ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Сонце Місяць
2026.03.01 19:44
видить Бог, я намагаюся спілкуватися із ким завгодно
і як завгодно, і з усіма
проблематика в іншому, в тому, наскільки завсідники ПМ
здатні взагалі до якогось спілкування

(тим самим обґрунтовую попередню власну відмову від коментів на своїх сторінка

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Володимир Сірий - [ 2012.03.27 20:24 ]
    Мої вірші
    Ростуть мої вірші на горах паперу.
    Гладінню екрану армадою йдуть
    У гавань очей, де сердець тихий берег
    Чекає ліричних героїв з кают.

    Живуть мої вірші у сайтів хоромах.
    З колегами дружать, а з кимось і ні.
    Забрав би їх звідти, та боязко, - вдома
    Не вдасться усіх зберегти їх мені.

    У збірочки храм я не в силі зібрати
    Сумних і веселих своїх непосид.
    Ще страшно, що сяде натхнення за ґрати
    І втратять вони приворожливий вид.

    27.03.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (11)


  2. Нико Ширяев - [ 2012.03.27 14:08 ]
    The She
    В поцелуй запутался и пропал.
    От неё и снова к ней - путь недлинный.
    Сколько б ни развенчаный - идеал,
    Сколько б раз ни ранена - всё невинна.
    У неё в ногах - наизнанку крепость.
    У неё на дне - запоздалый эпос.

    Кто, и почему, и в кого пророс,
    В снах определяется несомненно.
    Зеркальце - античнейший парадокс.
    Слушай, это ж сам ты глядишь из пены.
    Девушка посмеивается из ребра,
    Сердце выкарабкивается из бедра.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  3. Нико Ширяев - [ 2012.03.27 14:53 ]
    Буки-веди
    Можно развеяться без следа
    В самой невинной, сваляться с ней.
    Книги? - Они витражи, слюда.
    Всякий наш выдох - любой честней.

    Щурься, и парься, и лебези -
    И не получишь буквальных нот
    Ты ни по чём, ни в какой связи
    Там, где букварьная фраза прёт.

    Вот уж из всех неслучайных встреч
    Наидержавная. Вздорный нрав
    Дошлых героев сойдёт им с плеч,
    Автор своих не лишится прав.

    Тут уже как себя ни стреножь,
    Чтение - самый коварный Брут.
    В книгах на каждой странице - ложь.
    В книгах написанному - не врут.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  4. Нико Ширяев - [ 2012.03.24 14:42 ]
    НЕОЛОГИСТ
    Из цикла "Большой слэм"


    Вчера я встал не с той руки,
    Вчера я был никак,
    И хрюкотали селюки,
    Как стая полежак.

    Я помню разве что одно -
    Был воздух свеж и чист,
    Когда проник в моё окно
    Сплошной неологист.

    Он мне сказал: я ох, я ах,
    Я ух, я о-го-го,
    Я прихожу на всех парах
    С изрядным ничего.

    Он кленинист и неформал,
    Во лбу - крутой экстрим,
    И многих вдрызг очаровал
    Он шлягрумом своим.

    Ежевечерне на обед
    Он жрёт по букварю.
    А я ему, а я в ответ
    "Спрячь шлягрум", говорю.

    Вернись, откуда перелез,
    И силы зря не трать,
    Шоб шлягрумом наперевес,
    Как языком, болтать.

    Не то злокозненный кабир
    Приснится и тебе!
    А на трубе в глухой сортир
    Сидели А и Б.

    Коров пробило на хи-хи,
    И колосился злак,
    И хрюкотали селюки,
    Как стая полежак.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  5. Богдан Нижник - [ 2012.03.23 20:26 ]
    *
    Мені начхати на людей,
    які не розуміють нас.
    Хочу послати всіх дітей,
    що забирають ананас.
    Удвох, коли цілуємось в траві,
    коли шукаєш ти мурах,
    що посилились в голові
    і підло лазять по руках..
    Хтось прийде, скаже:"Йдіть до нас".
    Нам тут є добре і без вас.
    Мені начхати на людей,
    які не розуміють нас.
    Всім їм начхати на дітей,
    які жують свій ананас.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Юрій Лазірко - [ 2012.03.22 15:52 ]
    всегда-улыбашка
    без чувств и надежды на радужный день
    он снял с проводов отпечатки эмоций
    проверил пароль загрузился везде
    где видно его после выбора опций

    не бегают глазки и ротик застыл
    как будто сроднился судьбой с промокашкой
    он вместо меня с тобою на 'ты'
    в нём вижу себя всегда-улыбашкой

    легко не пытаться казаться смешным
    легко быть как он виртуально-открытым
    в том доме из цифр умирает мой мим
    от счастья на диске в заброшенных битах

    22 Марта, 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (15)


  7. Василь Юдов - [ 2012.03.21 11:28 ]
    ПОЕТ І КОМІРНИК
    Ловить Музу дні і ночі
    Віршомаз завзятий.
    Як Пегаса осідлає,
    вилітає з хати

    Й сидить в парку.
    Жовтим листям Музу привлікає…
    Комірник підсів до нього.
    Поета питає:

    -На якого біса пишеш
    Ти свої куплети?
    Яка користь? Вигляд маєш,
    Що жертва дієти!
    Ось я собі гроші маю
    І стабільні дні.
    Не пишу, а «сочіняю»
    Тільки накладні!

