ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Іван Гентош - [ 2014.01.03 15:27 ]
    На Коня!
    Цíлий рік на Коні скакати нам,
    Справи добрі і злі нести,
    А чи риссю він шлях долатиме,
    Чи алюром у три хрести?

    А дорога назад заказана –
    Аж виблискує синя масть!
    Може хто загнуздає красеня,
    І напóїть, і сіна дасть?

    Благородний, красивий, відданий
    Вíзьме цукор з чиїх долонь?
    Понесе, полетить над бідами,
    Бо стихія його – вогонь!

    Жовту стрічку у гриву вплетено,
    На попоні зіркóве тло,
    Хата прибрана і підметена,
    Час в дорогу – неси сідло!

    Не злякати б пустими фразами,
    Не убити його стремлінь…
    Аби тільки не був прив’язаний
    І стриножений Синій Кінь!


    3.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (22)


  2. Михайло Десна - [ 2014.01.03 08:15 ]
    День народження дружини
    З Іршавщини - мати,
    з Майдана* - татусь.
    Не міг тоді знати,
    що зятем назвусь.

    Із перших же свідчень
    одного з років -
    поповнився січень
    на ще один спів.

    Улюблена доня!
    Схвильований тесть.
    Маленькі долоні,
    а татові - честь.

    Неначе ті коні -
    нестримні роки.
    Жіночі долоні
    тепер у дочки.

    Та кожного року
    вступа в Новий рік
    зі спільного кроку
    її чоловік.


    03.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (13)


  3. Микола Дудар - [ 2014.01.03 01:15 ]
    то ли корни... то ли правда... то ли сны...
    то ли корни мы древа древнего
    то ли просто себе мы особи
    спорить глупо особенно с нервами
    все равно пожелтеет осенью

    то ли правда в былом растеряна
    то ли воин таков не востребован
    спорить глупо путнику с деревом, а?..
    все равно не срастись, верно ведь?!

    то ли сны свои не разгаданы
    то ли песнь удальца не спетая
    сколько лет сколько зим - черти в ладане -
    судят совесть суда не ведая…
    03.01.2014.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (2)


  4. Іван Низовий - [ 2014.01.03 00:34 ]
    Мій день народження
    Нічого не болить –
    І то вже слава Богу,
    Що тіло не болить.
    А що болить душа –
    Забудемо в цей день,
    Всім болям відкоша
    Дамо,
    Адже на це
    Ще маємо спромогу!

    Який погідний день!
    Хвалитися не стану,
    Що справді заслужив
    Такого диводня:
    Гуде церковний дзвін,
    І промені дзвенять,
    Озвучують теплом
    Вікна мого мембрану.

    Який надійний день!
    Не віриться, достоту,
    Що я переступив
    Поріг цей і межу…
    На стику двох епох
    Я сам собі кажу:
    Ще житимеш в добрі
    І матимеш роботу!

    Який уважний день!
    Згадали – не забули
    Ні друзі, ні рідня,
    Вітаючи мене
    З відродженням надій,
    З моїм ліричним днем,
    Неначе б і себе
    Поетами відчули:

    Наговорили слів –
    Хто в риму, хто й без неї, –
    Епітетів гучних,
    Метафор і те де…
    Гуде церковний дзвін.
    І в голові гуде,
    Немовби я сиджу
    На власнім ювілеї.

    Який щасливий день!
    Не хочеться хвалитись,
    Та мушу я сказать
    Бодай насамкінець:
    Який же я такий
    Справдешній молодець,
    Що вдруге вже зумів
    На світ цей народитись!



    Рейтинги: Народний -- (6.53) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (20)


  5. Вадим Косьмін - [ 2014.01.02 23:08 ]
    Сни
    Намалюй мої сни
    Навесні, восени.
    Все хлюпочуть дощі
    У криниці душі.
    Серце рветься з грудей
    До великих ідей.
    Серце рветься з грудей
    До людей, до людей.
    Поросли вдалині
    Придорожні вогні.
    Ось стоїть стариган –
    Сивочолий Туман.
    Від малого струмка
    Розлилася ріка.
    Темний Ліс кожну мить
    Про своє гомонить.
    Ось зелена гроза –
    Соковита лоза.
    Дуб семивіковий,
    Шкода тільки, сухий.
    І скажіть, ну хіба
    Не красуня Верба?
    Свій веселий сонет
    Шелестить Очерет.
    Ясноока біда –
    Молода Лобода...
    Сни мальовані ті –
    Промінь сонця в пітьмі.
    Зігрівають вони
    Від Весни до Весни.
    2007


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (1)


  6. Олександр Олехо - [ 2014.01.02 18:59 ]
    Пані ейфорія
    Пані ейфорія, ви така солодка,
    начебто цукерки – ті, що трюфелі.
    А іще разюча, як російська «Водка»,
    що кидає мертво п’яних до землі.

