ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.08 20:03
Хлопець біг крізь дощі невідомо куди,
Навмання, без призначення, цілі,
Крізь безмежне нашестя стрімкої води,
Крізь епох навісні заметілі.

Хлопець біг крізь калюжі, яруги, рови,
Крізь Освенцими й Хіросіми.
І над ним виростали фатальні гриби

хома дідим
2026.04.08 19:30
покинуті тексти
що їх
фоліанти
та я
записую далі
слово за словом
на кухні чи
сидячи на унітазі

Артур Курдіновський
2026.04.08 17:10
ЯРОСЛАВ ОЛЕГОВИЧ ЧОРНОГУЗ
(20.07.1963 - 08.04.2026)

ДРУЖЕ! ВЧИТЕЛЮ! МІЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ БАТЬКУ! Яяяяяяяяяяяяяяяяяк?

Пішов із життя Поет, який подарував цьому світу справжнє світло кохання. А мені - подарував мене! Колись представники акторської профес

Костянтин Ватульов
2026.04.08 16:11
Західний вітер на згарищах сонної вулиці,
Кіт повернувся у пошуку крихти тепла.
Врешті до мене з надією ледве притулиться,
Вмоститься близько десь зліва і біля ребра.

Шкірою треться, а кігті розбиті та стомлені,
Зовсім промерзли худенькі на тілі кі

Юрій Гундарів
2026.04.08 11:14
Укотре бюся об залізобетонну стіну байдужості. Та не можна захаращувати Вибране пересічними і не завжди елементарно вичитаними текстами Олександра Сушка! По-перше, Вибране - це обличчя порталу, який не варто перетворювати на міжсобойчик. А отже, це облич

Віктор Кучерук
2026.04.08 08:21
Якби не рвався навпростець
І оминав горби й баюри,
То був би вже давно кінець
Ходою зродженій зажурі.
Якби дослухався порад
Людей досвідчених і мудрих,
То не вертав би вік назад
Ні на зорі, ні пополудні.

Артур Курдіновський
2026.04.08 06:03
Я не хочу рятувати світ,
Лізти на пекельну амбразуру.
Вже на аркуш ліг мій заповіт,
Він для більшості - макулатура.

Я не буду бігти навздогін
Тим, хто переміг і дні, і ночі.
Світ, неначе той невтомний млин,

Світлана Пирогова
2026.04.07 22:03
К-оли туман в ярах, як дим застиг,
В-она приходить босоніж по росах,
І-промені її вплелися в коси.
Т-римає Муза в пальцях вітру сміх.
Н-е кличе, а веде за небосхил.
Е-дем і тиша там такі незвичні,
В-она диктує рими фантастичні,
А кожен біль стає зе

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

04.26

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Анна Вейн - [ 2012.04.21 18:19 ]
    Життя - то...
    Життя - то сонця оксамит,
    Тепло долонь, твоє кохання,
    Це стук пегасових копит,
    Голодний потяг до пізнАння,
    Клубок непройдених доріг,
    Вокзал надій і сподівання.
    Життя - то Божий оберіг,
    котрий виповнює бажанням,
    Ріка непізнаних глибин,
    де кожен раз - палке змагання.
    Нам не спинити часу плин,
    Відкиньмо геть усі вагання.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.34) | "Майстерень" 5.25 (5.3)
    Коментарі: (35)


  2. Микола Дудар - [ 2012.04.21 17:22 ]
    ***
    …он памятник себе
    как атеиcту
    из бронзы…
    какое дело вам!?
    та боже упаси!
    а уж когда
    там певчие
    и… риза
    вот – вот…
    вот с этой буковки:
    иже еси…
    2003.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (10)


  3. Олександр Григоренко - [ 2012.04.21 16:44 ]
    Тобі моє слово
    Любе серденько жіноче, ніжн0єдине,
    Не гадай, - знай : Я кохаю тебе.
    Й дуже-дуже сильно.
    Але всеж плазувати не вмію.
    Зрозумій же мене, зрозумій.
    2012р


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  4. Олександра Ілона - [ 2012.04.21 15:03 ]
    Всього було
    Система робила нас слухняними,
    Та є в нас Божі непослухи...
    Україні ж не личить бути заржавленій...
    І нашим дітям не ходити старцями системи.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Богдан Манюк - [ 2012.04.21 14:33 ]
    МАЛЬОВАНА ЛЮБОВ
    Положення у просторі – міражне,
    вагоме у конструкціях біди.
    Деталі, наче зайди епатажні,
    і контур – самогубцем золотим.
    Обличчя вмиті пензлями утоми.
    Мов карма, перехрестя штрихувань.
    О жах, о жаль – ми правильні заломи,
    де світле й темне – врубелівська грань.
    І так очам далеко до картини –
    ескізні вимір, поклик і виток,
    і ще любові оклики не гинуть
    у чарівному розсипі крапок...

    2012р.

