•  Гра уяви

На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.

•  Різно́види кохання

Я у цім не зізна́юсь на сповіді –
Хай зі мною помре назавжди́:

•  Ортодокс

Здавалося б, написано усе,
Але читати геть нема коли:

•  Якщо тобі цікаво...

Відірви́сь на хвильку від своєї кави
І спитай мене, немов тобі цікаво,

•  Єдність протиріч

Моя спокуса і мої вери́ги.
Холодна лава і гаряча крига.

•  В’язень бетонної скелі

Битим склом уламки серця на асфальті,
А душа – мов пошматована газета.

•  Квітка латаття

В небо іскри стріляло багаття,
Від ставка прохолода пливла:

•  Солов’їне кохання

Солов’ї співають із весни до літа
О́ди світанковії радощам життя.

•  Ба́хурівські* жарти

Пробачте, па́нно, що насмілився бентежить!
Даруйте за такий заїжджений прийом!

•  Війна за мир

Навколо ллється смерть, мов із відра бензин
Чорти у пеклі ли́ють на багаття,

•  Сomme il faut

Гітара в ко́фрі припада́є пилом –
Не в тренді нині мій репертуар.

•  Memento mori

Нічого вічного не буде на землі.
Моменти щастя розуміємо постфактум –

•  Варфоломіївський вечір

Сльози виплакав до сухо́го,
Зи́чний те́нор зірвав на хрип…

•  Dum spiro, spero

Не пробачу, бо не винна.
Не жену, бо не прийшла.

•  Біс у ребро

Припини недоречні жарти.
Просто в очі мені вдивись.

•  Дожити до майбутнього

Дитинство і юність лежать у руїнах,
Вони чагарем забуття поросли.

•  Втішений осінню

Я стояв і дивився на вас, ніби струмом уражений.
Ви проходили повз і мене не помітили зовсім.

•  Останній романтик

Хай бажання мого неприборканий кінь
Стопче всі забобони твої, мов бур’ян,

•  Читачеві

Як сходить сонце, не потрібні сві́чі –
Його проміння вистачить на всіх.

•  Щастя

Нині думки мої часом
Тонуть у вирі емоцій:

•  Кінцевий перон

Час не чекає – і роки́-вагони
Формуються уже в рухомий склад.

•  Радість життя

Комусь наркотик забиває дух,
Комусь – удар у "сонячне сплетіння",

•  Зимовий екватор

Середина зими. Половина дороги до літа.
Далі – курсом за обрій, назустріч весні молодій.

•  Магістерій

Кара Божа чи бісі́вський дар –
У минулім бачити майбутнє:

•  Монолог барда

Ліва хвацько бере акорди,
В ритмі бою тремтить правиця...

•  Буря у склянці

У склянці наших почуттів
Легенький бриз війнув –

•  Самоусвідомлення

У реальності грані стерлися,
Стали помисли одноманітними –

•  Помисливість

Чи вистачить ультрамарину небу?
Чи стане океану бірюзи?

•  Церковний прейскурант

На Богоя́влення свяче́ної водиці
Я біля храму досі вільно міг набрать…

•  Сила єдності

Серце щомиті холоне, ув’язнене кригою,
Віра принишкла в кутку від людського цькування:

•  Палітра кохання

Сіре небо у колір будинків
Відбивається в сірих калюжах.

•  Стара легенда

Давай зачинимо віконні штори –
І я тобі тихенько розповім

•  Не тримаю

Не тримаю. Іди, якщо хочеш.
Не соромся лишати самого.

•  Трунок на рану

Як же довго рана заживає,
Що любов зали́шила мені…

•  Таємниці долі

Красиві квіти, смачні цукерки,
Напівсолодкий «Старий нектар»...

•  Гірка насолода

Візажистка-ніч ого́рне у пітьму
Прикрі наслідки безжального часу́...

•  Задзеркалля

Ось ми знову з тобою ра́зом
Наші двадцять хвилин щомісяця.

•  Квітневий дощ

Він уже помрячи́в у березні,
Засоромившись перед снігом,

•  Дайте сонця!

Сніг останній під сонцем тане –
У природі так споконвіку.

•  Пріоритети сучасності

Цілуєте котів-собак у спини
(точніше буде – у район хвоста)…

•  Мої вірші

На Бога не гнівлю́ся за причину, –
Упевнений, у Нього є вона, –

•  Імунітет

Я прошу́: не карта́й мене словом
За любов, що раптово пройшла!

•  Двоє українців

Хтось настояв корінь женьшеню,
Сподіваючись жити вічно –

•  Присвята столиці

Дощ-комунальник ретельно вимив
Усе, що за ніч устиг.

