ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:35 ]
    Човни
    Я взуваю черевики.
    Черевики — завеликі.
    Черевики — як човни!
    Ой! Чиї ж, чиї вони?

    У човнах пливу до мами,
    Гучно човгаю ногами.
    Мама тільки посміхнулась
    І на татка озирнулась.

    А татусь!.. Татусь регоче!
    Він, мабуть, сказати хоче,
    Що човни великі знає,
    Бо щодня їх назуває!

    2006


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  2. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:55 ]
    Про мураху
    Бідкалась мала мурашка:
    Нести їй поклажу важко!
    Через горбик та ярок
    Тягне в дім свіжий листок,
    Щоб родина поживилась,
    Сил набралася з листка.
    Тож малеча і трудилась,
    Хоч і дрібна отака!

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  3. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:06 ]
    У лопухах
    Велетенські лопухи
    Наді мною, як дахи.
    Я під лопухи зайшов —
    Гарну схованку знайшов.
    Не побачить мене мама
    Під такими лопухами.
    Погукає, озирнеться:
    — Де ж поділось моє серце?
    Я у схованці примовк.
    Тут затишний холодок.
    А до мене, ніби котик,
    Притуляється дрімота.
    Проганяє комарів,
    Щоб я затишно сидів.
    Не помітив, як заснув —
    Кроків маминих не чув.
    Щось мугикнув мамі трішки,
    Коли опинився в ліжку.
    — Не ходи у лопухи!
    В лопухах живуть страхи.
    Та я мамі не повірив,
    Бо сам щойно перевірив:
    В лопухах немає страху —
    Там живуть одні комахи!

    2008



    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  4. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:12 ]
    Велетні й Малюк
    У великому місті — великі будинки.
    Ручки вгору здіймає маленька дитинка.
    Запитав по-сусідськи будинок в будинка:
    — Що то там: чи мураха,
    чи, може, людинка?
    Роздивитися ближче
    будинки не можуть.
    Вони тільки стояти рівнесенько гожі.
    А дитиночка сходами вгору швиденько
    Піднялася, хоча, як мураха, дрібненька.
    І дивується диву будинок великий:
    — Ач, який же він спритний —
    малий чоловік!
    Другий велетень також
    позаздрив малому:
    — Так! Малий! А господар
    великому дому!
    Із балкону маленька дитинка гукає:
    — Ой, погляньте,
    я ручками небо торкаю!

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  5. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:43 ]
    Великдень
    У Великдень на столі —
    Паски великі й малі!
    Крашанки, ковбаска!
    Якщо ваша ласка,
    То мені відріжте скибку,
    Крашаночку облупіть!
    На білочок солі дрібку
    Обережно покладіть!
    Я із мамою і татом
    Буду Пасху величати!
    Гарне свято! Гарний день!
    Всі такі веселі!
    Повно радості й пісень
    У нашій оселі!

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  6. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:50 ]
    Мама млинчики пече
    Біля пічки гаряче:
    Мама млинчики пече.
    Черпаком колотить тісто.
    Тіста ще не можна їсти!
    Мама каже:
    — Попечу —
    Будеш їсти досхочу!
    А я наче не почув,
    Пальця в мисочку вмокнув
    І швиденько облизав,
    Пальця в кулачок сховав.
    Перший буде мій млинець,
    Бо я хлопчик-хитрунець!

    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  7. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:47 ]
    Сонечку, агов!
    Я сиджу біля віконця —
    Цілий день чекаю сонця.
    Сонце, мабуть, забарилось,
    З кимось на шляху зустрілось,
    Забалакалось, стоїть.
    А у нас дощик мрячить.
    Мушу сидіти у хаті,
    Сонце в шибку виглядати.
    Зараз відчиню вікно.
    Може, близько десь воно?
    Погукаю, нагадаю,
    Що весь день його чекаю.
    Дощ іде. Іде. Іде.
    На дворі нема людей.
    Нема ким переказати,
    Що я утомивсь чекати.

    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  8. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:37 ]
    Біле і червоне
    Білий двір, білий сад.
    Білі вишні й виноград.
    Біла шапка — на криниці.
    Біла ковдра — на дрівниці.
    На драбині — білі сходи.
    Біла-біла вся природа!
    Щось на гілочках червоне
    Не біліє, не холоне.
    Це ж з’явились снігурі
    У зимовому дворі!
    Гарно зимонька малює —
    Біле червоним гаптує.