    Ви немов із рАю – янгольська овечка,
    мов цнота повії у «робочий» час,
    наче пес-добряга, що лизне яєчка,
    а опісля лізе цілувати вас.

    Ви – розкошування его-міркування,
    де ковзає розум із вершини «глузд»
    і полонять серце гордощі мовчання,
    і порхають чвані з величавих уст.

    Одним словом, пані, ви така нікчема.
    Ваше фанаберство викликає сміх.
    Не терзайте душу, це не ваша тема,
    інше діло муза – молодість для всіх.

    02.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (2)


  7. Олександр Олехо - [ 2014.01.02 16:43 ]
    * * *
    каяння Каїна в абрисах долі
    кров братовбивча освячує шлях
    через зневагу народної волі
    в серце надії вбивається цвях

    знову плямують ваганнями мрію
    знов переводять довіру на крам
    хтось ще напише я щастя волію
    хтось ошуканцем увійде у храм

    яро на людях помолиться Богу
    вставши у позу святенника прі
    скаже про ризик і довгу дорогу
    і фальшування у «праведній» грі

    годі шукати означення права
    в діях у слові у крові вождів
    кін їх амбіцій – країна-застава
    вище їх ставки – народжений гнів.

    02/01/2014


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (4)


  8. Микола Дудар - [ 2014.01.02 14:48 ]
    У 2014 році
    зрушити з мертвої точки
    звести кінці з кінцями
    зафільмувати очно
    те, що робили з нами...

    стати відразу сивим
    вибратись на поверхню
    і заволати сильно
    щоб не займали чергу

    вдертися до посіву
    вироду не боятись
    перетрусити сіном
    три настанови тата...

    кадр за кадром вперто
    вийти до врат досади
    встояти і не вмерти
    в центрі райово саду

    вернути ребро і глину
    навіть не скаучати
    і не почути: - Сину,
    знову ти
    розіп'ятий?!..
    01.01.2014.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (1)


  9. Ольга мацО - [ 2014.01.02 09:29 ]
    коні
    коні приходять без принців ніким не осідлані
    в душу підковами стукають і зазивають до стайні
    ніжно іржуть про любов і на кінському вже засіданні
    просять ласкаво на скачки не перші свої й не останні

    принци приходять без коней смішні й самовпевнені
    хочуть вдавати богів а насправді виходить лиш коней
    кажуть що дико закохані (може з якогось племені?)
    я б перевірила їхні серця на уміст силікону

    коні змішались із принцами принци із конями
    всі залицяються просять щоб їх осідлали назавжди
    тільки підкови лишаються коні стають зникомими
    я загубилася на іподромі і вчуся іржати


    2012


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  10. Вадим Косьмін - [ 2014.01.02 01:46 ]
    Прийшла зима в наш тихий сад…
    Прийшла зима в наш тихий сад
    Так несподівано раптово
    Зі снігом - піснею цикад
    Холодна пані гонорова
    Прийшла зима в наш тихий сад…

    Торкала золота стежок,
    Молитв осінньої печалі.
    І стиха долинав ріжок
    Дзвінкого літа на причалі.
    Торкала золота стежок…

    Марніла синя оболонь
    І вікнами всміхалась хата.
    А хуга сіяла з долонь
    Свої червінці та дукати.
    Марніла синя оболонь…

    Горить морозу білий хмиз
    І димом куряться узвишшя
    А вітру невловимий свист
    Доносить голос бездоріжжя.
    Горить морозу білий хмиз…
    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.38)
    Коментарі: (2)


  11. Ярослав Чорногуз - [ 2014.01.02 00:37 ]
    * * *
    Січневий ліс дрімав собі без снігу,
    Лиш паморозь насіялась ясна.
    І тонкольоду кришталеве іго
    На озеро накинула вона.

    Вогні уже спалахують крізь віти.
    Ось вітер позіхнув і вмить завмер.
    Поблискують неону диво-квіти,
    Збагачуючи плетиво химер.

    1.01.7521 р. (Від Трипілля) (2013)


    Рейтинги: Народний -- (6.99) | "Майстерень" -- (7)
    Коментарі: (6)


  12. Наталка Янушевич - [ 2014.01.01 23:25 ]
    Натхнення earl grey
    Мій сивий граф заходив на чайок.

    Присів на чашку (отака дрібнОта),

    Додав до прецлів дивини байок,

    Сувій кориці, трохи бергамоту.

    І ми поговорили вдвох про нас

    У тій таємній (на столі) цукерні,

    Допоки гнотик у свічі не гас

    І танго танцював вогнем химерним.

    Ще про людей, про вигадки, про час

    І як його бракує для паперу,

    І як миттєво м’якшає свіча,

    І як назавжди завмирають пера.

    Мій сивий граф черкнув мені рядок

    Та й просто зник (отак усе зникає).

