Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ВАЖНОЕ О МУЖЧИНАХ.
Верьте в Мужчин тогда, когда они не могут найти себя. Верьте, даже если не зарабатывают денег. Верьте, когда они потерялись на своем Пути. Верьте, когда они не могут быть сильными. Условия не важны. Просто верьте. Разве не сострадательные сердца любящих Женщин тысячи раз возвращали к жизни Мужчин, потерявших себя в битве за великую идею? Разве не красивая женская Душа умеет любить так беззаветно и молчаливо, что Мужчины верят, что добиваются всего собственными силами? Разве не наша задача быть им и Матерью, и Сестрой, и Дочерью, и Возлюбленной, и боевой Подругой? Разве не Женщина, родившая Мужчину из чрева своего, становится первой, с кем он станет сравнивать всех своих последующих женщин? Разве не ту, кто провожала его в последний путь перед разлукой Смерти, станет искать он после нового рождения... Вы говорите, что это не такой мужчина, в которого хочется верить? А вы попробуйте. Попробуйте стать Той, которая ВЕРИТ... Пожалуйста, верьте в своих Мужчин...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ВАЖНОЕ О МУЖЧИНАХ.
Мир един по своей сути и многообразен, и чтобы в нем были движение и развитие, нужны два начала: мужское и женское. Вовсе не "единство и борьба противоположностей", как утверждает диалектика Гегеля, а единство и гармоничное взаимодействие двух начал- вот основа жизни!
Пожалуйста, верьте в своих Мужчин. В сыновей, братьев, отцов, дедушек, друзей, мужей и возлюбленных. Верьте так, как это умеют делать только Женщины: с теплом и любовью, с заботой, с великим терпением и сострадательным сердцем. Вдохновляйте их на великие подвиги. Возвращайте веру в себя, когда утратят ее на полях сражения. Верьте в своих мужчин и, пожалуйста, помните, что "вера" и "верность" - это об одном. Хранить верность до конца, ждать и надеяться на лучшее. Не сравнивайте своих мужчин с кем-то еще. Каждый из них уникален, и сравнение часто ранит самолюбие. Говорите им, что они - самые-самые. Подтверждайте это своей любовью и служением. Помните, что даже случайно оброненное Женщиной колкое слово может запасть глубоко в душу Мужчины маленьким семенем сомнения, которое однажды превратится в росток неуверенности. Они вам ничего не скажут об этом, но внутри себя станут раз за разом возвращаться к тому разговору, а затем молчаливо начнут доказывать себе и всему миру, что достойны любви и уважения. А они достойны. И без всяких доказательств. Не раньте Мужчин своим неверием в их силу. Не принижайте их достоинств постоянной критикой и не указывайте, что им делать. Ответственность приходит через доверие, а не через контроль. Желание творить рождается из вдохновения. Легко любить уверенного в себе и состоявшегося Мужчину. Но даже самые сильные и бесстрашные когда-то нуждались в том, чтобы в них верили.
Верьте в Мужчин тогда, когда они не могут найти себя. Верьте, даже если не зарабатывают денег. Верьте, когда они потерялись на своем Пути. Верьте, когда они не могут быть сильными. Условия не важны. Просто верьте. Разве не сострадательные сердца любящих Женщин тысячи раз возвращали к жизни Мужчин, потерявших себя в битве за великую идею? Разве не красивая женская Душа умеет любить так беззаветно и молчаливо, что Мужчины верят, что добиваются всего собственными силами? Разве не наша задача быть им и Матерью, и Сестрой, и Дочерью, и Возлюбленной, и боевой Подругой? Разве не Женщина, родившая Мужчину из чрева своего, становится первой, с кем он станет сравнивать всех своих последующих женщин? Разве не ту, кто провожала его в последний путь перед разлукой Смерти, станет искать он после нового рождения... Вы говорите, что это не такой мужчина, в которого хочется верить? А вы попробуйте. Попробуйте стать Той, которая ВЕРИТ... Пожалуйста, верьте в своих Мужчин...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