    2006


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  9. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:45 ]
    Що це?
    Що це падає біленьке
    З висоти?
    Тане на щоці хутенько —
    Не знайти!
    Ось присіло на рукавчик —
    Не зникай!
    Крихітненька зірка наче.
    Он яка!
    Придивляюсь, притуляюсь —
    Холодок.
    Раптом зіронька злякалась
    І льодок
    Розтопився, розчинився,
    Десь пропав.
    Заховався, просочився
    У рукав.

    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  10. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:59 ]
    Муха-вередуха
    У вікно влетіла муха —
    Зумкотлива вередуха!
    Вушка щільно затуляю,
    Хай вона собі співає.
    Але муха — дуже хитра,
    Крильцями здіймає вітер.
    Мені спатки не дає,
    Все снує, снує, снує.
    Татку, муху прожени,
    Бо не йдуть до мене сни!

    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  11. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:04 ]
    Почитайте книжку!
    Почитайте мені книжку,
    Коли я іду до ліжка.
    Полюбляю казки й вірші,
    Хочу слухати їх більше.
    Виросту — навчусь читати
    Книжечку для мами й тата.

    2006


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  12. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:08 ]
    Рибинка
    Мама зве мене «рибинка»,
    Бо у мене пружна спинка.
    Я швидкий, немов карасик,
    Я верткий, наче в’юнок.
    Я і сам до рибки ласий!
    Схожий на линка синок!

    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  13. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:10 ]
    Хто намочив?
    Одягаємо синочка
    У штанята і сорочку.
    На голівоньку — кашкетик,
    Ноженята — у шкарпетки.
    Та намокли знов штанці,
    І оті, й оті, і ці!
    Чом же мокренькі штани?
    Може, плакали вони?
    Може, впали у калюжу?
    Може, застудились дуже?
    Хто ж це намочив вдяганку
    Десяток разів од ранку?

    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  14. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:02 ]
    Синичка
    Синичка прилетіла,
    Біля Сергійка сіла.
    Співає для малого,
    Співає до знемоги.
    Сергійко слухав, слухав,
    Аж заболіли вуха.
    Синичко, помовчи,
    У вушках сокочить!
    Не слухала синичка:
    Співала аж до нічки.

    2005


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  15. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:56 ]
    Полуничка
    — Полуничко, полуничко,
    Чом у тебе гарне личко?
    — Сонечко голубить мене,
    Поки я мала й зелена.
    Воно гріє і рум’янить,
    Поки гарною не стану.
    А як стану чепурненька,
    Піду до Сергійка в жменьку!

    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  16. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:07 ]
    Задощило!
    Задощило, задощило!
    І прання все намочило!
    Ми схопили парасолі
    І хутчіш із хати — в двір!
    Повзуночки! Малі льолі,
    Он іще шапинки дві!
    А пелюшки? А пелюшки?
    Наволочки на подушки?
    Дощ веселий все змочив,
    Хто ж його тому навчив?
    Ну-ну, неслухняний дощик,
    Не привчивсь ходить у горщик!
    Наш Сергійко підросте,
    Скаже дощику на те:
    — Як прийдеш до мене ще,
    Обережним будь дощем!
    Поливай кущі й дерева,
    А штанців моїх не треба!
    Поливай моркву, картоплю,
    Одяганок не закроплюй!

    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  17. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:06 ]
    Зазиваночка на горщик
    Сів на квіточку метелик.
    А на другу — товстий джмелик,
    А на третю — мала бджілка.
    Сіла пташечка на гілку.
    Треба і собі подбати,
    куди буду я сідати.

    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  18. Ірина Кримська - [ 2010.02.20 18:49 ]
    У синочка сині очка
    У синочка — сині очка
    У веселих війках.
    Очка сяють на всі бочки,
    На всі бочки двійко.
    Очка бачать маму й тата,
    Сестричок, бабусю.
    — Скільки ще всього багато!
    Ото надивлюся!

    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  19. Анатолій Сазанський - [ 2010.02.18 16:33 ]
    ZZZZZZ ZZZZZZ М.П.ZZZZZZZZZZZZZ
    Білизну прапорів похилила Зима
    На високі засніжені мури
    Та Мороза гука... а старого нема..
    І серденько надією дурить..

    Розплелася ріка.У косички рясні
    Запліта Вітер бантики сині ,
    І розписує землю в догоду Весні
    Праслав"янським забутим курсивом..

    На червону тарель лунко капає день..
    Лісовик у струмку мочить лапи..,
    І хмеліє..і в соняшних нетрях бреде..
    І смерічку розпатлану лапа..

    Сонце струни на піки ялин напина
    І сміється..щебече.. палає...
    Все в чеканні завмерло...красуня Весна
    На органі,за хвилю, заграє ...


