ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олег Герман
2025.07.18 02:18
Психологія – не математика. Вона не оперує догмами чи аксіомами, а радше є широким полем для досліджень, гіпотез та інтерпретацій людської поведінки. Саме ця гнучкість, на жаль, створює благодатний ґрунт для маніпуляцій та спекуляцій, особливо в просторі

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,

Устимко Яна
2025.07.16 20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло

з горішка човник брижі на воді

Ігор Терен
2025.07.16 20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.

***
А шулеру політики не треба

Ольга Олеандра
2025.07.16 09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,

С М
2025.07.16 09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн

І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт

Віктор Кучерук
2025.07.16 08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Равлик Сонний
2025.06.25

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Віктор Кучерук - [ 2025.07.17 06:33 ]
    Сонце
    Перегріте сонцем літо
    Пахне п’янко в’ялим цвітом
    І пахтить, немов кадило,
    З боку в бік гарячим пилом.
    Душним робиться повітря
    По обіді на безвітрі
    І легені обпікає
    Спекота оця безкрая.
    Через сонечко незгасне,
    В пору ждану та прекрасну, -
    На деревах листя й віти
    Перестали гомоніти.
    Золотяться річка й поле,
    І на дітях білі льолі,
    Бо розпечене світило
    Світ вогнем позолотило.
    17.07.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  2. Віктор Кучерук - [ 2025.07.15 05:59 ]
    * * *
    Закурликавши зраділо,
    Мов уздріли диво з див, –
    Чорногузи чорно-білі
    Подалися до води.
    Довгоногі, гостродзьобі,
    Старуваті й молоді, –
    Віддалися дружно хобі –
    Бути довго на воді.
    Знемагаючи від спеки,
    Від зорі і до зорі
    В липні плавають лелеки
    У блакитному Дніпрі.
    15.07.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  3. Марія Дем'янюк - [ 2025.06.28 20:17 ]
    В лузі
    В лузі серед конюшини
    Виросли дзвіночки сині,
    І голівками хитають,
    Дзвоном бджілок відганяють.
    Прилетів сердитий джміль:
    "Чути дзвін ваш звідусіль!"
    Не дзвенять вже ті, співають,
    На гостину бджіл скликають.
    І рожевій конюшині
    Всі дзвіночки друзі нині.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Прокоментувати:


  4. Віктор Кучерук - [ 2025.06.23 05:59 ]
    Яхта
    Яхти трикутні вітрила
    Шурхають прудко, мов крила
    Білої чайки, що низько
    Навстріч несеться вітриську.
    Яхта завзято й бадьоро
    Рине розбурханим морем,
    Ріжучи вітер і хвилі
    Гарно загостреним кілем.
    23.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  5. Віктор Кучерук - [ 2025.06.22 10:41 ]
    Шлюз
    Шлюзування необхідно
    Тільки там, де гребля є, –
    Де ріка невідповідна
    Берегам своїм стає.
    Шлюз ворота відчиняє,
    Вивільняючи маршрут, –
    Водосховищем безкраїм
    Яхти весело снують.
    22.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  6. Віктор Кучерук - [ 2025.06.21 05:06 ]
    * * *
    Хлопчик має хом’яка, –
    І без відпочинку
    Всюди носить на руках
    Чарівну тваринку.
    З хом’яком і спить, і їсть,
    І уроки учить, –
    Ні подій нема, ні місць,
    Що близьких розлучать.
    21.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  7. Віктор Кучерук - [ 2025.06.18 05:55 ]
    Квочка
    Зозуляста наша квочка
    Цілоденно радо квокче
    Біля виводка курчат.
    Доглядає за малими, –
    Чи усі перед очима
    В неї жалісно пищать?
    Будь-коли, немов матусю,
    Квочку бачимо у русі
    Від завидна до темна, –
    Учить діток пізнавати,
    Чим цей гарний світ багатий
    Усезнаюча вона.
    18.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  8. Віктор Кучерук - [ 2025.06.17 05:00 ]
    Бегемотик
    Посередині болота
    Роззявляє бегемотик
    Лиш тому так часто рота,
    Що нечувана духота
    Спонукає до дрімоти
    Будь-якого бегемота.
    17.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  9. Віктор Кучерук - [ 2025.06.16 12:57 ]
    Для абетки
    Для абетки
    А
    Акул немає у Дніпрі,
    Тому в ріці прогрітій
    Ми від зорі і до зорі
    Проводимо все літо.
    Лише сумує дітвора
    І журиться скрізь хором:
    Чому канікулів пора
    Минає дуже скоро?..
    Є
    Є у Вишгороді кручі, –
    Тож, як сходите згори,
    Попадете неминуче
    У заквітчані яри.
    Там озера і затоки,
    Вздовж Дніпрових берегів, –
    Загубити влітку спокій
    Спонукають малюків.
    К
    Крізь віки відчуваєм
    Славних пращурів дух,
    Бо в нім віра безкрая
    В мир і щастя навкруг.
    Їхні правда і сила
    Не згубилися, ні,
    Раз вже видно зі схилів
    Світлі завтрашні дні.
    С
    Стигне ранок імлистий
    Без яскравих одеж, –
    Пахне квітами місто,
    Після гару пожеж.
    Додивляються діти
    Заспокійливі сни, –
    Добре жити у світі
    Без боязні війни.
    У
    Україна – це я із тобою
    І не зниклий безслідно наш рід, –
    Це досвітні вогні над рікою
    Та зорі поза обрієм слід.
    Україна – це Вишгород наший
    Вікодавній, принадний, святий, –
    Без усіх рукотворних прикрашень
    Любим змалку його я і ти.
    Україну і чуєш, і бачиш,
    Коли просто по вулиці йдеш, –
    Побажай їй наснаги й удачі,
    І люби, як матусю, без меж.



