ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Редакція Майстерень
2026.07.03 18:35
Просто відеофіксація подвигів Ступки старшого.

Іван Гаврилюк про невідомі загалу гріхи деяких "нацгероїв" - діячів совкульту.

З дописів коментаторів.

"Лисенко на Вавілова, ступка на Миколайчука
Яка страшна природа заздрості"

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Оксана Голуб - [ 2010.05.17 11:33 ]
    Київ
    Київ

    Слова: Оксана Голуб Музика: Оксана Голуб
    Виконує: Оксана Голуб


    Текст Записи, мп3, ноти Відео, кліпи Друк - http://www.pisni.org.ua/songs/5143900.html

    Київські брами, настіж відкриті,
    В гості Вас зовуть.
    Пишні каштани, сонцем умиті,
    Скоро розцвітуть.
    І знов заграє Київ прекрасний
    Тисячами барв.
    І зачарує, нас зачарує
    Цей небесний дар.

    Що приносить світло і тепло,
    Щоб на серці радісно було.
    Вас вітає сонячна блакить
    З глибини віків й тисячоліть.

    Щирий і дзвінкий дитячий сміх
    Тут лунає, радуючи всіх
    І гостей, і мешканців його,
    Тут панують щирість і добро.

    Києве мій.... Києве мій.... Любий Києве мій....

    Київ величний, хай будуть вічно
    На твоїй землі
    Мир і надія, щастя і мрія,
    Лагідні пісні.
    Буде Хрещатик нас зустрічати
    Пишнотою вбрань,
    Будуть каштани квітом вінчати
    Верх злотавих бань.

    Як же не пишатись можу я,
    Києве, свята земля моя,
    Вічний, і звеличений в віках,
    І тендітний, мов сльоза в руках.

    Розквітай, і вічно зеленій,
    Залиши в серцях ти образ свій,
    Що єдна минуле з майбуттям –
    Це і називається життям.

    Києве мій.... Києве мій.... Любий Києве мій....



    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Анатолій Поліщук - [ 2010.05.16 16:18 ]
    Краплина тепла
    Краплина тепла

    У повітрі весняний коктейль
    З аромату талого снігу,
    Весну пробудив Прометей,
    Ногою ступивши на кригу.

    Невелика краплина тепла,
    А зміни великі, разючі,
    Біля річки лозина гнучка,
    Розпустилися верби плакучі.

    Крижаної напившись води,
    Покрилося гілля квітками,
    Срібно-пухнаті, з сонця вони
    Радо віталися з нами.

    О, щаслива, весняна пора,
    Обігріта вогнем Прометея,
    У струмок зібралась роса,
    Жива просиналась ідея.

    Дарувати кохання, любов
    І перший весни поцілунок,
    У зелений – мінявся покров,
    Десь снігу лишився відтінок.

    Прометея веселий вогонь
    На Землю щасливо спускався,
    З ніжно-милих дівочих долонь
    Наш край у весну зодягався.

    06.05.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.13) | "Майстерень" 5.25 (5.13)
    Прокоментувати:


  3. Анатолій Поліщук - [ 2010.05.16 16:16 ]
    Рушник вишиванка
    Рушник вишиванка

    В рушник вишиванку нитками щоденно,
    Хрестиком Божим наношу узори
    І днями-ночами, завжди повсякденно,
    Із мого життя малюються твори.

    На білій тканині три квіточки милі,
    Так різні по віку, по крові одні,
    По переду далі і дійсності хвилі…
    Одна там, де небо, а дві – на землі

    Ось та, що на небі, із Ангелом Божим,
    Сонечком світить для тих, що є дві,
    В нещасті чи в холод і ранком погожим
    Молитва її поряд з нами всі дні.

    Ростуть, підростають дві квітки, що в полі,
    Напоєні хлібом молитви-дощу.
    Хрестиком вишиті три різні ці долі
    На білій тканині… За всіх вас прошу:

    Міцного коріння і духу від Бога,
    Як Ангели неба пройти все життя,
    Рушник-вишиванка, ця чиста дорога,
    Щоб знати не знала ні бруду-сміття.

    Рушник-вишиванка, початок від мами,
    Схиляю голівку, уклін до землі,
    Квіточки ніжні, надалі ви самі
    Хрестиком Божим щастя даруйте душі.

    01.12.2009р.


    Рейтинги: Народний 5 (5.13) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Таня Петик - [ 2010.05.16 15:00 ]
    Визначення любові
    Любов - важка, але не камінь,
    Гаряча, але не вогонь.
    Присутнє в ній важке зітхання.
    То як же визначиш : Любов?

    Це - слово чи лише погляд ніжний
    Коли не знаєш що й сказати.
    У голові думки змішались,
    Неначе й не твоїми стали...

    Проходиш мовчки.
    А серце від щастя
    Хоче кричати!
    Придумати вВизначень можна багато,
    Проте коли любиш... не варто!

    2009р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  5. Леонід Мазур - [ 2010.05.16 14:32 ]
    Там ,де берези плачуть росами
    Там ,де берези плачуть росами,
    Де ходиш ти ногами босими,
    Де сонце підіймається з дібров,
    Літає в хмарах мрій моя любов.

    Там верби миють коси у воді,
    Піснями ніжать душу солов'ї,
    Де ранок гріє серце,будить кров,
    Шукає там мене моя любов.

    Де голос серця лине в небеса,
    Для двох вогонь кохання воскресав.
    Все сказане словами я стерплю
    Скажи хоча б очима- я люблю!