    -Оце добре, мій колего,
    Кожному своє.
    Кожен коваль Пегасика
    Сам собі кує.
    Хтось народиться творити,
    Думати, писати.
    А хтось шлунок компостити,
    Потім – накладати.
    Таки треба Музу кинуть
    Й не писати вірші –
    Стане гумусу в природі
    Набагато більше!

    Та й дивитись на процеси
    Потрібно ізнизу…
    Як з комори накладна
    На свободу лізе!

    І тоді світ без поетів
    Коморою стане -
    Скрізь одні комірники,
    Навіть з обізяни...
    Безумовно, так настануть
    І стабільні дні,
    Бо й кохання мусить бути
    Лише в накладній.

    Якби так світ розвивався
    Запертий замком,
    То й Бог був би не поетом,
    А комірником!


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  8. Олександр Григоренко - [ 2012.03.15 07:23 ]
    улыбнись
    ой, проспишь,
    довольно спать родная...
    успех - лишь понимание момента.
    Бог смотрит на тебя
    Здравствуй,улыбнись!
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  9. Анонім Я Саландяк - [ 2012.03.13 06:12 ]
    КОЛЬОРИ НОЧІ
    Тіло ночі
    має червоні-червоні губи
    чорного кольору,
    великі сині очі
    чорного кольору…
    і гострі білі зуби!

    Золоті кульчики у вушках – дінь-дзінь!
    Перли-коралі на шиї – блись…
    Зелену травичку чорного кольору
    прим’яло
    і нетерпляче чекало,
    щоб аж злились…
    в кольорові емоції
    відтінки усієї ночі.
    2011

    худ.Ярослав Саландяк


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (9) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10141"


  10. Маріанна Челецька - [ 2012.03.10 17:22 ]
    Освідчення Києву

    Золотоверхим Києвом я марю:
    У снах блукаю банями церков…
    Ще в поїзді Тебе я зачинаю
    І тишу п’ю з Дніпра Твоїх долонь.
    О Києве!
    Моя Ти Вічна Мріє!
    Мені Тебе так мало лиш на день!!!
    Мені Тебе у Львові так бракує!
    Та на Хрещатику бракує Тебе теж…
    (Мені Тебе бракує
    у Твоєму Храмі,
    бракує в мові та піснях…
    Тебе я, Києве сьогодні,
    Розумію,
    хоч соромно за Тебе – страх!).

    О Києве!
    Моя золотоверха Мріє!
    Іду до Тебе я
    по золотих стежках…
    Та чи дійду, – не знаю
    тільки
    мені судився Ти, мабуть,
    лиш в снах…

    Мій суджений!
    О Місто Кия!
    Як Либідь, я Твоя сестра!
    І доки мрію, я живу Тобою
    А в Тобі не живу,
    бо завжди наче не своя!
    Мов вічний той двигун
    з Тобою –
    Кудись біжу
    й сама не знаю як!..
    О Києве! В Тобі часу так мало,
    Щоб зупинитися і надивитися
    Дніпра!..

    О Києве! Як Лев до Тебе
    Іду з левиним почуттям:
    Несу до Тебе
    Гордощі і силу
    Й закохано шепочу я
    Твоє Ім’я…
    О Києве!..
    Тебе, повір, я добре розумію…
    Але чи Ти вже зрозумів
    все те,
    що зрозуміла
    Я!?

    P. S.
    Ні, Львове, я Тебе не ображаю…
    Для мене просто Ти – немов сім’я!
    А Київ – вічний мій Коханець,
    з яким так солодко
    Втекти
    В чуже життя!..
    21.01.12


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (2)


  11. Нико Ширяев - [ 2012.03.10 16:42 ]
    00.00
    Если есть у жизни счёты, -
    Счёты жизни непросты,
    Всё вибрируют чего-то
    После денной суеты.

    Нам бы в тапок вставить ногу,
    Загадать бы лёгкий сон.
    Начался (и слава Богу)
    Отопительный сезон.

    Всякий стыд оставив в платьи,
    Изомлела на корню
    В чьих-то трепетных объятьях
    Молодая инженю.

    Свет свой льёт луна-индейка,
    Как заправский сомелье.
    Все закрылись по ячейкам,
    На ночь - спрятались в белье.

    Разлилась движеньем ловким
    По окрестным крышам грусть.
    Кроме стирки и готовки,
    Ничему я не учусь.

    Не хочу ни вверх, ни ниже.
    Я не "против" и не "за".
    Много лишнего я вижу -
    И страшны мои глаза.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  12. Володимир Сірий - [ 2012.03.09 22:56 ]
    Рушій
    Душа і розум, ручка і папір,
    Снага і слово, зміст і міра.
    Усе це є, та не вдається вірш, -
    Тіснить буденна проза сіра.

    Немає слова, міцно розум спить,
    Надії душу ввись не манять,
    Та вірш росте в одну - єдину мить,
    Його окрилює кохання.