    Я ж – дотепер не виструнчу рядок

    Без філіжанки запашного чаю.
    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (4)


  13. Наталка Янушевич - [ 2014.01.01 22:23 ]
    ружа
    Я оббиваю підбори у метушні,
    Я ризикую вдруге у сад не встигнути.
    Координати рішень – між «так» і між «ні»,
    Графіки днів – спотворено-криво-вигнуті.
    Вміститься думка на кінчикові ножа,
    Поки не знає чуттєвостей і зворушень.
    В тому саду, де я ще не була, на жаль,
    Там зацвітає вже вдруге за літо ружа.
    2014


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (6)


  14. Інна Ковальчук - [ 2014.01.01 21:51 ]
    Зайчата
    Завія… Боязко зайчатам…
    Здається, ніби звідусіль
    крадуться хижоокі тіні
    крізь непроглядну заметіль.

    Привітною була уранці
    закутана у сніг зима.
    А зараз темно… Дуже лячно…
    І мами все нема й нема…

    Матуся ж навперейми ночі
    спішить до них у теплий дім,
    несе морквинки на вечерю
    вухатим сонечкам своїм.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.69)
    Коментарі: (10)


  15. Леся Сидорович - [ 2014.01.01 17:34 ]
    Синій Кінь спинився біля хати
    Синій Кінь спинився біля хати:
    Господарю! Вийди розгнуздати!
    Щоб щасливо цілий рік прожити,
    Щоб не знати горя, не тужити!

    Синій Кінь запряжений у воза.
    Що там є? І що він нам привозить?
    Лантухи зі щастям і здоров`ям,
    І мішки із радістю й любов`ю.
    Торби із добробутом і сміхом,
    І багато подарунків в міхах.
    У мішках є усмішки щоденні,
    А також путівочки південні.
    Для дітей – забавки і розваги,
    Для дорослих – їхні перемоги.

    Вогняний, рухливий, дуже жвавий,
    Енергійний, владний і яскравий.
    Є жадоба в нього перетворень,
    Нетерпимість до сухих повторень.

    Тож нехай цей Коник дерев`яний
    І до вас приїде в час різдвяний!
    До воріт примчить невипадково
    І на щастя зронить вам підкову.

    1.01.2014




    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (2)


  16. Іван Потьомкін - [ 2014.01.01 17:06 ]
    ***
    Не зуздрився, як Сталіна і Арафата пережив,
    Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
    До віку Черчілля хотілося б додризать
    Із дозою помірною коньяка чи віскі.
    У ґроні товариськім, звісно.
    Та щоб в життєву мою шпарку
    Як і раніше, заглядали вірші.
    Байдуже – римовані а чи верлібрні.
    Р.S.
    Ніхто себе не зна так досконало, як він сам.
    Тож і не варт чекати побажань торішніх.
    Будучину я почасти передовірю Небесам,
    І сам до чого прагну долучуся ліпше.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (3)


  17. Устимко Яна - [ 2014.01.01 17:30 ]
    двері на стіні
    я намалюю двері на кам’яній стіні
    мушу намалювати – стануть дверми чи ні
    там із тамтого боку відлік іде на мир
    ходять покірні леви правді наперекір

    правда із цього боку гола немов стіна
    в кожній глухій щілині – кривди свинцевий знак
    важко скрегочуть двері у кам’яній стіні
    а за стіною леви мир принесли мені


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  18. Інна Ковальчук - [ 2014.01.01 12:48 ]
    Січень
    За долиною, за гаєм
    гарний легінь походжає –
    хто ж такий?
    Щедро кидає перлисте
    порцелянове намисто
    на гілки,
    зайченятам білить шубки,
    дрова їм дає для грубки
    залюбки,
    з вітром на сопілці грає,
    сніг ялинкам підкладає
    під боки,
    соснам прикрашає глицю,
    мак готує і пшеницю
    для куті,
    місяці до себе кличе,
    бо таки найстарший СІЧЕНЬ
    із братів.


    Рейтинги: Народний -- (5.68) | "Майстерень" -- (5.69)
    Коментарі: (16)


  19. Світлана Костюк - [ 2014.01.01 11:21 ]
    ...до року Коня

    мій коню мій друже що грива твоя аж до зір
    тримай мене дужче тримай бо сідельця немає
    бо кожен мій день блискавично якось проминає
    між тіней і звуків і сотень солоних зневір
    неси мене коню неси в позахмарні світи
    де холод і тиша і вітру прозорі вітрила
    допоки у серці останню свічу не згасила
    допоки воно здатне навіть стражданням цвісти
    ...а даль голуба і волошками міниться небо
    і дивиться вслід наче мати старенька земля
    у ранах як в квітах душа ну чого ще їй треба
    промінчик від сонця чи зоряний крик журавля?..
    01.01.2014


    Рейтинги: Народний -- (5.86) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (29)


  20. Валентина Попелюшка - [ 2014.01.01 11:20 ]
    Новорічний десерт
    А ми ліпили бабу - білу-білу,
    Хоча надворі снігу й не було.
    Глобальне потепління зиму з'їло,
    А ми ліпили бабу за столом.