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  10. Марія Дем'янюк - [ 2025.05.28 16:32 ]
    НАША ЛЮБА УКРАЇНА
    Заплітає в Україні вітер хвилі моря сині.
    Сонце гори обіймає і трембіта гучно грає.
    До осель своїх лелеки повернулися здалеку,
    Вже малі лелеченята зустрічають маму й тата.
    У степах високі трави і світанки золотаві.
    Ключі неба журавлині, диво-кетяги калини,
    Пісня мами, слово тата – в нас цього не відібрати:
    Нездоланна і єдина наша люба Україна!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Коментарі: (3)


  11. Пекун Олексій - [ 2025.04.24 22:24 ]
    Пам'яті річки Івлинка
    Понад шляхом край села
    Мала річечка текла,
    Згори бігла долиною
    Поруч ліс стояв стіною
    В ньому вивільги співали
    І зозуленьки кували.
    В річці глечики цвіли
    Срібні рибки в ній жили.

    Річко, річенько, ріка
    Ти стрімка і говірка
    Повна чистої води
    Від посухи і біди
    Рятувала нас не раз
    Ти привітна повсякчас
    При дорозі край села
    Славна річечка жила.

    У ту юність давню мою
    Сиві верби над водою
    Зазирали в глибину
    І будилися зі сну
    Коли вітер мчав на крилах
    Очерет гойдав щосили
    Дзвоники ще там цвіли
    І джмелі на них гули.

    Річко, річенько, ріка
    Ти стрімка і говірка
    Крізь роки і крізь віки
    Ти до матері - ріки
    Добігала край села
    Не робила людям зла.
    Був тоді зелений край
    Весь квітучий ніби рай.

    В першій мирній тій весні
    Давній спогад по війні:
    В вічному застиг спокою
    Танк підбитий над рікою...
    Сивий дядько у човні
    Вижив у лихії дні
    Та лишилась сивина
    В пам'ять що була війна.

    Річко, річенько, ріка
    Ти стрімка і говірка
    Напувала ти цей ліс
    Щоб густим, високим ріс
    Партизанів заховав
    І людей ще годував.
    Щоб від квітня до снігів
    Рятував од ворогів.

    Та змінилося усе
    Край вже радість не несе.
    Все набуло нових рис:
    Вирубали давній ліс.
    Навезли піску сто тонн
    І новий мікрорайон
    Із висотками постав
    В три десятки сірих лав
    Вже ні людям, ні собі
    Зникла річка у трубі.
    Де ти, річечко, ріка
    Що була ти гомінка?
    Не біжиш вже нікуди
    Нема чистої води
    Лиш багнюка в рівчаках
    І болота у садках.
    Геть сліпими ми були,
    Що тебе не вберегли.
    Понад шляхом край села
    Колись річечка текла.