•  Первісне кохання

До печери від світу сховались –
Шостий поверх на сьомому небі –

•  Не залишай

Не залишай вино на дні!
Ще по ковтку давай доп’є́мо.

•  Купіль любові

Нехай з небес холодна пі́де злива,
Щоб ти від мене не змогла піти!

•  Посміхнися

Посміхнися мені у відповідь!
Погляд перехопи відвертий!

•  Водокрут кохання

Кардіограмою настрій...
Щем у душі резонансом...

•  Вірт

Не хочу спати…
Давай кохатись!

•  Ти

Твоє волосся пахне різнотрав’ям
Із запорізьких сонячних степів…

•  Спогади про кохання

До твого обійстя не зайду непрохано
І душевну рівновагу не схитну –

•  Коли ми будемо прощатись

Коли ми бу́демо прощатись,
Уже нічого не скажу,

•  Самурай без меча

Це відбудеться знов. Це – уже зазвича́й:
Там, на небі, благання мої ігнорують.

•  Пам'яті матері і батька

Певен: ви тепер – біля Бога,
Він вас ласкою обігрів…

•  Розстріл

Стою до гармати спи́ною –
Чекаю щомиті пострілу.

•  Моя ічнянська Голгофа

Усе життя, прискорюючи кроки,
Я до батьків у І́чню поспішав…

•  Подорож у вічність

Напише лікар «е́xitus letа́lis»
В кінці моєї книжки пацієнта –

•  Літній дощ у лісі

Від дощу обважніла ліщина,
У дубі́в почорніла кора.

•  Зимовий етюд

Розім’яло вороння́ кри́ла перед сном,
Крізь кватирку із вікна потягло теплом

•  Зимове полювання

Сонце крізь хмари бли́снуло –
Сніг мерехтить привітливо,

•  Про смерть і безсмертя

За мить можливо в прірву шкереберть
Зірватись, все коту під хвіст пустити.

•  Про першу любов

Байдужістю крізь відстані і роки
В душі моїй порвали Ви струну.

•  Неземна хвороба

Хвороба дивна неземна.
“Любов” колись її назвали.

•  Розкажи мені казку

Розкажи мені казку про щастя.
Я давно вже не чув її.

•  Чернець і циганка

Прости мене, грішного, Боже,
Чернецької ряси не гідного,

•  Публічна самота

Столичними відкосами –
Підйомами, узвозами –

•  Метро

До вагону метро столичного
Наші душі юрба затиснула

•  Вовкулака

Поміж нами давно все сказано
І мені саме час іти…

•  Фатальне рішення

Зніме окуляри Абадо́нна,
Погляд блисне в душу, мов рентген –

•  Щаслива і без мене

Столиця знов убралась у зелене,
Облив каштани травень молоком…

•  Осінні романси

Закинути б рушницю на плече,
Рябого пса почухати за вухом

•  Ранок у лісі

Торкаються вітами зір
Дуби́ в молито́внім стоянні.

•  Косовиця

Привиділась-наснилась косови́ця –
Минуле щастя в рідному краю́:

•  Останній сніг

Останній сніг приречено мете,
Мов самозваний князь іде на плаху.

•  Самота

У самоти́ – твоє обличчя,
Але вуста її – німі…

•  Лишайся до "завтра"

Трапляється так нечасто
На грішній землі під небом:

•  Спогади мрійника

Я за срібло тебе не викуплю,
І не виплачу, і не вимолю,

•  Останній цілунок

Ти рано вранці поспіхом пішла.
Лишилася невипитою кава…

•  Гіркий травень

Із передсма́ком ядерного вибуху
Весня́ний ранок нову днину видихнув –

•  Desdichadо

Як позбавлений спадщини лицар,
Без кохання твого животію.

•  Прощання з юністю

Де ти, юність моя розкута?
Чом же ти не тривала вічно?

•  Київський П’єро

Бреде столицею П’єро…
Горять у сутінках вітрини.

•  Осінній туман

Був туман, ніби молоко –
Всенький світ за вікном поглинув.

•  Свіча і морок

Горить у самозабутті́
Свіча пломі́нням мерехтливим.

•  Зоряні жнива

Знов кінця добігає літо,
Як бажання, що не збуло́ся…

•  Муза і Вагант

Благаю: не гнівись на ці рядки!
Їх написав сентиментальний цинік.

•  Солодкий сон

Со́лодко уві сні,
Наче напився меду.

•  У пошуках Істини

Ходило Щастя між людей –
Вони від того не добріли,

•  Гра без правил

Роздала мені доля карти –
Різні ма́сті і номінали.