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  20. Зоряна Ель - [ 2010.02.16 10:18 ]
    Заєць-детектив
    ... падав сніг на поріг...

    Злився зайчик довговухий:
    Назбирав на ковдру пуху,
    Того, що зима-бабуся
    З неба завжди стільки трусить,
    Чемно приволік до хати
    І пішов щасливий спати.
    Зранку зирк, а з того пуху
    ані знаку, ані духу.
    І міркує: «От напасті,
    Хто ж той пух зумів украсти?-
    Слід малий, відбитки пальців,
    Як у мого друга-зайця.
    Тааак, сліди ведуть до ліжка...
    Уночі підкрався нишком...
    Ковдру пухову поцупив...
    То не сон був! - хтось тут тупав.
    От нахаба, от злодюга!
    Я ж його вважав за друга».


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (10)


  21. Марія Дем'янюк - [ 2010.02.11 08:00 ]
    Небесна чудасія
    Хтось на небі ліпить хмари-
    Кращої нема забави!
    Ось великий бегемот
    з подиву роззявив рот.
    Там повільна черепаха,
    Що живе під власним дахом.
    Далі зайчик-сіромашка
    Заховався між ромашки.
    Ще там є пухнаста кішка,
    Лапки догори здіймає:
    Їй здається,що ще трішки,
    Клубок сонця упіймає.
    Враз з"явилася жар-птиця,
    Веселковий хвіст яскриться.
    Диво- казка,чудеса
    Розглядаймо небеса!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (4)


  22. Юля Смаль - [ 2010.02.06 21:45 ]
    У дивокраїні
    Казали мені, що у дивокраїні
    Є яблучні хатки, палаци із дині,
    А ще кавунові там їздять машини,
    В них замість бензину - солодка ожина.

    У дивобудинках живуть диводіти,
    Збирають сунички - варення зварити,
    І груші солодкі їжак в хатки носить,
    Складає запаси на зиму і осінь.

    Та де тільки дивний той край відшукати?
    На глобусі, може, чи мапі картатій?
    Щоб фрукти солодкі від ранку до ранку
    Були на обіді, вечері й сніданку.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  23. Василь Галас - [ 2010.02.06 15:48 ]
    ГОРОБЦІ (для дітей)
    Позлітались горобці
    до порога - на млинці:
    пригощаю саме їх,
    друзів меншеньких своїх.
    Горобці млинці клюють,
    швидко раду їм дають,
    повсідались тут і там.
    - Їжте, любі, ще я дам! -
    Ситий видався обід.
    На порозі мокрий слід:
    з'їли все, і крихт нема,
    бо голодна їм зима.
    Бачу - ситі горобці,
    веселяться - молодці!
    Розцвірінькались. Овва! -
    маю вдячності слова.

    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  24. Олеся Овчар - [ 2010.02.02 10:13 ]
    Котикова забавлянка
    Котку-котику,
    Мур-мур,
    Чом в животику
    Бур-бур?
    Певно, хочеться
    Гам-гам?
    То ходи скоріш –
    Дам-дам!
    Тільки лапочки
    Мий-мий,
    Молочко уже
    Лий-лий.
    Котик очками
    Блись-блись,
    Язичком усе
    Лизь-лизь.
    Вуса облизав –
    Няв-няв.
    Це він “Дякую!”
    Сказав.

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (2)


  25. Олеся Овчар - [ 2010.02.01 11:05 ]
    Посмішка сонечка
    Сонечко нині всміхнулось зимі:
    Сонячний зайчик присів на стіні.
    Сумно і біло було так навколо,
    Раптом зробилося все веселковим.
    Сніг заіскрився, мороз потеплішав.
    Вибігла з нірки здивована миша:
    Настрою гарного в чому причина?
    Зайчик лиш очками кліпа невинно.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (22)


  26. Василь Галас - [ 2010.01.30 16:08 ]
    ЗАВІРЮХА (для дітей)
    Вщухла сніговиця,
    не ячить, не грає.
    Поле знов сріблиться,
    тихе та безкрає.
    Все тремтить, німіє
    скрізь на видноколі -
    так морозом віє
    не на жарт у полі.
    Сиплють іскри білі
    небеса високі.
    Холодок у тілі,
    у душі - неспокій.
    Бо вже сутінь руха
    млу над головою:
    скресне завірюха
    з силою новою.

    2008


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  27. Василь Галас - [ 2010.01.29 11:19 ]
    ПІСНЯ ВИПУСКНИКІВ ГІМНАЗІЇ МІСТА СВАЛЯВА
    І трояндова мить, і бузкова,
    і тюльпанова - адже весна,
    урочиста і обов'язкова:
    нам останній наш дзвоник луна.