    Я вітром вмить до тебе прилечу,
    Слова, що в серці є, прошепочу...
    Тихесенько мовлю твоє ім'я:
    ”Без тебе в цьому світі -я не я!”


    Рейтинги: Народний -- (4.9) | "Майстерень" -- (4.81)
    Прокоментувати:


  6. Наталія Крісман - [ 2010.05.15 16:28 ]
    Моїй Юлечці Гриценко
    Моїм думкам команда "струнко!"
    Не помагає вже давно,
    Одні втекли десь за лаштунки,
    А інші - каменем на дно.

    Солодкий присмак поцілунків
    Мої пригадують вуста...
    Та не щодня такі дарунки
    Дає ця доля непроста.

    Хотіла б гордість поховати
    На дні зболілої душі,
    Щоб знов навчитися кохати!
    Але в душі ще йдуть дощі...

    І хоч мінорні лиш акорди
    В моїй душі давно звучать-
    Живу я, впевнена і горда,
    І вірю в Божу благодать!...
    15.04.2010р.




    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (4)


  7. Наталія Крісман - [ 2010.05.14 15:39 ]
    СЯЙВО ЛЮБОВІ
    Щойно над мною кружляли ще круки,
    З неба у душу вдивлялись тривожно,
    В серці щеміла вчорашня розлука,
    Гупало в скронях "Не можна, не можна!..."

    Волю у душу впускала поволі,
    Вчилась життя знов вдихати у груди,
    Серце втомилось від власного болю,
    Дуже втомилось й сказало - "Не буду!"

    Зброю у руки - для чого ця зброя?
    Руку, що носить, поранити може...
    Я воювати втомилась з собою,
    Прошу - ізбав від війни мене, Боже!

    ...Круки, здається, кудись відлетіли,
    Сонячний промінь торкається серця,
    Хочеться в небо злетіти на крилах,
    Навстіж відкрити весні усі дверця!

    Мрії поснулі збудити нарешті,
    Диво існує - повірити знову!
    Душу, що звикла до вічних протестів,
    Прагну впокорити в сяйві Любові...
    14.05.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  8. Ольга Ульянова - [ 2010.05.12 16:14 ]
    ***
    Ночная синь и неба прах!
    У нас свой мир, а в нем игра!
    Игра цветов и переливов!
    У нас свой мир - в нем все красиво!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.19)
    Прокоментувати:


  9. Валерій Хмельницький - [ 2010.05.12 13:27 ]
    Модель
    Модель яскрава - всюди знана
    Красуня - блискавки розряд...
    Краса божественна, нірвана
    В очах, що пристрастю горять.

    О, як лукаво часом гляне
    З обкладинки „Elite Model”
    Та недосяжна пишна панна,
    Що найкрасивіша з людей!

    Є біля ніг її і друзі,
    І покидьки, і чо́рт зна хто́…
    Бува, живеться їй у тузі
    Чи як у цирку Шапіто.

    Одні їй заздрять, зичать лиха,
    А інші - помстою грішать,
    Одні пліткують в спину стиха,
    А інші - як у ночі тать.

    І хоч на ангела ти схожа,
    А й в пекло зрідка зазирнеш:
    Бува, приходять і погрози,
    За що й від кого – не збагнеш...
    ...
    Тобі судити, є тут правда,
    У вірші цьому, чи брехня…
    Красива ти - сьогодні й завтра -
    Живеш, оспівана в піснях.


    12.05.2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (8)


  10. Роман Бойчук - [ 2010.05.12 08:23 ]
    В День народження коханої дружини Ольги - 11 травня
    Травень всміхнувся посмішкою сонця,
    Уквітчаний тюльпанами й бузком
    Та, зазираючи крізь жалюзі в віконце,
    Пташиним співом перервав солодкий сон.

    Теплим цілунком з пахощами квітів
    Торкнувсь твоєї ніжної щоки,
    - Ти найдорожча й найпрекрасніша у світі, -
    Озвучив в голос він свої думки.

    Весняним вітром – подихом духмяним,
    Зронив на локони твої свій білий цвіт
    І вуст торкнувся поцілунком полум’яним
    На смак солодким, мов травневий мід.

    А потім обійняв тебе за печі
    Всією ніжністю і співом солов’я
    Промовив, дивлячись тобі у вічі,
    - Назавжди твоїм травнем буду я.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (3)


  11. Віктор Цимбалюк - [ 2010.05.11 16:18 ]
    Двірник
    …Чомусь завжди хотілось бути двірником:
    Двори і вулиці від бруду підмітати…
    У довгім фартусі, отим дідком,
    Який найпершим буде зранку нас вітати…

    …Мітла його, мов довга борода,
    Що проросла десь ув яру, у верболозі,
    Зчухралась трохи… Але не біда –
    Сміття змітає вправно на дорозі…

    …Спіткнеться погляд перехожого на мить,
    Ще один змах, і результат – стає чистіше,
    Та ненадовго… Бо за хвилю ми,
    Забруднимо міста свої ще гірше…

    …Я вийду з дому, вибіжу за ріг…
    Кудись спішу, куди – не хочу – мушу...
    І так – щодня… А він собі – мете:
    Хідник, дорогу, двір, а може душу?...