•  Лонгінове спасіння

А на плащани́ці – відтиск тіла
І сукро́виці іржава пляма...

•  Розцифроване кохання

Цифрові технології – може, й не зло,
Це для людства – прогрес однозначний.

•  Ефект хамелеона

«Ніколи і нічого не проси!», –
Вчив після балу Маргариту Воланд.

•  Весна у ріднім краю

Перетворився сніг на воду,
Пливуть крижини в льодоході,

•  Проводи зими

Зацвірінькали синиці,
Кущ під ними загойдавсь –

•  Жага пізнання

Дай тебе підібрати на слух,
Як з касети у юності пісню –

•  Короткометражка

Наснився сон, неначе кінофільм:
У кожній мізансцені – ти без мене,

•  Не поспішай... (18+)

Не поспішай… І я не буду…
До ранку світ належить нам.

•  Пекельна анестезія (18+)

Дві свічі зеленаво-карі
З-під крила воронено-чорного…

•  Ясмин і Орхідея

Через ледь прочинені повіки
Старомодних вицвілих гардин

•  Озимина

Зеленіє озимина
Під лютневим холодним сонцем.

•  Чорний пістолет

Блищить спокусливо мій табельний ПМ.
Сталь вороне́на в колір снігової хмари.

•  Лист у потойбіччя

У білий аркуш а-четвертого формату
Французьким «паркером» вкарбовую печаль…

•  Розмова з лютим

Не лютуй, брате місяцю лютий,
По яругах-лісах не мети!

•  Дожити до весни

Дозволь мені дожити до весни,
Молю Тебе я, Господи Всевишній!

•  Батькова посмертна наука

Я пам’яті веслом до дна душі дістав –
Замулились думки, як у ставку вода:

•  І знову про війну

До всього здатна звикнути людина,
Злетівши в небо чи діставши дна.

•  Чи була любов?

Якби в коханні я тобі зізнався,
Не стримував у серці почуття,

•  Осінній менует

Зима вже скоро залютує,
Закрутить сніговий балет,

•  Жага і сенс

Прислів’я каже нам із глибини віків,
Що геніальне все – просте́ й відверте.

•  До побачення...

За життя багато граней стерлися,
Втратили перестороги значення.

•  Солодкий полон

Із полону твоїх обіймів
Я на волю не хочу зо́всім,

•  Часовий зашморг

Ще поки не «жив-був», іще живу і є,
Лише́ навчаюся життю радіти,

•  Закриття заячого полювання

Так буває: природа в грудні
Подарує днину погожу –

•  Відкриття заячого полювання

Восени сходить сонце пізно
І здебільшого хмарні днини:

•  Вечірнє качине полювання

У серпневім тихім надвечір’ї
Дзюркотом струмочок виграє.

•  Ранкове качине полювання

Ще на заході зорі світять
Мерехтливо на чорнім тлі,

•  Увертюра до зими

Зіграє осінь коду увертюри
До опери під назвою «Зима».

•  Наслідково-безпричинний зв'язок

Наслідки бувають без причини –
Я тепер це достеменно знаю:

•  Шуліки

Вві сні глитаї ошукали країну,
Прокинулась – фронт навкруги:

•  Розмова із зимою

Насип мені, зимо, в серце
Лапатого білого снігу,

•  Дві стомлені душі

Дві стомлені душі зійшлися за столом
Під абажуром мрій і марних сподівань,

•  Філософський гільярд

На нейронах оголених нервів,
Як на струнах циганських гітар,

•  Віхола часу

Закрутила віхола снігом уночі.
Телевізор вимкнений, радіо мовчить.

•  Вікові етюди

Як був малим, дивився часто в небо,
Удень – на хмари, уночі – на зорі,

•  Перший сніг

Як раптове омріяне щастя,
Віра у велико́днє причастя,

•  Божа неволя

Ніби тяжке похмілля,
Сумніви душу точать.

•  Випадковий звязок

На ранок все здалося враз інакшим.
Зім’ята постіль видала секрети.

•  Академік колгоспних наук (до Дня працівників сільського господарства)

Цвинтар. Липи у цвіт уберуться,
Тополиний закрутиться пух.

•  Коханій дружині на День народження

Вийшло так, що багатьом вірші писав,
А для тебе лиш тепер знайшов слова,

•  Присвята мамі

Ти прийшла у цей світ навесні,
А пішла восени на світанні.

•  Присвята бабусі

Замело дороги і стежини,
Побілів навколо всенький світ,

•  Присвята батькові

На чорну землю білий сніг,
Немов на душу каяття

•  Зустріч випускників

Ми сьогодні знов за парти сіли,
Наче й не минали двадцять літ,

•  А куди поділася любов?