    2 червня 2018 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Віктор Кучерук - [ 2025.04.24 06:32 ]
    * * *
    Сонця промені над лісом,
    Наче тісто, хмару місять, –
    Мнуть, розтягують, стискають
    Посередині та скраю
    Так, що зменшена хмарина
    Пропадає в небі синім,
    А в моєму ріднім краї
    Розвиднятись починає…
    24.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  13. Віктор Кучерук - [ 2025.04.17 06:36 ]
    * * *
    Прислухаючись до свисту
    Ховрашка серед пшениць, –
    Не спиняє жайвір виступ,
    Не спішить упасти ниць.
    Тішить співом хліборобів
    Перелітний птах тому,
    Що за шкоду ту, що робить,
    Дістається не йому.
    Утішає гарним співом
    Цей співун людей давно,
    Як і знищує посіви
    З гризунами заодно.
    17.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (2)


  14. Віктор Кучерук - [ 2025.04.15 06:59 ]
    Джигіт
    Коли чужий ступає до порога,
    Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
    Оповіщає гавканням тривогу
    Управний охоронець наш – Джигіт.
    Нема в гостей ніякої надії
    Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
    Як хижий звір, собака шаленіє,
    Зі зла аж наїжачується шерсть.
    Немає до стороннього довір’я,
    Хоч має той для пса делікатес, –
    Нікого не пускає на подвір’я
    Без дозволу господарів наш пес.
    15.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  15. Віктор Кучерук - [ 2025.04.01 05:07 ]
    Яринчині картинки
    Малює Яринка
    Барвисті картинки:
    Біляву хмаринку,
    Зелену ялинку,
    Червону квітинку,
    Зруділу стеблинку,
    Жовтаву родзинку
    І срібну краплинку
    Собі без зупинки
    Малює Яринка.
    01.04.25


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" 6 (5.87)
    Коментарі: (2)


  16. Марія Дем'янюк - [ 2025.01.31 13:38 ]
    ***
    Квітка квітці говорила:
    "Ти така рожевомила!
    Ти, мов сонечко, прекрасна,
    Усміхаєшся так ясно!
    Пелюстки такі тендітні,
    Наче в пролісків у квітні!
    Пахощі такі духмяні,
    Ніжнотонкі, незрівнянні!
    А ще, вичурні листочки!
    Ти - найкраща у садочку!"
    І відповіла та красно:
    "Не так я, як ти - прекрасна!
    Той, хто добре серце має,
    Лише гарне помічає."


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  17. Марія Дем'янюк - [ 2025.01.21 17:26 ]
    Казка для мишеняти
    Тишком-нишком взяло книжку сіре мишенятко.
    "Почитай мені, будь ласка",- каже мишотатку.
    "Як читаєш мені книжку - кота не боюся,
    Теплу ковдру дістаю й до тебе горнуся".

    Вже солодкий дивосон в нірку заглядає.
    Він також почути хоче, як тато читає.
    Кольорові добрі сни наснились полівці,
    Тато казочку читав й гладив по голівці.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (2)


  18. Віктор Кучерук - [ 2025.01.01 06:56 ]
    Жайвір
    Співом жайвір голосистий
    Переповнює блакить,
    Не бажаючи присісти,
    Щоб од лету відпочить.
    Невтихаючим дзвіночком
    Звеселяє небеса,
    Демонструючи наочно
    Тону й ритму чудеса.
    Звучним голосом співає
    Жайворонок цілий день
    Про земну красу безкраю,
    Повну радісних натхнень.
    01.01.25



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  19. Віктор Кучерук - [ 2024.12.31 05:22 ]
    Новорічне
    Вже гірлянди на ялинці
    Сяють яро в сизій млі, –
    Вже від зайчика гостинці
    Перед нами на столі.
    Вже й годинник хід прискорив
    І завмер благально дім,
    Та не чуються знадвору
    Кроки гостя нам усім.
    Вже чекати більш незмога
    На отой офіціоз,
    Коли вигукне з порога:
    “З Новим роком!..” Дід Мороз.