    Матуся з холодильника дістала
    Три мисочки вершкового суфле,
    На вигляд і на дотик - наче сало,
    Драглисте і пружинисте, але

    Покуштували - зовсім не подібне,
    Солодке із кислинкою на смак.
    А ми - помічники на кухні здібні,
    Оформили бабусю тільки так!!!

    Поклали три півкулі на підносик,
    Присипали кокосовим "сніжком",
    Зі шкірки апельсина - "морква-носик",
    Потерли трішки щічки бурячком.

    Червоний рот - калина соковита,
    Із чорносливу - піднята брова...
    Не встигли ми ту бабу доліпити,
    Розтанула, неначе снігова


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (10)


  21. Маріанна Алетея - [ 2014.01.01 11:32 ]
    Cпи
    Спи,
    Доки не прийшли за тобою,
    Доки не заряджено зброю
    Спи.

    Сни,
    Тихі сни без болю і крові,
    Де навколо все кольорове,
    Сни.

    Мрій,
    Доки не забрали надію,
    Доки не прийшлося до дії,
    Мрій.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  22. Павло ГайНижник - [ 2014.01.01 08:16 ]
    МИ НА ВІЙНІ
    МИ НА ВІЙНІ

    Ми на війні – безжально нескінчéнній,
    В якій тріумфом буде лише смерть.
    Трофей її – життя. У битві цій буденній
    Людину фатум змолює на дерть
    Й вихаркує вже мертвою. Бог – геній!
    Він вкинув люд в довічну коловерть
    Різдва й надії – вічній й нездійсненній,
    І перемога в цій борні є – гідна смерть!

    Павло Гай-Нижник
    31 грудня 2013 р.


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  23. Василь Кузан - [ 2013.12.31 22:09 ]
    Сонет новорічного Майдану
    Почати рік із чистого листа.
    Змія, чи кінь – нема у тім різниці,
    Аби лише не жити у в’язниці,
    Щоб істина – доступна і проста.

    Почати жити так, як хоче Бог,
    А він бажає щастя Україні.
    Щоб виздихали ті потворні свині,
    Що бачать лиш корито. Перемог

    Добитися, дожити, дочекати.
    І випростати спину. І зрости
    У світ, що озивається на ти
    До кожного. Щоб наша рідна мати –

    Держава наша, нація і ми
    Торкнули небо вільними крильми.

    31.12.13


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (8)


  24. Юрій Лазірко - [ 2013.12.31 21:27 ]
    разом i сила i розум
    горе людоньки горе
    горе ходить на голову хворе
    кряче мастите і бите
    плаче молитвою вкрите

    пізно ріднесенькі пізно
    пізно давитися слізно
    нумо триматися гурту
    гнати до дідька манкуртів

    скоро розгублені скоро
    скоро ми все переорем
    світлом сходитимуть зорі
    в нашому полі і морі

    в пісні у втомленій пісні
    в пісні гартумося звісно
    голос окрилить наповнить
    серця вселюдного домни

    разом і сила і розум
    разом і трісне з морозом
    ніжка наштикнута трону
    душі любов’ю наповнюй

    31 Грудня, 2013


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (11)


  25. Юрій Лазірко - [ 2013.12.31 21:21 ]
    розгойдалися словами груди
    міста розкалюжена печаль
    прокажене вулиці обличчя
    все чого мені сьогодні жаль
    згуснуло між гландами у відчай

    там на волосиночці вірша
    розгойдалися словами груди
    не забувся сон про що віщав
    і обачливо подався люди

    де поділась виразність очей
    стриманість усмішки неземної
    ніжність нерозділена а ще
    небо голосисте наді мною

    де мої ви ластівки ідей
    бузьки сліз і яструби тривоги
    сніг отелебачено іде
    і плете антенами дороги

    хай безвітря — слабість прапорів
    в мілководді водяться пустелі
    палубу покинули щурі
    луснула мов булька стуми стеля

    в срібнім сяйві манівців чота
    ніби кров у капілярах Нілу
    простір осідлала висота
    і думки мої відкрижаніли

    то вони вкладаються в п’ястук
    зібрані на свято чи на страту
    бо із кожним подихом росту
    всім чим доведеться зігрівати

    прихистки промоклих янголят
    міцно пущене коріння пісні
    душі що майданами стоять
    надихаючи любов’ю дійсність

    темне царство непочатих справ
    вижену з вином з артерій сонних
    з лісом рук і горе не гора
    і закон тріщить по рубікону

    24 Грудня 2013


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.75)
    Коментарі: (8)


  26. Василь Кузан - [ 2013.12.31 20:45 ]
    Привітання з Новим роком
    У році синього коня,
    Щоб вас достаток доганяв,
    Щоб ви нікуди не тікали,
    Щоб у домівці вас чекали
    Удача, радість, щедрий сміх
    Дітей, онуків… На поріг
    Хай стане щастя і любов,
    Щоб дерев’яний кінь прийшов
    Й приніс усе по гороскопу:
    Надії, віри… Не галопу –
    Твердої тихої ходи.
    Щоб пожинали ви плоди
    Своєї праці. Щоб у вас
    Було покращення удома,
    А не в дядьків отих відомих,
    Що кров з народу п’ють та п’ють
    І жити в мирі не дають.

