Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.03
08:50
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні
2026.08.03
06:14
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.
2026.08.03
06:06
…За годину до…
…9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо…
Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр
2026.08.02
20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
2026.08.02
19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
2026.08.02
16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
2026.08.02
16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
2026.08.02
14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
2026.08.02
13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
2026.08.02
13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2026.08.02
13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
2026.08.02
12:49
…За 2 години до…
…Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга
2026.08.02
11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
2026.08.02
11:36
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знов зненацька задощив.
Не здивуєш нас водою!
Ти диви, ще й оточив...
Заперіщив... розізлився?
Міра жарту певно є...
Ну а після в небо змився -
Православного вдає...
Серпень, хлопче, може, досить?
Якщо чуєш, то озвись
2026.08.02
11:32
Звучали в голосі на почет
Сім нот на пагорбі,
на біс...
І щось було від них пророче,
Бо саме так рождають вість...
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися... Війна.
І тут прийшла потвора суча -
Не всіх повернуть звідтіля...
О Боже рідний...
2026.08.02
10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ВАЖНОЕ О МУЖЧИНАХ.
Верьте в Мужчин тогда, когда они не могут найти себя. Верьте, даже если не зарабатывают денег. Верьте, когда они потерялись на своем Пути. Верьте, когда они не могут быть сильными. Условия не важны. Просто верьте. Разве не сострадательные сердца любящих Женщин тысячи раз возвращали к жизни Мужчин, потерявших себя в битве за великую идею? Разве не красивая женская Душа умеет любить так беззаветно и молчаливо, что Мужчины верят, что добиваются всего собственными силами? Разве не наша задача быть им и Матерью, и Сестрой, и Дочерью, и Возлюбленной, и боевой Подругой? Разве не Женщина, родившая Мужчину из чрева своего, становится первой, с кем он станет сравнивать всех своих последующих женщин? Разве не ту, кто провожала его в последний путь перед разлукой Смерти, станет искать он после нового рождения... Вы говорите, что это не такой мужчина, в которого хочется верить? А вы попробуйте. Попробуйте стать Той, которая ВЕРИТ... Пожалуйста, верьте в своих Мужчин...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ВАЖНОЕ О МУЖЧИНАХ.
Мир един по своей сути и многообразен, и чтобы в нем были движение и развитие, нужны два начала: мужское и женское. Вовсе не "единство и борьба противоположностей", как утверждает диалектика Гегеля, а единство и гармоничное взаимодействие двух начал- вот основа жизни!
Пожалуйста, верьте в своих Мужчин. В сыновей, братьев, отцов, дедушек, друзей, мужей и возлюбленных. Верьте так, как это умеют делать только Женщины: с теплом и любовью, с заботой, с великим терпением и сострадательным сердцем. Вдохновляйте их на великие подвиги. Возвращайте веру в себя, когда утратят ее на полях сражения. Верьте в своих мужчин и, пожалуйста, помните, что "вера" и "верность" - это об одном. Хранить верность до конца, ждать и надеяться на лучшее. Не сравнивайте своих мужчин с кем-то еще. Каждый из них уникален, и сравнение часто ранит самолюбие. Говорите им, что они - самые-самые. Подтверждайте это своей любовью и служением. Помните, что даже случайно оброненное Женщиной колкое слово может запасть глубоко в душу Мужчины маленьким семенем сомнения, которое однажды превратится в росток неуверенности. Они вам ничего не скажут об этом, но внутри себя станут раз за разом возвращаться к тому разговору, а затем молчаливо начнут доказывать себе и всему миру, что достойны любви и уважения. А они достойны. И без всяких доказательств. Не раньте Мужчин своим неверием в их силу. Не принижайте их достоинств постоянной критикой и не указывайте, что им делать. Ответственность приходит через доверие, а не через контроль. Желание творить рождается из вдохновения. Легко любить уверенного в себе и состоявшегося Мужчину. Но даже самые сильные и бесстрашные когда-то нуждались в том, чтобы в них верили.
Верьте в Мужчин тогда, когда они не могут найти себя. Верьте, даже если не зарабатывают денег. Верьте, когда они потерялись на своем Пути. Верьте, когда они не могут быть сильными. Условия не важны. Просто верьте. Разве не сострадательные сердца любящих Женщин тысячи раз возвращали к жизни Мужчин, потерявших себя в битве за великую идею? Разве не красивая женская Душа умеет любить так беззаветно и молчаливо, что Мужчины верят, что добиваются всего собственными силами? Разве не наша задача быть им и Матерью, и Сестрой, и Дочерью, и Возлюбленной, и боевой Подругой? Разве не Женщина, родившая Мужчину из чрева своего, становится первой, с кем он станет сравнивать всех своих последующих женщин? Разве не ту, кто провожала его в последний путь перед разлукой Смерти, станет искать он после нового рождения... Вы говорите, что это не такой мужчина, в которого хочется верить? А вы попробуйте. Попробуйте стать Той, которая ВЕРИТ... Пожалуйста, верьте в своих Мужчин...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