    ...Най поб’є нас осорома
    І пожурить: “Ай-ай-ай…”,
    Відступаючий од дому
    Найрідніший Миколай.
    31.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  20. Віктор Кучерук - [ 2024.12.26 09:34 ]
    * * *
    Біля нашої хатини
    Проростає картоплина
    Та, яку несли з городу
    Днем осіннім до господи
    У корзинці рогозовій
    І згубили випадково,
    А вона, стійка, зухвало
    Зиму перезимувала
    І, лиш тільки потепліло,
    Парость випнула із тіла
    Й стала швидко проростати
    Край городу, біля хати.
    26.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  21. Віктор Кучерук - [ 2024.12.25 06:31 ]
    * * *
    Обережним черепахам
    Їхній панцир служить дахом,
    Під яким не знають страху
    Вайлуваті черепахи.
    А ось жаби всі окаті
    Тільки крякають багато,
    Як відчують іздалека
    Рух мізерний небезпеки, –
    І завжди шукають спокій
    В черепах стальних під боком.
    25.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  22. Віктор Кучерук - [ 2024.12.21 05:08 ]
    * * *
    Морозним ранком темно-синім
    Я дім утеплений покину
    І лижі прикріплю до ніг,
    Щоб рух мій не сповільнив сніг.
    Гайну туди, де безголосно
    Сніжинки вихряться на соснах
    І де змарніле та худе
    Зайча на подарунок жде.
    21.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  23. Віктор Кучерук - [ 2024.12.07 07:17 ]
    * * *
    Хижий ворон крумкнув хрипко
    І побачилось мені,
    Як знялись мерщій куріпки
    З придорожніх бур’янів.
    Не вдалось поласувати
    Зграї зернами, адже
    Корм пташиний ворон-тато
    Воронятам стереже.
    07.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  24. Віктор Кучерук - [ 2024.10.27 05:50 ]
    * * *
    Як на буйволі тигриця,
    На собаці скаче киця
    І муркоче до собаки
    В серці зроджену подяку
    За отримані розваги
    На міцнім хребті дворняги.
    27.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  25. Юрій Гундарєв - [ 2024.10.26 09:38 ]
    «Вемблі»
    Мені - вісім, два по чотири.
    Ми отримали нову квартиру.
    Допоки була без меблів -
    величезна, нібито «Вемблі».

    Я гасав на велосипеді,
    у футбол грав у білих кедах.
    Техніку мав філігранну,
    наче сам Кріштіану…

    А потім привезли шафи -
    височенні жирафи.
    Розляглися дивани -
    розлогі гіпопотами.

    Ще з‘явились якісь стелажі -
    забили мій світ до межі…
    Відтепер я не Кріштіану,
    просто хлопчик звичайний.

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  26. Джура Заморочник - [ 2024.10.25 19:38 ]
    Спи моя дитинонька
    Спи моя дитинонька
    Моя красна квітонька
    Зараз ніч - відпочивай
    Баю , баю-бай

    Завтра сонце зійде
    Новий ранок прийде
    Ну а зараз засинай
    Баю , баю-бай

    Спи моя малесенька
    Квітонька гарнесенька
    Оченятка закривай
    Баю , баю-бай

    18/01/2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  27. Віктор Кучерук - [ 2024.10.19 07:49 ]
    * * *
    Повертаючись рядочком
    До дитячого садочка, –
    Малюки під бересточком
    Позбирали всі листочки,
    Щоб у спальному куточку
    З листя виткати сорочку
    Й одягнути сорочину
    На безлисту деревину.
    19.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  28. Марія Дем'янюк - [ 2024.10.10 12:27 ]
    Певне треба прокидатись
    Білка хвостиком накрилась
    Й кольорові сни дивилась:
    Он горішок, он малинка
    І солодких слив корзинка,
    Груша дуже солоденька,
    Абрикоса золотенька,
    В яблучка червоні щічки,
    Ще є ягоди сунички.
    Листям всипана стежинка,
    Он Петрусь і он Даринка,
    Радо сяють оченята,
    Будуть зараз ласувати.