    Кумпала Вір,
    09.11.2008 року, м. Хмельницький


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (12)


  12. Юлька Гриценко - [ 2010.05.08 12:23 ]
    Я буду сильною
    Чогось чекати я втомилась :
    Сама ж знайшла і загубила.
    Та не жалію, і не плачу.
    Я буду сильною, побачиш...


    Я буду сильною ночами,
    І кинусь в прірву, що між нами.
    Щоб там навіки загубитись,
    І вже ніколи не любити.


    Навчусь світитись там, де темно,
    І буду сильною, напевно...
    Тебе би тільки не зустріти,
    Бо навіть сила почне тліти...


    08.05.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  13. Віталій Білець - [ 2010.05.08 11:15 ]
    Ще будуть сяяти роздолля
    Ще будуть сяяти роздолля
    Моїх надій найвищим змістом,
    Коли, покинувши суєтність,
    Я в буйні трави упаду
    І розчинюсь в красі духмяній
    За гамірним до знуди містом,
    І мир душі святий і вічний
    Між смарагдових див знайду.

    На дні зеленої отави
    Спочине серце невгомонне,
    Нап’ється пахощів квіткових
    І утамує спрагу літ,
    Якими, визрівши прозріло,
    Моє життя червоногронне,
    Як ті плоди лози в’юнкої
    Перецвіло у вишній світ.

    Прийде пора і доля птича
    Мене розбудить на світанні,
    Розливи сонячних мелодій
    Наповнять все моє єство
    Щоб я, охрещений весною,
    В її пісеннім океані
    Не обминув найяскравіше
    Життя земного торжество.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  14. Нестор Німцов - [ 2010.05.08 03:12 ]
    Якщо
    З полегкістю в саду зітхнули квіти,
    Яких тобі я більше не нарву.
    Ми квити. Хай лишається висіти
    На гіллях серце, плавлячись в траву.

    За мить сховається за поворотом
    Мого кохання причіпний вагон.
    Востаннє загудить нам Вітер дротом
    І від слідів моїх роздмухає перон.

    Тепер поставлю я собі рінґтоном
    Не голос твій, а перестук коліс.
    Щоб не тривожив ніжним передзвоном,
    Мій смуток, що змією в душу вліз.

    Погано ні про що не говорити,
    Ще гірше – говорити ні про що.
    Сказала ти: «Знайду – тобі не жити!»
    Я тихо відповів тобі: «Якщо».


    Рейтинги: Народний -- (5.3) | "Майстерень" -- (5.29)
    Коментарі: (3)


  15. Юлька Гриценко - [ 2010.05.06 21:33 ]
    Титанік
    Між думок витає паніка,
    Бо душевного "Титаніка"
    Поглинув час.

    Він, невпинно опираючись,
    І від болю знемагаючи,
    Між хвиль кричав.

    А вони, брехливі, зрадили,
    Крижаними зорепадами
    Лягли на борт.

    Тонуть усмішки сполохані,
    Бо , виходить, що закоханий
    Убив любов.

    І на дно спадають каменем
    Почуття, які між нами є.
    Колись спливуть.

    І злетять у небо спогадом
    Не для нас, мабуть. Для чого нам
    Шукати суть?


    06.05.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 5
    Коментарі: (4)


  16. Юрій Лазірко - [ 2010.05.06 17:15 ]
    Джерельна тінь розмови
    Джерельна тінь розмови. Не тече.
    Дочерпано до дна, до передсердя.
    Намито золота з жили ночей
    і випалено все, що спересердя...

    Десь протікало щастя, але дір
    нелатаних здавалось небагато.
    Ми колами ходили по воді
    і поверталися ходи набрати.

    А вийде місяць із калюжних плес,
    нехай стікає – аж намокне стуком
    від передсердя й до душі небес
    оте моє, що обіймали руки.

    Джерельна тінь розмови. Не іде.
    Не відсувається на мить, не тане.
    Краде, мов Прометей, вогонь з грудей –
    раниме, спалене, але кохане.

    6 Травня 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (28)


  17. Юрій Лазірко - [ 2010.05.04 23:51 ]
    Терпне небо
    Терпне небо – терпи,
    свисне куля – святій.
    Впиті винами з тіл,
    просихають степи.

    Ти – маля ковилі,
    засинай, сину, сни.
    Табуни вороних,
    вороння, журавлів

    пронесуться без слів.
    Оніміє душа
    без ікон і гроша,
    стане пухом землі.

    Ржа спасеться в дощах,
    вийде жерлами гільз
    і їдке, наче цвіль,
    гроно сонця в очах.

    Розполошений біль
    приведе кобзарю,
    мов для Бога – зорю,
    що ятрить звідусіль.

    А напнеся струна –
    аж задихає плач,
    мов криївка тепла
    й Батьківщина зрина.

    І згадаєшся ти –
    ще безвусий юнак.
    Полонила війна,
    охрестила святим.

    Терпне небо – терпи,
    що не куля – то син.
    Море випито вин
    за любов і степи.

    4 Травня 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" 5.5 (5.76)
    Коментарі: (17)


  18. Марія Дем'янюк - [ 2010.05.02 11:49 ]
    Про місяць
    Чудова, літня, тепла ніч -
    Чеширський кіт всміхаєтся,
    І я сміюся зорями,
    Якими котик грається.
    А посмішка гойдається,
    Золотавіє місяцем.
    А зірки підіймаються,
    На небесах повисіти
    Пухнаста темна кішечка,
    За зірками сховалася,
    Та посмішка півмісяцем
    На небесах зосталася.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати:


  19. Марія Мальва - [ 2010.04.30 16:22 ]
    ЛІТНІЙ ВЕЧІР
    М’який і теплий літній вечір,
    У лузі сіно ще складають
    А сонце сіло дню на плечі
    Й удвох за обрієм зникають.