    Воно - народжень всіх рушій.
    Кохати, всі! Усі - мерщій!

    09.03.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (22)


  13. Тата Рівна - [ 2012.03.08 22:42 ]
    Березневий...як сік...
    Життя таке - суцільна мряка,
    занудний прагматизм бездушний....
    і я Тебе....вщипнув...за ......
    таку...таку м*яку й воздушну

    одразу заспівали птиці! -
    весна прийшла! - вона настала!
    невже, весна в Твоїх сідницях
    цю зиму люту зимувала?!

    злякався відкриття такого,
    аж подих сперло від натуги,
    а що було б, якби, їй-Богу,
    Тебе вщипнув за щось я друге?!...

    боюся глянути угору,
    підняти очі вище пупа -
    бо літо вжарить як зандвору,
    а я у валянки ще взутий....

    спечусь, мов окунь на пательні,
    немов билинка седед степу
    у спеку люту і пекельну -
    таку жадану і далеку....

    Ти ходиш поруч бозна скільки -
    години, дні, роки - одначе
    у цю хвилину, зараз тільки
    я Весну у Тобі побачив...


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  14. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.08 17:49 ]
    Мрія
    …Синє над Жовтим – Камінь – невідповідність…
    Синє над Жовтим – вічне питання: «Чому?!..»
    Любий Народе, знов, із болота – в тюрму,
    Білу сорочку забрали, лишивши у спіднім…

    …Злидні на покуті, плями на Сонці Майдану,
    Вічне «Давайте…» з хати, що скраю стримить…
    Ще – не багаття, ще тільки-но тільки димить:
    Сором Грушевського, слава чи сором Богдана…

    …Дивне бажання: Віру на хрест приліпити –
    Скраю села, коло церкви або край город:
    Ідол Христос… Так у нас вже стояв Ідол РОД!..
    Наші Боги й Боженята – святих ваших свита…

    …Синє над Жовтим – нице, нахабно, брехнею,
    Шиєте чорним по білому Правду Одну…
    «Правду» - сліпу і безглузду, до крові дурну,
    Ось вона – ваша «любов»: Звіра живите нею…

    …Як же закінчити віршика?.. Обрій яріє…
    Ранок… Світає… На Сході горять Небеса…
    Мати-Природа… Родова Віра… Краса:
    Жовте над Синім!.. Жовто-Блакитнеє – Мрія!..

    Кумпала Вір,
    01-02.08.2011 року,
    м. Плоскирів



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (4)


  15. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.08 17:12 ]
    ***
    людина
    єдине
    що може піднятись
    у всесвіт
    високо
    як сокіл

    людина
    єдине
    що може упасти
    у бездну
    так низько
    як слизько

    людина
    єдине
    що вище від звіра
    у світі
    а вершить
    як вперше


    Кумпала Вір,
    24.05.2011 року,
    м. Плоскирів


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (1)


  16. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.06 09:32 ]
    Славень
    …Ой, не згинуть, побратиме, не надійся,
    Поки сам їх на салат не посічеш…
    Та найбільший ворог твій – наш ворог – бійся! –
    Саме ти, а сам від себе - не втечеш…

    …Не втечеш, допоки, брате, хата скраю…
    Не втечеш, допоки в кума вищий пліт…
    Не втечеш, допоки в шинку брага грає…
    Не втечеш, допоки хрещений твій світ…

    …І не будеш, побратиме, панувати,
    І гетьмани не піднімуться з могил,
    Доки ворог твій – підступний, хитрий, клятий –
    Не сконає геть, на вістрях вправних вил!...

    …Ти ж бо, брате, не москаль, а українець!
    Українець, побратиме… Ти – не жид…
    Ти не винен, любий братику, не винен,
    Свого ворога здолавши… «Квит за квит…»

    …А як ворога в собі позбавиш віри,
    Буде свято на твоїм городі знов:
    Заспіває, народившись, кобза-ліра –
    І спадатиме роса… Руда, як кров…

    Кумпала Вір,
    19.08.2011 року,
    м. Плоскирів



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Прокоментувати:


  17. Віктор Цимбалюк - [ 2012.03.06 00:14 ]
    Дрібниці у тісті
    ...Життя складається з дрібниць... З маленьких істин,
    Мілесеньких, як макове зерня...
    Вони постійно приправляють Боже тісто,
    Як діжку меду - дьогтю чорного горня...

    ...А тісто сходить... А до міста - люд на віче -
    Дрібниця кожна тут обстоює своє...
    І віче це суть у людині цілу Вічність:
    Підносить, провокує, хвалить, б'є...

    ...Дрібниця "заздрість" підставляє стиха ногу...
    Дрібниця "щирість" не чекає нагород...
    Дрібниця "гнів" кричить від самого порогу...
    Дрібниця "милість" зве усіх на свій город...

    ...От-от від пихи розірве дрібницю "гордість"!..
    Допомогти спішить дрібниця "доброта"...
    Дрібниця "жадібність": її - все вищосортне!..
    Дрібниця "щедрість" - непомітна і свята...

