ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Чубенко (1964) / Вірші / Переклади: Ян Бжехва (Jan Brzechwa)

 Квочка (переклад з польської)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст :


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-02-06 12:46:46
Переглядів сторінки твору 13148
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.925 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.426 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.683
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2025.08.25 17:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 09:23:51 ]
Дякуючи шановному товариству поліпшив свій переклад. І замінив попередній варіант. Навіть особу чоловічої статі вставив, хоча дуже сумніваюся, що тількиїй це буде цікаво:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-07 12:29:04 ]
Погоджують з Оленою - весело і дотепно! Ваш другий варіант - дуже близький до оригіналу.
Якщо дозволите, ще декілька штрихів від мене:
"Звала раз гостей до хати" пропоную "Кликала гостей до хати". Бо гостей запрошують, кличуть. А звати гостей - якось російськувато.
"Перши(м йш)ов осел" - "Наперед - осел...". Таким чином позбуваєтеся збігу трьох приголосних.
строга мова - якось не комфортне слово "строга".
Жердка лопа, квочка: "Щоб вам!От істота твердолоба!" - жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі!" - бо баран вже був останнім, тому можна дати узагальнення в множині.
"Цим ніхто вже не поможе" - "Цим ніхто не допоможе". А закінчення я би дала трохи дидактичніше, хоч і з дещо іншим відтінком, ніж у оригіналі "Й не приходять вже відтоді", бо й так зрозуміло, що вона їх вигнала і вони пішли.
Творіть! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-07 23:41:04 ]
Пані Галино, спасибі!

Щодо Ваших зауваг.
Пошукав у словниках і знайшов "звати" у значенні "кликати" і у Грінченка, і у словнику Андрія Ніковського, ще в деяких.
Знайшов і приклади:
- Тур вийшов із хати і почав звати свистом свого коня з гаю (П. Куліш)
- А ніхто його не звав пригостити, крім убогих (П. Грабовський)
Запропонований Вами варіант " кликати" гарний, однак мені шкода втратити оте "раз", яке є і у автора.

Збіг трьох приголосниих у " спершу йшов осел" дійсно ріже слух, дивно, що я не бачив:)
Однак, не можу відмовитися від дієслова "йшов", мені здається важливо це підкреслити, тому виправляю на варіант зі збігом двох приголосних "спершу йшов осел". А Вам - дяка.

Про "строга".
Ось стаття зі словника:
СУВО́РИЙ (про голос, погляд і т. ін. - у якому не відчувається м'якості, лагідності), ТВЕРДИ́Й, СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, СТРО́ГИЙ рідше; ВАЖКИ́Й (про погляд). Капітана не можна було впізнати. Голос його зробився суворий і владний (О. Донченко); Він усе ще не відривав пильного, майже суворого погляду від рудого, що розігрував блазня (Є. Гуцало); Мати знала той твердий голос своєї дочки і трохи стривожилась (І. Нечуй-Левицький); О, Львове, обитель лева! Пророком народ твій був, Він силу твою сталеву Ще з давніх-давен відчув (Л. Забашта); - Ти хто будеш? - наближаючись, збільшуються допитливі строгі очі.. - Бідняк я (М. Стельмах).

Вживається рідше, так сказано, тому певно і ріже слух.
Я тут подумаю, спочатку нічого кращого не придумується.

Тепер тут, як Ви пропонуєте: "жердка трісла, квочка:"Пробі! От істоти твердолобі".
Це було одне з найважчих місць для перекладу, як і перші два рядки.
У автора тут надзвичайно гарно: Grzęda pękła. Kwoka wściekła
Coś o łbie baranim rzekła, тобто три рими, дві з яких в середині одного рядка.
Коли я подібне зустрічаю, завжди намагаюся зберегти таке внутрішнє римування, інакше втрачається мелодійність.
Моє рішення не найкраще, рими неточні, але нічого вдіяти не можу.
Однак, з причин, які я назвав, маю так залишити.

А якщо говорити про "Coś o łbie baranim rzekła", тобто " щось про баранячого лоба сказала", то справедливо буде вважати, що квочка кожного гостя нагороджувала персональною характеристикою, тож несправедливо було б позбавити цього барана:)

"Цим ніхто не допоможе" приймається, спасибі.

Щодо "Й не приходять вже відтоді": тут втрачаються "гості". Мушу залишити.
А була б можливість дописати ще рядок, то Ваш би дуже придався:)

Дуже вдячний Вам за Ваші відгуки і допомогу.
Віктор, з повагою