    Художник Ярослав Саландяк



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (28) | "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=10303"


  6. Павло ГайНижник - [ 2012.04.21 13:14 ]
    ДАР
    ДАР

    Свою руку тобі без вагання подам
    Щоб не зміг ти зі шля́ху звернути.
    І плече своє в поміч для тебе надам
    Щоб ти встиг в далечінь зазирнути.

    Свою спину підставлю я тво́їм ногам
    Щоб зумів ти вершин досягнути.
    А ще серце своє у пожертву віддам,
    Щоб навчився ти Тайну збагнути,

    І любов в подарунок без жа́лю додам,
    Аби Вічність ти взнав, яку годі забути.
    Я життя без останку тобі передам,
    Щоб ти спробував смерть оминути.

    Павло Гай-Нижник
    21 квітня 2012 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. володимир хмельницький - [ 2012.04.21 10:24 ]
    Скрижали
    Каждый день Моисей разбивает скрижали Завета.
    От бессилия слаб, он не может понять и принять
    То, что варится в нас, переварит в табу и вето.
    А скрижали Завета превратились давно уже в кнас.
    -----------
    кнас (иврит) - штраф.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  8. Леся Геник - [ 2012.04.21 10:21 ]
    ***
    Схоро́нена од відчаю невміло...
    Круки голодні , плутання небес...
    Сережка болю роздирає тіло -
    Відмовчаний у паморозь ідеш.

    Останній погляд - скорене свічадо.
    І дим осінній чи гірка вуаль...
    Розірвана міжструнно серенада
    Відхлипує, мов тріснутий кришталь.

    Не повернути, вічне не допити!
    Провалля істин – тіні невидінь...
    Од відчаю не вміла вборонити
    Очей небесних… Гасне голубінь.
    (20.04.12)



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (8)


  9. Олександр Григоренко - [ 2012.04.21 09:54 ]
    Неолюбовь
    Я в тебе - мы всегда вдвоем.
    Ты и я - в одном,
    Это магический ритуал -
    Ты во мне, Живой Воды родником...
    2012г.



    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  10. В'ячеслав Романовський - [ 2012.04.21 09:27 ]
    НЕ ЗОВЕШ, АЧЕЙ ЗАБУЛА...
    Не зовеш, ачей забула:
    Дні минулись весняні.
    І надієчка сутула
    Вже давно не на коні.

    І тривожить ока просинь
    То волога, то туман.
    Дуже жаль, що пізня осінь -
    Найпечальніша з оман.

    Правда, сонечко ще гріє
    І душа зліта увись,
    І не стерлись крила в мрії...
    Все, як в юності, колись...

    20.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (9)


  11. Олександра Ілона - [ 2012.04.21 08:12 ]
    ***
    Твоя любов оживляє мене в душі,
    Вона - Джерело Живої Води.
    Трагічна доля чекає тих,
    Хто зраджує чистоту святості її.
    2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Олександр Григоренко - [ 2012.04.21 06:38 ]
    упрямство в любви
    было фото у меня,
    а теперь их - два.
    не остепенюсь, не смогу просто жить...
    я не могу не мечтать -люблю тебя.
    2012г.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  13. Таїсія Цибульська - [ 2012.04.20 22:11 ]
    Cутінки в режимі онлайн
    Утомлений день
    Під серпанком ховає обличчя,
    А десь, поміж шОвкових штор,
    Народжує сутінки вечір,
    Між ними блукають фантоми бажань,
    Зустрічей, сподівань.
    Витанцьовують танго пальці,
    Вимальовують па у танці,
    І летять в електронні скриньки
    Поцілунки, серця, картинки.
    Заблукає в сутінках втома,
    - Ти вдома?
    - Так, вдома...
    - Я чекала...
    - Я теж...
    - Кохаєш?
    - Без меж!
    Замріяно вечір
    Сховає у сутінках знайдену тайну,
    Два серця,
    Що б'ються в режимі онлайну.


    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (8)


  14. Устимко Яна - [ 2012.04.20 21:09 ]
    сліпий дощ
    як дощова краплина плину я плину плину
    перетікаю межі там де зійшлося клином
    змилуйся ані руш
    небо темніє синьо вирва у серцевині
    сходяться трясовини
    хто сказав що повинні
    і не жона й не муж

    в передсвітанні світу вітер вологий вітер
    сміє зухвало сміти бути несамовитим
    мяко тремтить імла
    сон_це у верховітті сходить гарячим квітом
    золотом шкіру шито
    плутано свідчить літо
    поки згорить до тла


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (24)


  15. Наталя Чепурко - [ 2012.04.20 21:51 ]
    Королева.
    Я під впливом твоєї любові,
    Можу бачити інші світи...
    У приватній душевній розмові
    Розкувати мене маєш ти...

    Я,забувши свою вихованість,
    "Несенітниці" буду "морозить".
    Відчуваючи серцем обраність,
    Римувати вірші,навіть, прозу.

    Зазираючі в сяючі магієй очі,
    Я напрочуд буду здивована,
    Бо освідчення млявить до ночі
    Дуже вмілими стислопромовами.

    І вуста твої, медом намащені,
    Прикували мене своїй ніжністю.
    Я фіксую в душі всі ці враження,
    Насолоджуюсь твоїй пристрастю!