    ...Дрібниця туги й безнадійності - "зневіра"...
    Дрібниця віри і мети – "незламний дух"...
    Стихає віче... Тужить жалісливо ліра,
    Розносить вітер правду білу, ніби пух...

    ...Таке от тісто, от таке от вічне віче:
    Комусь - сухарик, а комусь – пузатий торт...
    Порожнього не має тісто "Вічність" -
    На місце Бога зразу ж.. Так - дрібниця - чорт...

    Кумпала Вір, 22-24. 01.2011 року,
    м. Плоскирів




    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (5)


  18. Богдан Манюк - [ 2012.03.04 16:44 ]
    Без назви
    Па(по)стельна гама й ранків завитки,
    і ти нараз – на струнці павутини.
    Усі коханці з часом – павуки,
    і навіть той у рамочці – єдиний.
    Жадань мольберти – до палітри рук,
    глибокі очі в Образах наїву,
    і янгольським орнаментом павук
    над таїною вікон та автівок.
    Нюанс, контраст одплАчуть надарма –
    сильніш мазки барвистої облуди!
    Лишень коли симетрії нема,
    побачиш раптом щупальці на грудях.

    2012р.
    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (27) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9535"


  19. Василь Юдов - [ 2012.03.03 22:58 ]
    УКРАЇНСЬКИЙ КУРНИК
    І хоч державу маємо свою,
    Хоч тягнемось до світла не зі сходу...
    Живемо, браття, у своїм краю
    За правилами свого родоводу.

    Освіта в нас купляється за сало.
    Бо сало символ праці і знання.
    Заможні ті, кому ще перепала
    Колгоспна спадщина - украдена свиня.

    І маючи на салі смисл науки,
    Будуючи на салі кар’єризм,
    Ми хочем цінності з Європи в свої руки -
    Замацать салом, як і комунізм...

    Багато ще чого ми хочем мати!
    Щоб був сусід сліпий, глухий, німий,
    Беззубий, безпритульний і горбатий...
    Щоб я на його фоні був крутий!

    Щоб яблука у мене уродили,
    А черваки у брата завелись...
    Щоб вільні кури незалежно скрізь бродили
    І лише у моєму курнику - неслись!

    А хто не поніма про що тут йдеться,
    Собою марить благородь піймать,
    Пойме хто є самий, коли знесеться...
    І за кордоном стане яйця торгувать...

    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  20. Володимир Сірий - [ 2012.02.29 10:56 ]
    Зваба
    Силіконові вірші
    Апетитні на позір.
    Так і хочеться м’яти
    Римам груди тугі.
    Забавляюся ними.
    Та чомусь в епілозі
    Утікає ця зваба
    В серця хащі глухі.

    29.02.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  21. Владимир Торн - [ 2012.02.26 03:12 ]
    45.
    Смерть теперь приходит с кольтом
    Ее номер сорок пять
    Она любит долго ждать
    Она будет вас искать
    Она может не узнать
    Кто способен убежать
    Раз и два, ну скажем - пять!
    Семь попыток есть у смерти
    Гончих семь, чтоб вас догнать

    Были те кто жили дольше?
    Были? - Нет! Ответ простой
    Когда нет патронов больше
    Смерть не брезгует косой.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати:


  22. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.25 00:51 ]
    Думка перша
    Є спогади...
    любові лиш нема,
    Мов й не було -
    згоріла поміж слів.
    Мов вервечка
    заплутаних доріг,
    Як ті картинки
    Із закритих книг ,
    Неначе монумент,
    шо безголовий,
    Як у степу
    розтлілая полова…

    Було чи ні?
    І тільки тіні
    Нагадують
    Минулу
    дива силу.
    24/02/2012 00 00


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (11)


  23. Олександр Козинець - [ 2012.02.23 19:48 ]
    Ма (ненароком)
    Занадто відповідальний
    І трохи занудний, ма…
    Я не в пальто...
    Чесно, у теплій куртці!
    Увечері буду пізно.
    Холодна тепер зима,
    А я недолюблюю сніг,
    Особливо коли в маршрутці.
    Ще не люблю Новий рік.
    Причину ти знаєш, ма...
    Бо мій Дід Мороз
    Був у дитинстві не татом.
    Я хліба куплю...
    Ти плакала не дарма.
    ...і масло, і цукор...
    Не треба йому дорікати!
    Вечеряй сідай, не чекай.
    З’їв кашу і рибу, –
    Кажу ж, не голодний!
    От візьме – і прийде.
    Завариш нам чай?
    Я просто для цього
    Зробив кілька кроків.
    Ну що-що?
    Узяв подзвонив...
    Ти ж знаєш, що я
    Пробачаю пороки.
    Та як він?.. Нормально.
    Нас теж привітав.
    Просив передати
    "З Новим ненаРоком"...



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  24. Володимир Сірий - [ 2012.02.23 18:27 ]
    -*-*-
    І вінегрет, і олів’є,
    «Біленька» і «Немирів», -
    Гніздо сімейне Оля в’є,
    А Гнат - усе у вирій.

    23.02.12


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" 5.5 (5.55)
    Коментарі: (6)


  25. Нико Ширяев - [ 2012.02.22 14:57 ]
    По мелочам
    В неё войдя не зная брода,
    Невольно дышит как бы гном.
    Пуста история народов -
    Она от века ни о чём.

