
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
2025.10.01
10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
2025.10.01
08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
2025.09.30
22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
2025.09.30
21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
2025.09.30
19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
2025.09.30
09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
2025.09.30
00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
2025.09.29
22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
2025.09.29
20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю.
«Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1
2025.09.29
16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
2025.09.29
12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
2025.09.29
09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…
Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…
Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
2025.09.28
23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками.
У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня.
Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори.
Велич великих
2025.09.28
22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
2025.09.28
19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Костюк (2013) /
Публіцистика
Міжнародний конгрес «Література і мир" у Пакистані
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Міжнародний конгрес «Література і мир" у Пакистані
Цьогорічний Міжнародний конгрес «Література і мир» зібрав у затишному залі готелю м. Лахор (Пакистан) представників 35 країн світу, серед яких Великобританія, Індія, Палестина, Литва, Пакистан, Японія,Німеччина,Судан, США тощо. Вперше у цьому престижному науково-літературному заході взяли участь представники України. У конференц-залі конгресу було надзвичайно приємно споглядати рідний жовто-блакитний стяг у сусідстві з прапорами інших країн світу. На запрошення колишнього прем`єр-міністра Пакистану, нинішнього мера м. Лахора, відомого у світі письменника Факхара Замана на конференцію від України прибули поет і науковець, доктор наук із соціальних комунікацій Ігор Павлюк, літературознавець, кандидат філологічних наук, головний редактор журналу «Всесвіт» (де роман Ф. Замана вперше було надруковано у 1986 р.) Дмитро Дроздовський і авторка цих рядків, поетеса, педагог і журналіст Світлана Костюк.
Подорож до Пакистану була трохи втомливою, але надзвичайно цікавою. Учасники делегації летіли через Москву до Катару, де провели більше доби у зв`язку із екстремальними погодними умовами, які не дали можливості вчасно вилетіти до Лахора. У м. Доха українських літераторів гостинно зустріли Надзвичайний і Повноважний Посол України в Катарі Євген Микитенко, консул Олег Свириденко, дипломатичні працівники посольства. Вони посприяли у видачі віз, показали свою резиденцію, провели незабутню екскурсію екзотичним містом.
У 15-мільйонному Лахорі зустріли з охороною представники місцевої мерії . У перший день учасникам делегації було не до відпочинку, адже Міжнародний форум уже розпочав свою роботу. А тому втомлені, але щасливі, вони інтегрувалися у науково-поетичну атмосферу конгресу буквально із корабля на бал.
У перший день роботи конгресу виступили усі троє учасників української делегації. Дмитро Дроздовський у своїй промові окреслив ключові стратегії сучасної української літератури після «смерті постмодернізму». Науковець акцентував на різних напрямах світової літератури, які репрезентують особливу філософію, пов’язану із утвердженням емоційної чуттєвості, психологізму. До світової літератури повертаються «великі наративи», принаймні вони по-новому переосмислюються. Сьогодні постали нові філософські та соціокультурні виклики, зокрема пов’язані із множинністю, гібридністю сучасної людини, яка існує у кількох паралельних інформаційцних чи інших реальностях. У зв’язку з цим людина достеменно не може сказати, що є істинним, гублячись у лабіринтах власного сприйняття. Ці теми знаходять особливу реактуалізацію в сучасних англомовних літературах, передусім у Великій Британії. Д. Дроздовський окреслив основні світоглядні концепти і в поезіях І. Павлюка.
Глибокою та емоційно відвертою була промова поета Ігоря Павлюка, який, зокрема, сказав: «Лахор не менш поетичний, ніж моє Полісся в Україні, яке історично також перебуває на перетині різних культур, адже лежить на кордоні трьох країн – Польщі, Білорусії, Росії. Полісся, як і вся Україна, на жаль, пережило багато воєн, голокост, техногенну катастрофу ХХ століття – сумновідомий у цілому світі Чорнобиль. Я відвідав чимало країн світу. А у своїх текстах – усі. Кілька років жив у Америці, в Росії, був на поетичних фестивалях в Ірландії, Польщі, Грузії, Туреччині... І тому з певністю можу сказати: всі люди планети, незважаючи на розбіжності між ними, плачуть і сміються від того самого».
Коли українські учасники конгресу кількома словами згадали про Євро-Майдан і свою участь у ньому, виявилося, що за цією дивовижною подією пильно стежить увесь світ, і зокрема на індійському субконтиненті.
Потім була неофіційна зустріч із місцевими парламентарями, представниками інших делегацій.