    Цілковита симфонія Всесвіту-
    Неосяжна безумна рапсодія!
    Блискавичне свідомлення льоту-
    На зухвалу вечірку пародія!

    Мозок наче куди завалився...
    В голові захмілілі прозріння-
    Ти на мене з любов'ю дивився,
    Як на небіжне миле творіння!

    Казка ця не здається оманою:
    Бо при всьому упадку свідомості,
    Я себе відчуваю тобою обраною-
    Королевою дивною білої масті.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (13)


  16. Наталя Чепурко - [ 2012.04.20 21:03 ]
    Сынишка.
    Дождь взмылит краски и распенит лужи,
    Отбарабанит четко сумрачную дробь,
    Нагонит в наш уютный домик стужу...
    А нас согреет вера в извечную любовь.

    Она,посапывая носиком в кроватке,
    Спокойно спит: то вдоль, то поперёк -
    Сынишка маленький, комочек сладкий,
    Такой прикольный, славный паренёк!

    Твоя улыбка и мои пытливые глазёнки -
    Всё в нём соединилось нами навсегда:
    Взгляд хитрый из-под длинной чёлки
    (В его-то небывалые счастливые года).

    Всего-то и забавы пока чудик мал-
    Прижмусь к его румяненьким щекам,
    А то взмахнёт "крылами" - и пропал...
    И будет лишь являться к старикам.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.42)
    Коментарі: (4)


  17. Володимир Сірий - [ 2012.04.20 20:14 ]
    *-*-*
    Став люльку річки на світанку смокче,
    Туманом сизим пахкає у лози .
    День тре рожеве видноколу очко.
    Вітрець за гонами таїться зозла.
    Квача в зелене умокає квітень,
    Мете з лугів журбу осінню трухлу,
    Щоби стеблом небавом тріпотіти,
    Метеликом злетіти легкодухим .
    Землиці лоно, спрагле насінини,
    Чекає, перелоги розпростерши .
    Озимині волошки сняться сині,
    Плодами марять за селом черешні.

    21.04.12


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (20)


  18. Людмила Калиновська - [ 2012.04.20 20:13 ]
    =***=***=
    …І до чого тут – «щось..?»
    Ви по суті питання
    задавайте. Про все!
    Я на всі відповім!
    Тільки друзів – не зраджу.
    Себе ж – як завгодно…
    Приготуйтесь до бою –
    на справжній слем.
    …Поцікавитись? Можна!
    Відкрита тема:
    бо – не вірю, не знаю,
    живу та й квит!
    Вам потрібні слова,
    чи мої тотеми?!
    Чи таємні розмови
    у світ..?
    Я – щаслива! Не знали..?
    Спитайтеся в люду:
    чи когось я образила..?
    Ні!
    Бо – не мертва – жива
    і живу –
    без концепцій, прелюдій…
    Як і варто –
    з молитвою
    на вустах!


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (5)


  19. Іван Низовий - [ 2012.04.20 20:21 ]
    * * *
    В майбутнє йду з оглядкою в минуле.
    За мною йдуть натомлені роки,
    тривожать серце, зболене і чуле
    до зла й добра. Відверті ці рядки
    добром і злом наповнені до краю,
    одначе зло йде осадом на дно,
    а те добро, що мав колись і маю
    в цю мить, сплива до світла все одно.
    Добровода змиває всі злобруди:
    сумління чисте, совість – мов роса
    пречиста. Тож прошу вас, добрі люди,
    творіть добро і вірте в чудеса!

    2010


    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (5)


  20. Іван Низовий - [ 2012.04.20 19:26 ]
    * * *
    То клеїться, то рветься ненароком
    мій цілий світ пооберіж Дніпра.
    А врешті все мені виходить боком,
    до горла гострим болем припира.

    Болять мені обидві боковини,
    просякли вогневицею бинти…
    Немає ж у провини половини,
    й не варто жить заради півмети!




    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (1)


  21. Леся Геник - [ 2012.04.20 18:43 ]
    ***
    Яйце в яйці... Сотворення відбулось!
    Від крил всесвітніх... скорення небес,
    Енергій згусток - дві величні стули!
    Хрестів уклін: Воскрес! Воскрес! Воскрес!

    Душі голубка істину гойдає.
    Старенький парох пальцями зірок...
    Доріг молочних таємниця. Маї...
    І спраглі цвітні... І голгофний крок...

