ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ЛЕКАРСТВО ОТ ЛЕНИ.

И знайте, что внутри, то и снаружи.
Мрак мира — от мрака в сердце.
Человек — это семя Солнца.
Счастье — это восход Солнца.
Богосозерцание — это растворение в свете.
Просветление — это сияние тысячи солнц.
Блаженны жаждущие света.



Соломон

От лени есть два лекарства. Первое лекарство – это знание. Второе лекарство – это горе. Если человек ленится, каждая секунда лени означает секунда горя. Если человек выполняет свой долг в жизни, чем больше он это делает, тем больше он обретает счастья. Каждая секунда выполнения в радости своего долга это секунда будущего счастья. Каждая секунда лени - секунда будущего горя.

Лень возникает из-за отсутствия цели в жизни. Отсутствие цели в жизни возникает из-за невежества. Ленивый человек не найдет себе супругу хорошую, ленивая женщина не найдет себе хорошего мужа.

Сила терпения..

Чтобы быть счастливым, прежде всего человек должен научиться терпеть свою судьбу. Он должен понять, что это его родная судьба. Надо начать желать счастья в этом состоянии, в которое ты попал, и тогда уже дорога вверх обеспечена. С каждым днем все легче будет жить. Всегда все начинается с терпения. Если хоть что-то человек в своей жизни изменил, он сначала стерпел самого себя, свой гнев, обиду, с этого момента началось самосовершенствование.

Качество терпения идет от аскезы. Когда человек совершает аскезы, он живет для других людей, из чувства долга, тем самым он копит силу. Когда человек копит силу, он может уже не реагировать на ненависть, на гнев, на обиду, на жестокость.

Болезни ума под влиянием Марса..

Умственные отклонения возникают от Марса. Например, человек абсолютно не управляем в гневе или находится в состоянии депрессии, не хочет ничего делать. Эпилепсия возникает из-за того, что человек хочет что-то в жизни своей сделать, но ему по судьбе не положено. Он начинает сильно напрягаться в уме, для того, чтоб это сделать, и в следующей жизни от такого сильного, чрезмерного желания у него возникает эпилепсия. Можно так напрячься, что просто организм не вытерпит и все порвется, поломается. Ум управляет нервной системой.

Проблемы идут от безответственности. Существуют две вещи, на которые в жизни надо обратить серьезное внимание. Первая вещь – это то, что если я буду так продолжать жить, действовать, по отношению к людям, то придет сильное наказание ко мне, я буду сильно мучиться. Вторую вещь надо понять, что, если я буду свою деятельность использовать в неправильном направлении, то я не испытаю никакого ощущения смысла в этой жизни.

В момент смерти человек испытывает необыкновенное чувство, когда он видит, что вся его жизнь была большой глупостью, вся его жизнь была бессмыслицей. Это возникает тогда, когда человек живет бесцельно. Что значит, живет бесцельно?

Состояние сознания человека, который ведет бесцельную жизнь: "так, я пойду сейчас на работу. Не хочется, но надо. Так, поработал, скорей бы домой. Сколько можно уже работать. Так, время, скоро конец уже, еще немного, еще полчаса поработать, хоть бы на пять минут пораньше выйти... Так, в автобусе ехать не хочется, но деваться некуда. Все надоели. Так, приехал, что делать, телевизор посмотреть. Совсем уже обнаглели, ни одной передачи хорошей. Когда же будет хорошая передача по телевизору? В 8 часов оказывается, вот по этому каналу, понаслаждаемся. Посидим, посмотрим. Ну, потом, слава Богу, спать..."

В таком случае в момент смерти будет полное сильное разочарование. Что делать? Обретать знание, для чего живем. Человек так живет, потому что он живет для внешней жизни, и он не понимает, что существует еще внутренняя жизнь... Внутренняя жизнь, это воспитание в себе качеств характера, для того, чтобы прогрессировать. Внутренний мир человека не зависит ни от каких внешних обстоятельств.

Человек может ехать на работу, желать всем счастья, на работе желать всем счастья, делать все с любовью... Когда человек начинает желать всем счастья, он входит в благость. Человек, который вошел в благость, ему раскрывается мир, он видит, что мир имеет божественную природу....

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-27 12:48:48
Переглядів сторінки твору 1123
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2025.11.13 16:08
Автор у цю хвилину відсутній