•  Мандри по колу

Позаростали
биті дороги,

•  Відкладене на потім

                  І
Віршомази по своїй природі

•  Хронологія вічності

Вертає у минуле
одна щаслива мить,

•  Навперейми невидимому

Сьогодні ще гуляю я
на березі крутому,

•  Чужі і наші

                        І
Що було на віку до війни,

•  Хронологія незворотного

                        І
Не вигадую того ніколи,

•  Природа любові

Як хороше, що я іще живу
і гріюся минулою любов’ю,

•  Буревії тихої гавані

ІЛітаю в уяві додому
або відтіля уві сні –

•  Напередодні

Невловимо проминає час,
безупинно тіні наші довші

•  До висохлих джерел

ІЩезають по одному давні друзі.
Літа не виграються у лото,

•  Рецепти безсмертя

ІНічого не буває випадково:
таємне явним іноді стає,

•  Маршрути в нікуди

Як не пнися, а дійдеш до точки,
та не перелізеш перелаз

•  Пектораль майбутнього

ІНе нарікаю я на долю.
Хоча досягнення малі,

•  Світанковий край

Є краї, які не забуваю,
і літаю думкою туди,

•  Знакові віхи

ІОсь-ось і я почую тулумбас
на фініші земної веремії

•  Острови пам’яті

ІЖиву щомиті, а коли існую,
то думаю... що де-не-де ще є

•  Земна обитель

ІНемає істини тієї,
що буде правдою одною,

•  Криза порозуміння

Нема кому приснитися... пітьма
укрила таємниці цього світу.

•  Друге дихання

ІІще біжу... то миля, то верста
і що не рік, то даленіє щастя,

•  Еґреґори віри

ІНе існує містики і див
і не виникає із нічого

•  Мандри у майбутнє

ІПакую у суму усе своє
і залишаю легші за вагою

•  Фантасмагорія

Наснилося... Я знову не один,
бо на подвір’я батькове, неначе

•  Пасіонарії буття

Нема чого радіти і ридати,
немає як узяти й написати, –

•  Лиха година пік

Ось і минули чарівні,
на березі Дунаю,

•  По дорозі до спокою

Загадані усі путі мої
не у воєнне пекло, а до раю

•  Буремний час

Іде весна у маєві розмаю...
іде війна, якій немає краю.

•  За межею недосяжного

ІМи лишаємо наші сліди
на землі – у бою, на орбіті –

•  Terra incognita

Віримо із юності у неї –
нації, що із роси й води,

•  Білий світ

Зоря ранкова посилає чари:
палітру неба, золото і мідь

•  Ідея-фікс

Коли умру, розвіються надії,
любов і віра, радощі й жалі

•  Сіль землі

На довгій ниві житія
ми вічні ратаї, скитальці

•  Паралельна реальність

Реально... ілюзорно... а у снах
життя не зупиняється у крузі,

•  Із темряви до світла

                І
Невіруючих на землі нема...

•  Остання мить

Все, що було, було єдиний раз –
печаль, і біль,, і усмішка знайома...

•  Потім

Коли умру, не хочеться зотліти.
Життя і так точили хробаки...

•  Мала батьківщина

Людей на світі розділяють час
і відстані до пам'ятного місця,

•  Райдужні перспективи

Люди із руками – не ледачі...
згадуються іноді мені

•  Вічна ватра

Уповаю на путі небесні,
по яких мені іще іти

•  Сомнамбула

Десь у небі іноді літає
моє друге невловиме я,

•  Пам'ять душі і серця

ІКоли немає того, що колись
було, то я не відрікаюсь

•  Релігійні пасьянси

Які розумні іноді поети,
а особливо класики нові –

•  Привиди минулого

Розвіяні ілюзії життя
вміщаються у три щасливі миті:

•  Придорожні віхи

Ще гуляю... мріями блукаю...
не блуджу, та іноді гадаю, –

•  Часові камертони

Неможливо зупинити час
і вертіти, як цигани, сонце,

•  Тенета неминучого

У просторі космічної імли
пливе Земля в обійми Деміурга

•  Версії четвертого виміру

Чи ризи одягаємо, чи рясу,
однакова картина житія,

•  Ефекти доміно

Стою на урвищі над нашою рікою,
в якій у юності купались ти і я

•  На попелищі капища

Коротка дорога до ями.
Все менше людей на селі,

•  Ілюзії

Щасливі, що неволя не ярмо,
радіємо, що й досі не підвладні

•  Неочікуване

На тому світі і на тій планеті,
де осідає хаосу пітьма,

•  Великдень в екзилі

                   І
Не лунає великодня пісня…

•  Релікти прогресу

І небо, і Земля існують у пустелі.
Галактики зірок і броунівський рух

•  Стежки-доріжки

ІПодорожую й досі і чимало
бувало та й буває ще подій,

•  Соломинка на воді

                І
Над проваллям, буває, стою,

•  Виселки

Пригадую неопалиме.
Не досипаю ніччю.

