ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 БОРИС АКУНИН О........

Мужчины , милые мужчины !
Почаще думайте о нас !
Цветы дарите без причины ,
И не стесняйтесь нежных фраз .
Встречайте чаще у порога ,
Накройте ужин при свечах .
Ведь - это в сущности немного ,
Секреты счастья в мелочах !


"......начитавшись гадостей, которые мужчины пишут про женщин три тысячи лет подряд, я почувствовал, что становлюсь феминистом. И вы сейчас станете.

Давайте поделюсь с вами перлами из своего цитатника. Отбираю только самых что ни на есть почтенных авторов.

Платон: «…Очевидно, что только мужчины являются полноценными людьми и могут надеяться на полную самореализацию; женщина же может надеяться лишь на то, чтобы уподобить себя мужчине».

Аристотель: «Природа устроила отношения между мужчиной и женщиной таким образом, что первый выше, а вторая ниже; первый управляет, а вторая повинуется».

Или вот Геродот о персидском обычае не показывать отцам сыновей до пятилетнего возраста: «До той поры мальчик живет с женщинами. Причина такова: если младенец умрет, отец не будет слишкоИ не думайте, что с веками эта позиция поменялась. Реформировавшись, христианство к женщинам не подобрело:

«У мужчины широкая грудь и узкие бедра, а разумения больше, нежели у женщин, - с восхитительной логичностью пишет Мартин Лютер, - ибо у женщин, наоборот, грудь узка, а бедра широки, и потому женщинам надлежит сидеть дома, не возбуждаться, заниматься хозяйством, рожать и взращивать детей».

Интересно, что уже в наши времена эту мудрую мысль почти буквально повторяет светоч религии, оппонирующей христианству, почтенный Хашеми Рафсанджани, кажется, считающийся в Иране либералом: «Различия в росте, жизненной силе, тембре голоса, развитии, мускулистости и физической силе между мужчиной и женщиной демонстрируют, что первый во всех областях лучше и способнее».


Бывший иранский президент, собственно, лишь пересказывает своими словами Коран: «Мужья стоят над женами за то, что Аллах дал одним преимущество перед другими, и за то, что они расходуют из своего имущества. И порядочные женщины — благоговейны, сохраняют тайное в том, что хранит Аллах. А тех, непокорности которых вы боитесь, увещайте и покидайте их на ложах и ударяйте их». («Женщины» 4:34).м сильно горевать. По-моему, хороший обычай», - заключает историк. А что женские-то чувства беречь?

Священные писания относятся к женщинам примерно так же.

Вот вам Библия:
«Жены, повинуйтесь своим мужьям, как Господу, потому что муж есть глава жены, как и Христос глава Церкви, и Он же Спаситель тела. Но как Церковь повинуется Христу, так и жены Вот еще любимое о некрасивых женщинах от нашего Даниила Заточника: «Жене бо злообразне не достоит бо в зерцало приницати, да не в большую печаль впадет воззревше на нелепостьство лица своего».

Но больше всего меня впечатлило одно простенькое семейное письмецо первого века. Автор-римлянин пишет своей (видимо, любимой) супруге: «Приветствие Илариона его дорогой Алис, а также дорогому Бероусу и Аполлинариону. Мы все еще в Александрии. Не беспокойся, если я задержусь и остальные вернутся раньше. Присмотри за нашим малюткой. Как только со мной расплатятся, вышлю деньги. Если – молю об этом богов – ты благополучно родишь, мальчика оставь, а девочку выбрось. Ты сказала Афродизиасу, чтоб я тебя не забывал. Как я могу забыть тебя? Не волнуйся».

В общем, простите нам, женщины, нашу историческую вину, если можете. Мы не виноваты, нас так воспитывали.
И все-таки, удовлетворите мое любопытство. Спрашиваю безо всякого кокетства: почему вы нас, скотов, любите? (Если любите.)своим мужьям во всем». («Послание к Эфесянам» 5:22-24».
Вот еще любимое о некрасивых женщинах от нашего Даниила Заточника: «Жене бо злообразне не достоит бо в зерцало приницати, да не в большую печаль впадет воззревше на нелепостьство лица своего».

Но больше всего меня впечатлило одно простенькое семейное письмецо первого века. Автор-римлянин пишет своей (видимо, любимой) супруге: «Приветствие Илариона его дорогой Алис, а также дорогому Бероусу и Аполлинариону. Мы все еще в Александрии. Не беспокойся, если я задержусь и остальные вернутся раньше. Присмотри за нашим малюткой. Как только со мной расплатятся, вышлю деньги. Если – молю об этом богов – ты благополучно родишь, мальчика оставь, а девочку выбрось. Ты сказала Афродизиасу, чтоб я тебя не забывал. Как я могу забыть тебя? Не волнуйся».

В общем, простите нам, женщины, нашу историческую вину, если можете. Мы не виноваты, нас так воспитывали.
И все-таки, удовлетворите мое любопытство. Спрашиваю безо всякого кокетства: почему вы нас, скотов, любите? (Если любите.)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-21 21:16:41
Переглядів сторінки твору 912
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.28 15:41
Автор у цю хвилину відсутній