    Яйце в яйці... Блаженне Слово в Слові!
    В спокуті світу - серцем догори!
    Огень добра і огнище любові.
    То - сонце вже! Гори! Гори! Гори!
    І возвіщай, і розкидай насіння.
    Вербовий клич... Зачаток Воскресіння!
    (19.04.12)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (1)


  22. Ігор Калиниченко - [ 2012.04.20 16:50 ]
    * * *
    Блакить очей твоїх,
    Затерті вікна.
    Моя печаль ніяк до полудня не звикне.
    Надія глибшає,
    Я вп’явся в неї,
    Пливуть струнких тополь самотні галереї.
    Весна втомилася,
    За річку кличе:
    «Наповни квітом своє серце, чоловіче!»
    Невже це сталося?
    Чи варто бігти?
    Он за фіранкою вечірні сталактіти.
    Вино вже випите,
    І люлька згасла,
    Пірнає місяць в яворів пахучі ясла.
    Думки розтанули,
    Плодяться тіні,
    І лиш реалії незламні та незмінні.
    У хвилях космосу
    Горять тумани,
    Крокую в гості до безликої омани.
    А там, за обрієм,
    Чекає днина,
    І синій степ, і вишень мед, і Україна...

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.67) | Самооцінка 4
    Коментарі: (7)


  23. Ліна Масляна - [ 2012.04.20 15:51 ]
    * * *
    Відволаю піснями скаженими,
    Одречуся спокуси знесилитись,
    Залатаюся рваними венами,
    Стисну кляпа: "Собако, не скиглити!!!"
    Зав'яжу нашу слабкість у вузлики,
    Заговорю на вже-не-повернення,
    Звичне коло до точки звузивши.

    Нам не жити в Окремо-племені...


    2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (15)


  24. В'ячеслав Романовський - [ 2012.04.20 14:02 ]
    ЯК ТI ГОРИ I ПЛАЙ, I СМЕРЕКА...
    Як ті гори і плай, і смерека,
    Між каміння неспинна ріка,
    Ти для мене захмарно далека.
    І ця відстань одверто ляка,

    Як покора твоя непокірна,
    Твоїх уст не надпите вино...
    Ти земна, а така неймовірна,
    Хоч про тебе все знаю давно.

    Ти і гріх, і пречиста молитва,
    Нездійсненні бажання мої.
    Безуспішна за часом гонитва
    Поверта в нетутешні маї,

    Щоб забулися плай і смерека,
    І ота між каміння ріка...
    Біля серця захмарно далека,
    І від мене чомусь не втіка...

    20.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (6)


  25. Адель Станіславська - [ 2012.04.20 12:17 ]
    Не губімо людського
    Не вбиваймо в собі людського,
    в нас вже й так його мало-мало...
    відцурались живого Бога -
    під мамоною повклякали...

    У нахабства не має міри,
    а терпіння - "дурних" чеснота,
    від колись чистоти офіри
    радо пнемося у болото.

    Забуваємо хто ми, нащо,
    від життя беремо "багато",
    а як ні, то воно "пропаще" -
    жити слід - що не день, то свято!

    Тільки воском стікає мірно
    день за днем, крок за крок в нікуди
    і просте, і життя позірне...
    Не губімо людського, люди...

    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.68)
    Коментарі: (6)


  26. Олена Осінь - [ 2012.04.20 11:54 ]
    Танго для одного (или для тех, кто верит в будущие жизни)
    Эту музыку дивную вместе прожить невозможно.
    И с вершины ее притяжением - звон потери.
    Мы в любви торжество бесконечно хотели верить,
    Мы сражались с судьбою ломая мечи и ножны.

    Нас от музыки этой снегами скрывали зимы,
    От осколков ее заслоняли лучами звезды. –
    Слишком хрупкая, слишком прозрачная, слишком поздно!
    Но как воздух в груди, до безумья, необходима!

    Только в музыку эту хрустальную нет возврата.
    Равнодушная призрачность тихо по залу кружит
    Разлетаясь на вечности брызги в холодных лужах,
    Рассыпаясь неслышными звуками циферблатов.

    Нам ее не прожить. Наша музыка только фатум.

    Ну а позже приходит смирение. И дожди.
    Над осенним безбрежьем последнее солнце выжнут.
    Я рекою Oblivion… в ливни.
    А ты дождись.
    И быть может, что в будущей жизни… в будущей жизни… будущей жизни…


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (12)


  27. Іван Гентош - [ 2012.04.20 11:23 ]
    пародія « Вибірковий склероз »



    Пародія

    Булó? А де? В садочку коло хати?
    А з ким? Забув… На губи пальчик – цить!
    … Підсунусь ближче. Ой, не бийсь! Болить!
    Я про табу забув! Склероз проклятий.
    А рай – перфéкт! Приємно так… згадати.


    20.04.2012


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (33)


  28. Оксана Маїк - [ 2012.04.20 11:36 ]
    Із літа
    *
    Спалила осінь літні кораблі:
    Засипав попіл зела теплих днів...
    А в лоні розростається надія,
    Що біллю біль зима мені відбілить.

    *
    Яка зима була, мій світку, а - нема:
    Зійшла снігами, сплакала дощами...
    І знову сподівалася дарма,
    Нічого не змінилося між нами.

