стилістичним забарвленням і справжнім патріотизмом. Написане Вами буде як золото найвищої проби, непідвладне ніякій іржі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:18:06 ]
Богдане, читаю Ваш відгук і мені здається, що може...може не є дарма усе- не пустоцвітно життя коротаю. Окрилили мене Ви. Спасибі Друже!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-13 22:34:53 ]
«Я забула у серці Твоєму невтолену спрагу-
Доливаєш водою? Схолоджуєш?- знаю- дарма!» -
чудово, Роксолано, сильно!
і це, - «...краєм ока зирнути в дорогу, котрої нема; долі - дві річеньки - морем не стали...»

Епохальний і живий твір.
наголос - взялА, здійнялАсь? - не певна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 04:15:39 ]
Тамарочко, правду кажеш...прислухалася:)
Дякую за слово добре:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 22:33:08 ]
Піднесено... Видно, принесено з високих орбіт духу...

Віриться, що така любов, є любов'ю на всі часи, непідвладна схоластиці часу події.