•  Про байдужість

Я хрестиком укрила всі полотна:
що слово, то і хрестик, то і чорний.

•  У зимовому березні

У зимовому березні
не минають сніги.

•  МОВЧИ

Між спорідненістю та сирітством
ми завмерли удвох на межі.

•  Сипся, сніже

Сипся, сніже, на те і зима,
хай іще порадіє малеча.

•  Наші вибори

А судьи кто?
А. Грибоедов

•  ВІТЕР

Лишень боюсь, щоб не зірвало дах...
Та ні, не той, а справжній. Протяг свище,

•  Новорiчний подарунок

Не з неба зірку — із чагарника —
заламану із гілочки тонкої,

•  Нічна розмова

Тепла осінь-клепсидра завершує рух:
листопадове листя зіпріло.

•  Вечір у кавярні

Два сирники, морозиво і кава...
А стіни інші: тих уже нема.

•  Білизна днів

Білизну розбираю — жмутки днів —
ці кольорові, білі, ті — плямисті.

•  Всує

Просила «відпусти» — і відпустив:
напевно знав, куди себе подіти.

•  Відпусти

Сповідатися у гріхах
будеш батюшці — не мені.

•  Сніг

По той бік міста, снігу із дощем,
можливо, й час повільніше тече —

•  СЕСТРА

Ця весняна прострація
й гору зведе з горою...

•  Весна після любові

Скресла крига, сніги потанули,
утекли у твої казки —

•  Victoria regia

Ты придешь — изнываю от неги я,
Трепещу на лету.

•  ЛЯЛЬКА

Місто цвіте салютами,
б’ється луна по стінах.

•  Глиняні письмена (переписані :)

Коли Ви прийдете вдруге,
я можу не впізнати Вас.

•  Заблукалий равлик

Равлику заблукалий,
тягнеться довго шлях.

•  Роздуми про майбутнє

Музика з чарівної табакерки
помер напевно:

•  Молитва

Бог, не суди: ты не был
женщиной на Земле!

•  Мінне поле

Ти руйнуєш світу мого підвалини
і натомість зводиш свої, химерні.

•  НЕРВИ або Синій дракон

(екзотичним дарункам присвячується)

•  СКРИПАЛЬ

Чи хтось тебе почує, мій скрипалю?
(Ти сам-один на тій височині...)

•  Літо на роботі (спроба 2)

Два ковтки гіркої кави —
за безсонну несвободу!

•  Не телефонуй

Не треба, не телефонуй мені!
Радіохвилі, мов сріблясті рибки,

•  ТУМАН

Тьмяне сяйво придорожних ліхтарів.
У тумані місто, наче у воді,

•  ДВА ЯНГОЛИ

Два янголи (вчора я це зрозуміла)
йдуть поруч зі мною крізь світло й пітьму:

•  ЛЮТИЙ

В саду під дзвін лихої меси
вирує лютий. Намело

•  Зимові тюльпани

Горобенята жовтодзьобі,
зимові заспані тюльпани...

•  Біла мушля

Оксамитово-ніжний смуток,
перламутрова порцеляна —

•  Холодно

— Холодно, мамцю, холодно...
Знов на сімох поділене

•  Звірятко

Нечувана спека скінчиться звичайним дощем...
А я й не чекала, що виростуть пальми між вишень...

•  Глина та вітер

Поки, вітре мій сивий, ти пишеш листи
гострим склом по пергаменту серця живому,

•  Луна

Відпече, віддощить, облетить, припорошить...
Перемелеться — буде мука.

•  СТРІЛЯЙ

Слово — на слово — так певно, стають до бою —
слово — за слово... Безглуздий та звичний ґвалт...

•  Літо після Львова

Яблуко світу, домовленість світла і тіні —
зовні червоне й солодке, всередині — кисле.

•  Не питай

Вірш напишу про чаплю та їжачка.
Знову куплю коробку фарб акварельних

•  ЧАС

Мій цезарю, втечі я вже не планую,
я мовчки блукаю в твоїй огорожі,

•  КЕЛИХ

Що від Бога — що від лукавого —
розберешся тепер — авжеж! —

•  ПАСТУШЕ

Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —

•  МОРЕ

Напевно, до моря, як завжди, вестимуть
усі твої довгі дороги...

•  ДОЩ

Лиш трем калюж та сіра мряка днів
лишилися від наших буревіїв.

•  ЯНГОЛЬСЬКЕ

«И роза в кувшине и дождь за окном…»
«…боль, уступившая место злословью,

•  ВЕСНЯНЕ

Contra spem...
(услід за Лесею)

•  2"СОЛО ДЛЯ КАМЕРТОНУ" Уривки з перекладу

Чаша — вже через край!..
Ще лунає навкруг славослів’я —

•  "СОЛО ДЛЯ КАМЕРТОНУ" Уривки з перекладу

Ця приречена любов є
Доленька твоя!

•  Холодне літо

Жити під гаслом «чудес не буває»,
слухати співи дощів безупинних,

•  ТВІЙ ПОТЯГ

Твій потяг не знайшла — що не роби:
шістнадцятий вагон на всіх перонах —

•  Я будую дім

Я довго будувати починала
із даху дім.

•  Млини осенi

Так повільно, як падає сніг восени,
присипаючи жовч розпашілого листя,

•  ЯКБИ

О. Бобошкові

•  Варення з інжиру

Йдучи у ніч — лишайся королем...
Вже чай осінніх сутінок настоявсь,

•  Двісті років очікування або Каріатида

Наскільки б не наблизився до мене —
не станеш ближче... Я — каріатида:

•  Осінь

С. Ушакову

•  ЧОВЕН . монолог поета.

Самотність — нагорода і спокута,
я здавна призвичаєний до неї.

•  ПОСЕРЕДИНІ СЕРПНЯ

Посередині серпня —
посередині долі,

•  ПIСЛЯМОВА

Опіки від торкання –
начебто й не чужих...

•  НІЧНЕ ТАКСІ

Я тебе розгубила по всіх недолугих
телефонних дзвінках, де гирчання авто

•  Мертвий ліс

Дитинко, мила, я уже не в змозі
тебе плекати: видно, сповила

•  ВЕСНЯНА НІЧ

Гойдається колиска ночі,
хитають небо чорні віти,

•  САМОТА

Н. Аліфановій

•  МОВА

Як мати воду дощову
збирала в дні далекоплинні –

•  Кольоровий ранок

Крізь вікна маршрутки скануючи
вулиць

•  ВЕЧІР В РІДНОМУ МІСТІ

Іржавіє бузкове небо і
щільніше тулиться до вікон,

•  ЗГАДКА

Землі вичісую волосся,
ковтун трави з граблів виймаю...

•  ПРОБАЧ

Пробач мені... В імлі байдужих вулиць
я півжиття шукала ті дороги,

•  ЦИКЛОН

День спливає, мов дим за вікном:
сиву піну роздмухує вітер,

•  ДОПЛИВИ

присвячується Даші В.

•  ЗВИКАЮ

І я звикаю, як звикають діти
без іграшки, без матері, без дому –