Половину, більше б не сказати,
Я шляху життєвого пройшов…

•  Роздуми сорокарічного

Сорок років… Годинник внутрішній
На зворотній хід завело.

•  Про смерть і безсмертя

За мить можливо в прірву шкереберть
Зірватись, все коту під хвіст пустити.

•  Любовний трикутник

Хто намалював його уперше,
Втиснувши в поняття трьох кутів

•  Сумне свято

Вісімнадцятий день тридцять п’ятого серпня…
Більш третини століття за плечі лягло.

•  Ти не програв

Сам обирай:
Чи чотири стіни, чи простору безкрай.

•  Синиця кохання

З давнини повелось, у прислів’ї звучить,
Достеменно із нас кожен знає:

•  Розрада

Яка ж вона тільки красива!
І чорне волосся, мов ніч,

•  Новорічне дитинство

Затишно в малесенькій хатинці.
Дрова в грубці весело тріщать.

•  Лев із Заячим серцем (автобіографічний)

Якось влітку, у серпні, Левеня народилось
У краю мальовничім, серед нив і дібров.

•  Записки молодого мисливця

Іній на гілках сріблиться,
Під ногами сніг рипить.

•  Неспокутуваний гріх

Мабуть, в Бога тебе я вимолив,
Як покуту за гріх тяжкий,

•  Знов надворі весна

Знов надворі весна – і весною наповнився подих.
Скоро вже солов’ї розпочнуть свій одвічний концерт.

•  Про першу любов

Байдужістю крізь відстані і роки
В душі моїй порвали Ви струну.

•  Суд над коханням

Не чекаю твого я пробачення,
Лиш молюсь на твій образ святий,

•  Чумацький Шлях

Колись було: розбитими шляхами
До Криму простували чумаки.

•  Роздвоєння душі

Шелест листя затих у розлогих гіллях.
Вийшов морок на свій вже протоптаний шлях.

•  Любов завжди жива

Де зелен гай шумів, злітає жовтий лист,
Не теплий вітерець, – шугає хуги свист,

•  Розлив душі

Про що я хочу заспівать?
Про те, як гай шумить зелений

•  Німота

Він багато про що запитати хотів.
Та, лиш голос її у повітрі дзвенів,

•  Все...

Більше ніколи не будемо поруч.
Прірва ліворуч, безодня праворуч.

•  Чекаю на тебе

Сумно тліє зоря у вечірньому темному небі,
Терпкий запах бузку оповив все довкола, мов дим.

•  Подивись мені в очі

Подивись мені в очі, кохана! Заглянь
І у душу місток відшукай.

•  Ніч

Поглянь: Чумацький шлях горить,
Неначе в небуття дорога.

•  Термінологія кохання

Випурхнеш з обіймів рано на світанку,
Бо, на жаль, несила сповільнити час.

•  Половинчасте життя

Набридло жить наполовину
У напівтемнім закутку

•  Про війну

Нехай напише про війну
Той, хто не свідок, а учасник,

•  Княгиня кохання й краси

Княгиня кохання й краси
Прийшла у мій сон серед ночі.

•  Дочекайся мене

Дочекайся мене! По життю, як по зоранім полю,
Я до тебе, кохана, біжу босоніж навпрошки.

•  Життєві принципи

Добігає літо крізь осіннє сито.
Скоро лист пожовкне, потім опаде.

•  Про рідний край

Десь під лісом, що зветься Гнилиця,
На Ічнянській на рідній землі

•  Любов і гріх

Все змінилось на ділі й на слові.
І, коли світ надвечір стиха,

•  Роздуми про тлінність

Задумав Бог, а диявол втілив,
Природою прийнято до виконання,

•  Чекання весни

Ще у серпні, в нічній прохолоді
Я до ранку, бува, не засну,

•  Сад каміння

В юності від докорів сумління
Почались страждання і клопот:

•  Повір мені, друже

Людині для щастя багато не треба:
Світило б лиш сонце крізь хмари на небі,

•  Душевна порожнеча

Пусто наодинці з самотою,
Надто – якщо порожньо в душі…

•  Хміль і кохання

Передмістям нічним, в заметільній імлі, напідпитку,
Не тримаючись стежки, раз-по-раз пірнаючи в сніг,

•  Побачення

Через море яскравих зірок
Човен-місяць пливе вдалечінь.

•  Вранішній дощ

Йшов на вулиці дощ – літня вранішня злива.
День зайнявсь після ночі, неначе воскрес.

•  Пробач

Пробач мені, кохана, за вино.
Воно терпке і кисле до нестями,

•  Портрети

У душі із вечора до рання
Мурував я стіни від кохання –