    Приспів:
    Прощавай, гімназія!:
    золота пора.
    Хай тепер навчається
    інша дітвора.
    Від чуттєвих споминів
    на душі тепло.
    Пам'ятати будемо -
    що між нас було.

    Ця лінійка - на інші не схожа.
    Ми - такі як завжди й не такі...
    Розійдемось, куди - воля божа,
    у мінливі світи гомінкі.

    Приспів.

    І троянди для нас, і тюльпани,
    і весняного сонця привіт...
    Паничі ми щасливі і панні -
    аж на нас задивляється світ.

    Приспів.

    Січень 2010


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  28. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2010.01.26 23:33 ]
    Лисиця та кіт (українська народна казка на римований мотив)
    Читаючи своїй донці казки із книжки "Семеліточка" вирішила переписати їх римовано. Що із цього вийшло - судити вам:

    На околиці лісочку вбогий чолов’яга жив.
    Й мав він котика Матвія, що мишей добре ловив.
    Як осліп же той котяра, той ловити перестав.
    Пожалів його господар й убивати він не став.
    Тож одвіз кота до лісу і його там залишив.
    А Матвійович ішов і лисичку там уздрів.
    «Здоров був, коте Матфію, а чого ти тут забув?»
    От він їй відповідає: «Добрим мишоловом був,
    Покіль бачив, а як бачить перестав -
    в ліс отвіз мене господар, й убивати він не став.
    Та от лихо, - каже кіт, - лісу зовсім я не знаю,
    Й голод допіка мене — я від нього помираю.»
    А лисичка йому й каже: «Не сумуй Матфію ти,
    якщо мене стерегтимеш, буду тебе годувати»
    Тож лисичка кота взяла, йому хатку збудувала,
    А щоб він не нудьгував, ще й городець йому дала...

    Одного дня до городу зайчик з-під тишка підкрався,
    Та й почав капусту хрумать. А кіт його як злякався.
    Задер в гору хвіст, «Фррр» - на всю почав кричати,
    Згледів то все зайчик, та й чим душ почав тікати.
    А поки він хутко біг, про звіра страшного усім розказав,
    Для жителів лісних, хто лисичку найбільше лякав:
    І медвідю, й вовку, й кабану лісному.
    Стали ж вони думати, як зарадить тому.
    А медвідь і каже: «Щоб нам мирно жити,
    Того злого звіра треба задобрити:
    Накрити банкет. Я мед украду,
    Вовк дістане сала, а от кабану
    смачних корінців треба накопати,
    А ти, зайче, будеш на обід їй звати»
    Так лісові звірі, що мали, зробили,
    Та й великий стіл для кота накрили.
    А зайчик побіг і став тихо звати:
    «Просимо вас в гості» і гайда втікати
    Як прибіг, питають: «Чи ти ж все сказав?
    А щоб ложки взяли, ти їм нагадав?»
    А зайчик і каже: «Забув то сказати,
    Знову треба бігти, щоб то передати»
    І метнувся зайчик, під вікном він став,
    «Візьміть же ви ложки» - Тихо їм сказав,
    «Добре, добре», - кіт з лисичкою відповіли,
    Взяли ложки і під ручки в гості побрели.

    Як прийшли, а кіт почув, що десь пахне смачно сало,
    Та й наскочив «мау мау», а усі почули «мало».
    Вовк і каже: «Бісів сину, сала тут на всіх би стало,
    А він сам один наскочив, ще й кричить, що йому мало»
    Медвідь вискочив на дуба, інші у кущах засіли.
    Кабан бідній не усидів й повернувся неуміло.
    Кіт подумав, що то миші, оголивши свої кігті,
    Та й до вепра в кущ заскочив, підкинувши йому дьогтю.
    Той зірвався з свого місця, та й туди де вовк сховався,
    Ну а вовк з куща на дуб. «Трісь» медвідь з гіллі зірвався.
    І й на зайця-бідолаху. Той лишень успів втекти.
    Так усі вони злякавшись, щоб ще лихо оминути
    Геть побігли із галяви. А лисичка все дивилась.
    Кіт спокійно поїв сало, а вона медку напилась.
    По-обідавши гарненько знов під ручки учепившись
    Побрели вони додому, насміявшись і наївшись....


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  29. Олеся Овчар - [ 2010.01.26 11:22 ]
    Намисто для Мишки :)
    Мишка сіла у куточок
    І силяє на шнурочок:
    Раз – перлинка, два – перлинка,
    три - червона намистинка.
    Ось уже і перша разка –
    Не закінчується казка,
    А нанизується далі...