    Ще небо, хоч і не безхмарне,
    Голубизною тішить очі,
    Віщує нам погоду гарну
    І рясні роси вранці з ночі.

    В легеньких хмарах захід сонця
    Горить яскравим теплим сяйвом,
    Здається ніби крізь віконця
    Вогонь на вівтарі палає.

    На сході небо теж прекрасне,
    Мов оксамит чудесно-синій,
    І сяє там одна прикраса –
    Зоря з’явилась вечірня.

    Ще мить – і місяць яснолиций
    Зійде там поряд із зорею,
    Й до ранку буде гомоніти
    Про щось тихесенько із нею.


    Рейтинги: Народний -- (5.24) | "Майстерень" -- (5.15)
    Прокоментувати:


  20. Наталія Крісман - [ 2010.04.30 10:59 ]
    Юлечці Гриценко
    Знай, моя магічність -
    Магія для когось, тільки не для мене!
    Я до болю звична,
    З терня всі дороги, по яких ідемо -
    Я і моє серце,
    Зранене й зболіле, порване на шмаття,
    І до щастя дверця,
    Хто зна, чи знайдемо
    Ми у цім сум"ятті -
    Де любов і зрада
    Міцно так сплелися, вже не розірвати...
    Та себе заради
    Погляд мій до висі прагне знов злітати -
    В піднебесних далях,
    Де нема вже болю і душі терзання...
    Я не поховала
    Мрії всі в неволі, прагну ще кохання!
    30.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  21. Василина Іванина - [ 2010.04.29 18:44 ]
    ...біля дотліваючого вогнища

    ...мені самотньо в ніч оцю
    дивитися на гру іскрин
    немов заядлому курцю
    без цигарок – нема терпцю
    весь світ гірчить у ніч оцю
    бо я одна – і ти один
    мені тужливо в ніч оцю
    дивитися на гру іскрин...

    2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.49)
    Коментарі: (15)


  22. Валерій Хмельницький - [ 2010.04.29 10:03 ]
    Двічі в одну і ту ж річку
    Не усміхайся так звабливо -
    Бо промайнуло стільки літ...
    Невже тепер ти - нещаслива?..
    А на моєму серці - лід...

    Боліло все - благав я небо! -
    В душі і серці весь той час,
    Горів я пристрастю до тебе -
    На жаль, вогонь кохання згас.

    Йому удруге не горіти,
    Як в річку двічі не ввійти:
    Зів'яли щастя ніжні квіти -
    Мені навіщо зараз ти?..


    29.04.2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" -- (5.44)
    Коментарі: (21)


  23. Володимир Архипенко - [ 2010.04.29 09:21 ]
    А ти просто мовчи
    А ти просто мовчи,
    Стиш повітрям всі зайві слова.
    А ти просто дивись,
    Розчинившись у сірім тумані.
    Незворотні слова можуть вбити
    кохання і сни,
    Так як вчинки безглузді
    вбивають до болю,
    І веди за собою,
    Я змовчу, змовчала і ти,
    Де твій погляд у душу,
    Я миттю до нього звикаю,
    Ми зіллємося в небі,
    В синім небі, несказаних слів
    Лиш одне пролетить з вуст моїх
    – я кохаю,
    Й в твоїх світлих очах,
    як роса на ранковій траві,
    Та сльоза протече і у серці моєму зникає,
    Й непотрібні слова тільки тим –
    хто насправді живе
    Непотрібні слова тільки тим –
    хто насправді кохає.

    15.02.2008


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (1)


  24. Наталія Крісман - [ 2010.04.28 22:19 ]
    Юрію Лазірку
    Як у серденьку розніжнілося,
    В душі сонечко заіскрилося!
    Я розпещена його променем,
    Задурманена теплим спомином
    Про вчорашньої ночі пристрасті,
    У обіймах несамовитості,
    Знову втратила недоторканість
    і приборкала неприборканість...
    Потекла жага, ніби ріками,
    Попід серденьком, під повіками,
    Напоїла мене диво-чарами,
    Понесла мій дух по-під хмарами -
    Мрії крилонька аж розправили
    і душа весну знов прославила!
    ...Розніжнілась я, заіскрилася,
    Дві душі в одну міцно злилося...
    28.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (8)


  25. Юлія Марищук - [ 2010.04.28 19:21 ]
    Замаленька ковдра
    Замаленька ковдра для двох дорослих -
    Мерзну в ноги і сон неглибокий.
    Сходити б якось до тебе в гості...
    Лишити б тобі життєвий спокій...

    Мариться юністю, дурістю, казкою,
    Весняним сонцем й вишневим цвітом,
    Тонуть тривоги у ріках з ласкою,
    Бажання жити стелиться світом.

    Напоєна мріями, не озираюся:
    Було, що було, буде, що буде.
    В тихій задумі акорди здригаються -
    Я ніколи тебе не забуду.

    Тисячі знаків, мільйони символів -
    Бути чужими доволі просто,
    Грати в в мовчанки, бавитись в ідолів,
    Тягнути карти, кидати кості...

    Шукати сенсу... Навіщо? Ми ж знаєм.
    Скільки побачили? Кого почули?
    Все непотрібне лишилось незнаним,
    Накреслене долею ми вже відчули.