•  Пам'яті моїй

Пам'ятаю і ночі, і літо,
як були ми іще нічиї,

•  Опісля

Без мене не зупиниться життя,
але коли осиротіє дача,

•  Миті щастя

Щасливі миті житія
це і тоді, як поодинці

•  Сигнали всесвіту

                І
Несемося у вир стихії та емоцій.

•  Спогади про майбутнє

Минає диво. Ще гудуть рої,
і обіймає ялівець ялину,

•  Чорно-біле й кольорове

Повертаю у сни кольорові,
неосяжні у білому світі,

•  Арії самоти

Якщо поезія не та,
не тими пишеться словами,

•  За рікою часу

Тече, вирує і шумить вода,
нестримна у найвищій іпостасі.

•  Слово істини

За істиною правди не буває.
Ачей вона у кожного своя:

•  Перед вирієм

Уже нелегко й поле перейти
і вижити одному – ой, нелегко.

•  Ти, вона, весна і літо

У мене є єдина і одна.
А хто не розуміє цю різницю,

•  На все життя

У нашій долі як у тому полі –
усе, що є, плекає кожен сам,

•  Творчий порядок

Творець одвічно експериментує
на неосяжнім поприщі своїм –

•  За межею пам'яті

Буяли маки, квітла материнка.
У полі ні стежини, ні межі.

•  Не оглядаючись назад

IЖиття дає, а забирає смерть
усе, що устигаємо надбати.

•  Західна брама

Усе минає, як було і досі.
Повторюється казочка стара.

•  Пам'яті поета

Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.

•  Заочні візії

Наївні сни, якщо це міражі:
і райські пущі, і пекельні кола,

•  Полярні душі

ІНікого не лякає забуття,
якщо уміє іншого навчити

•  Тільки так

Тільки й жити на білому світі,
тільки й мати, що небо дає,

•  До воскресіння

Вселенська тиша... Аж до воскресіння
розп’ятого на череп’ї Христа...

•  На переправі

Несе моя фантазія мене у білі сни,
у заповідні пущі.

•  Миттєвості

Де ті наші юні
і ясні літа,

•  На своєму березі

У цьому світі доброти і зла,
де маються і праведні, і грішні,

•  Аура весни

Моя весна уже не за горами.
На те вона й моя,

•  Польоти стріл Амура

То не така уже й наука –
піймати «рибку золоту».

•  Український Армагеддон

До Бога недалеко тій сім'ї,
яка не лише молиться, а дбає

•  Екслібриси часу

У небесному колі містики,
поза обрії висоти

•  Неминуче

                   І
Усі умремо. Настає той час,

•  Втікачі задзеркалля

У новому
у цьому році

•  Біле з чорними ознаками

За обрії білого світу
поволеньки котиться віз

•  Ось-ось

Коли пролунає, – пора до небес
на спокій у інші покої, –

•  Все, що собі

                            І
Дуже економно за життя,

•  Незакінчений сюжет

Все йде у Лету як і ця пора,
і наші юні весни за водою.

•  Подорожі у снива

Блукаю ночами, іду на дорогу,
де вештають снива юначі.

•  Із до у після

Погуляли по білому світу.
Вирушаємо у майбуття.

•  Без варіантів

Помалу чимчикуємо по світу.
Лиха біда на фініші мети.

•  Сансара

І невмолимий, і незнаний,
і незворотній лине час.

•  І уму, і серцю

Усе відомо як... Але – чому? –
таке питання досі не стояло.

•  Батальні колорити

Ще баба осінь посилає літу
на полики узори й кольори,

•  Заморожені відлуння

Сіє-віє мрякою погода.
Не чекає згоди у народу.

•  На осонні осені

Читаємо з листа мелодії і скерцо
минулої весни, майбутньої зими.