    Всегда в работе жизни дальней
    Непродолжительный батут,
    Надеждорубка, наковальня.
    Половозрелые, несут

    Года увечье за увечьем -
    Под вечер всем чего-то жаль.
    Своим подходом человечьим
    Мне дорог этот фестиваль.

    А ты, судьба моя, судьбина,
    Всё не поднимешься никак -
    Как серп луны, как суп "Мивина",
    Как груди Ксении Собчак.

    2011




    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  26. Нико Ширяев - [ 2012.02.22 14:47 ]
    При регистрации
    Если в паспорте загодя вклеены все портреты,
    Перед вами, не сомневайтесь, одни поэты.
    Всё у них ощущение жертвы в толпе зевак.
    Для поэтов Освенцимы водятся просто так.

    Мало-мальские козы у них - красотки.
    Утром солнце у них цепляется за высотки.
    Мальчик с шарфом у них не мальчик, но интеграл.
    Мост их в реку глядится -
    Что-то в ней потерял.

    Все их фэнтези,
    От тайги до Мадагаскара,
    Не пожрёт с песком играющая Сахара.
    Мало-мальские лужи у них - моря.
    И у них не случается август -
    Слишком много в нём сентября.

    Впрочем, все они гедонисты, губа не дура,
    И у всех у них документы Рембо Артюра.
    Все их первоосновы рушит Салман Рушди.
    Все их реки впадут в некошенные дожди.

    Их трясёт и в конце убивает смертельным током.
    Их желание - просто вернуться к нон-стоп истокам.
    Перед ними маячит в зеркале пессимист.
    Перед ними - дрожит и икает
    Бумажный лист.

    И полгода у них то вечность, а то погода
    И увитая виноградом стена завода.
    И причина у них не пропасть - а лишь причина.
    И любовь у них - просто женщина и мужчина.

    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  27. Олександр Григоренко - [ 2012.02.22 04:27 ]
    Радость встречи
    О Владычица смерти и жизни, Ты меня нашла.
    Смотрю на пергамент с печатью времен Лемурии - "Дар любви"...
    Замирает сердце при мысли - нежная радость нашей встречи...
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  28. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.02.21 23:37 ]
    * * *
    Троянда запитала у ромашки:
    -Що за замашки?
    Чом з королями стала поряд, вийди,
    І повелю всі відмінити кривди!
    - Я там стою, де відчуваю Бога:
    Хоч безталанна, та Його небога
    21.38. 21.02.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (20)


  29. Володимир Сірий - [ 2012.02.21 08:18 ]
    Висновок
    Якщо написані вже кращі твори
    І все найкраще відбулось,
    Тоді цей світ невиліковно хворий,
    І скоро явиться Христос.

    22.02.12.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (12)


  30. Руслана Василькевич - [ 2012.02.20 20:41 ]
    На порозі 2012-го року
    Щодня,немов ходжу по колу,
    під легкий присмак Coca-Col(и)
    переглядаю передачі і новини,
    та всьому вірю,що там скажуть,
    я із наївністю дитини.
    Чи то від бульбашок з води,
    а чи від “ правди” у ефірі,
    боліти стала голова,
    щоночі сняться сни жахливі.
    “Останній рік”,”Армагедон”-
    нам пророкує плем’я Майя;
    2012-ий – Кінець ?!
    Усьому,що беріг, любив я …
    Та годі нісенітниць та новин!!!
    Які жахають і життя блокують.
    Ніхто не знає дня, ані хвилини,
    а лжепророки з нас глузують.
    Життя триватиме іще сто літ,
    а може й тисячу для Бога вгодних;
    крім телевізора багато є занять,
    корисних для душі та й нервів – жодних!



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  31. Володимир Сірий - [ 2012.02.19 20:41 ]
    Маскарад
    О ні, диявол – не чортя
    З хвостом і копитами
    І не в аду його буття,
    А десь помежи нами.
    То він у рясі і з хрестом
    Відводить люд від правди,
    То б'є з екрану напролом
    Розпусним жаром знади,
    То із провладних крісел він,
    Втаївши кривдні грані,
    Швидким приходом перемін
    Електорат дурманить,
    Який собі й не дме у вус,
    Бо знає - біс рогатий!
    Якби ж то так, тоді б Ісус
    Не мав так постраждати.

    Диявол все ще маскарад
    Провадить у вселенні.
    Іще пустує райський сад
    І ще не всі спасенні.

    19.02.12.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (7)


  32. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:02 ]
    Рекламный трюк
    В сотый раз из грязи в князи
    (Что не каждому дано)
    Скачет кролик-энерджайзер
    В поучительном кино.

    У него - квадратны цели.
    Мир прямоугольный сей
    Он раскроит, он поделит
    На врагов и на друзей.

    Он грядёт - евангелистом,
    Штурмом взяв за пядью пядь.
    Он - надёжный, он - пушистый,
    Блох в подпушке не видать.