    Бажаю ще, щоб наша нація
    Переросла вже революції
    І гідно стала серед сильних,
    Талановитих і красивих
    Народів нашої землі.
    Щоб завжди були на столі
    Свої вино і хліб, і сало,
    І щоби нам не бракувало
    Свободи, гордості і сили,
    Щоб ми ніколи не просили
    Кредитів, знижок чи подачок.
    Щоби уміли дати здачу
    Усім хто зазіхає… Доти,
    Поки у нас є Центр Європи,
    Хай інші просяться до нас!
    Себе уже любити час!

    З колін, нарешті, ми устали
    Отож піднімемо бокали
    За те, що є у нас Майдан,
    За те, що є у нас майбутнє,
    За все правдиве, щире, сутнє,
    За барви наші жовто-сині,
    За долю! Слава Україні!

    28.12.13


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.54) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (10)


  27. Василь Бур'ян - [ 2013.12.31 17:07 ]
    З Новим Роком!
    Рік Новий іде казковий,
    Хвої запах оп'яня.
    Дід Мороз веде баского
    Дерев'яного коня.
    Добрий кінь - в трудах підмога,
    Ми ж з Трипілля орачі.
    Лиш єдина засторога -
    Куйте рала - не мечі!
    Дивні люди ті китайці...
    І як блискавка згори:
    Дерев'яний кінь? Данайці!
    Їхні святошні дари!
    Нам ці страхи ні до чого,
    Мудрість маєм вікову.
    Уповаємо на Бога,
    На Його любов живу.
    Новий рік зустрінем щиро
    І достойно проведем,
    Побажаєм щастя й миру
    Всім, хто поруч з нами йде.
    Українці! Браття й сестри!
    Нам зоря зійшла трудна.
    Разом будем плуга перти,
    Разом - чарочку до дна!
    Про любов, про щедру долю
    Ми розучимо пісні,
    Щоб в житті, як в чистім полі,
    Бути завжди на коні!


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (10)


  28. Уляна Задарма - [ 2013.12.31 13:42 ]
    ...до літа,як до неба
    Зимова стежка-
    встелена туманами,
    моє вікно - підрамник,
    біле тло...
    Так несміливо,
    так рожево-зранено
    блідий світанок
    дмухає на скло...

    Далеко так
    Буремні дні і Згарища...
    Тут у щілинах-
    сонні павуки.
    І тліють - не горять-
    буденні звалища
    у клейстері
    з вчорашньої муки...

    Німі слова у мозку-
    короїдами,
    бобри забрали пензлі-
    на хвости...
    Не вабить світ-ні боєм,
    ні-коридами,ні- зустрічами
    ніжними "на ти"...

    Скрутитися б манюсеньким
    калачиком
    і наслухати так
    із темноти
    як Хтось в мені
    уперто гупа м*ячиком
    об стіни Німоти і Самоти...

    ...загубленим
    порожнім пароплавчиком
    до Літа,як до Неба,
    допливти...

    2013рік


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.25) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (2)


  29. Домінік Арфіст - [ 2013.12.31 10:24 ]
    ПОБАЧИМОСЯ...
    1
    невимовний біль моєї мови
    у мені волає – в біднім Йові
    розпач непочутої надії
    у мені ридає – в Єремії
    дати себе випити до денця
    щоб дістатись до свого суденця
    дати себе сповнити по вінця
    щоб в собі згадати – українця…

    2
    летять поперед нас отруйні і потворні
    слова страшних проклять – загострених ножів
    побачимося всі – прекрасні й неповторні
    на інших берегах де не буває слів
    де болі будь-які – незгасні невгамовні
    прощаються усім – і жертвам і катам
    корінням віковим розваляться льодовні
    ми – зорі і сонцЯ – обнімемося – там…


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (16)


  30. Аліса Гаврильченко - [ 2013.12.31 10:53 ]
    За віконним екраном
    Покірно і сльози, й удари
    Подушка приймає щоранку.
    А потім опівночі мари
    Дарує і жах на останку.

    Тремтиш. Прокидаєшся мовчки,
    Спітніла під ковдрою спеки.
    І місяць із вищиром вовчим
    Віщує нові небезпеки.

    І хворі каштани та клени
    Палають із листям, що воском
    Дерев цих – свічок цих – щоденно
    Тече за віконним і плоским

    Екраном, в якому живеш ти,
    Крокуєш спіраллю чи колом,
    Існуєш без виходу, врешті,
    У циклі без цілі та кволо.

