Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
2026.04.20
15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
2026.04.20
10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
2026.04.20
09:27
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!».
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
2026.04.19
23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
2026.04.19
22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
2026.04.19
21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
2026.04.19
21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
2026.04.19
18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.
Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.
Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —
2026.04.19
17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
2026.04.19
17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
2026.04.19
17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою.
Дебіл таки добився свого - його добили.
Любов до ближнього реклами не потребує.
Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу.
Золота середина добряче підгнила від часу.
Гуманність
2026.04.19
11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?
Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?
Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic
2026.04.18
22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
2026.04.18
21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
2026.04.18
19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
«Або гроші охороняти, або гідність»
У своїх мандрах Гоцик шукає сенсу буття, а знаходить вірного друга, Ілію, який прагне знайти справжні скарби. Саме в книзі Пауло Коельо «Алхімік» відчайдушний Ілія дізнався про скарби і хлопці хочуть випередити його героя – пастуха Сантьяго. Гоцик сильно переживає через розрив стосунків з матір’ю, яка вже має нову сім’ю і не бажає повертатися в Україну.
Згодом наш герой визволяє з циганського рабства українку Марію, самовіддано доглядає її та інших хворих у лікарні Севільї,. «Когось Гоцик занапастить, когось врятує та чи скрізь залишатиме по собі розбиті серця?. Чи вистоять його непохитні принципи у двобої з людською гідністю, дружбою та коханням»? – відповіді на такі неоднозначні питання пропонує пошукати письменниця своїм читачам, поринувши у цікавий карколомний сюжет книги.
Чи не з перших сторінок допитливий читач зрозуміє, що має справу з жанром авантюрного роману з усіма його несподіванками, небезпеками та перипетіями: на героїв чекає далека дорога, зустрічі з різними людьми, що можуть допомогти або скривдити. Персонажі постійно стикаються з проблемою вибору між добром і злом. Залежно від ситуації в яку вони потрапляють, хлопці мотивують власні вчинки та дії. Але понад усе, вони прагнуть бути людьми з чистим сумлінням…
Особливого шарму цій захоплюючій книзі додає неперевершено вдале поєднання містичного і реального що є настільки тонко вписане в сюжетні повороти. Ще однією цікавинкою видання є можливість його різного трактування від одного прочитання до іншого. Адже кожний хто відкриє цю книгу, матиме чудову нагоду інтерпретувати її під власним кутом зору, робитиме власні оцінки, засуджуватиме чи виправдовуватиме вчинки героїв, намагатиметься зрозуміти їх а можливо й просто поспівчуває.
На мою думку, читач не зможе залишитися байдужим до виру справжніх життєвих пристрастей так правдиво і точно змальованих письменницею. Напевне саме це є причиною незмінного успіху її книги. То ж приємних і натхненних Вам мандрів та пригод разом з щирими друзями з легкої і талановитої руки Люко Дашвар.
21.11.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Або гроші охороняти, або гідність»
Рецензія на роман «Биті є. Гоцик» популярної української сучасної письменниці Люко Дашвар
Не простий вибір між прагненням постійного збагачення або збереженням власної гідності є дуже актуальною дилемою нашого сьогодення… У своєму останньому романі трилогії «Биті є. Гоцик», популярна українська письменниця Люко Дашвар робить тему вибору між грошима та гідністю визначальною у житті енергійного бунтаря. Адже він радше поїде в далеку Італію на пошуки своєї матері заробітчанки, аніж залишиться в батьківській оселі і доглядатиме свиней.
У своїх мандрах Гоцик шукає сенсу буття, а знаходить вірного друга, Ілію, який прагне знайти справжні скарби. Саме в книзі Пауло Коельо «Алхімік» відчайдушний Ілія дізнався про скарби і хлопці хочуть випередити його героя – пастуха Сантьяго. Гоцик сильно переживає через розрив стосунків з матір’ю, яка вже має нову сім’ю і не бажає повертатися в Україну.
Згодом наш герой визволяє з циганського рабства українку Марію, самовіддано доглядає її та інших хворих у лікарні Севільї,. «Когось Гоцик занапастить, когось врятує та чи скрізь залишатиме по собі розбиті серця?. Чи вистоять його непохитні принципи у двобої з людською гідністю, дружбою та коханням»? – відповіді на такі неоднозначні питання пропонує пошукати письменниця своїм читачам, поринувши у цікавий карколомний сюжет книги.
Чи не з перших сторінок допитливий читач зрозуміє, що має справу з жанром авантюрного роману з усіма його несподіванками, небезпеками та перипетіями: на героїв чекає далека дорога, зустрічі з різними людьми, що можуть допомогти або скривдити. Персонажі постійно стикаються з проблемою вибору між добром і злом. Залежно від ситуації в яку вони потрапляють, хлопці мотивують власні вчинки та дії. Але понад усе, вони прагнуть бути людьми з чистим сумлінням…
Особливого шарму цій захоплюючій книзі додає неперевершено вдале поєднання містичного і реального що є настільки тонко вписане в сюжетні повороти. Ще однією цікавинкою видання є можливість його різного трактування від одного прочитання до іншого. Адже кожний хто відкриє цю книгу, матиме чудову нагоду інтерпретувати її під власним кутом зору, робитиме власні оцінки, засуджуватиме чи виправдовуватиме вчинки героїв, намагатиметься зрозуміти їх а можливо й просто поспівчуває.
На мою думку, читач не зможе залишитися байдужим до виру справжніх життєвих пристрастей так правдиво і точно змальованих письменницею. Напевне саме це є причиною незмінного успіху її книги. То ж приємних і натхненних Вам мандрів та пригод разом з щирими друзями з легкої і талановитої руки Люко Дашвар.
21.11.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
• Перейти на сторінку •
"Слово про правду життя…"
• Перейти на сторінку •
"Слово про правду життя…"
Про публікацію