    *
    Ні, не бажай мені кохання, не навроч:
    Не омину тебе, шалений вітровію
    На півдорозі каяття і прощ...
    О, не буди надію, соловію!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.42) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Коментарі: (3)


  29. Люба Світанок - [ 2012.04.20 08:20 ]
    Спрага
    Вже не потічком, а рікою -
    із берегів - вкраїнська мова.
    А я душі не заспокою,
    тамую спрагу знову й знову.
    І одірвати уст не в змозі
    від джерела живого слова,
    змішались де: повстанські грози
    і материнська колискова,
    і Кобзареві думи вічні,
    і молитов святе причастя.
    Мені, такій земній і грішній,
    не спити той нектар на щастя.
    Бо невгамовну спрагу слова
    уже до смерті не втамую...
    Я п'ю солодку рідну мову -
    я українську мову чую!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (4)


  30. Михайло Десна - [ 2012.04.20 03:16 ]
    Чоловіча еротика*
    З нав'язливих, як злочини, потреб
    розкритих не росте відсоток.
    Від скарг твоїх уява зводить склеп
    з восьми, де дім, приватних соток.

    Не хочу я вдаватися до слів,
    на протокол дізнання схожих.
    Я ще і ще тобою б шаленів
    на подив решти перехожих.

    За сонце б не ховалися зірки,
    що часом дивляться у шибку.
    О, я б такі знайшов слова-роки,
    які б перезвучали скрипку.

    Твоє нестримно пестили б ім'я -
    до найінтимнішого звуку.
    Але дарма здіймаю раптом я
    на власний одяг власну руку...

    Заручником тримає світ:
    на тиждень - чи не всіх тих днів шість!
    І я кладу на депозит
    під сто відсотків щастя

    НІЖНІСТЬ.


    20.04.2012


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (21)


  31. Оксана Шамрай - [ 2012.04.20 00:53 ]
    рассветно ветренное…
    какие новости?
    слова совсем не слышу...
    глаза и колкости,
    и мы одни на крыше.

    штрихи, эскизы
    да блокнотные ремарки,
    и ветер передергивает роль!
    ты стал мне ближе,
    тот апрель был дивно жарким,
    да игры разума, какой пароль?

    какие весны?
    снова мысли мчатся в ливни!
    в стогах белёсых,
    заплетенных цветом линий.

    охапки ватмана
    по небу закружили,
    и ветер передергивает роль!
    не станут драхмами,
    слова опять пружинят,
    всё игры разума, меняй пароль.

    какие новости?
    за музыкой из ночи...
    рассвету совестно
    теряться в списке прочих

    и яркость музыки,
    беспечность ночи звучной,
    и ветер передергивает роль...
    расправит языки,
    огонь уйдет в озвучку,
    да, игры разные, забыть пароль...

    какие новости?
    слова совсем не слышу...
    глаза и колкости,
    и мы одни на крыше


    2011


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (4)


  32. Артур Сіренко - [ 2012.04.19 23:36 ]
    Рільке Р. М. В утробі ночі. Переклад
    В утробі ночі, у сріблястій пряжі,
    заснуло все в мовчанні білої імли.
    Страждання ще не спить, воно як на сторожі
    самотності душі та німоти.

    Дізнатися хотів чого душа мовчить,
    чому страждань клубок не викидає в тьму?
    Відомо їй, якщо себе звільнить,
    то зорі в небі згаснуть – ось чому.

    Оригінал:

    Rilke R. M. (1875-1926). Im Schoss der silberhellen Schneenacht

    Im Schoss der silberhellen Schneenacht
    dort schlummert alles weit und breit,
    und nur ein ewig wildes Weh wacht
    in einer Seele Einsamkeit.

    Du fragst, warum die Seele schwiege,
    warum sie es in die Nacht hinaus
    nicht giesst? - Sie weiss, wenns ihr entstiege,
    es loesсhte alle Sterne aus.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  33. Артур Сіренко - [ 2012.04.19 23:32 ]
    Рiльке Р. М. Заквiтчаний сном. Переклад
    Був день увесь у хризантемах пишних
    Боявся я - в розкоші ці без вороття пірну…
    Ти душу забрала мою собі у сховок грішний
    У ночі глибину.

    Я зажурився. Ти ж свавільно
    У мить, коли я марив наяву,
    Прийшла у казку божевільну
    І задзвеніла ніч… У глибину.

    Оригінал:

    Rainer Maria Rilke (1878 - 1926).

    Traumgekroent

    Das war der Tag der weissen Chrysanthemem,
    Mir bangte fast vor seiner Pracht...
    Und dann, dann kamst du mir die Seele nehmen
    Tief in der Nacht.

    Mir war so bang, und du kamst lieb und leise,
    Ich hatte grad im Traum an dich gedacht.
    Du kamst, und leis wie eine Maerchenweise
    Erklang die Nacht.


    Рейтинги: Народний -- (5.13) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  34. Тетяна Флора Мілєвська - [ 2012.04.19 21:13 ]
    Рафаэль или сапоги
    Любовь моя
    Сказала страстно -
    Ну дай мне масла!
    А я ей твердо:
    У поэта
    Коль рифма есть -
    Так масла нету!
    Иль "Рафаэль",
    Иль "сапоги".

    Ну, вот, сижу,
    Пишу.Ваяю.
    На масло милой
    Собираю.