    Косит кроликовы души
    Алкоголь и анаша -
    А у нашего зверуши
    Батарейка хороша.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  33. Нико Ширяев - [ 2012.02.18 12:33 ]
    Бывает
    Так финт готовит пентакампеон
    И урка норовит воткнуть заточку. -
    Не слишком-то стеснением смущён,
    Ты влазишь в мою жизнь своею строчкой.

    Да на, да влазь, накушайся, зажрись,
    Упейся и умойся, человече.
    Когда ты оцифруешь эту жисть,
    Тебе, конечно, станет много легче.

    И станешь ты не столь непроходим.
    Что ж, вижу некий знак в твоих стараньях.
    А впрочем, я и так по выходным
    Сам по себе в рефлексах и в сияньях.

    То вырастет густая трынь-трава -
    Мол, недалёк, мол, грустен и не стою,
    То вдруг накатит сущь существова
    Со всей своей несметной полнотою.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  34. Жозефіна де Лілль - [ 2012.02.17 19:28 ]
    дитячі ігри
    .

    мої безневинні дитячі ігри починалися зазвичай фразою:
    "а зараз заплющіть очі..."
    потім можна робити будь-що-будь, бо уже не страшно,
    бо світ залишився за ширмою, а ти страусихою заховалась у мріях...
    спершу зробим намет під столом,
    теплий плед стане нашими стінами, а ліхтарик - єдиним сонцем.
    ми посадимо на коліна наших ляльок, пупсиків, пам'ятаєш отих, маленьких,
    я одежу дівчачу із них здирала та просила маму пошити хлопчачу,
    щоб були у нас пупси-сини та пупсята-дочки…
    ми вдягнемо на них віночки, в скатертині зробим віконце та сидітимем тихо-тихо
    аби лихо яке не стривожити, аби душі наші ще не стриножені
    вилітали з-під стола ширяти спочатку кімнатами, потім сходами, а далі ти знаєш, серце,
    натискайте, ніженьки, на педалі. хай крутиться колесо долі:
    на долівці у нашій схованці місця, мов на плато Наска, кажуть там космодром був,
    прилітайте Боги, будь-ласка, що створили нас отакими дітьми,
    ми і за сорок починатимем наші ігри все так же сакраментально:
    "а зараз заплющіть очі..."


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  35. Тата Рівна - [ 2012.02.15 23:25 ]
    У поета з Техасу особливі права)
    У поета з Техасу – особливі права
    Він не чує конвульсій великої Цяці)
    Він свобідний, неначе дерева й трава
    І спокійно виходить з конфедерації…

    Тільки порох і дрібка якась тютюну,
    Тільки чиста вода і пилюка в чоботях –
    Він зумів обдурити колись сатану –
    І тепер не лайно – чисте віскі у роті..

    У поета з Техасу – особливі права
    Він літає коли…інші ледве плазують)
    Я його намалюю..чи впишу у слова..
    Чи візьму колись голку і зататуюю –

    Він – герой! Він один – поводир і пастух
    Інші – вівці у стаді, інші просто примати.
    У поета з Техасу особливі права –
    Він виходить і вслід тихо заздрять всі штати)))


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.39) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  36. Юрій Лазірко - [ 2012.02.15 18:57 ]
    слуги народа
    им собачий ошейник
    узды управления
    пирамида решений
    стебелёк для спасения

    по чиновничьей миске
    видна благодарность
    вне закона и риска
    их дела и коварность

    им бы высушить недра
    и желание думать
    состоянием ветра
    измерять круглость суммы

    округляя свободно
    голоса отрезвевшие
    вырывать неугодным
    языкатость зловещую

    не решая проблемы
    не меняя погоды
    сыты властью богемной
    эти слуги народа

    эти души-карманы
    и шуты-побрякушки
    эти стервы-путаны
    с Божьим сердцем на мушке

    15 Февраля 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  37. Жозефіна де Лілль - [ 2012.02.12 10:06 ]
    Niме-анiме-кiно

    Знаєш, як найпростіше стати кіноактрисою?
    І грати у фільмі за власним, ти чуєш!- сценарієм?
    І ні 90-60-90, ані протекцій, ні бабок ніяких не треба,
    хіба що дві гривні - квиток на автобус взяти...
    ще - неодмінно! - мп3 плеєр і дрібку фантазії
    як солі чи перцю у страву допоки прісну.
    Такі то справи, а потім-потім картини одна за одною,
    голова мало не трісне, операторе, знімай-не-дрімай!
    Монтажна, та де ви там? Подуріли? Хутчіше, хутчіше!!!
    Кадри – золото! Звук накладемо потім, а може і ні.
    Німі ці кадри мені цікавіші. В них стільки експресії,
    стільки пристрасті. Я розірву цей світ вранішній на намистини,
    нанижу покадрово та анімую. І хоч німою мене вважають,
    Небалакучою, ви всі почуєте, а радше побачите,
    якщо зрячі ще, моє серце гаряче, мою душу-пурушу,
    що світ ваш зрушила з нульової точки…


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  38. Нико Ширяев - [ 2012.02.11 15:18 ]
    Лет нашей жизни
    Быть почти всегда спросонок,
    Не владеть собой ничуть. -
    Начинаем жизнь с пелёнок.
    Эх бы вспомнить эту жуть!