    Почуваюсь малою-малою дитиною -
    Замаленька ковдра для двох дорослих.
    Давай мовчки притулимось спинами
    Й полежимо разом. Посунься ще трошки...

    квітень, 2010


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  26. Юрій Лазірко - [ 2010.04.28 19:40 ]
    наклекотаний лист
    клекіт мишею
    тишу втишую
    зодягаю лист
    відсилаюся
    нету річкою
    хвилі вишивом
    наторочуся
    поскладаюся
    аж до відчиту
    до відтворення
    пролягатиме
    недоторканість
    недомовленість
    в серця пролежнях
    то любов моя
    неприборкана
    розтинатимусь
    ока сіткою
    доторкатимусь
    ледве голосом
    а почується
    значить виткалось
    наче променем
    тіло колосу
    розцілуюся
    заніжніюся
    отобоюся
    до відмліюся
    і розсіяний
    пересіяний
    приживатимусь
    де намріяно

    28 Квітня 2010


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.67) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (14)


  27. Юлія Марищук - [ 2010.04.27 22:25 ]
    Квітневий сніг
    Ти опадав без жалкування,
    Ти падав і в'янув, білосніжний цвіте.
    Весільним дощем твого вінчання
    Зі смутком світу ридали віти.

    Пахучий килим квітневого снігу
    Щомиті вкривався брудними слідами
    Людського ходу, собачого бігу -
    Сотні відтінків сірої гами.

    І ти обіймав їхні ноги, друже,
    Вони ж цього не оцінять зроду.
    Їм трохи шкода, а більше байдуже -
    Ти тільки прелюдія кислого плоду.


    квітень, 2007


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.33)
    Прокоментувати:


  28. Наталія Крісман - [ 2010.04.27 21:06 ]
    Моїй Юлечці
    В моїй свідомості дощами
    Давно розмило береги,
    Все затопило навкруги,
    Реальність витіснило снами...

    В моїй свідомості зотліли
    Крилаті мрії вже давно,
    І опустилися на дно
    Моєї доленьки вітрила...

    В моїй свідомості - туманом
    Зоволокло у завтра шлях,
    Й душі розорана рілля
    Цвісти в цю вЕсну ще не стане...

    Та все ж настане новий день,
    Свідомість знов освітить сонце,
    І залетить в душі віконце
    Вілуння радісних пісень!...



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (6)


  29. Наталія Крісман - [ 2010.04.27 00:30 ]
    Людмилі Линдюк
    Хто це стукає в віконце?
    Це весни чарівний птах -
    Пестить лагідніше сонце,
    Відбиваючись в очах.

    Хто це стукає у шибку,
    Що в душі аж струни рве?
    Так мажорно грає скрипка,
    До любові нас зове...

    Хто це стукає у серце,
    Аж бентежністю пройма,
    І в очах, немов озерцях,
    Хвилі пристрасті здійма?

    Хто це стукає у душу,
    Хто торкає ніжно скронь?...
    П"єм життя весною дужче,
    Жагу, пристрасть і вогонь!!!
    27.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  30. Юлія Магерівська - [ 2010.04.27 00:17 ]
    Сокровенне
    у мереживі доль
    перехресті світів
    я зустріла тебе
    і мене ти зустрів
    не хвилини віки
    ми рука до руки
    ми рука до руки

    я впізнала тебе
    і мене ти впізнав
    я жадала тебе
    і мене ти жадав
    не хвилини віки
    ми рука до руки
    ми рука до руки

    воно сталось-таки
    найдивніше із див
    я любила тебе
    і мене ти любив
    не хвилини віки
    ми рука до руки
    ми рука до руки

    26.04.2010


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.19) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  31. Наталія Крісман - [ 2010.04.24 23:37 ]
    Діткнутись мрії...
    Втечеш від світу -
    Знайти одвіти
    Ніяк не вдасться!

    Чи зараз в квітні,
    Зимою й літом -
    Шукай все ж щастя!

    Хоч небо й сіре -
    Птахи у вирій
    Летіти стануть.

    Згубила віру,
    Чи люди-звірі
    Тебе поранять -

    Збери всю волю
    Й хоч терня коле
    У серце й душу -

    Не поневолюй
    Ти свого болю,
    Щоб став ще дужчим!

    Хай твої крила,
    Ще незміцнілі,
    Дощі омиють,

    Щоб те, що миле,
    Могла осилить
    Й діткнулась мрії!
    24.04.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (5)


  32. Наталія Крісман - [ 2010.04.24 05:20 ]
    Мені не спиться...
    Мені не спиться...
    Похмурі лиця
    Знов виринають.

    Щастя не сниться -
    Лиш блискавиці,
    Що десь згасають.

    Ніч зорепадом
    На мене пада,
    У саму душу.

    Набридли зради,
    Чого заради
    Терпіть їх мушу?

    Самотнє серце
    Мені озветься
    Голосом ночі.

    Відкрити дверця
    Душі одвертій
    Я знову хочу!

    Я знаю - рано,
    Бо серця рани
    Ще кровоточать.

    Та я не стану
    Свої бажання
    Губить щоночі!

    Весняна повінь
    Змиє утому -
    Зміцніють крила.

    Сонячний промінь
    Підкаже - хто Він,
    Так серцю милий...

    Мені не спиться...

