Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
О ВЫБОРЕ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О ВЫБОРЕ.
Изучая по роду деятельности современные философские работы, раз за разом спотыкалась об одну и ту же, изложенную в различных вариантах теорию: "Мир - многообразен в своем проявлении. Человек сам выбирает себе то, что имеет. Не нравиться то, что есть - выбери другое." Первое предложение вопросов не вызывает.. а вот дальше... Вроде все просто и красиво. А внутри начинают царапать и расти один за другим вопросы. Почему тогда, мы раз за разом выбираем одно и то же? Как в старой рекламе: "При всем богатстве выбора - другой альтернативы нет." Мы не осознаем многообразия мира? Не видим других вариантов и вещей? Почему, иногда, даже если уже понятно, что ситуация не нравится, мы не спешим выбирать что-либо другое? И как вообще научиться выбирать? Путем проб и ошибок? Перебирая подряд все многообразие мира? Может быть есть супер-люди, умеющие выбирать легко, спокойно, без страха ошибиться, сомнений и раздумий, и всегда успешно. На практике даже самый простой выбор - состояние далекое от комфорта. Застыв в легком ступоре между двух манекенов, проведя перед этим полчаса в примерочной, лихорадочно пытаешься решить: вот это бежевое с разрезом или черное с декольте? И слова мужа: "Так, бери оба и уходим отсюда" - просто музыка, вздох облегчения и груз с плеч. Это если объектов всего два и последствия выбора не являются судьбоносными, а если больше? И так всю жизнь?! День за днем? А еще есть теории о ежесекундном выборе... Это не филиал ада, случайно? Может быть поэтому, многие предпочитают просто принимать все, что приходит, терпя или жалуясь, но не особенно выбирая? "Девочка, ты что это жуешь? - Не знаю, само заползло." Я задавала вопросы людям действия, создавшим успешный бизнес и свое состояние "Как они выбирают, что именно им нужно сделать?" Ответ всегда один и тот же:"Просто берешь и делаешь." А почему другие тогда не делают? Не выбирают деньги? Спусковым механизмом каждого действия является соответствующее ему состояние. Мы действительно выбираем, но не вещи, объекты и действия, а....СВОИ СОСТОЯНИЯ. А еще точнее - СЕБЯ В ОПРЕДЕЛЕННОМ СОСТОЯНИИ. И как только это происходит, мозг мгновенно изменяет внутреннюю картину реальности, настраивает все системы в соответствии этому состоянию и дает команду к соответствующим действиям. Ты просто не можешь действовать иначе. Идет уличная драка. Выбрал себя смелым и злым - через минуту уже размахиваешь кулаками в центре событий. Выбрал себя безучастным и равнодушно проходишь мимо. Выбираешь себя красивой и стройной - распрямляются плечи, походка становится упругой, спокойно отодвигаешь пирожное с кремом и планируешь на вечер приятное общество в уютном ресторанчике. Выбираешь себя несчастной и никому не нужной - и сидишь вечером дома перед телевизором в старом халатике, закусывая обиду на весь мир бутербродами с салом. Каждому из нас память предоставляет множество различных состояний, полученных нами в результате жизненного опыта. Каждый хоть раз чувствовал себя умным и глупым, победителем и проигравшим,привлекательным, талантливым. А если личного опыта нет, мы легко можем представить себе его. Те состояния, которые нам наиболее привычны и определяют наши повторяющиеся действия, которые приводят к предсказуемым результатам. Быть богатым, счастливым или несчастным, красивым, здоровым, добрым, злым, нервным, раздраженным и так далее - привычные состояния, которые приводят к гарантированному результату. Ты выбираешь не многообразие мира, ты выбираешь себя в этом мире. И от того какой в нем ты, зависит каков мир вокруг тебя.
С любовью Наталья Копиевская, психолог, коуч, ведущая треннинговой программы "Создай себя".
С любовью Наталья Копиевская, психолог, коуч, ведущая треннинговой программы "Создай себя".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
