ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ЛЕКАРСТВО ОТ ЛЕНИ.

И знайте, что внутри, то и снаружи.
Мрак мира — от мрака в сердце.
Человек — это семя Солнца.
Счастье — это восход Солнца.
Богосозерцание — это растворение в свете.
Просветление — это сияние тысячи солнц.
Блаженны жаждущие света.



Соломон

От лени есть два лекарства. Первое лекарство – это знание. Второе лекарство – это горе. Если человек ленится, каждая секунда лени означает секунда горя. Если человек выполняет свой долг в жизни, чем больше он это делает, тем больше он обретает счастья. Каждая секунда выполнения в радости своего долга это секунда будущего счастья. Каждая секунда лени - секунда будущего горя.

Лень возникает из-за отсутствия цели в жизни. Отсутствие цели в жизни возникает из-за невежества. Ленивый человек не найдет себе супругу хорошую, ленивая женщина не найдет себе хорошего мужа.

Сила терпения..

Чтобы быть счастливым, прежде всего человек должен научиться терпеть свою судьбу. Он должен понять, что это его родная судьба. Надо начать желать счастья в этом состоянии, в которое ты попал, и тогда уже дорога вверх обеспечена. С каждым днем все легче будет жить. Всегда все начинается с терпения. Если хоть что-то человек в своей жизни изменил, он сначала стерпел самого себя, свой гнев, обиду, с этого момента началось самосовершенствование.

Качество терпения идет от аскезы. Когда человек совершает аскезы, он живет для других людей, из чувства долга, тем самым он копит силу. Когда человек копит силу, он может уже не реагировать на ненависть, на гнев, на обиду, на жестокость.

Болезни ума под влиянием Марса..

Умственные отклонения возникают от Марса. Например, человек абсолютно не управляем в гневе или находится в состоянии депрессии, не хочет ничего делать. Эпилепсия возникает из-за того, что человек хочет что-то в жизни своей сделать, но ему по судьбе не положено. Он начинает сильно напрягаться в уме, для того, чтоб это сделать, и в следующей жизни от такого сильного, чрезмерного желания у него возникает эпилепсия. Можно так напрячься, что просто организм не вытерпит и все порвется, поломается. Ум управляет нервной системой.

Проблемы идут от безответственности. Существуют две вещи, на которые в жизни надо обратить серьезное внимание. Первая вещь – это то, что если я буду так продолжать жить, действовать, по отношению к людям, то придет сильное наказание ко мне, я буду сильно мучиться. Вторую вещь надо понять, что, если я буду свою деятельность использовать в неправильном направлении, то я не испытаю никакого ощущения смысла в этой жизни.

В момент смерти человек испытывает необыкновенное чувство, когда он видит, что вся его жизнь была большой глупостью, вся его жизнь была бессмыслицей. Это возникает тогда, когда человек живет бесцельно. Что значит, живет бесцельно?

Состояние сознания человека, который ведет бесцельную жизнь: "так, я пойду сейчас на работу. Не хочется, но надо. Так, поработал, скорей бы домой. Сколько можно уже работать. Так, время, скоро конец уже, еще немного, еще полчаса поработать, хоть бы на пять минут пораньше выйти... Так, в автобусе ехать не хочется, но деваться некуда. Все надоели. Так, приехал, что делать, телевизор посмотреть. Совсем уже обнаглели, ни одной передачи хорошей. Когда же будет хорошая передача по телевизору? В 8 часов оказывается, вот по этому каналу, понаслаждаемся. Посидим, посмотрим. Ну, потом, слава Богу, спать..."

В таком случае в момент смерти будет полное сильное разочарование. Что делать? Обретать знание, для чего живем. Человек так живет, потому что он живет для внешней жизни, и он не понимает, что существует еще внутренняя жизнь... Внутренняя жизнь, это воспитание в себе качеств характера, для того, чтобы прогрессировать. Внутренний мир человека не зависит ни от каких внешних обстоятельств.

Человек может ехать на работу, желать всем счастья, на работе желать всем счастья, делать все с любовью... Когда человек начинает желать всем счастья, он входит в благость. Человек, который вошел в благость, ему раскрывается мир, он видит, что мир имеет божественную природу....

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-27 12:48:48
Переглядів сторінки твору 1133
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2025.11.29 23:15
Автор у цю хвилину відсутній