    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (18)


  35. Олександра Ілона - [ 2012.04.19 20:12 ]
    Подарунок
    З весною, любий саде моєї мрії!
    Червлено спалахнули твої пелюстки..
    Ти, спраглим серденьком, ловиш краплі дощу,
    І одне єдине в нас - любимо ми...
    2010-2012р.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  36. Наталія Буняк - [ 2012.04.19 19:33 ]
    Нещаслива любов ( гумор)
    ВдалА Ганка, що любила,
    Кривобокого Данила,
    А він трошки сліпуватий
    Ще й вдобавок дурноватий.

    А так парубок нічого,
    Усе інше добре в нього,
    Вірний він, не перелюб,
    Взяла дівка із ним шлюб.

    Наш Данило цвях-хлопака,
    Ще й на все село співака,
    Як затягне коломийку,
    Часом сам ,а часом вдвійку.

    Ще й багач на все село,
    Все від батенька прийшло,
    Та й Данило підробляв,
    На весіллях всіх, співав.

    А до Ганки залицявся
    Інший хлопець, й в ній кохався.
    Гарний був, що просто страх
    Але що ж, як він жебрак.

    Ані хати ані поля,
    Тяжка була в нього доля,
    Тому Ганка хоч й любила,
    Вийшла заміж за Данила.

    Ну, ведемо слово далі.
    Справили весілля Галі,
    Ось й медова стала нічка,
    Тріскала, палала пічка.

    ТеплО в хаті розливалось,
    Якось все не так складалось,
    Глянула на хлопця Ганка
    І вжахнулася панянка.

    Відвернулась від Данила ,
    Вся від жаху аж тремтіла,
    А тоді закрила очі
    І тихесенько шепоче.

    Ой,Даниле, ДанилОчку,
    Не чіпай мою сорочку,
    Пісню краще заспівай,
    Думай, що то ти попав у рай.

    І так твориться й до нині
    В господаря й господині,
    Тільки нічка наступає,
    А Данило все співає.





    Рейтинги: Народний -- (5.35) | "Майстерень" -- (5.24)
    Коментарі: (9)


  37. Юрій Лазірко - [ 2012.04.19 19:12 ]
    Чужинка-нiч
    Знай, ніч... та – приходиться рідною місту, чужою – мені.
    Вкладає борги в тютюнову залежність між пальці масні,
    уклaдені буквою ‘V’-i, що до губ пришвартовують і
    ще раз переходяться швом тіньово-міздровим по майні.
    Врожайна колись для круп’є, вона по кишені не б’є.
    То термін пришиє, то чарки заповнить хильнутий об’єм.
    А кине поважно – поважність пихату з’їдає до сліз.
    Ця ніч непомірна – відкрита в отриманні страху і віз
    до гідного раю і раю, де богом – небажаний гість.
    Розщирений щиро, він душу гризе, наче кість.
    Повії проплачує цноту, а кров – її ліхтарям,
    політику – місце і квоту, богемі – натхнення на грам.
    Де куплене море тілесного щастя – купається час
    розбитий на касти, на ставки і масті, на фас.
    І все дістається – як мається... й легко лежить.
    А в очі сміються – то вчать "хто на що заслужив".
    Заражений сміхом, підкошений словом, як сніг
    я враз відкидаюсь, мій сон прилипає до ніг.
    Змальований з Босха новітнього міста портрет,
    де з жерлом пивної зливається пекла сюжет,
    в якому поети проціджують струни і лаври від муз,
    в усміхеній правді купається мелено-хмелений глуз.
    Там піняться нерви, біблійно виносяться з уст
    дебошні концерти, горішково-чіпсовий хруст,
    неторкані теми, несправджені мрії й потоп,
    в якому не тонуть, а тануть Платон і Езоп.
    Сонети шекспірні – дешеві, як вина в портах,
    читають їх вірні у небо класичне без хмар.
    Осушують чарку і світ прославляють нічий,
    надуманий, мертвий, в якому ніщо не кричить,
    ніщо не дзюрчить, не спинається легко, не йде,
    а дихає світлом, яке ненароком впаде
    на книжку, яку не відкриє ніколи ніхто,
    бо там не живеться, на якір не став шапіто.
    І холодно фарбі, яку накидає рядок,
    безвихідно слову, мов дню залетілих жінок.
    І хочеться вмерти ідеї – прокинутись знов
    на місці – в колисці, в якій не вколише нам Бога вино,
    на місці, в якому жде щастя неспите в пивній
    на ніч, що приходиться рідною місту, чужою – мені.

    19 Квітня 2012


    Рейтинги: Народний 6 (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (26)


  38. Леся Геник - [ 2012.04.19 19:51 ]
    ***
    Преамбула одвічного "не знаю"...
    Бреду пустелею чужих думок
    І півжиття (чи й все?) в небес питаю:
    Насіяв хто під ноги цих зірок?

    Щоб ми топтали вперто, у калюжі!
    Яка смішна ідилія життя!
    Примарно не-по-мірці крила дужі,
    Байдужо-не-сердешне каяття...

