Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
2025.11.23
14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
2025.11.23
13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану
2025.11.23
12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.
Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива
2025.11.22
22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.
На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,
2025.11.22
20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.
Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
2025.11.22
20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
2025.11.22
19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...12 років, с. Любарці
«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
О ВЫБОРЕ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О ВЫБОРЕ.
Изучая по роду деятельности современные философские работы, раз за разом спотыкалась об одну и ту же, изложенную в различных вариантах теорию: "Мир - многообразен в своем проявлении. Человек сам выбирает себе то, что имеет. Не нравиться то, что есть - выбери другое." Первое предложение вопросов не вызывает.. а вот дальше... Вроде все просто и красиво. А внутри начинают царапать и расти один за другим вопросы. Почему тогда, мы раз за разом выбираем одно и то же? Как в старой рекламе: "При всем богатстве выбора - другой альтернативы нет." Мы не осознаем многообразия мира? Не видим других вариантов и вещей? Почему, иногда, даже если уже понятно, что ситуация не нравится, мы не спешим выбирать что-либо другое? И как вообще научиться выбирать? Путем проб и ошибок? Перебирая подряд все многообразие мира? Может быть есть супер-люди, умеющие выбирать легко, спокойно, без страха ошибиться, сомнений и раздумий, и всегда успешно. На практике даже самый простой выбор - состояние далекое от комфорта. Застыв в легком ступоре между двух манекенов, проведя перед этим полчаса в примерочной, лихорадочно пытаешься решить: вот это бежевое с разрезом или черное с декольте? И слова мужа: "Так, бери оба и уходим отсюда" - просто музыка, вздох облегчения и груз с плеч. Это если объектов всего два и последствия выбора не являются судьбоносными, а если больше? И так всю жизнь?! День за днем? А еще есть теории о ежесекундном выборе... Это не филиал ада, случайно? Может быть поэтому, многие предпочитают просто принимать все, что приходит, терпя или жалуясь, но не особенно выбирая? "Девочка, ты что это жуешь? - Не знаю, само заползло." Я задавала вопросы людям действия, создавшим успешный бизнес и свое состояние "Как они выбирают, что именно им нужно сделать?" Ответ всегда один и тот же:"Просто берешь и делаешь." А почему другие тогда не делают? Не выбирают деньги? Спусковым механизмом каждого действия является соответствующее ему состояние. Мы действительно выбираем, но не вещи, объекты и действия, а....СВОИ СОСТОЯНИЯ. А еще точнее - СЕБЯ В ОПРЕДЕЛЕННОМ СОСТОЯНИИ. И как только это происходит, мозг мгновенно изменяет внутреннюю картину реальности, настраивает все системы в соответствии этому состоянию и дает команду к соответствующим действиям. Ты просто не можешь действовать иначе. Идет уличная драка. Выбрал себя смелым и злым - через минуту уже размахиваешь кулаками в центре событий. Выбрал себя безучастным и равнодушно проходишь мимо. Выбираешь себя красивой и стройной - распрямляются плечи, походка становится упругой, спокойно отодвигаешь пирожное с кремом и планируешь на вечер приятное общество в уютном ресторанчике. Выбираешь себя несчастной и никому не нужной - и сидишь вечером дома перед телевизором в старом халатике, закусывая обиду на весь мир бутербродами с салом. Каждому из нас память предоставляет множество различных состояний, полученных нами в результате жизненного опыта. Каждый хоть раз чувствовал себя умным и глупым, победителем и проигравшим,привлекательным, талантливым. А если личного опыта нет, мы легко можем представить себе его. Те состояния, которые нам наиболее привычны и определяют наши повторяющиеся действия, которые приводят к предсказуемым результатам. Быть богатым, счастливым или несчастным, красивым, здоровым, добрым, злым, нервным, раздраженным и так далее - привычные состояния, которые приводят к гарантированному результату. Ты выбираешь не многообразие мира, ты выбираешь себя в этом мире. И от того какой в нем ты, зависит каков мир вокруг тебя.
С любовью Наталья Копиевская, психолог, коуч, ведущая треннинговой программы "Создай себя".
С любовью Наталья Копиевская, психолог, коуч, ведущая треннинговой программы "Создай себя".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
