ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Ірина Вовк
2026.10.02 10:04
ЯК СОТВОРИЛА ТЕБЕ МАМА"

(переспів італійської музичної класики)

„Цей ворожби старий мотив
схитрився я відкрить,
як мамі вдалося твоїй
цю вроду сотворить!”

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:08 ]
    Зустріч. Заміжній коханці (16+)
    Зустріч. Заміжній коханці ( 16+ )

    Ти одружена панна...
    Розумію, що ти
    Задля миті кохання
    Можеш час не знайти.

    Та затішений мрією
    Щоб була ти моя,
    Про кохання з надією
    Розповім тобі я.

    Ситуації бачення
    Я своє розповів,
    І на перше побачення
    У готель заманив...

    Моя люба паняночко,
    Ти до мене прийшла,
    І така перелякана
    В першу зустріч була,

    Що летіли застібоньки,
    Об підлогу дзвеня...
    Ми кохались заглиблено
    З ночі і до рання...

    Наполохані рученьки
    Обвивали нараз
    Еротичними муками
    Ексцентричний екстаз,

    Тріпотливо-шокована
    Ти тремтиш, наче лист...
    Дотик шкіри шовкової...
    Як непроханий гість

    Я собі розмальовую,
    Як здолавши межу,
    До жіночно-медового
    Твого лона входжу...

    Ти вершини уявності
    Як реальність збагни,
    І в відкритості таїнства
    Вся віддайся мені!..

    Ти гладенько-оголена...
    А на смак ти яка?
    То з кислинкою солодко...
    Далі терпко-гірка...

    А яка ти у пластицї?
    Мов в чарівному сні
    Твоє тіло заласкане
    Все тремтить на мені...

    Наша зустріч скінчилася...
    Нас розносять вітри...
    Ти нестриманість хтивості
    Приховай до пори.

    Наші зустрічі в мареві
    Перехрестя шляхів-
    Наче погляд у таїни
    Потойбічних світів...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498864
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 14.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:17 ]
    Таинство женщины
    Таинство женщины

    Ах, эта женщина! Задумка хороша
    В руках Создателя... И тело, и душа-
    Суть совершенство... Из ребра Адама-
    Творенье скульптора... Венера... Скажем прямо-

    Ты удалась. И все же- пар кипит.
    Пар, не душа, у первой женщины- Лилит,
    Не менее прекрасной, чем вторая
    (благодаря которой были изгнаны из Рая

    Супруги проклятые- Ева и Адам)...
    Ответ на многое она подскажет нам
    О том, что женщина- творение прекрасное,
    Но также- женщина творение опасное...

    Ловите женский искренний порыв,
    Но осторожно, а иначе будет взрыв,
    С которым ядерный смешным бы показался!
    О Боже!.. Я погиб! О Тайне проболтался...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484248
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 08.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:15 ]
    Космічне кохання (16+)
    Космічне кохання ( 16+ )

    Ти кометою в життя моє влетіла,
    Непосвячена в статичності орбіт...
    Неземна, мов зорепад... Небесне тіло...
    Я горю, неначе зоряний болід...

    Ми кружляєм по орбітах ексцентричних,
    По-за межами законів тяготінь...
    У відносинах механо-еротичних
    Я літаю на кометному хвості...

    Учепившись за твою небесну гриву,
    Зорепадом вдовольняю шал бажань.
    Мить падіння зорепаду... Як красиво...
    Я згорів... Уже не можу... Перестань!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500452
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 21.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  4. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:18 ]
    В яких всесвіттях...
    В яких всесвіттях…

    В яких всесвіттях нарізно носило
    Любові наші, що пересіклись
    У мить злиття, і, стомлено-безсило,
    Знов роз"єднавшись, відлетіли ввись?

    І що тепер? У мороці страждання
    Блукатимем у нетрях забуття,
    Допоки знов, розбуджене бажанням,
    Новою зустріччю запалить нас життя,

    І буде зустріч. Зоряними снами
    Ми злетимо у відчуттях нараз...
    І наші тіні ще прийдуть за нами...
    І наші душі ще спом"януть нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500893
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 24.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  5. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:06 ]
    Утро любви. Встреча
    Утро любви. Встреча

    Тает в воздухе мрак ночной.
    Входит в комнату серое утро.
    Как прекрасно, что ты со мной,
    Что рукою могу коснуться

    Чуть дрожащей влажной спины,
    И груди твоей, мягко- упругой...
    Эти трепетно-нежные сны
    Ты мне даришь, моя подруга...

    Этот сумрачный дар небес-
    Редкость встреч, что дана судьбою.
    Как я рад, что сегодня, здесь,
    Насладиться могу тобою!..

    Я за встречу пройти готов
    По колена сквозь пламя ада,
    И скитаясь в потьмах миров
    Быть с тобою душою рядом...

    Не предай же, не измени,
    Истомившись небесной мукой-
    Это будней серые дни...
    Это холод ночей разлуки...

    Так прижмись же ко мне спиной!..
    Окунись в меня, как влитая,
    И впитай этот сон ночной,
    Словно влагу потока рая...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501082
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Серго Сокольник - [ 2014.10.27 00:13 ]
    Люби Україну
    Люби Україну

    Люби Україну.
    Люби не за сало,
    Чи те, що в садочках співа солов"ї.
    Твори Україну,
    Щоб вільною стала.
    За неї ще будуть жорстокі бої.

    Люби Україну,
    Люби, як коханку,
    Не будеш кохати- покине, піде.
    Люби її, милу,
    ВІд ранку до ранку,
    Нехай вона прихисток в тобі знайде.

    Люби Україну!
    Як квітка зав"яне-
    Якщо не поллєш, то зав"яне вона...
    Любов"ю твоєю
    Нехай вона стане-
    Арійського краю сумна сивина.

    Люби Україну
    Важкою Любов"ю.
    І шана Шевченка до тебе прийде.
    Скропи її кров"ю.
    Ворожою кров"ю.
    Полий ї своєю, як треба буде.

    Готуйся. Гартуйся.
    Люби Україну-
    Борись, бо без тебе загине вона-
    Арійщину. Русь.
    Неподільну. Єдину.
    Твою Батьківщину, що Богом дана.



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470131
    рубрика: Патріотичні вірші
    дата поступления 04.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:10 ]
    Детские игры
    Детские игры

    Играют мальчики в войну,
    И понарошку убивают,
    И понарошку умирают...
    Играют мальчики в войну....

    Им предстоит еще пройти
    Огни сражений настоящих,
    И боль кровавых ран горящих
    Им предстоит еще пройти...

    Играют девочки в любовь,
    И понарошку обожают,
    И понарошку изменяют...
    Играют девочки в любовь...

    Им предстоит еще пройти
    Жестокость мнимых ожиданий,
    Измен и разочарований-
    Им предстоит еще пройти...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469940
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:09 ]
    Двойственность отношений
    Двойственность отношений

    Ты приходишь порой ненадолго...
    Многоликость- харизма твоя.
    Как поэзия буйности вольной...
    Как журчащая песня ручья...

    Наши души в скрещении судеб
    Обрели этот двойственный дар...
    Мы БЫВАЕМ... Хотя и не БУДЕМ...
    И под снегом бушует пожар...

    Ты приходишь порой ниоткуда...
    Кто ты? Жизнь или смерть? Все равно-
    Ты моя и иною не будешь...
    Ты не будешь... И мне не дано...

    Нам счастливыми БЫТЬ не судилось.
    Нам счастливыми вышло- БЫВАТЬ.
    Мы судьбе отдаемся на милость-
    Удержать бы... И не потерять...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505812
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 17.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:52 ]
    Лисиця і півень. Слово і дія (філософська байка)
    Лисиця та Півень. Слово і дія. ( філософська байка )

    Людина хоче буть почута.
    Навести розуму мости,
    І слово, в панцир не закуте,
    Хоч на останок донести...

    Така на світі чудасія...
    Бажання слухати нема-
    Хоч будь Пророк ти, хоч Месія,
    Що не кажи- усе дарма...

    Ну що ж... Як слухати не хочуть-
    Станцюєм бойовий гопак!..
    Та це не зараз... Не до ночі...
    То байку розповім, чи як?
    ....... ....... .......
    Схопила Півня раз Лисиця.
    Вже зібралась посмакувать,
    Та якось теє... Не годиться
    Без приводу життя лишать...

    Вона йому- ти на світанку
    Нікому спати не даєш!
    А він- то я буджу щоранку,
    Щоб щастя не проспали вже ж!

    Йому Лисиця- ти, поганцю,
    Перетоптав усіх сестер!..
    А він- то щоб зносили яйця,
    І з голоду ніхто не вмер!

    В Лисиці нерви "на порозі"-
    То що ж тепер мені робить,
    Коли відмовками ти в змозі
    Мене вечері полишить?

    Що не скажу- на все ти маєш
    Розумну відповідь давно.
    От вуха я позатикаю,
    І з"їм тебе усе одно!
    ....... ....... .......
    Ото ж. Якщо лихої ночі
    Тебе зберуться грабувать,
    І слухати тебе не хочуть-
    Слова навіщо витрачать?

    Що слово, як воно не діє?
    На бій бери ангажемент.
    Не слово, а конкретність дії-
    Найкращий буде аргумент.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511246
    рубрика: Байка
    дата поступления 14.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:02 ]
    Притча про каву життя
    Притча про каву життя

    Один веселий Вчитель
    Навчанням притомив
    Своїх розумних Учнів,
    І кави всім налив

    У посуд, що у домі
    У нього пребував.
    У дорогі й дешеві
    Чашки порозливав.

    Із кухні на підносі
    Все виніс. Юнаки
    За мить порозбирали
    Всі дорогі чашки.

    Лишилися дешеві.
    Сміється він на те-
    Отак собі майбутнє
    Своє оберете!

    Життя в чашках- то кава.
    А гроші- то чашки.
    Вони- добробут, слава,
    Це все показники

    Життєвої підтримки,
    Та не саме життя.
    А кавові краплинки-
    Як кроки до буття.
    ....... ........ .......
    Найбільш щасливі люди-
    Не ті, що краще мають.
    А ті, з того, що мають-
    Найкраще здобувають.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498618
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  11. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:27 ]
    Порыв любви
    Порыв любви ( 16+ )

    Лежим, не ведая печали...
    В конце мы, или же в начале?..

    Едва касась телом тела...
    Лишь миг назад ты вся горела,

    И вот гляжу, как ты устало
    Нагие руки разметала...

    Но снова... Огненным потоком-
    Бокал вина... И словно током

    Прошьет тела... И вновь законы
    Любви овладевают лоном,

    И тело к телу потянулось...
    Ты эстетично изогнулась...

    Вновь поцелуев жаждут губы,
    И вновь, то трепетно, то грубо

    Ты вся отдаться мне готова...
    В который раз... и снова... снова

    Вхожу в тебя и растворяюсь,
    Боготворю и восхищаюсь,

    Лаская жертвенное тело...
    И как же этого хотела

    Моя возлюбленная... это
    Мрак ночи и потоки света...

    Земля и небо... Мед и кровь...
    И целый мир... И в нем любовь...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470645
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:57 ]
    Свій хрест (притча)
    Свій хрест ( притча )

    Прийшов до Бога чоловік,
    Та й каже- милостивий Боже!
    Хреста тяжкого я не звик
    Нести в житті! То допоможеш

    Полегше ношу до гори
    Нести в житті?- Нема питання-
    Як хочеш- легший обери!
    Ти маєш час на обирання-

    Промовив Бог, і чоловік
    Хрестів побачив пребагато,
    І досить швидко собі зміг
    Хреста найлегшого обрати.

    -Великий Боже! Я візьму
    Цього хреста, як дав ти слово!
    -Ти правильно обрав. Тому-
    Це твій і є!- так Бог промовив...
    ......... .......... ...........
    У всеосяжності мети-
    Важкий, та славний шлях до Волі.
    Хреста найтяжчого нести-
    Нелегку ми обрали долю.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498415
    рубрика: Байка
    дата поступления 12.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  13. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:42 ]
    Тому, кто не был
    Тому, кто не был

    Как всегда, стоишь в стороне.
    Век сменился, но ты все тот же.
    Ты не враг. И не друг ты мне.
    Но с чего ты решил, что можешь

    С убежденным видом лица,
    Обо всем со знанием дела,
    Тошнотворно и без конца
    Извергать убедительно-смело

    Водопады изысканной лжи?
    Вроде, так. Но вот незадача-
    Прежде, чем все охаять, скажи,
    Что ты сделал, чтоб было иначе?

    Так и сгинешь ты, не познав,
    У экрана на простыни белой,
    Как мороз до кости продирал,
    Как земля под врагом горела,

    Как мы шли к основе основ...
    Твой мирок до щели был сужен,
    И в вершеньи судьбы миров
    Никому ты здесь не был нужен.

    И поэтому я спросил,
    Отделяя зерно от плевел,-
    Мне не важно знать, ГДЕ ТЫ БЫЛ.
    Я скажу тебе, ГДЕ ТЫ НЕ БЫЛ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493091
    рубрика: Лирика
    дата поступления 17.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:04 ]
    Про друзів. Гуру і Учень. (притча)
    Про друзів. Гуру і Учень. ( притча )

    Раз Учень до Гуру прийшов, і питає-
    Скажи, повелося з прадавніх ще днин,
    Що кожна людина товариша має.
    То скільки ж їх треба? Багато? Один?

    Замислився Гуру... Питання цікаве-
    Буває один... А буває і ні...
    І хлопця запрошує- будь-но ласкавий,
    Із яблоні яблучко дай-но мені!

    Стриба по-під гілкою Учень- висока...
    Та поряд на щастя є товариші...
    Один на одного на плечі широкі
    Полізни... Не встояли... Впали усі!..

    Нарешті втлумачив! Я все розумію!
    Нам друзів багато потрібно, коли-
    Неначе маля, Учень думці радіє-
    Нам скрутно- припони долати могли!

    У відповідь Гуру- Нам друзів, дитино,
    Потрібно багато!.. Всміхається він-
    Якщо зависОко, то може, драбину
    Принести додуматись міг хоч один!!!
    ....... ....... ....... ....... ....... .......
    Є Гуру. Є яблуко. Друзі втомились.
    Та розуму щось до кінця не навчились...
    Бери ноги в руки- мерщій по драбину!..
    Будь, Учню, розумним. Врятуй Україну.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498159
    рубрика: Байка
    дата поступления 10.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  15. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 23:32 ]
    Отказ
    Отказ

    Я был наивен, может, и смешон,
    В своем желаньи лезя на рожон.
    Ты "паузу" взяла на этот раз,
    И мудро был мне предрешен отказ.

    Я был смешон... Но также был и горд.
    Корабль ушел. И оголился порт
    Моих желаний. Выдержал укол,
    Что в самомнение воткнула мне. Ушел.

    И- поняла... И- все. Возврата нет.
    И молча смотришь в раненый рассвет...
    И вот, излившись утренней тоской,
    Ты не в гармонии сама с собой.

    Когда бредешь по улице в ночи,
    О чем поют фонарные лучи?
    О чем грустишь, минуя сумрак дня?
    О том, что не изведала меня?



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477475
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.02.2014


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Оксана Вітовщик - [ 2014.10.26 19:51 ]
    Згасає день..
    Згасає день,вже час прийти і ночі,
    На небі засвітилися зірки.
    Я так люблю твої веселі очі,
    Люблю твої замріяні думки.

    Згасає день, пливуть кудись години,
    Любов моя навіки, назавжди!
    Я так люблю усмішку твою щиру.
    Я збережу її від всякої біди.

    Згасає день,а завтра буде ранок.
    Я напишу ще декілька рядків,
    Про світле і незаймане кохання,
    Про долю двох щасливих голубів.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  17. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:40 ]
    Акт. Вхождение (16+)
    Акт. Вхождение ( 16+ )

    Я вошел в ворота рая.
    Понемногу. Плавно. Гладко.
    Ты, чувствительно вздыхая,
    Изогнулась... Как ты падка
    На подобные изыски!..
    В трепете нагого тела,
    Ты Брюллова "Одалиской"
    Мне явиться захотела.
    Лишь подале, по сюжету,
    Слуг назойливых спровадив,
    Покрывало, что надето
    Я сорвал. Потоком влаги
    И прохлады, ты коснулась
    Животом моих коленей,
    Ртом манящим дотянулась
    До него... И суть явлений,
    Трансформаций перемены,
    Экзерсис метаморфозы,
    Вся в восторге упоенья,
    Ты своей коснулась розой...
    Ты коснулась... И пластичность
    Своего нагого тела,
    Обреченно-эксцентрично,
    С нежным трепетом надела
    На Багровый луч заката,
    На Твердыню крепкой веры,
    На Прощенье виноватой,
    На Любимое без меры...



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490604
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 06.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:59 ]
    Дим вітчизни
    Дим вітчизни

    Край задумливий серця мого...
    Над полями холодними мла...
    Я повік не полишу його,
    Землю цю, що життя надала.

    Я не можу залишити світ
    Мрій дитячих, юнацьких забав,
    Днів суворих, закутих у лід,
    Щастя час, де кохання пізнав...

    Світ великий- є час вирушать
    Пізнавати краї чарівні..
    Я піду... та повернусь назад.
    Це- коріння... Без нього мені

    Не живеться... Душа України...
    Дим Вітчизни... Малиновий дзвін
    Над землею вечїрньою лине...
    Просто в серце вливається він.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475236
    рубрика: Лірика
    дата поступления 27.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  19. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:56 ]
    Опавший лист
    Опавший лист

    Снег сошел. И лист опавший,
    Переживший зимний снег,
    Словно вспомнив день вчерашний,
    Закружился по весне

    В вихре ветра, что из сеней
    Пыль сомнения метет,
    Что в потоке ощущений
    Позабыл ушедший год...

    Вновь в свободе многоточья
    независим, позабыл
    Тот застенчивый листочек,
    С кем под снегом рядом был...

    Так и я в потоке ветра
    Новый ветренный порыв,
    В парусах грядущих лета
    Поцелуем изловив,

    Упаду и вновь восстану...
    Но, по-новому любя,
    В сердце вдруг заноет рана-
    Как я буду... без тебя?

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491237
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 08.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  20. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:32 ]
    Не благай про кохання, не треба
    Не благай про кохання, не треба

    Покотилося сонце по небу
    В неозорій ясній вишині...
    Не благай про кохання, не треба.
    Не потрібно цього вже мені.

    Он на сонце насунули хмари...
    У гаю не щебечуть пташки...
    Розчинилось кохання, мов мара.
    Відійшло. Хай лікують роки

    Нашу біль. І сльозинки солоні,
    Світло-чисті, мов пам"яті щем,
    Покотились дощем у долоні...
    Повновісним осіннім дощем...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499167
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 15.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  21. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:50 ]
    Тема любви (16+)
    Тема любви ( 16+ )

    Час вечерний. Сказать пора,
    Объяснить, что сыграна роль.
    Рубль на входе, любви игра,
    Рубль на выходе. Разница- ноль.

    Этот темно-вишневый закат
    Нам напомнит, что кончился день.
    Струны рвутся опять и опять.
    Это нервы- прошлого тень.

    Только снова и снова мы
    Как в атаку идем друг на друга.
    Как страшит ощущение тьмы...
    Как пугает зимняя вьюга...

    Вот и полночь. Лови, лови
    Миг слиянья!.. Вновь я в тебе
    Упиваюсь темой любви,
    И сдаюсь, утомясь в борьбе...

    Ты устало лежишь на плече,
    И плечу от тебя тепло.
    Мы продолжим в этом ключе.
    Успокойся. Утро пришло.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483130
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 03.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  22. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:03 ]
    Старенькій торгівці
    Старенькій торгівці

    На вулиці узбіччі, де покИ
    Міліція ще не здирає мито,
    Старенька бабця продає грушки.
    Я підійшов і зажадав купити.

    Купити?.. Ні... Я гроші всі віддам
    В твої від старості і праці спраглі руки.
    Стою і сили не даю сльозам,
    Збагнувши, як в житті терпіла муки

    Від влади, від жорстокості людей,
    Як зрадила тебе твоя держава,
    Як "мусор" гроші вимагав з тебе,
    Забувши, що таке і честь і слава...

    Старенька, дай тебе я обійму!
    Ти- честь. Ти- слава. Незалежна. Сильна.
    Ти як могла, все йшла скрізь цю пітьму,
    Як Україна. Вільна. І- не вільна.

    Дай Боже, щоб ти вдало продала
    Нехитрий свій товар, дарунок літа,
    Доїхала щасливо до села,
    І мала вдома їсти що і пити.

    Онучкам любим щоби ти змогла
    За продане гостинців накупити,
    Для діток тягарем щоб не була...
    І- щоб ніхто не заважав дожити...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481974
    рубрика: Лірика
    дата поступления 26.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  23. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:43 ]
    Піль веков (осада Акры)
    Пыль веков ( осада Акры )

    Акра в Сирии- старая крепость
    Полпути от Индии до Египта.
    Ветхой древности вся нелепость.
    Пыль веков по пескам разлита...

    Пал Египет, Бонапартом взят,
    Неожиданно, дерзко, смело,
    Только в нем оставаться нельзя-
    Он блокадой сдавлен умелой.

    Это Англия, гроза морей,
    Это Англия, враг опасный,
    Дело их- мировая империя.
    Лозунг их- разделяй и властвуй.

    Поразить, ухватить за шею
    Англичан мировую идею
    Выступают в путь легионы
    Сквозь пески веков Вавилона.

    Лишь бы в Индию им прорваться-
    Ждут измученные легионы
    Индии сказочные богатства.
    Индии ждущие миллионы.

    Бонапарт осаждает Акру-
    Крепость древнюю,живую еле.
    Лишь порыв, чтоб сломить, прорваться-
    И свободен путь ему к цели.

    Но упорно держится старое,
    Но, сплотившись, держится древнее,
    И в жестоких боях наравно
    Гибнут праведники и неверные.

    И боев, и чумы жар познавшие,
    Тают храбрых его легионы,
    Без еды, без питья, уставшие.
    Так жестоки войны законы.

    И от ярости обезумев,
    От усталости обессилев,
    Натыкается порыв юный
    На арабскую сталь ассасинов.

    И под солнца жаром палящим
    из последних сил и досадно,
    Он ведет легионов остатки
    Тем же самым путем обратно.

    Так идее великой, новой,
    Древний бог, кровожадный Молох
    Распростертые крылья ломает.
    Пыль веков преграждает дорогу.


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475071
    рубрика: Лирика
    дата поступления 26.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  24. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:59 ]
    Літні люди
    Літні люди

    Старенькі кволі люди
    В немодній одежині,
    Як згорблені верблюди,
    Крокують по стежині...

    Вона його тримає
    Щоб він, бодай, не впав.
    А серце пам"ятає,
    Як він її тримав...

    Кохання відлетіло
    Невідомо куди...
    Лиш вірність залишилась-
    Минулого сліди.

    Немов шепоче доля-
    Мине усе, мине!..
    І серце мимоволі
    Схиля до них мене.

    Старенький та старенька,
    Ви листя золоте,
    Мов таїнство натхнення-
    Високе та просте...

    Вони, старі, пізнали
    Всі таїни буття.
    Як час телеканалу
    Кінчається життя...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473941
    рубрика: Лірика
    дата поступления 20.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  25. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:39 ]
    Знакомство
    Знакомство

    Дождь осенний в окно стучит...
    Листьев вихрь по аллеям парка...
    Вспоминаю, как шли в ночи
    Мы с тобой, как нам было жарко

    От любви... Теплым воздух был,
    По аллеям темным струился...
    Я увидел тебя и забыл,
    Куда шел, и остановился...

    Ирреально сочился свет
    С фонаря... Ты под ним стояла
    В летнем платье, в руке жакет,
    Прядь волос лицо обрамляла...

    Я задал глупейший вопрос.
    Ты ответила просто и смело,
    Что одна, что коль черт принес...
    Познакомиться захотела...

    Говорили мы обо всем,
    Упражняясь в ума остротах...
    Летний парк, как уютный дом,
    Покрывал нас своей заботой...

    И струился фонарный свет
    Сквозь листву молодой чинары...
    И, обнявшись, встречать рассвет
    Уходила влюбленных пара...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472591
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  26. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:13 ]
    Квіти
    Квіти

    Ми просто квіти, зрошені росою,
    І наше щастя всім вам прислужитись.
    Не зачепи ногою нас босою,
    Чи взутою- ми просто, просто квіти...

    Нам прикро, як для смутку нас купують.
    Роса стіка, як сльози по загиблим...
    Як на останню зустріч, ми сумуєм,
    Зірвати нас вважають за потрібне...

    Ми горді, як нас дарять юбіляру-
    Його життєвий шлях ми прикрашаєм...
    Політ шалений гордості пізнаєм,
    Коли артистів нами закидають...

    Для цього ми ростем, це наша доля,
    Нічого проти цього ми не маєм,
    Але найбільше любим мимоволі,
    Коли коханці нас друг другу дарять...

    І як же наші стебла затріпочуть,
    І як бутони наші розійдуться,
    Як ми побачим, що блищать кохані очі...
    Як ми побачим, що тіла зіллються...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473152
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 17.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  27. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:52 ]
    Встреча
    Встреча

    Мы встретились снова. Перейден порог
    Разлуки, что встала меж нами...
    И бремя печали упало у ног,
    Омытое счастья слезами.

    Мы долго блуждали во мраке ночей,
    Лишь чуя присутствие в мире
    Скрещение душ, и твоей, и моей...
    Тяжки расставания гири....

    И сердце в желаньи забилось сильней,
    И дверь твоей спальни открыта...
    И мы влюблены до скончания дней,
    Как будто Перрон и Эвита...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476494
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 02.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  28. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:50 ]
    Осінній настрій
    Осінній настрій

    Осіннім парком ми йдемо.
    За руки, наче діти,
    Одне одного беремо.
    В руках осінні квіти...

    Злітає листячко з дерев,
    Ти, мов дитя, ним граєш.
    Долоні повні набереш,
    Мене ним осипаєш...

    Сміється сонечко ясне...
    Ти, наче сонце, сяєш!
    Бажання шал бере мене,
    Як ти із листям граєш.

    Така гарненька, молода,
    Сучасна і худенька.
    Самозакохана- біда!
    І в мене- чималенько...

    Як я кохаю чарівну
    Тебе!.. Прийдем до хати,
    Нараз під каву роздягну,
    І буду милувати...

    А за вікном кружляє лист,
    У вікна заглядає...
    Злітай в віконце, і дивись,
    Як я тебе кохаю!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475666
    рубрика: Лірика
    дата поступления 29.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  29. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:41 ]
    Вірність
    Вірність

    Коли я в дальній стороні,
    Крізь морок ночі
    Я чую- серце по мені
    Твоє тріпоче.

    Як крізь вітри шляхом своїм
    Пройти зумію,
    Кохання полум"ям твоїм
    Себе зігрію.

    Не вразить сумніву змія
    Сердечну гідність.
    Понад усе ціную я
    Жіночу вірність.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473415
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 18.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  30. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:37 ]
    Паук и бабочка
    Паук и бабочка

    Бабочка в красивом опереньи
    Над цветком порхала вся, пока,
    Радуясь полета наслажденью,
    В сети угодила паука...

    И врала, вся ужасом объята-
    Без него, мол, белый свет не мил.
    Все пыталась вырваться куда-то...
    Не смогла, и выбилась из сил.

    Покорясь случайному плененью,
    Согласилась сети убирать,
    Отдаваться сладко без смущенья,
    И паучьи ласки принимать...

    Так жила, объята то ли страхом,
    То ли страстью- ты поди, пойми...
    Не порвать сетей единым махом...
    Так бывает даже и с людьми...

    Но порыв к цветам не остановишь,
    Красочных желаний не убьешь,
    Даже если пут порвать не можешь,
    Если к горлу приставляют нож...

    И- паучьей ревностью убита.
    Высосана страстью паука.
    Лишь цветные крылышки раскрыты
    В трепетном порыве ветерка.

    Тела нет, остался легкий кокон,
    Как напоминание о том,
    Что парила в небе одиноко
    Одухотворенная цветком...


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476290
    рубрика: Лирика
    дата поступления 01.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  31. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:28 ]
    Літній настрій
    Літній настрій

    Літній дощ веселий, ніжний, сонячний...
    В сяйві світла, ніби вся оголена,
    Ти мандруєш в сонячному промені
    у прозорість платтячка огорнута.

    Струмінь сонця з неба б"є напружено...
    Літній настрій... У себе закохана,
    Ти зняла сандалі. Між калюжами
    Ти стрибаєш ніженьками босими...

    Ти всим тілом рвешся на побачення,
    Вся легка, мов пташка наполохана.
    Зачекався під дощем, та бачу я-
    Боже, як же я в тебе закоханий!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472916
    рубрика: Лірика
    дата поступления 16.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  32. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:52 ]
    Расставание
    Расставание

    В сером мареве автовокзал...
    Я уехал, а ты осталась...
    Где-то в сердце больном печаль
    Острой раною отозвалась.

    Нам не свидеться никогда.
    Все, что было- неповторимо.
    Ирреальные города
    Не спеша проплывают мимо...

    Ты сама эти дни сполна
    Разделила с моей судьбой.
    Так скажи, в чем моя вина?
    Это боль, это просто боль...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481746
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 25.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  33. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 03:20 ]
    Побажання покинутій дівчині
    Побажання покинутій дівчині

    Гарненька дівчина, покинута коханцем,
    Бреде одна в сніговій круговерті.
    Не стрівся справжній, цей же був поганцем...
    Здається- драма, краще б вже померти...

    Прийди додому, свічку запали
    Ти перед дзеркалом. Зніми повільно плаття,
    Сама себе, красиву, полюби
    У шалі витончено-ніжного завзяття...

    Вина бокал п"янкий і сигарети дим,
    І попіл, що солодким смутком впав на груди...
    Скажи минулому коханню- біс із ним!..
    Перегорить. Нове кохання буде!



    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477093
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  34. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:44 ]
    В ванне. На краю (16+)
    В ванне. На краю ( 16+ )

    Проходят годы. Вспоминаю,
    Как на краю седой зимы,
    Минуты счастья прожигая,
    С тобой сидели в ванне мы.
    От алкоголя или дыма
    Мозг поволокой оповит...
    И чудилось- мы в Древнем Риме,
    И я- философ-нигилист...
    Казалось- ты, моя рабыня,
    Надета телом на меня,
    И в нем дрожит неуловимо
    Лампадный свет любви огня...
    И я, в экстазе, отрешенно
    Тебя касаясь,предложил-
    Давай мы оба, вскрывши вены,
    Переселимся в лучший мир,
    С достоинством аристократа,
    С тобой, наложницей моею...
    Ты посмотрела виновато,
    И, изогнув изящно шею,
    Вся подалась навстречу телом,
    И бритвы сталь в руке зажглась...
    Затем так странно посмотрела...
    И прошептала- Не сейчас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487967
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 24.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  35. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:31 ]
    Літній вихідний (16+)
    Літній вихідний ( 16+ )

    Літо наступає. Сонце золоте
    Ніжно припікає. Дивлячись на те,
    Ми удвох з тобою зробим вихідний,
    І на пляж обоє ляжемо. Нудний

    Пляж міський, звичайний, з товпами людей,
    В трикотаж розплавний втиснутих грудей,
    З присмаком від сонечка спреїв дорогих,
    З спотиканням схованих під зонтами ніг.

    Ми туди не підемо. Ми підем туди,
    Де схиляють коси верби до води,
    Де цікаві погляди нас не доженуть,
    Де клеймо нескромності нам не нададуть.

    Роздягайся! Гола по траві пройдись.
    Тіла молодого травами торкнись.
    Ти така красива в наготі своїй!
    Зимно- біле тіло сонечком зігрій,

    А тоді, закохана в ніжність наготи,
    На моє запрошення схочеш увійти
    В теплу воду річки, у її полон,
    І в воді відчуєш ти моє тепло...

    Будемо купатись, гратися в воді,
    А тоді кохатись швидше виходи,
    І вологість тіла подаруй мені!
    Хочу, щоб згоріла в зорянім вогні

    Ти уся зі мною, злившись два в одне...
    Тож, моя любове, поцілуй мене!..
    А тоді увечері вогнища краса
    Сипатиме іскрами в темні небеса,

    І попід палаткою в таїні нічній
    Ти мені співатимеш зоряні пісні...
    Вихідний закінчено. Їдемо назад...
    У міській кіптявині плавиться асфальт...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499062
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 15.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  36. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:35 ]
    Воспоминание (одной... крымчанке)
    Воспоминание (одной… крымчанке)

    А ты одна идешь вдоль моря мокрым парком...
    Твой "новый"- да, таки неплох... неплох... как муж...
    Но... Вспомнив встречи, где я был твоим подарком,
    О нем подумаешь- объелся бы ты груш!..

    Как ни пытайся, но забудешь ты едва ли
    Тот старый шкаф, где в темных зеркалах
    Слиянья тел мы наших часто наблюдали,
    Взмывая в небо в эротично-сладких снах...

    Той старой комнаты таинственные звуки,
    Когда в ночи ты вся испуганно во сне
    В меня вжималась... И невидимые руки
    Теней узоры рисовали на стене...

    Вовек из памяти не вырвешь, не забудешь
    Слова любви, что нежно в ушко говорил,
    И любовался, как в постели кушать будешь
    Тот теплый супчик, что на ужин я варил...

    Конечно- кончено. Полет видений темных...
    Но навсегда, пускай придет наш смертный час,
    Те наши образы извечно будет помнить
    Старинный парк, который верно любит нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496053
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 01.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  37. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:57 ]
    Перша ніч кохання
    Перша ніч кохання

    Ночі першої маристе марево...
    За вікном сніг в кружлянні зими...
    Ми ще юні, нічого не знаємо...
    Боже мій! Як же щАсливі ми!..

    Ніч холодна жбурляє сніжинками
    У вікно, місяць в небі завис...
    Вигин тіла блищить намистинками,
    В світлі місяця весь оголивсь...

    Я тебе прикрашаю намистами...
    Я в тобі відчуваю себе...
    Ми у пошуку хтивості істини...
    Перша ніч... Подарунок небес...

    Вже ніколи таке не повториться,
    Хоч відтвориться тисячі раз-
    Ніч кохання у томному мороці...
    Спомин серця у кожного з нас...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495208
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 27.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  38. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:39 ]
    Ночная улица. Путь любви (16+)
    Ночная улица. Путь любви ( 16+ )

    Свет луны. Свет фонарный. Ночь
    Зыбким светом окрасила улицу...
    Ты по ней мне навстречу идешь,
    От рекламного света жмуришься.

    Снова встретились, снова вдвоем,
    И как будто разлуки не было...
    Вновь, обнявшись, с тобой пойдем...
    Вновь счастливою тебя сделаю

    В дом войдя, и ступив на порог,
    Зацелую, тебя раздевая...
    Это лучшая из дорог,
    Это- путь любви, дорогая...

    Бархат тела мне подарив,
    Ты, нагая, взойдешь на ложе.
    До рассвета мне говори
    Те слова, что всего дороже...

    Зацелуй меня, заласкай,
    В жажде страсти, моя недотрога!
    Я в тебе, и твоя рука
    Голубеет от света ночного...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482636
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 01.03.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  39. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:52 ]
    Наложница, разденься! (16+)
    Наложница, разденься! ( 16+ )

    В гиперфункции света
    Обнаженно дрожишь предо мной...
    В ожидании этом-
    Подойди. Свое тело открой!

    Сбрось одежды оковы.
    Вся нагая, ты так хороша!
    Мне отдаться готова,
    Ты в томленьи стоишь, чуть дыша...

    Подойди без смущенья,
    Не прикрыв свое лоно рукой.
    И в свободном движеньи
    Поколеблен постели покой...

    Сбрось сандалии долу,
    И, ладонью касаясь груди,
    Босоногостью пола
    Ты прохлады покой ощути.

    Упади на колени,
    Утопая в постели туман.
    Дал тебе повеленье
    Древний демон греха- Ахриман

    Распластать свое тело,
    Словно в жертву отдав, предо мной,
    И мучительно-смело
    Насладиться своей наготой.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489758
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 02.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  40. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 02:42 ]
    Купівля рабині. Спомин у метро. (16+)

    Купівля рабині. Спомин у метро. ( 16+ )

    Ти стоїш у метро за півметра.
    Погляд твій- мов ікона жива...
    Від здогадки стискається серце-
    Може я тебе вже... купував?

    Вже яке ми життя проживаєм?
    Пам"ять серця, хоч час уже сплив...
    Де ж я бачив тебе?.. На базарі,
    Де колись я тебе там купив...

    Дивний ринок прадавнього сходу...
    Ти соромишся серед дівчат...
    Покривало відтінює вроду...
    То за скільки ж тебе вторгувать?

    Ти стояла, оголеність тіла
    Продавець зі знанням вихваляв...
    І відчув я, як ти захотіла
    Щоб тебе саме я вторгував.

    Торгувались... Питав безсоромно,
    Що з тобою можливо робить.
    Не тебе. Продавця. Як невтомно
    Ти хазяїна зможеш любить.

    Твого лона торкався руками.
    Шал по тілу... І пружність грудей
    Відчував... Це не зовсім те саме,
    Як тримав би я вільну тебе...

    Хоч здригалась від сорому й хіті,
    Та відмовити ти не могла
    В відчутті доленосної миті.
    Врешті-решт ти рабиня була.

    Ціну збив. Розплатився. Так треба.
    Це базар, тут багато рабинь.
    І була ти на сьомому небі,
    Як тебе я за руку повів

    До своєї оселі, де мала
    Ти мені підкоритись уся.
    Ти чекала... Здригалась, бо знала-
    Насолоді не буде кінця...

    Відчиняються двері вагону...
    Я з тобою свій погляд схрестив...
    Я виходжу, відчувши навздОгін,
    Як ти хочеш... аби я... купив...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493691
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 20.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  41. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:58 ]
    Космогонічне дослідження кохання (16+)
    Космогонічне дослідження кохання ( 16+ )

    Кружляння у мороці неба холодних планет...
    В кулак гравітації стиснуто простір навколо...
    У холоді світу одне зігріває мене-
    Лиш те, що сьогодні для мене танцюєш ти гола...

    Стискається серце під масою світу сього...
    В дисфункції всесвіту місця коханню немає...
    Ентальпія ніжно надходить до серця мого,
    Коли я дивлюсь, як ти тіло своє вигинаєш...

    Ця пластика рухів- як скривлений простір і час...
    Естетика вигинів координатної сітки...
    Дві функції тіл, що бажанням проходять крізь нас
    Руками, губами- це рівня кохання відмітки.

    Дослідником в Темну Матерію я увійду...
    Прихована Темна Енергія виснажить тіло...
    Оргазму космічності нам небеса нададуть...
    Так... Фізику шалу кохання ми вдвох дослідили!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495854
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 30.04.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  42. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 01:51 ]
    Предательство
    Предательство

    Мы разошлись- нет, ты не умерла...
    Но ты свой выбор сделала умело.
    Костер погас, весь выгорев дотла...
    И вот мы врозь... Но нет, не в этом дело...

    Ты предала- да сложно ли продаться
    Когда сменила ты того, кто всех дороже,
    И неустроенность, и жизнь в движеньи танца
    На теплосладкое супружеское ложе.

    Да уходи- да мне уж нечего терять!..
    Остыло все, и стали дни короче...
    В покое пошлом будешь долго вспоминать
    Безумства страсти- наши огненные ночи...

    Так что ж теперь? Тебя уж больше нет.
    И на столе стоит с цикутой чаша...
    Она- как избавление от бед...
    Она- как продолженье жизни нашей...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473527
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 19.01.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  43. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:02 ]
    Ухожу...
    Ухожу…

    Да пошло все к чертям!
    Этот город чужой.
    Это лампы вольфрам-
    Солнца свет неживой.
    Город детства ушел
    Убываньем тепла...
    Как фантомная боль,
    Детства память ушла...
    Этот город исчез,
    Как скрипящий паркет
    Довоенных домов-
    Память прожитых лет.
    Из "стекляшек" пустых
    Мегатонных громад
    Лица "зайдов" чужих,
    Словно рыбы, глядят.
    Холодами сквозит
    С высоты эстакад...
    Прожит жизни кульбит.
    Цикл замкнулся. Назад
    Вход закрыт на запор.
    Это рана в судьбе-
    В детства радостный двор
    Не вернуться тебе.
    Да гори все огнем!
    Все равно, как уйти...
    Сумрак ночи и днем
    Сердце может нести...
    Кончен бал. Ухожу
    Мимо рыбовитрин
    В мира нового жуть,
    Безнадежно один...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502102
    рубрика: Лирика
    дата поступления 30.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  44. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:23 ]
    Сюжет
    Сюжет

    Сюжет! Сюжет! Я майже от готовий
    Писати вже!.. Це надихнув мене
    Сюжет (чи вірш) прочитаний, чудовий,
    Як батько працював, і як додому
    Приніс всі гроші (отаке дурне).

    Повірить хто? Не взяв "заначку" навіть...
    За це дружина з дітками його
    Зацілувала, й дітям показала
    Зарплати розпечатку, і вказала,
    Що куплять от того, того й того...