    Жизнь в шестнадцать - небылица
    С приглашеньем на обед,
    Жизнь готова длиться, длиться
    Без конца в шестнадцать лет.

    Но шестнадцать нам не вечно.
    В сорок ты везде и сплошь,
    Что земная жизнь конечна,
    Как-то вдруг осознаёшь.

    И хотя готов на танки
    И ещё не инвалид,
    Из всецелой несознанки
    Проникаешь в общий стыд.

    Человек, когда бы двери
    Не вели бы всех туда,
    Ни за что бы не поверил
    В пенсионные года.

    То-то страшно, то-то больно...
    И однако, хош-не-хош,
    Жизнь за семьдесят невольно
    Длится, длится - и живёшь.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  39. Василь Юдов - [ 2012.02.05 23:00 ]
    ЯКЩО
    Світ поділився
    На долі і касти:
    На тих, хто краде...
    І хто хоче украсти.

    А хто вже накрав,
    Що нема де дівати,
    Іде в президенти,
    Або в депутати.

    У цьому немає
    Ні краю, ні спину.
    Вже скоро вкрадемо
    І матір єдину,

    І землю, і небо,
    І блискавку з громом...
    Вкрадемо для чого?
    Аж нам не відомо.

    Якось не важливо
    Хто з заходу й сходу:
    Свобода нам треба,
    Щоб вкрасти свободу!

    А потім сусідам
    Плести вихвалясти
    Про те, як зуміли
    І горе украсти!

    А хто як украв:
    Як москаль чи як турка,
    Як вуйко, як лях -
    Одинаково - вурка!

    Це ймення на шиї
    Несемо без спасу.
    Накрали без міри
    І поступи часу.

    А в новому світлі,
    На новому місті
    Показуєм руки,
    Які ж вони чисті...

    Свою клептоманість,
    Яка ні від чого,
    У себе не бачим,
    А бачим у "нього".

    То перш ніж когось
    Крадієм називати,
    Поглянь у люстерко...
    Й учися брехати!

    Святим прикидатись
    Наука, що треба...
    Якщо іще совість
    Не вкрав сам у себе.


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  40. Анонім Я Саландяк - [ 2012.02.03 10:47 ]
    СВІТ (аналог)
    Світ - мов
    порожня кишеня!
    Ніч знов
    без сну і натхнення.
    Ні кайф не піймав,
    і змерз – будь здоров,
    ані прощення
    не заслужив…
    І чи жив? Чи не жив?

    Жив життям…
    Наче марив.
    Літав безтямно
    над хмари
    і не мав ліку дням,
    а щодо повітряних ям?
    А... нічого не «шарив».
    Про дійсність була уява,
    але дуже, дуже млява.

    А дійсність була
    десь там -
    ні не добра, ні не зла…
    Аж поки сам
    розбився дотла,
    і петля лягла…
    й привела
    мене до тями…

    І хоч волосся сторчма, -
    все раптом - норма.
    до 2000


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  41. Юрій Лазірко - [ 2012.02.02 22:33 ]
    Пачка висушених муз
    Пачка висушених муз
    на тютюн пішла піїту.
    До легень втягав сюїту,
    а витягував – конфуз.

    Гнати вчився самогон,
    бо папір хотів споїти,
    щоби той не міг біліти
    від потуг письма його.

    Плани більші за "ого",
    але тут забракло музи...
    Що ж, пиїте, ти – не лузер,
    постріляй, кричи – "В кого..."

    2 Лютого 2012


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (19)


  42. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.02.01 22:04 ]
    За гроші, кажуть, купити можна все
    За гроші, кажуть, купити можна все
    Й ціле життя прожити без турбот.
    Увесь тягар проблем хтось інший понесе,
    А гроші витягнуть із течії скорбот.

    Та пам'ятай, купивши ліжко,
    Не зможеш ти придбати сон.
    Снодійного хоч випий діжку
    В штучний потрапиш лиш полон.

    Так навіть вишукані страви,
    І гори шоколадних плит -
    Не принесуть для тебе радість
    Коли не маєш апетит.

    Купити можеш різні книги
    Літературу, реферати.
    Викладачів й диплом купивши -
    Розуму ти не будеш мати.

    Й придбавши золоті ікони -
    Не вселиш віру в своїм серці.
    А показові жертви і поклони,
    Навряд чи в рай відкриють тобі дверці.

    І на останок, купивши почуття -
    Задовольниш миттєве лиш бажання.
    А зруйнувати цим все своє життя,
    Можеш, створивши ілюзію кохання.


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Прокоментувати:


  43. Марина Богач - [ 2012.02.01 12:03 ]
    ***
    в серці рибалки полум'я
    багряне небо в дзеркалі льоду
    самотою розкидані жидко сітки
    жадає рибки золотавосріблої?
    лови...