    Подушка це знає чудово
    І шкіриться зморшками мстиво.
    Ти плачеш. Ти б’єш її знову.
    Як пані жорстока – жахливу.


    2013


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (6)


  31. Наталя Мазур - [ 2013.12.31 10:10 ]
    Веселі побажання на 2014 рік
    (Читати голосно, весело, бадьоро)

    Синій кінь біжить галопом,
    Скоро скочить на поріг.
    Тож дозвольте з Новим Роком
    Привітати вас усіх!

    Побажати щастя, миру,
    І вмебльовану квартиру!
    Сміху, радості, завзяття,
    Тестю - гроші, тещі - зятя!
    Щоб свекрухи з невістками
    Щебетали ластівками!
    Щоби дружно всі жили,
    Щоб вгиналися столи
    Від вареників та квасу,
    Щоб на все хватало часу!
    Щоб дружилось і кохалось,
    Щоб натхнення не скінчалось!
    Щоб приніс у кожну хату
    Рік Новий - нову зарплату!

    І щоб завше, день при дні,
    Всі були ви на коні!
    Та щоб кінь той був нівроку!
    З Новим щастям! З Новим роком!

    (Чекаю продовження у коментарях;)!!!)


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (26)


  32. Михайло Десна - [ 2013.12.31 08:03 ]
    Ніч
    Ніч, котра ще за дверима,
    календарними очима
    звичний починає шлях.
    Доки грудень - "є хвилини",
    шрами всі і їх причини -
    у дорожніх рюкзаках.

    Рюкзаки... І свійські, й дикі...
    Затяжкі і завеликі...
    Пережитого за рік...
    Ніч, котра ще за дверима,
    календарними очима
    їх у свій бере смітник.

    До нового в Новім році
    за столом нових емоцій
    незабаром буде час.
    Лупцюватиме негода
    чи скориться долям згода?
    Невідомість - повсякчас.

    Зникне вранці за плечима
    ніч "котра ще за плечима",
    тло нового буде дня.
    Календарними стежками
    не підуть нажиті шрами
    в храм шляхетного Коня.

    31.12.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (8)


  33. Олександр Олехо - [ 2013.12.31 07:07 ]
    Побажання
    У Новому Році – щасливої долі!
    Ще віри і честі, жаги перемог
    над силами ниці, безправ’я, сваволі,
    бо шлях України – це гідність і Бог.


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (8)


  34. Микола Дудар - [ 2013.12.31 00:11 ]
    ІСТОРІЯ ОДНОГО НОЧЛІГУ
    Не може бути мови…
    Забудь. Іди собі
    Весь дім такими повен
    Тим паче - вже обід
    … із лісу в ліс, все далі
    Не в підошвах біда
    Чомусь ще й зуби скалять
    Услід довгезним: - а…

    Та йде собі хлопчина
    І хто б се підмінив
    Шукати все-причину
    Невже безбожий зрив?..
    В щілинах люфт і гуркіт
    Не метушня, двобій
    Скінчилися піджмурки
    І знову суховій…
    31.12.2013




    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.65)
    Коментарі: (8)


  35. Валентина Попелюшка - [ 2013.12.30 20:07 ]
    Новорічне побажання ПРезиденту
    Вікторе наш горезвісний,
    Руки по лікті в крові,
    Хай дід Мороз тебе трісне
    Костуром по голові,
    Скаже своє "тари-бари",
    І від отих заклинань
    Ти, межигірська примаро,
    Раптом Людиною стань!
    Може, звичайним шофером,
    Може, простим шахтарем,
    Там, де не місце аферам,
    Не по кишені гарем.
    У двокімнатній хрущівці,
    Де по годинах вода...
    Може, ти пастимеш вівці.
    Знаєш, то менша біда,
    Аніж тавро шапкокрада,
    Що випіка, як вогонь.
    Ані багатство, ні влада
    Вже не відмиють його.
    Гідності, честі не купиш
    За золотий унітаз.
    Хай з простотою укупі
    Бог тобі совісті дасть.
    Ближніх любити, не красти,
    В радості, в горі, в журбі...
    Бути Людиною - щастя,
    Я його зичу тобі!


    Рейтинги: Народний -- (5.52) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (15)


  36. Олександр Олехо - [ 2013.12.30 20:57 ]
    Найдовша ніч
    Найдовша ніч уже минула
    в оточенні кульгавих днів,
    але земля ще не заснула
    під спудом зоряних снігів.

    Усе змістилось в домі часу.
    У безталанної зими
    немає білого палацу,
    де б тусувалися вітри.

    Тьмяніє даль і мліє тиша
    у чорно-сірих кольорах.
    На антресолі скніють лижі
    і бачать сніг у теплих снах.