    Гарні в Мишечки коралі!

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (8)


  30. Олеся Овчар - [ 2010.01.25 09:21 ]
    Мишеняточко у ванні (забавлянка)
    Мишеняточко у ванні
    Куп! Куп!
    А довкола хвильки раді
    Хлюп! Хлюп!
    Милом – лапки, вушка, хвостик
    Мий! Мий!
    І водичка, наче дощик,
    Лий! Лий!
    Оченята слід закрити
    Жмур! Жмур!
    І гарненько чуба вмити
    Фур! Фур!
    Вже чистенькі мишенята
    Чап! Чап!
    Тільки з хвостика ще капа
    Кап! Кап!
    Аж чистіший світ навколо
    Гай! Гай!
    І підморгує бадьоро
    Грай! Грай!

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.45)
    Коментарі: (10)


  31. Тата Рівна - [ 2010.01.23 22:21 ]
    Дрімоні
    Казку, дитя, ти послухай хорошу,
    Казка тебе вбереже і навчить.
    Там, за вікном, вітер трусить порошу,
    У хаті затишній грубка горить.

    Мама закутала ніжки тепленько,
    Ручки маленькі взяла в долоні.
    Тихо у хаті, а котик руденький
    Кличе до ліжечка твого дрімоні.

    Прийдуть дрімоні, ув синіх жупа́нцях,
    Смушеві шапочки стиха знімуть,
    Ніченьки темної вірні посла́нці
    Зорі та люлі тобі принесуть.

    Будуть казати байки і примовки
    Про козенят, колобка, про Кая,
    Про Білосніжку та сірого вовка. –
    Все, що захочеш, що запитаєш.

    Стануть на чатах щоб сон вартувати,
    Ще й проганяти болі-болюні,
    Крильця тобі подарують – літати
    І виростати будеш, манюній.

    Ранок торкне прохолодою скроні,
    Маревом ніжно-бузковим прогляне –
    Смушеві шапки надінуть дрімоні
    І осідлають коней туманних.

    Сонечко встане, протре оченята,
    Скочить – й покотиться небом в висі!
    Ну ж бо! Промінчиком всіх лоскотати:
    «Світ, прокидайся! День, розпочнися!»

    Будуть забави та ігри веселі –
    День пролетить, як одна хвилина –
    Вечір запалює світло в оселі,
    Котику, казочки клич до дитини.

    Котик рудесенький муркає нишком,
    Мама цілує вустонька сонні,
    Квапить у сінцях чемнесенька мишка:
    «Ну ж бо, хутчіш до маляти, дрімоні…»
    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  32. Тата Рівна - [ 2010.01.23 22:34 ]
    Малий Котигорошко
    Сумним бував він трошки,
    Але одну лиш мить –
    Малий Котигорошко
    Без діла не сидить.

    То бігає, мов песик,
    Вже й носа намочив,
    То пузом ліг в пісочок
    І човником поплив.

    Погляньте! Бджоли роєм
    Схопилися й летять –
    Малий Котигорошко
    Узявся мед качать.

    Приніс димар і клітку
    Ще й віника із хати!? -
    Намірився він бджоли
    У клітку заганяти!...

    Руде коша грайливе
    В кущі тіка щосили –
    Малий Котигорошко
    Приготував вже стріли!?

    Він воїн знаменитий,
    На прізвисько Сталевий,
    У джунглі вполювати
    Сьогодні вийшов лева.

    Гукають мама й тато,
    Бабуся і дідусь:
    «Будь обережний, синку!»,
    А він: «Я не боюсь!

    Я індіанець Черрі,
    Червона шкіра в мене.
    Як виросту, то буду
    Я захищати плем’я

    Не дам конкистадорам
    Маїс наш потоптати!
    Я буду, мамо й тату,
    Усіх вас захищати!»

    Крутнувся, завертівся,
    Приклацнув язичком –
    Ходжа в Багдад прямує
    Із вірним віслючком

    Там глечики ліпити
    Навчиться до пуття,
    Дивись і пригодиться
    Те вміння за життя –

    Налив у більшу діжку,
    Води до половини
    І миску кинув щоби
    Розмокла та у глину?!..

    «Дива та й годі!» - кажуть
    Сусіди без кінця, -
    «Такого не прив’яжеш
    До парти чи стільця!...»
    Та знають мама й тато,
    Бабуся знає й дід –
    Малий Котигорошко
    Великий наче світ.

