ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

  Amoretti. Сонет XVIII (переклад з Едмунда Спенсера)
Колеса, обертаючись невпинно,
Стирають повністю і сталь міцну.
Коли постійно падають краплини,
Вони руйнують скелю кам’яну.
Я гірко сльози ллю без талану, –
Кохана м’якшати й не почина.
Мій біль її очей не привернув,
Лишилась незворушною вона.
Коли молю – зухвалий сміх луна.
Не сльози їй, вода – моє ридання.
Зітхаю – каже, це – мистецтва знак.
Акторством зве вона усі благання.
Кричить і плаче серденько моє –
В її душі – і сталь, і кремінь є.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 10:46:58
Переглядів сторінки твору 3544
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.02.19 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 10:49:23 ]
Edmund Spenser

Amoretti

XVIII
The rolling wheel that runneth often round,
The hardest steel in tract of time doth tear:
And drizling drops that often do redound,
The firmest flint doth in continuance wear.
Yet cannot I, with many a dropping tear,
And long entreaty, soften her hard heart:
That she will once vouchsafe my plaint to hear,
Or look with pity on my painful smart.
But when I plead, she bids me play my part,
And when I weep, she says tears are but water:
And when I sigh, she says I know the art,
And when I wail she turns herself to laughter.
So do I weep, and wail, and plead in vain,
Whiles she as steel and flint doth still remain.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 11:56:07 ]
Олено, відразу впізнаю Ваш перекладацький почерк. Це дуже добре! І цей переклад на високому рівні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 11:22:22 ]
Дякую, Богдане, за цікавий висновок! Чесно кажучи, я не замислювалася над своїм перекладацьким почерком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-30 11:58:34 ]
Важко сказати щось про переклад, почерк і т.д. не знаючи мови на відповідному рівні.
Та все ж на рідній, українській, дуже здивував (як вчителя) рядок:
"Вода, не сльози їй – моє ридання".
Наскільки я розумію анг., то відповідний рядочок
"And when I weep, she says tears are but water:"
у перекладі звучить десь так:
"Коли я плачу, вона каже, що сльози всього лиш вода".
У Вашому перекладі усе навпаки:
вода, не сльози і т.д.
але, вибачте, ми все ж плачемо слізьми, а не водою...

і ще одне, відносно, "м'якшати" - кохана ж не з пластиліну...я маю на увазі, що в даному випадку це слово не звучить відповідно вкладеному змісту, нмсд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:32:53 ]
Спасибі, Ксеніє, за коментар і висловлену думку! Стосовно десятого рядка погоджуюсь із Вами, внесла деякі виправлення. Вислів "людина пом'якшала" в значенні душею, серцем, на мою думку, є припустимим у даному контексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 12:12:51 ]
Олено, читаючи Ваші переклади, зробив спостереження, про яке давно хотів сказати:
якщо відсторонитися від того, що Ваші переклади є перекладами, і розглядати їх як окремі (незалежні, самостійні) тексти, то майше всі ці україномовні вірші містять бідне/примітивне римування, як ось в цьому: "є-моє", "благання-ридання", "камяну-талану" - таке нікуди не годиться...
Тому пропоную різноманітніше/цікавіше римувати або...
Коментар мій може видатися різким, але це залежить від тембру голосу та інтонації співрозмовника, а кажу я Вам ці слова щиро без дещиці негативу.
З повагою!
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 15:45:42 ]
Дякую, Костянтине, за відгук та увагу до моїх перекладів! На мою думку, основними ознаками якості перекладу є збереження авторського віршованого розміру, порядку римування, а також основного змісту і образів. При таких завдання деякі жертви просто необхідні. Готова погодитись із Вами лише в тому, що деякі рими треба вживати лише в крайньому випадку, якщо немає іншого виходу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 18:16:10 ]
Олено,щодо римування примітивного і непримітивного хочу сказати: кваліфіковані перекладачі звертають увагу на оригінал.І якщо примітивні рими є в оригіналі, то вони,як правило, зберігаються і в перекладі, це не гандж перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:03:35 ]
Сергію, спасибі за підтримку і роз'яснення! В англійській мові відсутнє відмінювання, тому для англомовної поезії характерна наявність значної кількості примітивних рим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 19:11:42 ]
Ось закінчення цього твору російською мовою(перекладач Олександр Лук'янов):

Молю, стенаю, плачу - всё напрасно,
Скала и сталь тверды в ней ежечасно.