    5 ранку 24.04.2010р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (9)


  33. Юрій Пивовар - [ 2010.04.23 17:51 ]
    Простая любовь
    Я люблю по мужицки, я люблю по-простому:
    Ты болеешь – мне больно, ты смеешься – я рад.
    Не имею я злата, да и нет миллионов,
    Но готов разделить с тобой все, чем богат.

    Разделить с тобой землю, разделить с тобой небо,
    Посмотри на звезду – я тебе подарю.
    Улыбнись, дорогая, потому что звезду ту
    Назло всем астрономам в честь тебя назову.

    Ты прекрасна как ангел, но душою ранима,
    Оголенный свой нерв прячешь в жесткости слов.
    Только знай, моя милая, ты мной любима,
    Что бы ни было с нами, я приду на твой зов.

    Я прорвусь сквозь туманы, продерусь сквозь завалы,
    Назло бурям и граду я к тебе доберусь
    Наплевать мне на ливни, ураганы и шквалы –
    Обниму тебя нежно, твою боль заберу.
    (19 марта 2010)


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  34. Юрій Пивовар - [ 2010.04.23 17:51 ]
    Я вырву боль твою зубами
    Я вырву боль твою зубами,
    И высушу глаза губами,
    Не дам в отчаяньи уснуть.

    Согрею душу, вытру слезы,
    Оберегу девичьи грезы,
    Позволь в тебя мне заглянуть…

    Открой сердечко, дай напиться,
    Твоими чувствами упиться,
    Помочь тебе найти свой путь…

    И разреши в тебя влюбиться,
    С Любовью к жизни возродиться,
    И в новую Судьбу шагнуть…
    (весна 2008)


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  35. Юрій Пивовар - [ 2010.04.23 17:45 ]
    Как часто мы имеем не любя...
    Как часто мы имеем не любя,
    Лишь терпим рядом тех, кто нам не дорог,
    В любовь не верим, и без оговорок
    Отталкиваем чувства от себя.

    Как часто мы имеем не ценя,
    А ценим только то, что не имеем.
    Завидуем другим, себя жалеем,
    В своих проблемах ближнего виня.

    Не думая, как просто потерять
    Все то, что нам подарено судьбою,
    Мы рушим счастье собственной рукою,
    Но пробуем осколки подобрать.

    Осколки режут пальцы до крови,
    И из осколков мы судьбу не склеим.
    Но все-таки надежду мы лелеем,
    Что не минет и нас огонь любви.
    (июнь 2009)


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  36. Юрій Пивовар - [ 2010.04.23 17:02 ]
    Герой XXI века
    В этом бешенном ритме
    Сумасшедшего мира
    Ты летишь, как комета,
    Отметая кумиров.

    Ты не стонешь. Ты бьешься
    До последнего вздоха.
    Ты не веришь друзьям,
    Ожидая подвоха.

    Абсолютно один
    В этом веке маразма,
    Сам себе господин
    В балагане соблазнов.

    Ты стремишься к вершине,
    Упиваясь победой.
    Отрицаешь любовь,
    Заменяя монетой.

    Отвергаешь условности,
    Пряча улыбку.
    Ты хмельной от свободы,
    Не прощаешь ошибки

    И не знаешь пощады.
    Ты жесток, как воитель,
    Ты проходишь как танк,
    Чьих-то судеб крушитель.

    Оглянуться не хочешь,
    Тебе не за чем жалость.
    Всё вперед и вперед,
    Отметая усталость.

    Закаленный в боях,
    Гордый рыцарь баталий,
    Одинокий как волк,
    Без ненужных деталей…

    Но закончится день.
    В тишине кабинета
    Остаешься один,
    Ожидая ответа

    На вопрос – В чем же смысл?
    Для чего ты бунтуешь,
    А не ищешь покой?
    За кого ты воюешь?

    Разбередится сердце,
    Не улягутся страсти.
    Будешь биться об стену,
    Разорвешься на части,

    Но ответ не найдешь,
    И себя изломаешь,
    Потому что один…
    Сам себя не обманешь……
    (октябрь 2007)


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  37. Наталія Крісман - [ 2010.04.22 20:28 ]
    Юлечці Гриценко
    В чужому краї шукати раю - справа невдячна,
    Без сили волі іти у гори - так необачно,
    Не вмієш плавать - не варто навіть лізти у воду,
    В бою програв ти - не слід чекати на нагороду...

    Гарячий вітер печаль всю витре із серця твого,
    Весняна повінь підкаже - хто він, яка дорога
    Веде що щастя, яким ти ніччю так любиш снити,
    Веде до раю, в якім одвічно двері відкриті.

    А якщо навіть у мить відчАю утратиш віру -
    Все ж прийде сонце в твоє віконце теплом безмірним.
    У кожнім кроці, у кожнім злеті - гартуєш душу,
    Вогонь у серці - вогонь любові - горить все дужче!...
    22.04.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  38. Лариса Ліщук - [ 2010.04.22 19:59 ]
    Думки...
    Думки, думки, лише сумні думки
    Рояться, наче бджоли в день весняний.
    Одні – змирись і тихо відпусти,
    А другі - дай ще шанс йому останній.
    Той шанс останнім був уже не раз,
    Розбилися надії й сподівання.
    Та ще жевріє іскорка одна,
    Яку ми називаємо - кохання.
    Невже сліпе воно настільки, не збагну,
    Невже терпіння без кінця і краю.
    Я злюсь на себе, я себе корю,
    І знову й знов, надіючись прощаю.