    Та що слова? Ілюзія мовчання...
    І хліб, і кров - таїнство, тільки знак,
    Що упокорено вподобились - повчання!
    Прожований (на кутні) пастернак...

    Бреду (чи тінь?) у собі по коліна,
    Ще є душа (надіюся, що є!)
    І так молю не зелені, хоч сіна,
    Нехай свідомість зболена зіп’є

    З калюж отих... О, Господи, благаю!
    Вгрузає день і знов безсило, крок...
    Охоплена покутою "не знаю",
    Ледь волочу́сь пустелею думок...
    (18.04.12)


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.62)
    Коментарі: (3)


  39. Людмила Калиновська - [ 2012.04.19 18:41 ]
    =урбо=
    Це місто із каменю, музики й слова,
    тут можна сидіти в кафе – без обличчя самотньо,
    знічев’я курити під ночі покровом
    і, вкотре, дивитися соло годинника з боєм.
    А потім про щось говорити в дорозі:
    банальностей ряд чи «травити» чужі анекдоти…
    …до пункту призначення їде автобус
    і є співрозмовники поруч і кілька навпроти.
    А потім у соцпавутинні, якого до біса,
    хтось викладе фото: думки розлетяться крилато,
    хтось вичавить з себе трагічну актрису,
    щоб знову у вірті вдавати страшних носферату.
    Це місто, як чотки, де чорне і біле,
    Мов клавіші в ряд, як невивчені ноти і ролі,
    Де все – як було: жебраки від горнила –
    усі з королем – із хронічним діагнозом: – «голий»


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (9)


  40. Кобринюк Ірина Айлен - [ 2012.04.19 16:07 ]
    Усі ми, любі друзі, українці…..
    Усі ми, любі друзі, українці!
    Живемо в хаті з краю і любимо всі гроші!
    Ми по за очі обісрать умільці,
    А в очі завжди милі і хороші.

    Шкода, що в нас такий менталітет:
    Для друзів ставимо в колеса палки,
    Начальству дружньо робимо мінєт,
    А радитись біжим всі до гадалки.

    Ми правду й справедливість маєм в сраці.
    Й за шию душить жаба нас щоночі,
    Коли плоди чужої бачим праці –
    Бо від зусиль своїх постійно коле в боці.

    Накапати, закласти ми умільці
    І відкупитись можемо від всього,
    Сам біс боїться бути з нами в спілці,
    Бо крайнього ми завжди зробим його.

    Усі ми, любі друзі, українці…..


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.26) | "Майстерень" -- (5.17)
    Коментарі: (2)


  41. Любов Бенедишин - [ 2012.04.19 09:23 ]
    Така як усі...
    Краю миті, мережу вірші.
    І купаюсь у Слова красі…
    А в цілому – така як інші.
    А в дрібницях – така як усі.

    Менше справою, думкою більше,
    Світ кручу надовкола осі…
    А в цілому – така як інші.
    А в дрібницях – така як усі.

    Сліпну з горя і сни бачу віщі,
    Підкоряючись часу-ріці…
    А в цілому – така як інші.
    А в дрібницях – така як усі.

    Знаю, долі є кращі, є гірші.
    А в моєї – сльоза на щоці…
    Я для тебе – така як інші.
    Я для тебе – така як усі.

    2003(2012)


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (58)


  42. Іван Редчиць - [ 2012.04.19 09:20 ]
    СЛОВО ПІЇТА
    Кому потрібні вірші ці й пісні,
    Якщо в кишенях люду свище вітер?
    Якщо стікає кров зі слів і літер,
    А душі – і байдужі, й мовчазні?

    Присвоїли б Героя ви мені,
    Бо можу я на пенсію прожити.
    Злітались би частіш до хати діти,
    Співалося б тоді усій рідні!

    І знав би світ, що є у мене гроші,
    Й нувориш мого б двору не минав.
    Придбав би я собі нові калоші!

    І на голодний шлунок не співав...
    Хвала життю! Я житиму в розкошах,
    Бо я піїт найкращої з держав!
    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (8)


  43. Олександра Ілона - [ 2012.04.19 06:43 ]
    Дві тополі
    Дві тополі стоять в полі,
    Переплітаються їх невидимі корені.
    Одна одній ніжно усміхаються,
    Щоб міцно триматися в Землі.
    2010р.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (0)
    Коментарі: (2)


  44. Олена Кіс - [ 2012.04.19 03:19 ]
    Елегія
    елегія...

    і зоряно і тихо
    і догорають
    свічі ночі
    та не лихо –
    лунає сміх
    дитини
    у садочку –
    так єдино…
    ранок
    пахощі калини
    щасливий погляд
    в небо –
    радо
    сонце
    зазирнуло в душу
    водоспадом
    у віконце
    надії
    і розгорілись
    млосно мрії
    ніжно
    і повільно
    ласкає очі
    літо
    день блукає
    небом
    квіти –
    підсоння України
    моєї
    і проміння віри
    почуття родини
    у любові
    звучать пісні
    не всує –
    вечір синій
    шле привіти
    тихо
    урочисто
    черниця_ ніч
    зронила Слово
    росою
    тихою водою
    спливає
    рідний Віз
    Чумацьким шляхом
    знову
    гойдає мову...