    Певне треба прокидатись,
    Щоби першою дістатись!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  29. Віктор Кучерук - [ 2024.10.09 05:17 ]
    Цирк та й годі.
    На арені цирку,
    В білих безкозирках, –
    Їздили ведмеді
    На велосипедах.
    Потім у вудила
    Запрягли горилу
    І вона помалу
    Слоника катала,
    А низенькі поні,
    В довгих балахонах, –
    Лише тупцювали
    У глядацькій залі,
    Де ми очманілі
    З мамою сиділи,
    Введені у подив
    Цирком цим, та й годі…
    09.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  30. Віктор Кучерук - [ 2024.10.02 06:51 ]
    * * *
    Розчинилося у мжичці
    Сонця лагідне тепло, -
    Вкрили крапельки травичку,
    Як холодний піт чоло.
    Заіскрились, забриніли
    І зарухались навкруг, -
    Не утримавшись на схилах, -
    Податись мерщій на луг.
    Напоїли в'ялі трави
    І збадьорили гусей,
    Лебедіючи гугняво
    До смеркання: Гей-гей-гей...
    02.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  31. Віктор Кучерук - [ 2024.09.25 06:57 ]
    * * *
    Усміхаючись привітно,
    Раннє сонечко щодня
    Ніжно будить теплим світлом
    Лінькувате кошеня.
    Промінцями пестить очі
    Та втирає ними ніс,
    А розніжений коточок
    Сонцю муркає: Не лізь…
    Бо маленькі котенятка,
    І дорослі всі коти, –
    Полюбляють довго спатки
    Й снами спокій берегти.
    25.09.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  32. Юрій Гундарєв - [ 2024.09.24 09:03 ]
    Прозора
    Коли панує спека-жарінь,
    від тебе вже не відкидається тінь,
    а ноги набиті ватою
    і хочеться лише спати, -
    рятує вона одна:
    прозора, живильна,
    всесильна
    вода…

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  33. Віктор Кучерук - [ 2024.09.15 06:58 ]
    * * *
    Нарешті спека та духота
    Відкрили осені ворота
    І шурхотливим падолистом
    Покрилося подвір’я чисте,
    А від змарнілого городу
    Війнуло в хату прохолоди
    І, призвичаївшись поволі,
    Покликав осінь я до столу,
    Де в тонкостінній порцеляні
    Лежали яблука рум’яні, –
    Нічною мжичкою обмитих
    Покуштували ми досита.
    15.09.24




    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  34. Віктор Кучерук - [ 2024.09.14 07:34 ]
    * * *
    Засмутила осінь
    Знову журавлів, -
    Затягнуло просинь
    Бризками дощів.
    Намокають крила
    І туманить зір, –
    Знятися несила
    У бурхливий вир.
    Шастають сердиті
    Лугом вдалині,
    Поки дощовиті
    Заніміли дні.
    14.09.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  35. Віктор Кучерук - [ 2024.09.08 06:40 ]
    Безкорисливий двірник
    Зранку вітер різкуватий,
    Озирнувшись навкруги, –
    Спішно взявся очищати
    Брук од листя й пилюги.
    Так незримою мітлою
    Об каміння шурхотить,
    Що сліди мілких вибоїн
    Появляються щомить.
    Підмітає й вигрібає
    Золотисте і сипке,
    Хоч повік платні не має
    За старання нелегке.
    08.09.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  36. Марія Дем'янюк - [ 2024.08.02 21:40 ]
    Наші дітки
    Наші дітки граються в тривогу,
    Влад, Галинка, а також Максим.
    Ось сигнал. "Подалі від порогу", -
    То Максим наказує усім.

    І Галинка ляльку притуляє:
    "Ти не бійся. Буде все гаразд."
    Ці слова дівчатко пам'ятає,
    Бо від мами чула вже не раз.

    Дістає Влад для тривог валізу.
    Там вода, серветки та хлібці.
    Ще тепленьку ковдру для Галинки
    Він тримає міцно у руці.

    А Максим в діток за головного.
    Йод, зеленка,вата - це за ним.
    Він кмітливий, добрий і хоробрий,
    Тому завжди затишно із ним.