    Сумним бував він трошки,
    Колись, одну лиш мить –
    Бо наш Котигорошко
    Без діла не сидить.
    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  33. Олеся Овчар - [ 2010.01.22 08:23 ]
    Сніданок для мишенятка
    Мишеня мале щоранку
    Крутить носом від сніданку:
    Те не буде, те не хоче –
    Тільки голову морочить.
    – Мамо, що це? Це яйце?
    Ой, не можу! Лиш не це!
    – Ну а це? Невже вівсянка?
    Ну яка вівсянка зранку?!
    – Я картопельку просило,
    Але зовсім без підливи!
    – А тепер навіщо, мамо,
    Ти в пюре дала сметани?
    – Ні, не хліба, не ковбаски,
    Краще сиру – ну, будь ласка.
    – А сьогодні що – омлет?
    Краще парочку котлет.
    – Не люблю таких приправ,
    Апетит кудись пропав...

    Врешті-решт втомилась мама
    І несе синку сніданок
    (Щоб охоту мав до праці) –
    Два сухарики на таці...

    2010


    Рейтинги: Народний 5.42 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (16)


  34. Зоряна Ель - [ 2010.01.21 10:41 ]
    Відгадай
    Відро на чубі, у руці мітла -
    Стоїть поважна баба снігова.
    Із камінців і рот, і очка два
    Морквина де?! Була – і загула.

    Сліди дрібні ведуть на манівці,
    Одні у поле, інші - ніби в гай.
    Ото морока. Ну ж бо, відгадай,
    Куди побігли снідати зайці.

    2010 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (13)


  35. Феміда Дана - [ 2010.01.15 20:59 ]
    Мені ще немає двадцяти трьох
    Мені ще немає двадцяти трьох,
    А я вже не ангел, я вже-не бог.
    Я впала морально й фізично,
    Мені вже багато що звично.

    Мене не лякає і не коробить
    Вже жодна ве-не-рич-на хвороба!
    На думку громадськості –
    Накласти!
    Чим гірше, тим краще,
    І в цьому – щастя!

    Зі страхом дивлюся
    У власне майбутнє:
    Вагіни і прутні,
    Вагіни і прутні.


    Рейтинги: Народний 0 (0) | "Майстерень" 0 (0)
    Коментарі: (42)


  36. Олеся Овчар - [ 2010.01.12 13:04 ]
    Різдвяні мандри
    Вбрали зорі вишиванки,
    Повзували постоли
    Та й Різдвяної співанки
    Дружним хором затягли.

    Полилася ген колядка
    Під небесний передзвін.
    Всі до Божого Дитятка
    Поспішили на уклін.

    Місяченько не дрімає
    О святковій цій порі,
    А за зорями манджає
    З топірцем і в кептарі.

    Напереді у віночку –
    Найяснішая зоря,
    Злотом вишита сорочка,
    Личко усміхом сія:

    Би з дороги не зблудити,
    Осяває зірка шлях.
    Ще й ангéли у трембіти
    Трембітають по боках.

    Сорочину вишивáну
    Зодягає радо світ
    Й чимчикує за зірками
    До Дитятка на привіт.

    2010


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (10)


  37. Софія Кримовська - [ 2010.01.08 22:01 ]
    Зібрався
    Збирався Сергійко кататись на гірку.
    Штани одягати надумав – там дірка.
    Годину шукав по квартирі сорочку.
    І светра шукав дві години, то точно.
    Ще шапку і куртку, і чоботи сині.
    Аж липла футболка Сергійку до спини.
    Нарешті! Готовий! Стоїть у воротах!
    А снігу ні сліду – лишилось болото.


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (4)


  38. Олеся Овчар - [ 2010.01.08 13:28 ]
    Принесла зима святки!
    Принесла зима святки!
    Вбрали миші кожушки,
    Взяли зіроньки у лапи
    Та й пішли колядувати.
    Не забули і сопілку,
    Щоб лунала пісня дзвінко:
    “Нова радість... Добрий вечір
    Всім господарям статечним!”
    Найдрібніше мишенятко
    Має крильця – янголятко
    Повіншує файних ґаздів:
    Щастя, злагоди, гараздів!

    За гостями сніг лапатий
    Зазирає в кожну хату,
    І вітрець у шпарку дмуха,
    Щоб збадьоритися духом.
    Ще й морозко назирці
    Носить квіти у руці
    І букети крижані
    Залишає на вікні.

    Кожну хату, кожну нірку
    Промінцем торкає зірка.
    Так о світлій цій порі
    Ходить радість по землі.