    2009р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.28) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (5)


  39. Юлька Гриценко - [ 2010.04.22 18:44 ]
    Востаннє
    У небі - сонце,
    У серці - Моцарт.
    Іду на фініш.

    У тиші - вічність,
    А щастя - в січні.
    Куди ти плинеш?

    У морі - якір,
    У полі - маки.
    Межі немає.

    У вІршах - осінь,
    Весна - у прозі.
    І ти зникаєш.

    Куди й для чого?
    У сни до кого?
    Мені ж погано!

    Коли ідеш ти,
    То йди нарешті!
    Нехай не стане...

    Слова - не гроші,
    А ти хороший
    Тих слів шкодуєш.

    Слова на вітер,
    Зумій пустити
    Нехай подує.

    Я вже не буду
    Чекати чуда
    Як сонця в небі.

    Радій зізнанню,
    Бо я востаннє
    Пишу про тебе.

    22.04.2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.32) | Самооцінка 6
    Коментарі: (4)


  40. Карен Рамосова - [ 2010.04.22 15:44 ]
    Ти

    Ти, більше не прийдеш.Чому я так сумую?
    Чому у своїх снах, вуста твої малюю?

    Ти, більше не прийдеш.Чому тебе чекаю?
    Гойдаючи колиску в вікно я споглядаю.

    Ні, більше не прийдеш. І сльозі душу ранять,
    мені, хоча б в останнє, торкнутися тебе.

    Чому ж ти не ідеш?Чи може все забулось,
    а спогади торкнулісь лиш мого серця, так?

    Коли вже ти прийдеш?Не маю більше сили,
    втрачаю я надію, я ж так тебе люблю!

    Та знову ти підеш. Ненавидіти буду,
    а потім, все забуду, й чекатиму тебе.

    Київ
    2010р.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Анна Чуднівець - [ 2010.04.21 18:49 ]
    Така ніжна гаряча і рідна
    Така ніжна гаряча і рідна,
    Кров кипить, як гарячий струмок,
    Від вітрів і від гроз непохитна,
    Любов, наче волі ковток.
    Вона так увірвалась у серце,
    Аж солоні сльози з очей,
    Вона душу мою полонила,
    І жахіття безсонних ночей.
    Ти відверто мене уникаєш,
    Я кохання тобі віддала,
    Та ти ницо його ламаєш,
    Не діждусь я від тебе тепла.
    Двері міцно закриті на завжди,
    Ключа ти мені так і не дав,
    Я люблю тебе сильно, без тями,
    А ти мені життя поламав.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  42. Анна Чуднівець - [ 2010.04.21 18:42 ]
    мама
    Ти вела мене за руку,
    У цей світ і у життя,
    Відчувавши болі муку,
    Ти дала мені буття.
    Найдорожче дарувала,
    І в буденні негаразди,
    Ти святой для мене стала,
    Доброй феєю із казки.
    Я люблю твій голос ніжний,
    Я твій запах пам`ятаю,
    І коли мені самотньо,
    Я твій номер набираю.
    Коли гірко на душі,
    Хочу плакати шалено,
    Твої очі я згадаю,
    І загоять вони рани.
    Ти моя гордая птаха,
    Що у небі тім кружляє,
    І мене як пташеня,
    Під крилом своїм ховаєш.
    Мамо, вибач за помилки,
    За слова які казала,
    За ті сльози що тихенько,
    У ніч темну проливала.
    Я люблю тебе так сильно,
    Як ріка об камінь б`ється,
    Як від галасу гучного,
    Луна в темряві озветься.
    Ти для мене найдорожча,
    Ти як промінь сонця мій,
    Я люблю тебе так сильно!
    Мене усмішкой зігрій.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  43. Анна Чуднівець - [ 2010.04.21 18:05 ]
    Я жінка
    Я ж жінка, в мене є відвага,
    Мій козир інтуїція очей,
    А головна моя розвага,
    В недоспаних моїх ночей.
    Ти не сховаєш почуття від мене,
    І сам не розумієш коли ти
    В коханні зізнаєшся щиро,
    Мовляючи слова з темноти.
    Я дівчина, я вмію розуміти,
    Про почуття мене ти не одуриш,
    І що мені з тобою по робити,
    Ти ж не мене, себе ти дуриш.
    Я знаю що в тебе на серці,
    Для цього досить в очі зазирнути,
    Кохання щире, та його ховаєш,
    І таке сильне, можна потонути.
    Я ж жінка, в мене є відвага,
    Мій козир інтуїція думок,
    Тобі потрібно лиш зізнатись,
    Вирвати з душі болю комок.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  44. Анна Чуднівець - [ 2010.04.21 18:35 ]
    Она ходила слепыми шагами
    Она ходила слепыми шагами,
    Она искала пустоту сердец,
    И на пути моем постала,
    Нашла что нужно, наконец.

    Зашла тихонько в саму душу,
    Так незаметно, как то враз,
    И полонила мою сущность,
    И подарила мне блеск глаз.

    Любить я стала и ослабла,
    Я стала слабой пред тобой,
    А на дворе весна настала,
    И распалила вновь любовь.

    И я с ума потом сходила,
    И по ночам рыдала вспять,
    Я же любила, так любила,
    И не могла любовь унять.

    Но слабость была непогрешна,
    Её лекарством одолел,
    Ты просто мне испачкал душу,
    И этим вылечить сумел.

    Как крылья птица поднимает,
    Я поднимусь на пьедестал,
    Теперь по правилам сыграем,
    А может ты уже устал?