    Для дітей хатинка дерев'яна.
    Влад, Галинка і Максимко там.
    Наші діти граються в тривогу
    Під журливі погляди їх мам.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  37. Марія Дем'янюк - [ 2024.07.26 13:26 ]
    Бо додому приїхав тато
    Чайник весело свистів:
    Воду вже закип'ятив.
    Чашки радісно сміялись,
    Ручкою за бік тримались.
    Цукор каже: Вже пора,
    Бо чекає дітвора.
    І варення, і медок
    Покидають свій куток.
    Зі смородини пиріг
    Залюбки на блюдо ліг.
    Печиво вмостилось в вазу
    Із цукерками одразу.
    Чай Галинка наливає,
    Залюбки всіх пригощає,
    І ясніють оченята
    Бо додому приїхав тато!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  38. Марія Дем'янюк - [ 2024.07.19 15:14 ]
    Наші любі татусі
    Я - маленьке зайченятко.
    Біля мене зайчик-татко.
    Він дає мені морквинку,
    Я ж дивлюся на хмаринку.
    В небі кращої немає,
    Бо хмаринкин тато дбає,
    Щоби донечка-хмаринка
    Не журилась ні хвилинки,
    Щоби радісно всміхалась
    Та із зайчиком віталась.
    Наші любі татусі
    Про малечу дбають всі.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  39. Любов Інішева - [ 2024.07.08 08:15 ]
    Мамина любов
    Обійми мене ніжно, мамо!
    Колискову мені заспівай!
    Бо тепла твого завжди мало,
    Заколишуть ці руки нехай.
    Притули мене сильно, мамо!
    До тендітного свого плеча,
    Щоби любо на серці стало.
    Та не відалось, що є печаль.
    Розкажи мені мамо казку!
    Про добро, що у людях живе…
    Прояви мені всю свою ласку.
    І ні слова, що час так пливе…
    А на завтра я стану дорослою,
    Піду вдаль у шалені світи.
    Будеш ти супроводжувать росами,
    Щоби легше дитині іти.
    Що готує мені моя доленька,
    Ти не думай! Дитинство лиш мить!
    І не плач, моя стомлена матінка.
    Серце віддане хай не щемитть.
    Колиши мене, мамо, лагідно!
    Поки легко так міцно засну.
    Притули мене тісно, жадібно!
    Бо вже завтра доросла піду…
    Побажай мені моя мамочко,
    Щоб ніколи не плакала я,
    На щоках посміхалися ямочки,
    Я щасливою завжди була!



    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25) | Самооцінка 6
    Прокоментувати:


  40. Віктор Кучерук - [ 2024.06.11 05:38 ]
    Допитливим друзям
    В соцмережах напоказ
    Виставив світлини,
    Щоб дізнався швидше клас
    Де і з ким я нині.
    У далекому селі,
    В рідної бабусі, –
    Між курей, качок, кролів
    Дзиґою кручуся.
    Рву м’ясистий молочай,
    Вчусь траву косити, –
    Кажуть рідні: Помагай,
    Щоби бути ситим!..
    Полуницями грядки
    Засадили густо, –
    Урожаю завдяки
    В животі не пусто.
    Вже не хочу огірків
    І картоплю чистить,
    Бо черешні отакі,
    Що не видно листя.
    Всі, що мав, повиставляв
    Без вагань світлини,
    Щоб дізналися де я
    Й чим займаюсь нині.
    11.06.24



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (4)


  41. Віктор Кучерук - [ 2024.06.06 04:09 ]
    * * *
    Від весняного тепла
    Просинається бджола
    І шукає медоносні квіти, –
    Гостро-чуйним хоботком
    Ссе з цвітінь нектар кругом,
    Та ніяк не може розповніти.
    Бо від ранку дотемна
    Не спиняє збір вона,
    Несучи до вулика поживу,
    Хоч уже давно могла
    Так насититись бджола,
    Що була б круглішою, ніж слива...)
    06.06.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  42. Віктор Кучерук - [ 2024.06.05 06:45 ]
    * * *
    Сонце гріє й світить
    Дужче, ніж завжди,
    І засмагле літо
    Кличе до води.
    Бо прогріта річка
    Так в спекотний час,
    Що кипить водичка
    Для зраділих нас.
    Можна очманіти
    Від води й тепла, –
    Жаль – недовго літо
    Радує малят.
    05.06.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  43. Юрій Гундарєв - [ 2024.06.01 09:26 ]
    А-БЕТ-КА


    А

    Візьму абетку - літер країна.
    Які - головні? Які - командири?
    Звичайно, У - моя Україна.
    Звичайно, М - буква Мами і Миру.

    БЕТ

    Знову лунає сирени набат -
    в темряві ночі ракети летять.
    День на захист дітей…
    День руїн і смертей?!

    КА

    Анастасія, Наталка і Макс
    знають, що Д - Допомога.
    А - захищає нас, це - АтАкмс.
    Літера П - Перемога.