•  Все, що збувається

Наснилося, що є у мене дім
у далині за білою горою,

•  Під Божою рукою

Приснилася Його десниця.
Не знаю, що це означає.

•  Опій любові

А ми були такі ніякі,
коли усякими були.

•  Нічні бдіння

Уві сні ми не маємо тями
осягнути таємні світи.

•  До і після

Як любо, що немає смерті,
коли із вирію летять

•  Без простою

Кон’юнктури у мене немає
і тому не пишу я «поез»,

•  На шляху істини

У зеніті літа часу мало.
Коло переписує Велес.

•  Багаж неофіта

Минає термін дії рандеву,
коли атрофувались апетити.

•  Тій, що чекає

Чого ти снишся? Не літа між нами,
а буревії і сухі дощі.

•  Співавтор

Чуєш, мій ангеле неба,
як то я вторю тобі,

•  Без вибору

Не уявляю те моє село
без неї – не тієї, що немає,

•  Трикутники задзеркалля

Дивлюсь на юнь і згадую свої
літа недавні і роки забуті.

•  Від кінця до краю

                        І
Ми убогі по задуму Бога.

•  Чужа бабуся

Стоїть, у щось замислена, бабуся.
Її рука зависла біля уст.

•  Гра на клепсидрі

Говорять люди, – час покаже.
Але одного разу

•  Та сама весна

Минулою весною
ішов я по дорозі

•  Інші проводи

На землі ніщо не промине.
Є падіння і бувають злети.

•  Напередодні

                        І
Хто чумакує у майбутнє,

•  Заплющивши очі

Далекий день украденого часу.
У хаті – тіні. Сонце у вікні.

•  Від імені...

Оживаю я, панове,
у раю своєму,

•  Друзі назавжди

Вірні друзі, – на ціле життя, –
у червоній записані книзі

•  Сучасний Аріон

Слова не убивають,
аж поки не почую,

•  Без ностальгії

Я не лишаю заповіту.
Уже достатньо дум, ідей...

•  Епітафія колишньому

Не кожен за життя отримав по заслузі.
Не ті були часи і час їх не настав.

•  Незлобивим у вірі

Шаную того, хто шанує віру
і має Бога вище за богів,

•  Приземлення

Мені минає не десятий,
а я усе пасу ягнят,

•  Перелітна еліта

Знову у пущу далеку
линуть крізь ночі і дні

•  Миті вічності

Небо бере і дає.
Рай проганяє-приймає.

•  Карлики всесвіту

Ущерблені із малечку ізгої –
майбутні адвокати параної,

•  Таємниця душі

Із нею оживає ясен день,
але – без неї. Бо така кебета,

•  Нічне спросоння

Не я сумую, а душа моя.
І їй, одній, ще боляче дивитись

•  Метафори віри

             Я не нав'язую нікому
             метафор віри і добра.

•  Не хочу

Я не хочу жити у напрузі,
бути тамадою у ослів,

•  Туга піднебесна

Минає літо. Все минає,
що починається весною.

•  Релікти союзної епохи

Пожати лаври капітана Немо
не випадає, поки молоді.

•  Моя хода травою-муравою

– Катай зо мною, – чую із далека
ночами одинокі голоси.

•  Літні приморозки

До осені – рано. На зиму – нізащо
не хоче до раю ніяке ледащо.

•  Дерева як люди

Виринає силует осики
у оазі буйної лози.

•  Аніме у форматі 3D

Падає небо на трави шовкові.
Сіє акація білі дощі

•  Мить помилування

Не дивина. Що уві сні люблю,
те і жалію, і усе прощаю.

•  Скороминуще

Ростуть і діти, і онуки,
і настає новий етап.

•  Проводи юності

Ти і досі ще снишся мені
на вокзалі, у вихорі балу...

•  Три іпостасі

Мова поезії інша,
поки існую… мовчу…

•  На спомин

У долині, у ріку глибоку
весело стікають ручаї.

•  Силуети весняної Музи

Літає Муза уві сні
у таїні земного раю.

•  За азимутом долі

Як у тумані даленіє пам’ять
оазою німого дежавю.

•  Лист із юності

І – що посію, те й пожну,
і що напишу – не згорає…

•  Миттєвості дитинства

Коли ясніше сонечко сіяло
і інші щебетали солов’ї,

•  Платонічна любов

                        І
Там, де поять коней амазонки

•  Хутір Гай

Де не було ніякої стежини,
а вітер сіяв тільки блекоту,

•  Візії чорної археології

Мені і досі спати не дає
містерія загадок та історій

•  За часом навздогін

Ера крокує століттями.
Йдуть у колону віки,

•  Старість і дитинство

Утрачені дитячі ролі.
Не возить Бозя калачі.