    2010

    Усім - найщиріші вітання з Різдвяними Святами!!!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (6)


  39. Валерій Голуб - [ 2010.01.01 16:53 ]
    "ПОЛІТИЧНИЙ" ЛІМЕРИК

    У Сполучених Штатах Америки
    Стали модними наші лімерики.
    Їх тестують на нюх і зубами
    В Білім Домі ( бараці Обами).
    Від цікавості б’ються лобами,
    Й розкусити не можуть, тетерики.

    І упавши від того в істерику,
    Рвуть на клаптики наші лімерики.
    Збожеволівши, (жах!!!)
    На свій розсуд і страх
    Замість льоду кладуть у фужерики



    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  40. Зоряна Ель - [ 2009.12.29 09:13 ]
    Я малюю зиму.
    Приготую фарби, пензлик і альбом -
    Ух, яка зима чудова за вікном.
    Де гілляччя виглядає з-під снігів,
    Рудохвостий мишолов подріботів.

    У рядок - червоні цятки нагорі,
    Це сидять птахи поважні, снігурі.
    Малюки зліпили бабу снігову,
    І тепер спішать на ковзанку нову.

    Пролітають білі кулі - файний «пас»,
    І одна ото попала в ціль якраз:
    Затуляє присоромлено Данилко ніс,
    Попередив його Макс, а він поліз…

    Намалюю знамениту гру – хокей.
    І тебе візьму, не ний уже, ОК.
    Найспритніший - воротар, не ловить ґав.
    Це, Сергію, справді, я - таки впізнав!

    Видається, що готово. Гарно як!
    Малювати - я із малечку мастак.
    А, казали, що не вийде, хи-хи-хи!
    Зачекай, а звідкіля брудні штрихи?..

    Забілю швиденько плями у кутку…
    Покотився раптом пензлик по листку,
    І білило по малюнку - хляп і трась…
    Не біда! – це завірюха почалась.


    Грудень 2009 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (6)


  41. Олеся Овчар - [ 2009.12.29 08:19 ]
    Посварились мишенята
    Посварились мишенята
    І по двох кутках сидять.
    Мають іграшок багато,
    Але гратись не хотять.

    Щó вони не поділили?
    Не згадають – не проси.
    Тільки вуха зчервоніли
    І похнюпились носи.

    Поглядаючи спідлоба,
    Не чекають більше див.
    Так було б, напевне, довго.
    Але хтось їх помирив.

    Не матуся, і не тато,
    Бабця теж тут ні при чім.
    Зазирнуло сонце в хату –
    Підморгнуло хитро їм.

    – Це ж бо сонечко нас кличе,
    В сніжки гратися пора!
    Засвітились радо личка:
    – Знову друзі ми?
    – УРА!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (13)


  42. Алла Стасюк - [ 2009.12.28 22:55 ]
    ДІД МОРОЗ.(для дітей)


    Є чарівне місце на землі,
    Де сніжок не тане взагалі,
    Завірюхи віють навкруги,
    Срібні розсипаючи сніги.
    Там палац із кришталю стоїть
    І ялинка у вогнях горить,
    Над палацом сяйво золоте,
    А в палаці Дід Мороз живе.

    В Дідуся є палка чарівна,
    Яка творить непрості дива,
    Стукне палкою у льодовик,
    Вмить з`являється гуляка-сніговик,
    З ним Дідусь готує дітворі
    Подарунки на веселий Новий рік,
    А як свято в дзвони задзвенить,
    Дід Мороз до всіх дітей спішить.

    Ось і казка почалась – яскраві зірочки
    Падають всім дітям на дахи
    І запалюють ялинки у вікні
    В різнокольоровії вогні,
    Щоби Дід Мороз не заблукав
    І хатинок довго не шукав,
    Бо в цю нічку дітвора уся
    З подарунками чекає Дідуся!

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (5.15) | "Майстерень" -- (5.06)
    Прокоментувати:


  43. Алла Стасюк - [ 2009.12.28 22:27 ]
    НОВИЙ РІК.(для дітей)


    Ой, ялиночка моя
    Засвітилася сама…
    Б`є дванадцята година,
    Новорічна, особлива.
    Зараз Дід Мороз прийде,
    Подарунки принесе.
    Я чекатиму його,
    Не засну ж бо всеодно.

    А як прийде Дід Мороз,
    Я його не відпущу,
    Сядем святкувати вдвох,
    Ще й смачненьким пригощу.
    Розпитаю про ведмедів,
    Про палац, де він живе,
    Про сніги і про замети,
    Чи усе там льодове?