    30.12.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.61)
    Коментарі: (14)


  37. Ольга мацО - [ 2013.12.30 20:07 ]
    ***
    коли ти приходиш з піском і порожнім годинником
    я все розумію - отак зупиняється час
    піщинкам здається нічого не сталося дивного
    а вічність розсипалась вщент і години мовчать

    коли ти приходиш з водою й пустою клепсидрою
    я все розумію - отак зупиняється час
    краплинам здається що все як було і без вибору
    а вічність ущент розтеклась і години мовчать

    коли ти приходиш із тінню і сонця проміннями
    я все розумію - отак зупиняється час
    чи то нам здається чи й справді до болю омріяний
    у лоні усесвіту вимір новітній зачавсь



    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (8)


  38. Володимир Книр - [ 2013.12.30 18:48 ]
    Щодо Майдану
    Ніж скрушно вдома ремствувати-нити
    на владу (ой, наврядчи Богом дану),
    мерщій рушаймо, друзі, до Майдану,
    щоб щось на краще все ж таки змінити!

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (4.91) | "Майстерень" -- (4.92)
    Прокоментувати: | ""


  39. Мирослав Артимович - [ 2013.12.30 18:43 ]
    ***
    Хоча з небес не сіється пороша
    і вікна не в морозних вітражах –
    у новорічну ніч нехай хорошим
    і світлим наповняється душа.

    Не дріб’язкові хай горять бажання,
    а прагнення – сягнути до мети –
    нехай запалить зіронька різдвяна
    із вірою – все зло перемогти.

    Нехай удач і успіхів роздолля
    в Новому році радує щодня,
    а щастя, попри викрутаси долі,
    хай осідлає синього коня!

    30.12.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.7)
    Коментарі: (12)


  40. Богдан Манюк - [ 2013.12.30 16:10 ]
    *****
    Пересипає віхоли
    клепсидра
    при світлі серця.
    Стіл і мідяки,
    і за талант,
    і за вікно
    не стидно
    в чужих, як ехо,
    посмішках лунких.

    А двійко крил
    над образом
    дитинно,
    а вишиття на них –
    дороги тло.
    Старий вертепник,
    мислю про родину
    з одвічних ролей
    між добром і злом.

    Ах, пастушок…
    Ех, чортик…
    Ух, царище…
    У повних яслах
    не святе дитя.
    Нікчемна челядь
    не здійметься вище
    німих волхвів,
    що не для них кутя.

    І дотики, і жести –
    ілюзорне,
    бо знає ірод:
    від’ячить фінал.
    І вічна мова
    неба і валторни
    здмухне
    нестямно капосне
    «хтозна».

    На сто гріхів,
    на кривду саранчату! -
    віддам собі
    підкований наказ.
    Старий вертепник,
    у ногах Дитяти
    вмираю і мужнію.
    Час... О час!

    2013р.


    Рейтинги: Народний -- (5.63) | "Майстерень" -- (5.77)
    Коментарі: (16)


  41. Ігор Герасименко - [ 2013.12.30 16:08 ]
    Моє новорічне привітання
    Щоб не діяли у КремлІ нам,
    ми - підзахисні у небес.
    І одужає Україна,
    і одружиться із ЄС!

    25.12.2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.39)
    Коментарі: (4)


  42. Маріанна Алетея - [ 2013.12.30 16:19 ]
    З новим роком!
    Новий Рік ароматної хвої,
    Блиски, вогні , надії промінь,
    Рідні та друзі вже поряд,
    У тиху ніч яснії зорі.

    Свято знову прийшло у дім,
    Все може бути спочатку.
    Хай же буде повно у нім
    Радості , щастя й достатку.

    Сніг осипає всю землю,
    Цей Рік іде недаремно.
    Стали сьогодні мудріші,
    Хай же лунають і вірші.

    Хай же любов нас єднає,
    Різні негоди здолає.
    Збудуться наші бажання,
    Мрії й палкі сподівання.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.36)
    Коментарі: (2)


  43. Іван Гентош - [ 2013.12.30 15:25 ]
    пародія « Під деревом…»

    Пародія

    Клянусь – не думалось про гречку,
    Під яблуню приліг в саду…
    Але ця жінка, на вершечку,
    Щоб ще не впала, на біду!

    Відразу світ зробився раєм,
    І я між айстрами закляк,
    Дивлюсь, як яблука зриває,
    І тягнеться за ними як!

    Не налякати б диво русе
    (Бо я відмахуюсь від бджіл)
    Сама, мов яблуко спокуси,
    Мене розділює навпіл…

    Вже гаптувались дивні мрії,
    Що світ прихильний – ми одні!
    Та гілка трісла!
    …Розумію –
    То все наснилося мені…


    30.12.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (21)


  44. Нінель Новікова - [ 2013.12.30 11:13 ]
    Новорічне побажання
    Рік «Змії» прожили у напрузі,
    Бо «тринадцятим» був недарма,
    Але «гаду» таки по заслузі
    Затіває розплату зима.

    І уже посилає із неба
    Синю мрію: коня-скакуна!
    Тільки правити впевнено треба –
    Перешкода впаде не одна!