    Автор: Юрій Гундарєв
    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  44. Віктор Кучерук - [ 2024.05.21 07:34 ]
    Бджілка
    Сколихнувши гілку,
    Забриніла бджілка
    І смоктати стала з квіточки нектар, –
    Видно в пелюстинках
    Лиш комахи спинку
    Золотисто-сіру, як погаслий жар.
    До нектару ласа,
    Робить вихиляси
    Тілом та натужно голосно гуде, –
    Бджілку владно кличе
    Запах таємничий
    Цвіту, що буяє навесні будь-де.
    Знову забриніли
    Комашині крила
    І затихли швидко в гущині цвітінь, –
    День не вгомониться
    Бджілка-трудівниця,
    Бо не знає втоми й проганяє лінь.
    21.05.24


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" 6 (5.87)
    Коментарі: (2)


  45. Віктор Кучерук - [ 2024.05.09 05:47 ]
    * * *
    В духовиті буркуни
    Поховались цвіркуни
    І весь день співають монотонно
    Про незримі для очей,
    Співом втомлених, людей
    Комашині сховки безборонні.
    З-під листочків буркунів,
    Завжди чути тільки спів,
    А співучих цвіркунів не видно, –
    Перед нами всіх комах
    Огортає швидко страх
    І небезпідставно, очевидно...
    09.05.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (2)


  46. Ірина Вовк - [ 2024.04.29 23:06 ]
    Колискова для Львова
    Шепіт весни над містом
    В шелесті яворів…
    Люляй, Маля, -
    Мати-Земля
    Квітом укрила Львів.

    Люляй-люлій, Леве, радій,
    Сонце встає огненне.
    Квітом лелій, земле, напій,
    Місто моє спасенне.

    Мріє пташками Небо,
    Снить колосками Лан…
    Хмарка біжить
    В жовтоблакить,
    Ранок, мов Білодан...

    Де відбива годинник
    Тисячолітню путь,
    Там до зорі
    Леви старі
    Варту свою несуть.

    Ратуші сиві скроні,
    Дзвін, наче джміль, гуде…
    Очка відкрий,
    Княжичу мій,
    Вже новий день гряде!

    Світлих тобі світанків,
    Щедрих на пісню днів.
    Мати-Земля
    Благословля
    Кам’яноокий Львів

    Люляй-люлій, Леве, радій,
    Сонце встає огненне.
    Квітом лелій, земле, напій,
    Місто моє спасенне.

    1996 рік.(АВТОРСЬКА ПІСНЯ до 740-ліття Львова)


    Рейтинги: Народний -- (5.66) | "Майстерень" -- (5.8)
    Коментарі: (1)


  47. Марія Дем'янюк - [ 2024.04.13 20:26 ]
    Квітень
    Квітень взяв у руки пензлик:
    Нумо малювати!
    Одягнув у білу сукню
    Вишень деревцята.

    Барва жовта у нарцизів,
    А також в кульбабки,
    І тюльпанові шеренги
    Окрасою грядки.

    Крокуси, мов намистинки,
    Сині, світлі серединки.
    Гіацинт рожевий, білий
    Джмеликам і бджілкам милий.

    До такої одежини
    Треба й пахощів краплини:
    Черемха рясно квітує,
    Своїм запахом чарує!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  48. Марія Дем'янюк - [ 2024.04.11 14:01 ]
    ***
    І міркує білоцвіт:
    "А чи є в кульбаби дід?
    Чи онуки-кульбенятка
    Роблять вранішню зарядку?
    І чому такі жовтенькі
    Та усміхнені й раденькі
    Всі кульбабки у долині,
    Й весело сміються нині?"
    - Бо ж питає білоцвіт:
    "Де росте кульбабодід?"


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  49. Марія Дем'янюк - [ 2024.03.29 12:48 ]
    Чи не щоночі
    Знов гулкі тривоги звуки
    Повзуть Україною,
    Янгол крильцем прикриває
    Візочок з дитиною.

    Притуляє зайчика
    До грудей синочок,
    З мамою іде квапливо,
    Хоч спатоньки хоче.

    Он дівчатонька-двійнята,
    Рюкзачки на плечах,
    Знову смуток оселився
    В очицях малечі.

    Сестра братика веде,
    Йдуть трохи повільно,
    Їх доноситься розмова:
    "....Україна вільна..."

    Вже "відбою" гучні звуки
    Стеляться країною.
    Чи оселя уціліла
    В матусі з дитиною?


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  50. Віктор Кучерук - [ 2024.03.19 05:56 ]
    Чайка
    Чайка жалібно кигиче,
    Тоскно квилить і кричить, –
    Ухватила в дзьоб добичу,
    А та вирвалася вмить.
    І безслідно зникла в морі –
    Розчинилася, мов сіль, –
    Квилить чайка вбита горем
    Й обирає іншу ціль…
    19.03.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   30