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  44. Богдан Манюк - [ 2012.01.25 15:38 ]
    ПРОРОЦТВО ПРО ОСТАННІЙ ВІРШ
    (з посмішкою)

    З рун окатого міста,
    з мотлоху призм арго
    викличуть вічні гнізда
    потяг вірша мого.
    Строфи - вагони грішні
    в передчутті зими
    вечір, що трохи Крішна,
    вибарвить із пітьми.
    Назва вестиме оком,
    вікна вестимуть суть.
    Зблисне Сергій Осока:
    о, таємничо - gut!
    Рим запальна покора,
    ритм - як циганки гріш,
    бо камертони Чорі...
    Мчатиме прямо вірш.
    Оклики на осонні,
    темінь і світло карм,
    інших віршів перони
    і аватарок шарм -
    янголом у минуле
    з цензором душ на прю.
    ...Завше останній чуло
    в огниво чи... в зорю...
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (22)


  45. Чорнява Жінка - [ 2012.01.25 00:13 ]
    О прощаниях
    Её любимая забава –
    себя, единственную, бдя,
    плескать в лицо другим отраву
    и уходить, не уходя.

    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.57) | "Майстерень" 5.5 (5.57)
    Коментарі: (104)


  46. Валерій Гребенюк - [ 2012.01.23 17:54 ]
    ТАРТАЛЄК КАТІВ

    ТАРТАЛЄК КАТІВ
    Валерій Гребенюк
    Затягує дoля зніміла
    У ґóдор паральських боргів.
    Безсило пручатись не сміла
    У дýpвi всіляких богів...

    - А стогони фóльду не чуєш -
    Льонівський в макітрі наспів,
    Безтямного віру футюлєш,
    Береш ти і сáбад на сміх...

    - Байдýжа ти в суті надиво
    У дýрві смердючих країв
    Караєш злиденністю хтиво,
    Тартáлєку прагнеш катів.

    Зневірилась воля наївна
    Загорнута в сóнєґ «СОВків».
    Зпатлюжена стогне країна
    У лігві Червоних вовків.

    І нині все тягне до краю
    В брехню, більшовицьку Блакить...
    Я серцем «Царькiв» зневажаю!
    - Кайдани зніми хоч на мить!

    ID: 308361


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Прокоментувати: | "Громадянська лірика"


  47. Богдан Манюк - [ 2012.01.22 13:01 ]
    БИЛИНА НА НОВИЙ ЛАД
    Маю, маю ще надію
    на дрімучі на ліси.
    Свисни, грюкни, Соловію,
    щоб аж лиця навскоси.

    Добери жаги у груди
    і відваги, і жалю —
    тільки так тепер розбудиш
    силу - Муромця Іллю.

    Хоч і пхав тебе у торбу,
    шарпав часто за ребро,
    все прости, хай кине з горба
    всяку нечисть у Дніпро.

    Всюди януси дволикі
    ( лики « ух! » і лики « цить! »).
    На престолі князь великий
    ручки ближнім золотить.

    Все крадуть — і скарб, і славу,
    перевершивши руду*.
    Певно, князя і державу
    вражі діти украдуть.

    А волхви частіш німіють:
    хто в кущі, а хто — за Буг.
    Озовися, Соловію,
    бо завмре усе довкруг.

    Ні, билина не старіє.
    Глянь, народе: пре пітьма.
    Не розбудиш Соловія,
    ждати Муромця - дарма.

    25 липня 2004р.

    *Лисиця, символ підступності в українських народних казках.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (14)


  48. Анонім Я Саландяк - [ 2012.01.22 12:09 ]
    ХІППІ
    Івану Банаху...вдячний.

    Колись і я був хіппі – пригадалось,
    немов екстаз,
    юне-дурнувате життя – о-є!..
    Але нараз
    запротестувало
    усе єство моє:
    чому було?! - Я й зараз хіппі є!

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  49. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.01.21 14:58 ]
    Де кольори?
    А у житті буває так, що намальований вже грак kудись сховав байдужі крила... Йому художник, бач, не милий !!!
    Він все пита: чом чорні крила, чому на сонці без заграв?
    Чи хто художника спитав, чом кольору йому забракло?..
    Був, може, сум...Тривожні далі майстерність уперед гукали, можливо,кольори пропали...
    Він не розкаже, промовчить,бо в серці муза знов звучить, її дослухаться бажає.
    Про вибір кольору не знає. Якщо побачить, то впізнає! А Бог дозволить - то напише.
    В душі - мрійливо-ніжна тиша...


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (3)


  50. Нико Ширяев - [ 2012.01.21 11:42 ]
    Набросок
    О чём ты думаешь, Чапаев,
    Ты - девушка с улыбкой-клёш?
    Как бы резвяся и играя,
    Твою печаль не разберёшь.

    Ты вся в избытко-недостатке,
    Передающемся устам.
    Происхождение загадки
    Не вемо нам.

    Раздольно прорастаешь в тесном
    И в норку прячешься, как мышь.
    Полунебесное в телесном
    Полулелеешь и хранишь.

    Ты то былинкой невесомой,
    Чуть отрываясь от земли
    Своей соломенной основой,
    Напоминаешь ковыли,

    То застреваешь мёртвой гирей
    С глазами крошки-пикачу,
    Мол, типа нету в этом мире,
    Чего надеюсь и хочу.

    Здесь не поможет труд ударный,
    Ни костоправ, ни управдом,
    И отголосок вящей кармы
    Грохочет в небе голубом.


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   47