    Ви, брати-козаки наші милі!
    Осідлайте «коня» на льоту.
    Вам і пращури всі із могили
    Посилають молитву святу!

    Побажання іще новорічне:
    Кулаками махать не спіши!
    Справжня сила – вона не фізична.
    Перемога – це сила душі!

    2013


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" -- (5.47)
    Коментарі: (16)


  45. Олена Осінь - [ 2013.12.30 10:04 ]
    Полинове
    Не руш його серця, печаленько, не пали.

    А я збайдужіла,
    в сорочці стою на вітрі.
    Мені чи меди, чи трутизна –
    усе полин…
    бадилля сухе розплела
    і сльози не витру.

    Зима неминуча.
    Сльотлива така зима.
    А я здичавіла,
    засмутком убрала скроні.

    Усе віддала… уся відцвіла в розмай…

    Візьми мене, сніже,
    завій мене – не боронюсь!

    Укрий мене, сніже…

    … німіють стежки за ним.
    І паморозь тиха на груди, вуста, рамена.
    І степ на руках заколисує полини.

    Не руш його серця, печаль,
    вбережи від мене.


    Рейтинги: Народний 6 (5.49) | "Майстерень" 6 (5.58)
    Коментарі: (8)


  46. Анничка Фрік - [ 2013.12.30 10:02 ]
    Вже ні
    Я давно не римувала,
    І давно не віршувала,
    Також, мабуть, ще давно
    сексу я ні з ким не мала.

    Я давно не цілувалась,
    І ні з ким не обнімалась,
    І, звичайно, вже давно
    Не згадати! Не кохалась.

    Починаю сумувати,
    Починаю забувати,
    може, треба було вже
    На давно давно начхати.

    Хочу, щоб ні з ким ніщо
    я давно ніяк не мала,
    І, нарешті, щоб не потім,
    а тепер я покохала.

    P.S. Ой, ніхто!
    І знов прийшов...
    Щоб не було,
    то любов.
    2012


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  47. Володимир Сірий - [ 2013.12.30 10:29 ]
    Зима в мені шукає місця
    Зима в мені шукає місця,
    Прогону в серці для юги,
    Немов уже років зо двісті
    Плавбою ражу береги.
    Та манить сонячна відлига
    Жагою згадок і світлин,
    Аби я час нещадний виграв
    І стишив мли розгульний плин,
    Щоб, звівши перше і останнє,
    Добу цвітіння і плодів,
    Я на вітрильнику кохання
    В обіймах долі молодів.

    30.12.13.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (8)


  48. Анничка Фрік - [ 2013.12.30 10:58 ]
    Пісенька з літа
    А ти мене сприймаєш як дівча,
    яке твоя родина ще не зна
    і, ой, живе вона десь там, де й ти хотів би жити.

    А крім того?
    Може, вона ще й кобіта?
    Ой, та ні, я краще повішусь!

    А ти мене сприймаєш
    як дівча,
    яке твоя родина ледве зна
    І ой, живе вона десь там, де й ти хотів би жити)


    І ти до мене якось підійшов
    Всміхаючись поглянув на спідниці шов
    Подав мені на флейті ноту соль
    Подібно було - руку до Ассоль
    Бо й я чекала!

    Та ти мене сприймаєш як дівча,
    яке твоя родина ледве зна
    і, ой, живе вона десь там де й ти хотів би жити(

    А потім ми гуляли внічку вдвох,
    Марінка подавляла вдома вздох,
    А Віка цілувала вже сімох,
    А я співала:

    Чому мене сприймаєш як дівча,
    яке твоя родина і не зна
    і, ой, живе воно десь там де й ти, мабуть, хотів би жити)
    2013


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Михайло Десна - [ 2013.12.30 09:16 ]
    Експерти відзначають
    Головне - не впасти духом!
    Рак та щука з лебедем
    докладають всіх зусиль -
    європейський віз від руху
    переймався трепетом,
    утворивши спраглу ціль.

    (Депардьє зіскочив з воза -
    співвітчизник Путіна!)
    Податковий смерч ЄС!
    Україна (на морозі)
    на себе той плутаний
    податковий хоче прес.


    30.12.2013


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (10)


  50. Софія Кримовська - [ 2013.12.30 08:09 ]
    Відвертий сонет
    І завмирало серце, і пливло
    усе: шпалери, стеля і полиці.
    Душа, немов начіпляла на шпиці,
    в’язала мрії. Як пітніло скло

    і вічність зупинялася на лицях.
    О як високо й глибоко було!
    Чуття землі – розмите сонцем тло
    і сплетені в одне дві білі птиці,

    такі щасливі, трепетні і сонні…
    Дрімав вологий вечір на осонні,
    закутаний у хмару, як у плед.

    І потім ніч була, і день по тому.
    І цілий тиждень у солодкій втомі
    життя кришило яблука у мед.


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.66)
    Коментарі: (17)



  51. Сторінки: 1   ...   750   751   752   753   754   755   756   757   758   ...   1805