    десь там світи
    світанок там
    і днесь
    і по_ ділам
    а нам –
    до Бога.



    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.45)
    Коментарі: (11)


  45. Олег Фридрак - [ 2012.04.18 23:35 ]
    Іскри
    Новорічні іскри народять пожежу
    220 у лампи і спалить мережу
    І у темряві ночі,у темній кімнаті
    Давай будем тихо кричати

    Про все що сховалось у закутки мозку
    Про те,що сказати було так непросто
    В цю ніч виливаю думки і зізнання
    Підтримай мене ти мовчанням

    12.12.2011р. поїзд "Ужгород-Одеса"


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.25)
    Коментарі: (1)


  46. Людмила Калиновська - [ 2012.04.18 19:08 ]
    +весняновірш+
    Зеленотраво на душі
    і квітнелюбо!
    Ще б тільки мріять, розкошіть,
    не знати згуби…
    Вертеп життя не переграть –
    не наші ролі,
    О, ніжний Лелю мій, вертай
    у щасті й в горі.
    І як тремтливо у думках
    до тебе линуть,
    звучить мелодія п’янка
    прелюдій дивних.
    Ще б’ється серце, ніби лань,
    у пастці, в путах,
    звільни його, на долю зглянь,
    що сном прикута.
    В блискуче зоряних світах
    уже весніє,
    і зріє істина проста,
    що так – не вмію…
    Не відвернуть лекала хід,
    не маю змоги –
    і крають промені як лід
    мої дороги…
    Ну що ж… весна. Весна! Блакить!
    Зимі на згубу…
    Зеленотраво хочу жить
    і квітнелюбо…


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (14)


  47. Леля Далія - [ 2012.04.18 19:10 ]
    СИВИЙ СОКІЛ
    То не руни, то не хмари сіроокі —
    То печаль мандрує — плаче сивий сокіл.
    В поміждум’ї між земним і неосяжним,
    Поміжліття огортають крила княжі;
    Перетнули рано-врано три тумани,
    Перевіяли в дощі нічний неспокій...
    То не гнівні поміжчасся басурмани —
    То самітником самує сивий сокіл...



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (24)


  48. Аліна Міщук Аля - [ 2012.04.18 18:06 ]
    глибоко в душі...
    «Я твій» – шепочеш ти мені щоденно,
    «Твоя» – у відповідь кажу тобі,
    Ти той,що не втрачає себе в терні
    Я та, що далі сил не має йти.

    «Разом» - спроквола прошепочуть віти,
    «Невинні» - скаже бурі зорепад
    Та ще колись нам прошепочуть діти:
    «Ви марили цим маревом орлят».

    «Тепер» – сказала ніч безшумна й вічна,
    «Не зараз» – сказав місяць мені враз
    Ми плачемо з тобою неуклінно
    Будуємо і валимо все невпопад.

    «Забудеш» - хтось тихенько проказав
    «Відчуєш» - мовила моя зоря
    «І не побачиш» - хтось невинно проридав
    «Лише почуєш» - мовила мені пітьма.


    15 березня 2012 о 22:45


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:


  49. Аліна Міщук Аля - [ 2012.04.18 18:23 ]
    ми....
    Покручені вітрами,
    Забуті словами
    Написані віршами,
    приховані думками.
    Побиті камінням,
    Розбиті невмінням
    І страшно до болю
    розтерзані квилінням.
    В очах тільки смуток,
    дешевий набуток
    І чашечка кави,
    і фільм мої мами
    І дощ що шепоче,
    кохання так хоче
    І звук про кохання в роялі останній.
    06.04.2012 ,23:30


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 3
    Прокоментувати:


  50. Іван Потьомкін - [ 2012.04.18 17:58 ]
    Навіщо каятися привселюдно?
    До правди, до правди прагни...
    Дварім (Повторення закону), 16:20

    Пророк, що пророкує про мир,
    коли справдиться слово пророче,-
    буде пізнаний цей пророк,
    що його справді послав Господь
    Книга пророка Єремії, 28:9

    А краще б нам було не знать
    Про чвари, що коїлись поміж дідами,
    Про те, що хтось когось там обдурив,
    До нитки обібрав чи за межу священну виліз...
    Ми, зрештою, як і вони, так звані вороги,
    Вийшли на світ оцей безгрішними.
    Навіщо ж каятись привселюдно в тім,
    Що просто не могли ми бачити й чинити?
    Бо ж каяття – постійно оглядатися назад.
    На поступ уперед – сили потрібні...
    То ж чи не краще в злагоді та мирі
    Свої й чужі нам доглядать могили?
    Хай квіти й дерева, посаджені отам,
    Загоять давні чвари й рани.
    Може, тоді Всевишній скаже нам:
    «Отак живіть, щоб тішився Я вами!»


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Коментарі: (3)



  51. Сторінки: 1   ...   1000   1001   1002   1003   1004   1005   1006   1007   1008   ...   1815