    Может, заплачешь в койке ночью?
    Или удавишься слезой?
    Я победила, знаю точно,
    К тебе любовь пришла грозой.

    Теперь, над кем смеялся раньше,
    Уйти смогла тебя влюбив,
    И чувство, но уже без фальши,
    Тебе оставив, подарив

    Уйду. И буду наслаждаться,
    Как ты страдаешь с далека,
    Пускай тебе будет казаться,
    Что я сурова, я жестка.

    Мою любовь зло переменит,
    Но чувство, то ещё живет,
    Её ненависть изменит,
    Но ведь она не пропадет.

    Я буду дальше ждать терпенья,
    Любить, в себе тая обман,
    И как сказали б англичане:
    My life, my love always for One.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  45. Віталій Білець - [ 2010.04.20 21:41 ]
    Весінні зорі виссю мріють


    Весінні зорі виссю мріють,
    Іскріють сріблом на сади.
    Плакучі верби височіють
    Над плесом сонної води.

    Рудіє місяць над лісами
    Ллючи солодку дрімоту,
    Мандрує вічно небесами
    У безшелесну чорноту.

    Я, наче місяць, духом лину –
    Куди ? – не відаю куди...
    Та певно знаю, що покину
    Колись ту землю назавжди.

    Колись до краплі розчинюся
    В ранковій трелі солов’я.
    Рожевим цвітом на галуззя
    Впаде дзвінка печаль моя...


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (4)


  46. Наталія Крісман - [ 2010.04.20 12:51 ]
    Н Е М А
    Без Тебе я не хочу залишатись:
    Нестерпний біль, коли в душі пітьма,
    Коли боюся вранці прокидатись,
    Бо день мені нашіптує - ” Нема!...”.

    Нема Тебе. Ніколи вже не буде.
    А, може, це лиш сон, страшенний сон?
    І серце розриває знову груди,
    Бо звикло битись з Твоїм в унісон.

    Нема Тебе. Ніколи не повірю,
    Що Ти пішов у царину пітьми.
    Без Тебе я, неначе в клітці звіра,
    Боюсь одна лишатись між людьми...

    Нема Тебе. Не можу з цим миритись
    І душу тут ніщо вже не трима -
    Вона з Твоєю прагне поріднитись
    За рубежем, де болю й сліз нема...
    2001р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.38)
    Коментарі: (5)


  47. Наталія Крісман - [ 2010.04.20 11:52 ]
    ЗГУБЛЕНІ ЛИСТИ
    Десь згубились листи,
    Що мені Ти писав.
    Мов згорілі мости:
    Їхній слід вже пропав.

    А до мене дійшло
    Лиш відлуння думок,
    І Твоє в них тепло
    Нас наблизить на крок.

    Я просила вітрів,
    Хай листи донесуть.
    Та, на жаль, почуттів
    Незбагнена їм суть.

    Загубились листи
    В лабіринтах життя.
    Чи знайдеш мене Ти?
    Чи знайду Тебе я?...
    1999р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  48. Наталія Крісман - [ 2010.04.20 11:11 ]
    КАРАЮСЬ, МУЧУСЬ, ТА НЕ КАЮСЬ...
    Ще день один... І наближаюсь
    До Тебе я на крок один.
    Караюсь, мучусь – та не каюсь,
    Лиш підганяю часу плин.

    Іду світами за Тобою
    Без страху в серці й каяття
    І окунаюсь з головою
    В це неосяжне почуття.

    Караюсь, мучусь, та не каюсь,
    Що вчора нас життя звело.
    Тебе, мій Любий, не зрікаюсь
    Я ворогам усім на зло.

    Ще крок один... І вже не буде
    Між нами жодних перепон.
    І хоч би що казали люди:
    Любов – найвищий є закон!
    2001р.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  49. Лариса Ліщук - [ 2010.04.19 10:32 ]
    Чому ти просишся у вірші...
    Чому ти просишся у вірші,
    У дні мої, мої думки?
    Мені від них стає ще гірше
    Від болю, смутку й самоти.

    Чому ночами ти приходиш
    У дивнім маренні видінь,
    Чому, скажи не покидаєш
    Моїх тривожних сновидінь?

    Чому ти просишся у ранки,
    Такі холодні і сумні?
    Тікаєш похапцем зібравши
    Мої шалено плинні дні.

    Чому мене не покидаєш,
    Чому ятриш пекучість ран,
    Даруєш привиди надії
    В примарах моїх сподівань.
    2009р.


    Рейтинги: Народний 4.5 (5.28) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (2)


  50. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2010.04.19 00:28 ]
    Інтимне
    Я хочу червоною бути,
    Червоною бути як кров,
    Й рікою по венам текти,
    Нести із собою любов.

    Любов'ю гарячою бути,
    До серця твого пульсувати,
    Щоб в там почуття розбудити,
    І кисень із нього забрати.

    Я хочу, щоб ти задихався
    Від пристрасті в тілі й бажання.
    Я хочу щоб ти не злякався
    Мого до тебе кохання.

    Я квіткою стану твоєю,
    Щоб мною ти милувався.
    Я зіркою стану твоєю,
    Щоб крім тебе ніхто не дістався.

    А ти, супутнику мій,
    Будеш завжди поряд зі мною.
    І ми по сходинках мрій
    Полетимо до раю з тобою....


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   98   99   100   101   102   103   104   105   106   ...   123