    Ой, прокинулась я зранку –
    Знов проспала Новий рік.
    Заглядаю під ялинку,
    Подарунки є мені!
    Дякую тобі, Морозе,
    За любов і доброту
    Та на другий рік я, може,
    Твій прихід не пропущу.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.15) | "Майстерень" -- (5.06)
    Прокоментувати:


  44. Василь Галас - [ 2009.12.25 14:27 ]
    ДРУГ МІЙ - КНИГА (для дітей)
    Над усе люблю читати
    й роздивлятися книжки:
    щоб про світ багато знати,
    розкриваючи дужки
    з таємниць землі і неба.
    Добираючись до знань,
    кожний день читати треба,
    і без примусу й вагань.
    Наче небо - світ книжковий,
    і справжнісінька зоря -
    кожна книжка. Лет казковий
    за кордони, за моря...
    Хто такий Шевченко - знаю,
    Гоголь, Пушкін і Франко.
    Так, читаючи, й всинаю,
    приколисаний рядком.
    Не зречуся я читання
    нізащо, того не жди...
    Книга, правда, не остання
    на столі моїм завжди.

    2004


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  45. Олеся Овчар - [ 2009.12.25 08:10 ]
    У лісі, лісі білому
    У лісі, лісі білому
    По срібному сніжку
    Кружляють на галявині
    Звірята у танку.

    На дивній тій галявині
    Ялинонька стоїть
    І радісно, і весело
    Вогнями мерехтить.

    То зіроньки сніжинками
    Упали із небес,
    Бо вже настала ніч ясна,
    Казкова мить чудес.

    Ми з вами до ялиноньки
    На танець поспішім,
    Бо Казка нині проситься
    До кожного у дім.

    2009


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (8)


  46. Василь Галас - [ 2009.12.24 12:26 ]
    МАРНИЦЯ (для дітей)
    Лунять заклики: "Гайда,
    українці, в НАТО!.."
    Означає це: нужда
    в НАТО у солдатах.
    Обіцянки марні й тиск -
    не на тих напали!
    Принесло б комусь це зиск -
    ну а ми б пропали...
    Від народу - "шах" і "мат"
    блоку. Ні, солдати -
    вкотре - м'ясом для гармат
    не бажають стати.

    Червень 2008


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  47. Зоряна Ель - [ 2009.12.22 11:01 ]
    Годівничка
    Голодно, важко,
    Де ти, комашко?
    Зимно і сніжно,
    Скрутно без їжі.

    Птаха ляклива
    Прагне поживи,
    Дивиться в очі -
    Їстоньки хоче.

    Жменька пшениці
    У годівницю.
    Пригорща проса:
    «Пташечко, прошу!»

    Сало на нитці-
    Це для синиці.
    Голубам - хліба
    Щедро і дрібно.

    Добрі гостинці
    В диво-хатинці
    Харчу багато -
    Пташечці свято!

    Притьмом сорока,
    Де бачить око:
    "Радісні вісті -
    Гайда всім їсти!»



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (15)


  48. Олеся Овчар - [ 2009.12.22 09:58 ]
    Сімейка милих песиків
    Сімейка милих песиків
    У нашому дворі
    Недавно поселилася
    На радість дітворі.
    Веселі і кудлаті
    Стрибають і скавчать,
    Дбайлива їхня мати –
    Всіх разом рівно п’ять.
    Здружились раптом діти,
    Та навіть їх батьки,
    Бо песиків глядіти
    Всі хочуть залюбки.
    Несуть смачні гостинці:
    І хліба, і ковбас.
    Ба - навіть і цукерків
    Припас малий Тарас.
    А песики радіють,
    Ростуть, як у казках.
    Такі у нас події.
    І радість в нас така!

    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (5)


  49. Зоряна Ель - [ 2009.12.19 20:50 ]
    Ніч Святого Миколая.
    «Вію, вію білим-білим
    М’яко стелю снігу килим»,-
    Колом-колом хуртовина
    Дме за комір без упину.
    Срібні сани, сиві коні,
    Виринають із просоння…
    А на небі дивні знаки
    Сяють, місяць вийде заки.
    Сіє тиша таємницю,
    Сподівання золотиться.
    З неба стелиться до плаю
    Ніч Святого Миколая.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (6)


  50. Зоряна Ель - [ 2009.12.18 20:56 ]
    ***
    Усі чекають Миколая…
    Принишкла радість. У вікно
    Дитячі личка заглядають –
    Ну де ж те ДИВО, де воно?!

    До сну дітей гукає мати,
    Дрімота крильцями бринить -
    Малі силкуються не спати,
    Щоб не проґавити…За мить,

    Коли з небес, де урочисто
    Нуртує білий водограй,
    Поллється сяйво золотисте,
    І прийде врешті Миколай!




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (25)



  51. Сторінки: 1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32