Другий день роботи конференції був особливо відповідальним, адже відбувалися поетичні читання. І українська поезія мала зазвучати з вуст Ігоря Павлюка. Він підготував для виступу-презентації добірку віршів, перекладених англійською мовою і не знав, чи сприймуть і зрозуміють представники інших країн мотиви його поезій у контексті національної української ідентичності. Але переживання були марними. Чарівна магія волинського Полісся у фольклорно-музичних віршах-сповідях зачарувала присутніх. Намітилися цікаві творчі проекти для подальшої співпраці.
Дмитро Дроздовський дав інтерв`ю місцевим телеканалам. Виступи українських делегатів у англійських перекладах просили для опублікування іноземні ЗМІ.
... Що ж далі? А далі - уміння не втратити досягнуте і піднести українське поетичне слово на ту висоту, якої воно вартує...
Подорож до Пакистану була трохи втомливою, але надзвичайно цікавою. Учасники делегації летіли через Москву до Катару, де провели більше доби у зв`язку із екстремальними погодними умовами, які не дали можливості вчасно вилетіти до Лахора. У м. Доха українських літераторів гостинно зустріли Надзвичайний і Повноважний Посол України в Катарі Євген Микитенко, консул Олег Свириденко, дипломатичні працівники посольства. Вони посприяли у видачі віз, показали свою резиденцію, провели незабутню екскурсію екзотичним містом.
У 15-мільйонному Лахорі зустріли з охороною представники місцевої мерії . У перший день учасникам делегації було не до відпочинку, адже Міжнародний форум уже розпочав свою роботу. А тому втомлені, але щасливі, вони інтегрувалися у науково-поетичну атмосферу конгресу буквально із корабля на бал.
У перший день роботи конгресу виступили усі троє учасників української делегації. Дмитро Дроздовський у своїй промові окреслив ключові стратегії сучасної української літератури після «смерті постмодернізму». Науковець акцентував на різних напрямах світової літератури, які репрезентують особливу філософію, пов’язану із утвердженням емоційної чуттєвості, психологізму. До світової літератури повертаються «великі наративи», принаймні вони по-новому переосмислюються. Сьогодні постали нові філософські та соціокультурні виклики, зокрема пов’язані із множинністю, гібридністю сучасної людини, яка існує у кількох паралельних інформаційцних чи інших реальностях. У зв’язку з цим людина достеменно не може сказати, що є істинним, гублячись у лабіринтах власного сприйняття. Ці теми знаходять особливу реактуалізацію в сучасних англомовних літературах, передусім у Великій Британії. Д. Дроздовський окреслив основні світоглядні концепти і в поезіях І. Павлюка.
Глибокою та емоційно відвертою була промова поета Ігоря Павлюка, який, зокрема, сказав: «Лахор не менш поетичний, ніж моє Полісся в Україні, яке історично також перебуває на перетині різних культур, адже лежить на кордоні трьох країн – Польщі, Білорусії, Росії. Полісся, як і вся Україна, на жаль, пережило багато воєн, голокост, техногенну катастрофу ХХ століття – сумновідомий у цілому світі Чорнобиль. Я відвідав чимало країн світу. А у своїх текстах – усі. Кілька років жив у Америці, в Росії, був на поетичних фестивалях в Ірландії, Польщі, Грузії, Туреччині... І тому з певністю можу сказати: всі люди планети, незважаючи на розбіжності між ними, плачуть і сміються від того самого».
Коли українські учасники конгресу кількома словами згадали про Євро-Майдан і свою участь у ньому, виявилося, що за цією дивовижною подією пильно стежить увесь світ, і зокрема на індійському субконтиненті.
Потім була неофіційна зустріч із місцевими парламентарями, представниками інших делегацій.
Другий день роботи конференції був особливо відповідальним, адже відбувалися поетичні читання. І українська поезія мала зазвучати з вуст Ігоря Павлюка. Він підготував для виступу-презентації добірку віршів, перекладених англійською мовою і не знав, чи сприймуть і зрозуміють представники інших країн мотиви його поезій у контексті національної української ідентичності. Але переживання були марними. Чарівна магія волинського Полісся у фольклорно-музичних віршах-сповідях зачарувала присутніх. Намітилися цікаві творчі проекти для подальшої співпраці.
Дмитро Дроздовський дав інтерв`ю місцевим телеканалам. Виступи українських делегатів у англійських перекладах просили для опублікування іноземні ЗМІ.
... Що ж далі? А далі - уміння не втратити досягнуте і піднести українське поетичне слово на ту висоту, якої воно вартує...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію