Можна? Здрасьтє вам. Спасібо. Рая.
Да, я про роботу, по об'яві.
Резю-шо? Спасібо, краще чая.
Ах, які тут ящічкі цікаві!

Зможу тута класти космєтічку.
Ой, я вас не зачепила бюстом?
Правда, мені йде оця спідничка?
Меблів, бачу, тут у вас не густо.

Ше б діван, ну чи хотя би крісло .
Ну... Якшо ми схочем отдохнути...
Ну а так у вас нічо, не кісло.
Ну, карочє, загортайте... Тьху-ти!

То єсть, я согласна тут робити.
Шо? Ексель? Такого я не знала…
Ще я можу поливати квіти!
Мови? Так, я знаю їх немало:

Українську, русску, ну і даже
Ми англійську вчили в універі.
Універ? Ну той, шестіетажний.
Там такі круті стєклянні двері.

Да, діплом взяла канєшно. Нате.
Вот який красівий і блєстящий!
Ну то шо, коли вже починати?
Як ви кажете? За двері? Нащо?

Ну і ладно! Ну і больно надо!..
Ну й піду... До ваших конкурєнтів.
Там мене зустрінуть дуже радо -
Там таких немає імпотєнтів!

PIERWSZA ŚLUBNA NOC

Do dziadka babcia: "Oj, się gnie wam!"
"Gniew? Za co? Odpowiedźcie mnie!"
"Ja nie mówiłam, że się gniewam!
A wam się, proszę pana, gnie!"
262. 30.10.2007

СТАРА БАЙКА НА НОВИЙ ЛАД

Якось послав Господь трьом друзям фуру краму.
Були це Лебідь, Щучка і рожевий Рак.
Й вони гадати стали, поділúть як саме
це все – "по-братськи" чи по-чесному, однак.
Узяв найпершим слово Лебідь. Каже так:

"О любі друзі! Знано, я поважна птиця.
Мене в народі люблять більше за усіх.
Й не крали крúла ці ні жита, ні пшениці.
Я заслужив на половину паків цих!"
Озвалася тут Щучка: "Любі мóї, сміх!

Це ж сміх та й годі! Я ж між вас найрозумніша!
До речі, "щука" означа "розумна". Ось!
Нам каоліцію стварити правильніше
і прогаласувать. Мені ж за розум щось
не менше полавини чесно щоб прийшлось!"

Та каже Рак: "Я не червоний як кузен мій,
але кому сподобається, ви скажіть,
якщо його нахабно дурять і мерзенно?!
Мені третину вимагаю наділúть!"
Тим часом з лісу вже до них Кабан біжить:

"А ви, казлú, тут чьо мінжýєтєсь, в натурє?"
Й у ліс до себе перевальцем поволік,
узявши за голоблю, цю нещасну фуру.
А в спину тільки Рака "героїчний" крик:
"Добродію! Чи не потрібен Вам візник?"

Кабанчик запросив "обмити" це надбання
Ведмедя бурого із півночі, здаля.
Пили мед-пиво і горланили до рання,
а Рак на передку сидів і пиво лляв
до чаш. "І світ весь зачекає хай!", мовляв.

А Щучка з Лебедем ізнову друзі милі,
і на Кабанчика уже збирають рать.
Та, як раніш, не з’ясували на дозвіллі,
кому яку частину фури потім брать.
Чи по-дурному знов все Кабану віддать?!
22-23/08-2007

ТРИ БІЛЯВКИ,
або ж Інструкція про те, як правильно
плавати у полі

Три білявки через поле
йдуть, через пшеничне.
Дві – дорóгою, поволі;
третій все незвично,

і вона через колосся
мов пливе – руками
так вимахує. Волосся
повне колосками.

"Ти поглянь на цю дурепу! –
каже перша басом.
– Плавати тут крóлем треба,
а вона все брасом!

Завдяки дебілкам цúм о’
нас, білявок, всюди
ідіотками тупими
називають люди."

Друга мовить: "Так, несила
терпíть цю кобилу.
Якби плавати я вміла,
її б утопила!"

27/08-2007

САМ ЗДОГАДАВСЯ
Львів. Автобус туристичний їде центром міста.
Голосує з автоматом дядько в камуфляжі.
"Може, мент?" – водій подумав. Зупинив. Туристи
зашуміли. Дядько входить до салону й каже:

"Не хвилюйтеся, панове! Буде все в порядку!
Лиш скажіть, котра година?! Потратьте хвилинку!"
Підхопився негр одразу: "Рівно шоста, дядьку!"
"Сідай! Що ти не москалик, я й так бачу, синку!"
24-25/10.2007

Немічний і досить ніжний,
Ти з’явився, наче мара,
Камінь відхилив наріжний
Тінню серця,
з тротуару,
Там, де завше стільки люду,
Зараз тиша невротична,
Я вже й не чекала чуда,
Я, така багаторічна.
Самота в мені сумує,
Сумочку нову купила,
В ній слова і речі всує
Я в безодні утопила.
Горда і ще трохи люта,
З безголів’ям і манірна,
Аполлонова я лютня,
Елітарним духам вірна.
Ти ж не схожий ні на кого,
Мій маленький Термінатор,
Все життя стоїш за рогом,
Щастя шлюбного секатор,
Але все, тепер не буду
Я просити в тебе сили,
Будь що буде, будь що буде,
З пилу-жару, жару-пилу,
Я, яка згубила марно
Двадцять років, може, більше,
Що вдягається шикарно,
Вряди-годи пише вірші,
Ти ж такий ото нікчема,
Все.
Спинилась каруселя,
На, читай свойого Лема,
А мені дай Семюеля,
Той, що Бекет, хай, абсурдний,
Як і все, що поряд мене,
От чого я не Гертруда?
Але краще все ж за Ксену.
Налюбилася вже вдосталь,
Треба думати й про себе…
О! Смачного, їж свій тостер,
А мені дай в руки неба,
Діма, Дмитрику, Дімусю,
Хочеш, відчиню я вікна,
І злечу в музичнім русі,
Я ж не ти, я трохи вільна!
Ну хоч встань, бо люди поряд,
Ай, сиди, тобі не вперше,
Полетіла. В Небо, в гори!
Все, цілую!
Арьвідерши!

Коли навколо скаженіє хуга

Й морозом кидає в усі кінці,

Найперше, вчителю, звернись до друга,

Аби не збитися всуціль на манівці.

А друг для вчителя – звичайно, учень,

Трима кебету він напоготів,

Коли у класи холодок їдучий

Ввірветься, наче різь до животів.

Бо учень заспокоїть, мов припарка –

Мовляв, хіба навчання в цьому суть?

Стає у класі тепло й навіть жарко

Від знань, що вчителі нам принесуть...

В морозі – знову ж – є таки відрада:

Бурульки-соплі вже не пожуєш

І від сидіння не відірвеш заду,

Щоб дати драла, – вже що є, те є...

Писати, правда, просто неможливо,

Але і тут учитель не в ганьбі:

Є ще підручник – незрівнянне чтиво,

У втісі не відмовимо ж собі...

А ще зігріти вчителя ми в змозі,

Коли урок піднімемо сторчма.

Не вибирати ж: бути на морозі

Чи на уроці, хоч його й нема.

До дрижаків не хочеться звикати,

Тому і вчителю зажевріє талан,

Коли з уроків дременем до хати,

Довершивши його робочий план.

Від холоду у грудку збита думка,

Це не горох, що відліта від стін.

Хто й не хотів, тепер уже дотумкав

Про Президента, Раду і Кабмін.

Присв. Платону Вороньку

Я СЛАВЛЮ ЮЩЕНКА

Син українського нескореного роду
Нескореної нації-сім'ї,—
Я славлю Ющенка
За щастя і свободу,
За многотрудні подвиги в борні!

Я славлю Ющенка!
Це розум, честь епохи,
Висока совість, пристрасна душа.
В імлі віків, коли скрипіли сохи
І з кров'ю сталь стікала із ковша,
Коли в правах робочої людини –
Бесплатний труд і смерть у забутті,—
Волнолюбна нація єдина
Знайшла шляхи до правди у житті.

Я славлю Ющенка —
Ту силу героїчну,
Яка усе найкраще нам дала!
Син українського нескореного роду,
Нескореної нації-сім'ї,—
Я славлю Ющенка
За щастя і свободу,
За многотрудні подвиги в борні!

© Олєзя Левків, 2005.

Скажи мені, який це зір,
В якім змішалися всі барви,
Сп’янив для мене серця чари:
Букет зворожених сузір,

Що наливаючись без мір,
Гартує дух епохи Спарти,
Який для мене, певно, вартий,
Щоб почувавсь, як богатир?

У твоїм погляді є все:
Одвічне, боже, щось земне,
Безмежне, вчасне, сугестивне,

Лоґічне, влучне, непросте,
Меланхолійне, а проте –
Як сьози щастя – депресивне!

Хірургу! Ти клятву давав Гіппократа?
Негайно облиш свою практику хижу
Із хворих на руку конвертики брати
За кожен апендикс, за рану чи грижу.
Бо прийде злий Ющенко в білім халаті
І скальпелем враз пацієнта підріже,
А винним потому призначать тебе -
І Ющенка це не гребе.

Тобі, машиністе, є зичення щирі:
Пильнуй і веди тепловоз бездоганно.
Про цінний вантаж чи життя пасажирів
Весь час пам'ятати ніколи не рано!
Бо прийде злий Ющенко в синім мундирі,
Кермо забере, стрічний потяг таранить,
А винним назвуть в катастрофі тебе -
І Ющенка це не гребе.

А ти, пане слідчий, доводь без угаву
Вину, щоб від кари втекти було годі:
Сидіти повинні убивця кривавий,
Грабіжник лихий, ще не спійманий злодій!
Бо прийде злий Ющенко, втрутиться в справи -
Сліди заметуть завдяки його шкоді,
А за "висяки" додибАють тебе -
І Ющенка це не гребе.

А з газівником також мова окрема -
Про Дніпропетровськ чув ти, думаю, синку?
Які можуть бути від газу проблеми,
Не смій забувати й хоча б на хвилинку!
Бо прийде злий Ющенко, влізе в систему,
Як тільки він піде, рвоне три будинки,
А винним у вибухах зроблять тебе -
І Ющенка це не гребе.

О, чую! "Не можна так про Президента!",
"Цього він не зробить!", "Жартуєш - знай межі!"
Шановні, та ж маємо вже прецедента -
Гасіння лопатою в лісі пожежі.
Щоб чорно впіарити нам конкурента,
До вдалих всі засоби в нього належать!
Ваш все ще міністр не з нунсистів?
Атас!
Тоді Президент йде ДО ВАС!
2007

Знов вибори! Цікаві, як туфта.
Система - ідеально пропорційна.
В цілому й суть кампанії проста,
І локшина на вуха традиційна.

Принаймні, запитай про список лиш -
У відповідь почнуть тобі "втірати":
Шановний, любий, ти дарма тремтиш,
У нас самІ достойні кандидати!

І промовчать про те, що знають всі -
Й у пресі можна прочитати нині:
Достоїнство зелене в тих осіб,
Які стоять у прохідній частині.

За ці місця ух розцінки значні -
Там суми семизначні, взагалі-то.
А чом би їх... не вивести з тіні?
Навіщо те достоїнство жаліти?

Раз так, то хай місця у списках вже
Відкрито продають з аукціонів
І сплачують податки у бюджет
З отих горбом зароблених мільйонів.

Це ж як - прикиньте, люди добрі, - враз
Частина в нього виросте дохідна!
Прийми такий закон! - даю наказ
Новій ВР. Громада, бачу, згідна?
Вересень 2007

Малюю позбавлення волі місця
В уяві частіше дедалі.
І всенька увага моя без кінця -
Одній чудернацькій деталі.

Ні хмарки, й погода вже тиждень така -
А котяться краплі з покрівель.
Геть точно, як сльози по ніжних щоках,
Стікають по стінах будівель.

Отак за біґ-босами плаче тюрма
І думає: де ж ті бандити?
Чому ж бо хрещених батьків тут нема,
Що Ющенко мав посадити?

В'язниці, заждіть! Леді Ю на TV
Дає обіцянки чудові:
І судді грядуть, й прокурори нові,
Здимлять в небуття кишенькові...*

Не вірите, тюрми? Та що ви - невже
Ваш висновок, вироку рівний:
"Хто вірує в Господа Бога - блажен,
Хто вірить у Юлю - наївний"?

В "майданівців" логіка, певно, своя:
Якщо безпощадно здолати
Всю мафію, клани злочинні - то як
Це потім щораз обіцяти?!

Своє буде кожному й далі таки:
Загалу - "добробут" у цінах,
Комусь - яхти, вілли та грошей мішки,
А тюрмам - ті краплі по стінах.
2007
_______
*Таке прозвучало зокрема в "Подробицях тижня"
на "Інтері" 11 листопада.

Мов кіт сходив...- той присмак сигарєти.
Гулєє з бімбром кров, немов востатна дівка.
Ладнаю власні кості в біціклєту,
І шльом натєгую на бойову голівку.

Рука стискає жадібно ґазницю,
Відвисло в дзеркалі бічнім піддуте рило -
По нім пройшлась сільрадна рахівниця,
І жаба за сусіда хату придусила.

Вже вкотре прослуховую бобінку -
Забути все і більше вколо не пиляти...
Мене ти здула, наче з пива пінку,
А так хотілосі усе перемотати. :(

14 Листопада 2007

Бодай мене... то файні так, кохана,
Коли трембіта десь, спокусливо бомбчит.
Шо лупишсі, не виділась ти ґана? -
Був ґан горєчий моцно, зара моцно спит.

Йому ше ніґди не забракло шмару,
В твоїй комірці було доста кубаси,
Ставав не раз... в пригоді він і шкварив -
У час баталій гепав, шо мав тіко сил.

Тримали справно го` кубіти руки,
А потім лізли по набої в портмоне.
Така то, панночко, маґічна штука...
Шо брак набоїв знов? Ну то бодай мене...

14 Листопада 2007

Політична домовленість - благо
Для народу найбільше з усіх.
А "верхів" до Закону зневага -
Це дурниця яка, просто сміх.

Ох, плоди того блага й чудові,
В нас одвіку таких не було:
Справжні вибори, ах, дострокові
У парламент воно нам дало!

Двом указам чи трьом Президента -
Подання опонента в суді!
Демократії, втім, інструментом
Міс Домовленість стала тоді.

"Задля єдності й миру в державі"
(Найдивнішій, напевне, з держав)
Янукович-добряга ласкаво
Свою згоду на вибори дав.

Як найліпше хотілося звично,
Тільки вийшло як завжди* чомусь.
Адже кризу тяжку політичну,
Кажуть люди, розв'язано дзусь.

Першу гілку державної влади
Надпиляти так - треба талант:
Легітимність Верховної Ради
Зможе й не визнавати Гарант.

У нардепів, немов самозванців,
Владні важелі ще забере,
Бо месія... Пусте: без обранців
Абсолютно народ не помре!

Віктор Ющенко - нації тато
І веде нас до світлих висот.
Бути більшим за всіх демократом
Заважатиме марно народ.

Підписантів по кілька мільйонів
В ньому за референдуми два,
Та не думає їх за законом
Призначати держави глава.

А есесівцю дати Героя
Після Нюрнберга - те він за мить.
Про це теж домовлялися троє?
Янукович, одначе, мовчить.

Хоче віру за "ширку" продати
В себе виборця - тільки й того?
То готується хай, що питати
Більш не буде месія його...

Ті, хто вміє домовитись, любі
Президенту, але над усе
Опоненти миліші беззубі
І "дахуючий" "тесть" - Дядько Сем.
Жовтень - листопад 2007

_______
*"Хотіли як ліпше, а вийшло як завжди" -
вислів Віктора Черномирдіна.

Третій тур - цей справжній страх господній,
Бо такого не передбачав
Взагалі закон у світі жодний, -
Виграв кандидат такий НАРОДНИЙ,
Що народ враз тішитись почав:
"Верховенство права запанує,
Лишаться "понятія" для зон!"
Так, панове! Ющенко шанує
Всі, а надто Основний Закон.

В перші ж дні запхав під шось собаці
Він 118-ту статтю -
Попри неї, сам послав до праці
Глав місцевих держадміністрацій:
Подання з Кабміну ждати? Тю!
Рада за відставку голосує,
А глава - на місці, як барон.
ТАК, панове, Ющенко шанує
І райради, й Основний Закон.

Цьогоріч побачив - справи туго
Й розпустив парламент, бо "дістав".
А стаття ж бо 82-га,
На яку послався недолуго,
Не дає йому на це підстав.
Суду таке рішення існує...
Та воно, мабуть, не з перепон.
ТАК, панове, Ющенко шанує
І суди, і Основний Закон.

Ох, заява предемократична
У пасиві президента є
Щодо "спекуляцій істеричних"...
Хоч свободу в діях політичних
Всім стаття 15-та дає.
А проте Гарант рекомендує:
Припиніть те, се і теє-он...
ТАК, панове, Ющенко шанує
І свободи, й Основний Закон.

"До читання мовою чужою
Нас привчають", - ремствує цей пан.
Є державна - досить всім одної?
А російська ж рідна для значної
Кількості Вкраїни громадян.
І стаття 10-та гарантує
Розвиток її без заборон...
ТАК, панове, Ющенко шанує
Всі права і Основний Закон.

І "єдину церкву православну"
Ющенко поставив за мету.
Де є влада світською державна,
Скрізь церкви відділені вже здавна
Від держави... мабуть, лиш не тут.
Хоч свободу вірувань дарує
35-та... в нього свій резон!
ТАК, панове, Ющенко шанує
Всіх вірян і Основний Закон.

Чесність нових виборів нехитро
Обіцяє президент - мовляв,
Буде він безпристрасним арбітром!
Та чи об закони ніг не витре,
Щоби гору НУНС найкращий взяв?
Ох, підозра є - попорядкує,
Мов у гончара в майстерні слон.
ТАК, панове, Ющенко шанує
Чесну гру і Основний Закон.

Отаке-то коїться в нас нині -
Казна-що, пардон, і збоку бант.
Кучма проти Ющенка "спочине"...
Чув я, що бандитами є "сині", -
Ким є "помаранчевий" Гарант?
І чому брутально він керує -
Бо за ним Брюссель і Вашингтон?..
ТАК, панове, Ющенко шанує
Свій народ і Основний Закон.
Серпень 2007

Вчора піп освятив ресторан.
Завтра нужник базарний освятить,
Бо єпископ довів такий план:
Те святити, за що добре платять.

Телебачення теж має план, -
Не задурно ж пітнів оператор:
Піп з кропилом попав на екран,
З ним шинкарка була й ресторатор.

Там кагор і шампанське вино,
Там горілка і кава з лимоном...
Де є гроші, там всі заодно, -
Славлять Бога, а служать мамоні.

Ходить сон біля вікон...
А мені не спиться: місяць -
Мусульманський медальйон -
Над хрестами біс повісив.

А дрімота коло плота...
Як задрипана циганка:
Персні й кульчики зі золота,
В золотих зубах цигарка.

Питається сон дрімоти...
Чи лишилось маковиння? -
Щоб приспати злу гризоту,
Заглушить дурне сумління.

Де ж ти будеш ночувати?..
На вокзалі при клозеті, -
Бо давно пропив вже хату, -
буду спати на газеті.
А-а, лю-лі...

Чемно, дрібцем по базарі
бігала сабака Шарік -
О, кликуха дивна... Гов!
Збіглисі сірки і сучки -
Треба дати псови збучку.
Потекла сабача кров...

1 Листопада 2007

Бубню по-правді, пирскаю словами,
Очима шкваркочу, з`їдаю нерви -
Бо моя феська хоче на Багами,
На з`їзд відмацький мітло-летих стервів.

І шлєк не трафит, кров ми не залєє,
Продав корову, запорожец, кирку.
Моя все пудритьсі, про себе клєє,
Си бедра міряє, як штангенциркуль.

Із міста навезла срамницьке вбранє,
Повикидала все своє ганчір`я,
А шосуботи голит ноги в бані,
Мов кура ходит, квоче по подвір`ю.

А шо у хлопа - шлюбні мешта, сподні,
Крават до церкви і кошуля в ґрати,
Шкарпеток пара та пасок немодний,
Забритий писок та пальто картате.

Віддам шо маю - най си тіко вступит,
Нашо мені Багами - най там кисне,
Най сонце там її добряче влупит,
Так рак до мушлі гримне й моцно свисне.

А тут Багамами набиті бані,
А кіко фесьок проситьсі погріти.
Мені Багами ці по барабані,
Відтарабаню тут... люблю попріти.

Хлопи у доміно козла добили,
У вікнах кукали носи варварок,
Попсилосі радейко - шось там вило,
Востатні бомки випускав цигарок.

Сіркоподібнов мордов від ґодзіли
Всміхалась буда, телєвізор шпарив -
Макітри нам продовблювались, пріли
Від рад верховних, голих баб та марив.

31 Жовтня 2007

* * *
Один пускався на свої крила,
інший пускався берега...
Такими їх бачили інші.

* * *
Зупинися!
Наступний крок
може виявитися попереднім.

* * *
Завидна думка
впала на критику, –
крихкий посуд церемоній.

* * *
Розводять очі, як демаґоґію,
а межи них –
урвище глибокої думки.

* * *
Життя – н а д о в г о ...
Не псуй нерви оточуючим!
Н@віть р@влики, @к кол@ н@ воді.

* * *
Тятива стала струною,
меч став ралом,
Чорнобиль – музейною екзотикою.

* * *
На злеті – сила,
на схилі – мудрість.
Життя – дрібка солі.

* * *
Черкнувши крилами об місяць,
прошелести небом
спадаючим летом птаха.


* * *
Приборкати середнього пальця –
досить вишукана річ
для екстраваґантних.

* * *
“Я тебе з’їм”, –
компетентно сказав вовчик.
Зайчик, піднімаючи чарку гіркої:
“Вздроґнєм!”

Задок у тебе гоноровий,
Так і хватає за живу...
Та стати Свідком ми Єгови,
Як до весілля доживу.

Та гріх в мені кортить роздорий -
Жадає сховищ та печер,
Він капає..., він хцянку оре -
Базар фільтрований тече...

Лечу назустріч любій дамці,
Дорога стовп-у-стовп пливе,
В ставку полоще баба штанці,
Корова кумова реве...

Таке воно моє сьогодні
Не гаю дармовито час.
Люблю панєнку доки годний,
Бо хлоп у неї ... поліцай.

Певні піду у світ бомжею,
бо програв запорожцє в карти.
Хоч старий він був та з іржею,
все ж чогось та напевні вартий.

В нім возилем дівок на рантки,
кіко в нім їх си надусило.
Добре же не програвім майтки,
бо без них видко хлопську силу.

Жицє - бочка катми бездонна,
я програю її у карти.
Шо за щєстє те безпардонне -
переводит добро на жарти.

25 Жовтня 2007

Дзьобати люблю насінє, пити молоко із чаєм,
Полюбити кралю не лише в вірші.
Згадую її проханє, хитанє, луну по гаю.
Пам`єтаю, як лічили споришів.

Перехняблено гойдались, де бабки тепер стрекочуть,
Розбавляючи паливков перекур.
Де вона шоразу голосила хочу, Зеню, хочу... хочу!
Ну а я натеревенив купу бздур...

24 Жовтня 2007

Ти мені передвіч не махайсі хвостом,
Скинь копитця і роги, моя ти гублива.
Най лиш влию бензини, намажу воливов
Кулка добре прокручу - і впердьод, напролом.

Неподатлива крале, газую з розпуки
І рука, наче стегна, переходит газло.
Закудахканий мотур видавлює звуки,
Вирушаю навспак, хоч би як не було.

Не злапати у куряві сплюнутих слів,
Затуманює бімбер дорогу жувніра.
Вжем забувім про те, шо направду хотів,
Бо попереду криває кумова фіра.

Ти мені передвіч не махайсі хвостом,
Скинь копитця і роги, моя ти гублива.
Най лиш влию бензини, намажу воливов
Кулка добре прокручу - і впердьод, напролом.

24 Жовтня 2007

...тлусте їдло
в мені
догризає наглоджену страву
тарабане у шлунку востатний на нинька пиріг
вже набігалась ніч від нудного жуття на халяву
не солоджу вже ніц - п`ю гіркою вчерайшу ше каву
і брешу сам собі
це - не гріх!

24 Жовтня 2007

Мила моя, надінь капрони -
Їхній дотик наводит: "Вах!"
Я лапаю тоди ворони,
Рву на шмати востатний лах.

Мої вочі наводєт зуми,
Хом`єчок напиха щоку.
І лечу я ще раз до ЦУМи,
Шоб купити шось для "ку-ку".

Доторкнусі я без пардони,
Буде довгим зозульчин лік.
Бо капрони - на той капрони
Жеби тішивсі чоловік.

24 Жовтня 2007

Коли на спині сверб - ростуть ми крила.
Де єнше чіх - сплітаю павутинє,
Очікую на мух, пампучусь мило,
І витєгаю шлюбні мешти з скрині.

Вже не мовчу, бо тіко того чіху…
Мені без мухи - шпортатись до ранє.
Для неї в мене цала торба сміху...
Прилинь у сіть, зачухане коханє.

Лікуюсь вітром, сном, з росинок чаєм,
Стає спокійно, лагідно і тихо,
Шось смикає між лапками, лапає,
І непристойно пре... та ледве диха.

Ще стигне ранок – стишено, поволі,
На павутинні – я! І мухи крила...
А на городі в`янут бараболі.
Була би чуйна муха - не влетіла б...

24 Жовтня 2007

Зламаласі цнота, мов двері підвалу.
Яка ж ти зволота - граблєма б ті в бік.
Коби то би знала - то би не давала,
Теперка запізно тиснути: "Бі-бік!"

То був сіновал - ти руками по хащі
Блукав неуміло, я б краще сама...
Твоє ворушилось невдало ледащо,
При добрім добрі - а віддачі нема.

Або спеціальні - від примхи якоїсь
Лежєв ти, мов бовдур, крививсі, цуднів.
Які ж з тебе батєре мачо і користь?
Next time возьму Стьопу - він каже же хтів...

24 Жовтня 2007

Ця ніч заноситьсі плаксиво
Переперіщити городи.
Мені начхати на погоду,
Коли на думці тіко пиво.

Чого м наївсі тіко перцю? -
Пускаю пташки вечорові,
Лапаю гави при розмові,
Хапаюсь чєсто під реберцем.

Забембав той балак, коханє,
Ношу зароблену оскому,
Піду пташок пускати з дому -
Най посідают на паркані.

Зачнем із кумом гомоніти
Про марсіян, про пишні груди,
Про те шо в нас нема й не буде,
Про балакучості кубіти.

Загнем по ліктю в бік сільради,
Потикаєм у небо пальці,
Понарікаєм на китайців,
Потремо об одвірки задом.

Хай голова працює живо,
Там тіко планів пережито,
Там тіко всього перемито
Же просто ніц не йде без пива.

23 Жовтня 2007

Куди?
Бабо, поперлас куди?
Кури кричат кудкуди,
Свині голодні, а ти
Хочеш якоїсь там фіги.

Ова!
Бабо, ну просто дива,
В коло зайшла голова,
Колиться, мов би дрова,
Вечір крутючий, як дзиґа.

Сідай!
Ше по єдній наливай,
Свій патіфончик вмикай,
Будем на хвильох хай-фай
В мігах проходити дриги.

22 Жовтня 2007

Навздогін останньому вагону
Відсилав у помахах смачне па-па...
Сліз набралосі на пів бідону,
І думки осіли, наче шантрапа.

Зовтра ранок вийде псом із буди,
Буде чухатись, вичухуючи світ,
Про п`янке коханнє спогад збудить,
Шось підойме моцно, тай укине в піт.

Навперейми – іншому не бути,
Когутова тактика, павлиний біг...
"Сповільняю хід свій, баламуте,
Аби тіко ти якось догнати зміг!"

22 Жовтня 2007

Безсоннє без сонцє,
І біль не в простаті,
Колєйка до бари
І до убікацій.
Мій голос лінивий,
Лункий від прострацій,
Зомбований пивом,
І як папараці,
Йому не змовчати.

Постелю, підстелю -
Йдіт геть, таракани.
Безпатне кіно -
Голих тіл сновидіння,
Два гицлі, Сірко
Десь від них тарабанит,
І лузгают баби
На лавці насіння.
Амурні дебати...

Пролази в оази,
Де цьомки жагучі.
Розмито кордони
І лічаться зорі.
І наче родео,
Ті ноги скакучі
Поволі злягают
В пилу і покорі.
Та треба вважати...

22 Жовтня 2007

Зомбит і серце ураз розриває і мука!
Я не п`ю самогони - налий но мені коньяку.
На порозі мамуня готує батіг до колєної збуки,
Наше щастє повисло - висит на конє волоску.

Але ж хитрий ти жук (невідчулам, як стєгував плаття).
Мало шо пам`єтаю твій писок, цнотливі забави і душ.
Шось стікало по нас з непристойним горячим завзяттям.
То не бімбер мій любий, то танок соромливий двох душ.

22 Жовтня 2007

1
Вуса русі до пояса...

2
Висе руде - мало впасти...

3
Духом запер дні в душі...

4
Баобаби довели до велосипеда...

5
Бабуївне, хлопа жалко...

6
Бабіна крутить і бігова доріжка є окей...

7
Попадя кувала ку-ку...

8
Затовпані ноги в ліжку...

9
Попадає не кожному...

10
Відроблять, обис рано тіко не було...

Йой, коханє - серце мліє,
За Тобою шось тай виє.
Шось же моцне, як бамбук,
Шось же любит дотик рук
І маленьку кицю!
Не ходи до Грицє.
Грицє Паляниці :(
В мене цьомки чуйні,
І зазвичай буйні...
А у Грицє, шо у Грицє?
А у Грицє не бійниця,
А у Грицє кіт наплакав...,
Писком схожий на макаку,
П`єстуком вбиває цьвока,
З язиком, як та сорока,
Крок, як у ведмедів,
Їздит на мопеді.
А у мене біціклєта,
Є кулєска, є льорнета,
Є на чім кохати,
Є за шо тримати!

18 Жовтня 2007

Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
І поставлю на двері засув.

Вдудлим чарку, а мо` і горнє,
Загойдаю ті просто на нє.
А ти йойкнеш - такого конє
Завше хтіла!

18 Жовтня 2007

ПРОЩАННЯ
Більш не прийду! Кохання ж бо немає.
Нехай хтось інший свічку вам тримає!

ЖИТО
Якби ми знали, ой чиє ж це жито...
Могли б за секс у ньому заплатити.

НАСЛІДКИ
Кохання зле, зате від нього - діти...
Ну? Ясно, звідки стільки зла на світі?

ДО ДНА
Якби не Ти, не випив би я стільки...
(Мені Ти люба лиш з відром горілки!)

ПРО ОРГАНИ
Немає в серці вільного куточка?
Зате яка у Тебе "п'ята точка"!

ГОЛОВНА ДЕТАЛЬ
Яка деталь авто найголовніша?
Сидіння заднє - "еротична ніша"!

РАДЯНСЬКІ ЛЮДИ ЗА "БУГРОМ"
Парторг не курв - лиш ліхтарі ЧЕРВОНІ
Любив у відповідному районі.

БЕЗ ПИТАНЬ
"Скажи, Валєрчик: ти мене кохаєш?!" -
"А що ж ось зараз я роблю? Питаєш!"

ПРИНЦИП
Адюльтер - річ для мене неможлива...
Як при собі нема презерватива.

БОЛЯЧЕ
Та Пенелопа - втрата невелика...
А Одіссей розбив мені всю пику!

ТЯЖКО
Ох! З колективом тяжко як жіночим!
Від всіх добийся сексу! (...бо всі хочуть!)

ВЕРСІЯ
Йти в льотчики син має ваш охоту?
Мабуть, на світ з'явився "по зальоту"!

НЕБЕЗПЕКА
Ой, небезпечно ж як не мати й гадки,
Що в незнайомки гарної - сказ матки...

ХТО ВИНЕН?
Охота часто змінювать партнера?
А що, коли така вже наша ера!

А ТЕПЕР СЕРЙОЗНО
Цікаво, браття й сестри: як ми блудом
Хвалитись на Суді Страшному будем?..

НІ!
Ліричний віршик скласти просить фея...
Та хай шукає іншого Орфея.

ЕТАП ТВОРЧОГО ПОШУКУ
Є маса інших квітів, інших тем -
До попи одцвітання хризантем!

МУЗиКА
Кохана! Ти музИка, а не стерва.
І виграєш симфонії... на нервах.

ЗАБУДУ
Забуду все: блакить очей, губ дотик...
Начхать, що розлюбила: я склеротик!

НЕ ЙДИ
Любове! О не йди від нас так скоро:
Пов'януть у теплицях помідори!

ПІДКАЗКА
Розлука? На РОЗБИТЕ СЕРЦЕ схоже?
То, певно, кардіолог допоможе!

ДОЛЯ РОМЕО
Ровесницю Джульєтти смів кохати -
Розбещення, стаття, процес і ґрати.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ
На імпотента геть немає рації
Надіятись і в справі консумації.

ЯК В ЮНОСТІ
Казав дід бабі: "Залікуй подагру
І, Надь, сходи на кастинг у ВІА ГРу!"

ПРАКТИКА СВІДЧИТЬ
Трапляється, що всі підлеглі винні
В усіх гріхах... бо клімакс у шефині.

РЕКОМЕНДАЦІЯ
Забути про економічну кризу
Так легко при перегляді стриптизу!

ПРИХОВАНИЙ МОТИВ
Зі штатівським вояком секс пізнати
Твоя мета - і ти за вступ до НАТО.

ЧИ НЕ ПРОБЛЕМА?
Лише одне з питань під грифом "вічні":
Дозволити чи ні доми публічні?

Балія. Лоскоти. Сміх. Барабум.
Місько. Василь. Петро. Кумин кум.
Флєшка. Штакани. Банани.
Вівці. Козли і барани.
Пісня Нервани.
My honey!
Хочемо ми марципани.
Вісьти і гайти і вйоки.
Двері. Стодола. Намйоки.
Шпіки і шпоки. Цьомки і глум.
Бум барабум? Не бум?

17 Жовтня 2007

Генералісімус пива
За талію шклянку
Ловить незграбними пальцями
Ніби коханку
Ревнощів спрагу тамує
До губ притуляє
І відганає від неї
Набридливу зграю
Мух що кружляють довкола
Надщербленим німбом
Пива нема
А тому вдовольняються хлібом...

Ми перейшли на "Ти"- невже, мадам?
А вчора нам переходила кішка...
Знайомі будьмо, не одні сто грам
Звели докупи куций зір та ліжко.

А нинька я відшкливсі наче - плюс,
До писка ані краплі більше, чесно.
От би росолику, макітра - шлюз.
А коник спит, та думаю - воскресне.

Коли гуде, як джміль - живий відтак,
Перебираю наче бульбу пальці.
Бубнять думки, що ласі на гопак,
Похрумує кістками збитий кальцій.

А за вікном, мов кіт наплакав, рух.
Перетирає сонце дощ під шибов.
Як Вініпух, торкоче, ріже слух
Те щастє, шо я вчорай в клюбі здибав.

Кугут прополоскав під ранком крик,
Сірко пробігся нишком до стодоли.
Дивлюсь на тебе, мов на браму бик,
Була би Ти нічо, коли б не гола.

16 Жовтня 2007

Приїхав до Радянського Союзу
Гість із Країни сонячного сходу.
Тут, певне, оцінив він по заслузі
Мужчин статечність і жіночу вроду.

Крім того, несподівані й цікаві
Слова сказав, коли його спитали:
"З побаченого в нас тут, у державі
Що Вам найдужче до смаку припало?"

"Прикол" японець видав не відразу
І шпильку змусив хазяїв стерпіти.
Він перед тим звичайну мовив фразу:
"О! Бачив я - у вас чудові діти!"

"Але що ще сподобалось Вам, пане?"
Тут про дітей він повторив те саме
І враз додав: "А навпаки - погане
Усе те, що ви робите РУКАМИ!"

Відтоді лад у нас перемінився.
Змінив держплани ринок благодатний.
І на теренах наших вмить з'явився
Товар чудовий, конкурентоздатний.

Це... діти вищезгадані прекрасні,
Що виросли: ціна їм - грошей море.
Хоч їх виробники - батьки нещасні -
Отримали від продажів лиш горе.

Купилась молодь на обман торговців
І - "за бугор": "трудитися легально".
А ждала трудова неволя хлопців,
Дівчат же, звісно, - рабство сексуальне.

Зламавши сотні доль, ділки з наваром!
І нині продають, і будуть далі!
Але чому ж, чому живим товаром
З колишнього Союзу люди стали?!

Відгадку дасть нам солов'їна мова.
У ній "ТОВАР" існує не єдиний:
У селах багатьох співзвучне слово
Вживають на означення скотини.

В нікуди їдуть громадяни бідні
Чи не тому, що влада не бажає
Всім дати тут життя умови гідні,
Бо щиро нас худобою вважає?

Трикутники любовні... Різні долі,
І в кожній з них такий трикутник свій.
Моєму ж місце в замкненому колі,
В яке вписав три серця фатум злий.

Моя кохана дуже добре знає:
Чистішим від гірського кришталю,
Високим почуттям її кохаю
І тільки їй казав не раз: «Люблю!».

І знає, як душа моя все тужить,
Поринувши у холод і пітьму,
Бо іншого кохає мила дуже
І вже не раз освідчилась йому.

І третю річ ота красуня знає:
Що теж страшного болю зазнає,
Любов так само невзаємну має,
Не може щастя віднайти своє.

Та є ще й факти, милій невідомі,
Таке їй не присниться і вві сні:
Болить те саме й третьому, він “гомік”
І про любов казав не раз... мені.
1998

А журавлі летять... І ти летиш...
І осінь відлітає із тобою...
Пихтиш, бурчиш, волаєш: "Киш!",
Бебехкаєш - же світ іде луною.

ДАІ перевіряє ближній хук,
Хитаєшсі, як флюгер на виходку,
Хитаютьсі з тобов гаї, ДАІ-мук,
Макітра їде і робить фотки.

І кіко б ти на лапу не давав,
Усім розхитаним в цю ніч ДАІ-мукам,
Усі вони на їдь жадають прав
І в кожне слово прибав`яють "сука".

Та дідько з ними - журавлі летять,
Вони мені в дорозі не в заваді
Чого ж то ті ДАІ-муки ще не сплять?
І палкою махають, наче... кампазітори.

12 Жовтня 2007

Які баби - таке і літо...
Яка ж ця ніченька розлога -
Коль-коль, стерня, небриті ноги,
Лямур, мур-мур, якась кубіта.

Які сто грам - таке і гопа...
Йой, кіко голок в тому сіні.
Тебе гойдаю на коліні,
А вчера ше гойдав ті Стьопа.