•  Якорі юності

Піднімаємо якорі.
Оминаємо фути, милі.

•  Легкоплинна ілюзія

Пливе до берега Арго,
а тоне човник орігамі.

•  Із виру у вирій

– і не шукай і не жалій
     що я не та яку чекав

•  Мандрапапупа-мандрапапа

Коли нікуди ще не їду,
але давно уже пора,

•  Ключі до раю

Ще прибирає осінь самобранку
і роздає останню благодать.

•  У саду Плеяд

О, матінко мія,
Надія

•  По дорозі до осені

Яку не обирай дорогу,
а доля все одно одна.

•  Поза земними шляхами

Війнуло і не падає дощем,
як-то із того світу, що немає,

•  Поза земними шляхами

Війнуло і не падає дощем,
як-то із того світу, що немає,

•  Ковчеги спасіння

Що вірші, що ковчеги будувати –
однакові і засоби, й мета.

•  Доктрина виживання

І я, і доля маємо по полю
на волі, незалежно від братів,

•  Поетичною ріллею

Карета їде із кордебалетом,
який, буває, може зупинитись,

•  Азм єсм

Є в українській мові загадкові,
і несказанні літери-слова,

•  По дорозі на той бік

Іванович, Васильович –
мої учителі

•  На переправі

Немає філософії, мій друже,
у тому, що ночами не до сну

•  Мандрівочки

Коли міняю стелю на пустелю
і орані поля на цілину,

•  Містерія судного дня

Я не мамоні, а Богу молився.
У самоті, у чаду суєти

•  Тоді, коли не так, як нині

Коли прийде нова яса,
і не уміючи літати,

•  Весна і війна

Молимось, благаємо у Бога
іншої – своєї перемоги.

•  Навздогін утраченому

У мене поетична кухня
така, що й босим підійде.

•  Елегійне навіювання

Коли у тебе є ще я,
то є й емоцій ціле море.

•  Коловорот

Тече минуле у своє майбутнє.
А нині що – не відає ніхто.

•  Душа-сорочка

...душе моя заручнице
живого в неживім

•  Питання віри

Живемо, як усі. Ті – свідками Єгови,
а іншим Саваот віщує уночі.

•  Гастролі на прив’язі

Душа моя любить гастролі
і кличе у мандри мене

•  Молитва Пречистої України

Великий Боже, Ти живий єси?
В ім’я Марії і святого Сина

•  Ностальжі без адреси

               І
Існує нібито сім’я.

•  На ланцюгу проминущого

Минає час і день за днем
не додає мені до стажу.

•  Нічого

Усе, що маю дорогого,
уже немає наяву,

•  Грозове відлуння

– Що то реве і клекоче?
– Черево осатаніле.

•  Епітафія невідомому поету

«Тут почиє у мирі, у тиші
той, що піснею...»

•  Drang nach Osten

Усякий має те, чого достоєн,
як он із мінометами бійці,

•  Перемога по-українському

Святкуємо підпільно Перемогу.
І порох, і тумани – із Кремля.

•  РОЗСИПАНИЙ БІСЕР

Як сонце у ясній купелі
у лоно чорної тарелі

•  Неугодні Богу

Як не є, а гірше може бути
не тому, що ми такі-сякі,

•  У колі Сварога

Весна о тій порі, коли усе – зненацька:
і листя, і трава, і квіти у саду,

•  Із-за хмар видніше

Зібралися запорожці
тай на тому світі,

•  Мрії напрокат

Іду до себе, як у гості.
Не помічають, то дарма.

•  Безпросвітність

Я у думці нікому не видимий,
і, буває, що й сам я не свій.

•  Кримська весна

       Доні берізка явилася біла,
               та що у сні не ламає ніхто.

•  Мандри в дежавю

Не до елегії білої...
Магія інше навіює.

•  В дорозі

Ти й досі сумна і одна.
А в мене – зупинки, платформи.

•  Якби не заважали жити

На будь-яке на світі запитання
є відповідь. Та проповідь стара:

•  Коні міражів дитинства

Небо запахло снігами.
Іній укрив береги.