    А я читав, і думав над сюжетом...
    Сидить сімейство. Батько- на війні.
    І от- дзвінок у двері... Хто там? Де там?
    Посилку з подарунками здалеку
    Передали по пошті... Чом би й ні?

    А в ній ще лист... Сидять собі, читають-
    Піклується! І добре, що живий!...
    Вдоволені, від щастя наче сяють,
    І все з посилки шмотки наміряють-
    Лиш випрать треба!.. Бо усе- В КРОВІ.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504274
    рубрика: Лірика
    дата поступления 10.06.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  45. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:07 ]
    Я вернусь
    Я вернусь…

    Я вернусь. Непременно вернусь.
    В этот край. В это самое место,
    Где когда-то рассыпал я грусть.
    Где когда-то ушедшего детства

    Память яркие краски берет,
    Память бледные краски теряет,
    Где надежда на встречу живет,
    Где фантазия меры не знает...

    Где горит, как фантомная боль,
    Недопетая песня с тобою.
    Улетевшая в память любовь,
    Как простуженный нерв, беспокоит...

    Не иссох этот светлый родник
    С философской живою водой.
    Я вернусь... Я вернулся... Приник...
    Малой Родины голос родной,

    Что живительной влагой поил,
    В час нелегкий напомнит опять-
    Кто воды этой в детстве испил,
    Тот вернется сюда... Умирать.

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510496
    рубрика: Лирика
    дата поступления 10.07.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  46. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:01 ]
    Больная птичка
    Больная птичка

    Птичка печальная у тротуара...
    Птичка больная... Здоровым не пара...
    Птичку несчастную детки согрели.
    Взяли на ручки, в шапчонку одели...
    Птичке все это помочь не могло...
    Смерти озноб, перебито крыло...
    Помним ли мы, как легко прерываем
    Шаткий мосток между Адом и Раем,
    Тот, что людьми называется "жизнь"?..
    Жизнь коротка. На добро не скупись.
    Птичка в шапчонке тихонько споет
    Песню последнюю и отойдет
    В край, где без боли и горя мир светел...
    Верьте в добро! Будьте добрыми, дети!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516234
    рубрика: Лирика
    дата поступления 08.08.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  47. Серго Сокольник - [ 2014.10.26 00:57 ]
    Ночь любви в поле (16+)

    Ночь любви в поле ( 16+ )

    Эта дивная ночь так тревожно-сладка...
    Несозревшая рожь шелестит у виска...
    Мы с тобою лежим да на грешной земле,
    И любовь нам двоим дарят звезды во мгле...

    Было таинство дня, и вечерний закат...
    И безумство огня, словно пламенный ад...
    Охладила порыв вездесущая мгла....
    Ты коснулась меня... Словно в душу вошла...

    Мы нагие лежим да на поле ржаном...
    Я в тебе недвижим... И движим... А потом
    За разрывом-травой потянулась рука,
    И дрожит свет ночной, словно жилка виска...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479572
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 15.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  48. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:54 ]
    Забавы юности (16+)
    Забавы юности ( 16+ )

    Над землею солнышко ласково смеется.
    На поляне девушка парню отдается...
    Вся одежда сброшена, и в траве густой
    Озорные, голые, двое- мы с тобой.

    Неглубокой речки берег не изрыт...
    Позабыт навечно, котелок кипит...
    Слилось тело с телом, юности задор!
    Мы дровишки дружбы да в любви костер

    Все себе бросаем в упоеньи дня...
    -Ляг ко мне нагая! Поцелуй меня!
    -Дай, тебя за руку отведу к воде...
    Ты желанья муку ощути везде...

    Встали, искупались, в воду занырнув,
    И опять упали, в счастье утонув,
    В луговые травы берега реки...
    Юности забавы...Как же вы сладки!..

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478776
    рубрика: Лирика любви
    дата поступления 11.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  49. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:44 ]
    Рабиня (16+)
    Рабиня ( 16+ )

    У залі, де віск, мов сльоза, омиває свічки,
    Оголена вся, білотіла, цнотлива Рабиня,
    Присвяту Господарю, ніжний танок, залюбки
    Для мене ти з шалом коханки виконуєш нині.

    Тобі ці жорстокі світи непотрібні були,
    Навіщо холодна потреба буремної волі?
    Кайдани, тоненькі і ніжні, намистом лягли
    На шию, і тіло стікає бажаннями. Доля

    Твоя не у тому, щоб шмата черствого шукать,
    Втішаючись думкою, що от одірвешся, вскочиш,
    Та підеш від мене... Як гарно в таночку кружлять
    З таким відчуттям, що для мене ти створена. Ночі

    Наповнені трунком п"янким поцілунків. Грудей
    Тих подихів ніжних, і лона вологого шалу...
    В неволі солодкій щасливіша серед людей-
    Уява не висвітлить наших "Пирів Валтасара"...

    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476992
    рубрика: Лірика кохання
    дата поступления 04.02.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  50. Серго Сокольник - [ 2014.10.25 23:43 ]
    Заздрісники. Така собі прадавня притча
    Заздрісники. Така собі прадавня притча

    Великий стародавній Бог
    Раз вирішив порозважатись.
    Заздрісників одразу двох
    Призвав, і став пропонувати-

    Просіть, що хочеться кому!
    Не забувайте лиш одного-
    Я рівно вдвічі дам тому
    Хто другим буде. Слово Бога

    Міцніше сталі. Тут-таки
    Заздрісники давай гадати,
    Що попросити, допоки
    Від заздрощів не постраждати.

    От каже зрештою один-
    Мій Боже! Вибий мені око!
    Замисливсь Бог... Питає він-
    Навіщо дурість ця жорстока?

    Ага- сміється заздрісник-
    Хоч від цього зазнаю болі,
    Та втішусь, іншому коли
    Повибиваєш ти обоє!


    адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497316
    рубрика: Байка
    дата поступления 07.05.2014
    автор: Сокольник


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   58   59   60   61   62   63   64   65   66   ...   124