Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
2026.05.01
12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
2026.05.01
10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ВАЖНОЕ О МУЖЧИНАХ.
Верьте в Мужчин тогда, когда они не могут найти себя. Верьте, даже если не зарабатывают денег. Верьте, когда они потерялись на своем Пути. Верьте, когда они не могут быть сильными. Условия не важны. Просто верьте. Разве не сострадательные сердца любящих Женщин тысячи раз возвращали к жизни Мужчин, потерявших себя в битве за великую идею? Разве не красивая женская Душа умеет любить так беззаветно и молчаливо, что Мужчины верят, что добиваются всего собственными силами? Разве не наша задача быть им и Матерью, и Сестрой, и Дочерью, и Возлюбленной, и боевой Подругой? Разве не Женщина, родившая Мужчину из чрева своего, становится первой, с кем он станет сравнивать всех своих последующих женщин? Разве не ту, кто провожала его в последний путь перед разлукой Смерти, станет искать он после нового рождения... Вы говорите, что это не такой мужчина, в которого хочется верить? А вы попробуйте. Попробуйте стать Той, которая ВЕРИТ... Пожалуйста, верьте в своих Мужчин...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ВАЖНОЕ О МУЖЧИНАХ.
Мир един по своей сути и многообразен, и чтобы в нем были движение и развитие, нужны два начала: мужское и женское. Вовсе не "единство и борьба противоположностей", как утверждает диалектика Гегеля, а единство и гармоничное взаимодействие двух начал- вот основа жизни!
Пожалуйста, верьте в своих Мужчин. В сыновей, братьев, отцов, дедушек, друзей, мужей и возлюбленных. Верьте так, как это умеют делать только Женщины: с теплом и любовью, с заботой, с великим терпением и сострадательным сердцем. Вдохновляйте их на великие подвиги. Возвращайте веру в себя, когда утратят ее на полях сражения. Верьте в своих мужчин и, пожалуйста, помните, что "вера" и "верность" - это об одном. Хранить верность до конца, ждать и надеяться на лучшее. Не сравнивайте своих мужчин с кем-то еще. Каждый из них уникален, и сравнение часто ранит самолюбие. Говорите им, что они - самые-самые. Подтверждайте это своей любовью и служением. Помните, что даже случайно оброненное Женщиной колкое слово может запасть глубоко в душу Мужчины маленьким семенем сомнения, которое однажды превратится в росток неуверенности. Они вам ничего не скажут об этом, но внутри себя станут раз за разом возвращаться к тому разговору, а затем молчаливо начнут доказывать себе и всему миру, что достойны любви и уважения. А они достойны. И без всяких доказательств. Не раньте Мужчин своим неверием в их силу. Не принижайте их достоинств постоянной критикой и не указывайте, что им делать. Ответственность приходит через доверие, а не через контроль. Желание творить рождается из вдохновения. Легко любить уверенного в себе и состоявшегося Мужчину. Но даже самые сильные и бесстрашные когда-то нуждались в том, чтобы в них верили.
Верьте в Мужчин тогда, когда они не могут найти себя. Верьте, даже если не зарабатывают денег. Верьте, когда они потерялись на своем Пути. Верьте, когда они не могут быть сильными. Условия не важны. Просто верьте. Разве не сострадательные сердца любящих Женщин тысячи раз возвращали к жизни Мужчин, потерявших себя в битве за великую идею? Разве не красивая женская Душа умеет любить так беззаветно и молчаливо, что Мужчины верят, что добиваются всего собственными силами? Разве не наша задача быть им и Матерью, и Сестрой, и Дочерью, и Возлюбленной, и боевой Подругой? Разве не Женщина, родившая Мужчину из чрева своего, становится первой, с кем он станет сравнивать всех своих последующих женщин? Разве не ту, кто провожала его в последний путь перед разлукой Смерти, станет искать он после нового рождения... Вы говорите, что это не такой мужчина, в которого хочется верить? А вы попробуйте. Попробуйте стать Той, которая ВЕРИТ... Пожалуйста, верьте в своих Мужчин...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