Який танок - такі і рухи...
Бум-бум, цьом-цьом, село у шпарці,
Лежать зірки на неба картці,
Ні комара тобі, ні мухи.

Які хлопи - такий і розум...
Справлєє весілє стодола.
А у сусіди радіола
Лапає знов ефірну дозу:

"Не треба Стьопа... опа...опа!"

12 Жовтня 2007

Коні копитом колотять багнюку
Гупає в бубен тантричний співець
Судоми удару і вигини звуку
Намилено руку
Я вішаю власний терпець

Виси і не рипайся янголе мій ти убогий
Ти з’їв забагато моїх титанічних зусиль
Ти випив мої невичерпні ресурси вологи
Виси і танцюй помираючим лебедем-гриль

Ця осінь урожайна на поетів,
І все такі гарненькі та пістряві,
І все такі цікаві та яскраві -
Заколосили всюди в інтернеті.

Стоять вони барвистими рядками,
Розсіявшись на самвидавчих луках,
Так чемненько побралися за руки,
Моргають вічками, вертять задками -

І всі такі корисні та поживні...
А що вони вродили невеличкі -
То не біда: їх зв'язують за гичку
І продають - по три пучки на гривню

Супер була, безперечно,
Жуйки реклама чіпка:
Хтось і дурну, й недоречну
Фразу пускав з язика -

Тут-таки слоган крилатий
Шльоцик за кадром вставляв:
Іноді краще жувати,
Ніж говорити, мовляв.

Вдалого протиставляння
Різних процесів зразок! -
Хоч говоріння й жування
Мають взаємозв'язок.

В чому, наскільки він сильний -
Це ти одразу збагнеш,
Лиш в дорогий холодильник
Парт-діяча зазирнеш.

Ні написати у пресі,
В риму тут мовити ні,
Скілечки делікатесів
Є пожувати у нім.

Звідки багатство береться,
Вам не розкаже діяч.
Він, втім, і не нажереться -
Все йому мало, хоч плач!

Та не втрачає надії
Він на коханий народ:
Ті, хто будує і сіє,
Все покладуть йому в рот.

Болі в руках та у спині -
Плата за чесні труди.
Гривня ж на жуйку дитині
Знайдеться геть не завжди...

"Буде усе в шоколаді, -
Каже політик весь час, -
Тільки-но будем при владі,
Тож голосуйте за нас!"

І, мов на логіку хворий,
Люд голоси віддає.
Отже... хто добре говорить,
Той і успішно жує!

Люди недарма говорять,
Що любов буває зла.
Вбивчий аргумент наводять,
Що полюбиш і козла.
Та любов до виду цього
Є таки не завжди злом.
Все залежить від простого:
Хто насправді є козлом.
Це, мабуть (нехай 'му пусто),
Той, хто стереже капусту.

Чоловік Наташки Костя
Капустинки лап та хап:
Майстром лісу в держлісгоспі
Цей працює справжній цап
І наліво ріже дуба
Та й породи інші - теж.
Маса санітарних рубок -
Діло, знаєте, святе.
Й інших способів до ката
Ліс безболісно списати.

Має інший труду вектор
Лільчин чоловік Іван.
Цей копитний - рибінспектор,
Береже він водний лан.
А не знаєте ви, звідки
В основному ятери?
Нищать рибу шляхом сітки
Власне рибінспектори.
В нерест ловлять теж... Жахливо?
Ну так їм - аби нажива!

Праця на казну держави -
Доля мужа Кет Петра.
Має справу з платежами -
Їх на митниці збира.
Можна нижче оцінити
Те, що ввозиться до нас,
Взяти значно менше мито -
Не збідніє держказна! -
А із власника товару
Баксів наскубти як дару.

І таких іще багато
В Україні є козлів,
Та про пастуха сказати
Також варто кілька слів.
Прокурор Дмитро в Ілони -
Капітан у морі прав.
Всіх порушників закону
Він тягти до суду б мав,
Але ж ні - стриже з них вовну
(Звісно, з одиниць умовних).

Жора, благовірний Люсі -
Ось любов реально зла!
Нуль капусти, в ЖЕКу слюсар,
І зарплата геть мала.
Не козел! І на Майдані:
„Не козли ми!” - він кричав.
А чи день такий настане,
Коли жити б він почав
Краще, ніж вівця остання, -
Дуж-же непросте питання...

Наснилось, мов чайна - то шинко-бар.
Куняє кум Петро в ковбойській шляпі.
Немов Сірко, то не Сірко - Голдстар,
З Голдстаркою герцюють на канапі.

До стойки в галіфе наповнив хід,
Сів на стілець і крикнув: "Хлопе, Віскі!".
Закрутку струхнув, витер з лоба піт
Подумав, шо белькочу по-англійськи.

Полізли у бармена очі вділ,
Зашкваркотів щось, мов араба вгледів:
"Якого лисого, послухай, Білл,
Тебе сюди занесло на мопеді?"

Піднявся, наче попіл в димарі.
Щелепою відвис бармена подив.
"Та най би той твій бар во ту згорів!
А сам же би зійшов на хліб та воду!"

"Я ту до Мері підскакав. Капіш?
Вона дочка шерифа Алібаби.
Та не лупись на мене, куций, киш.
Бо маю ґана не лише для баби."

Бармуля писок затулив, як льох.
Накапав віскі, мов шприцем, мікстуру.
Зарохкотів на патефоні лох,
Оспівуючи смачно шуру-муру.

Немає ради - в двері тлумака,
Мов мухи, стежку обліпили кралі.
Як будяки чіпляють вояка,
Сідничками покручують і далі...

Загуркотів під брамою - пах-піх,
Заглох мопед три метри збоку.
І Мері вибігала на поріг
Ховаючи свій погляд сизоокий.

4 Жовтнє 2007