ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.23 18:39
Сидять діди на лавочці під крислатим дубом.
Саме весна у розпалі, кругом сади квітнуть.
Аромати з того цвіту! Так дихати любо.
Та і сонечко із неба так приємно світить.
Сидять діди та радіють, згадують про роки,
Коли були молодії, мали стать і силу.

Микола Соболь
2024.05.23 12:32
Людина яка пише про високі рими і ставить себе у приклад. Ось його робота з "надскладними" римами і красою слова: Блок СО-СУ-КУР - свято культур, група поетів, кузня сонетів, вир транспорантів, подзвін курантів, рими-ракети, строфи-букети, в гр

Козак Дума
2024.05.23 11:05
Коли високий, симпатичний чоловік середнього віку увійшов до сірої, напівтемної кімнати, вона лежала цілком знеможена і бліда, як навколишні стіни. Руки складені на грудях, ніби у покійника. На її майже прозорому обличчі практично не було ознак життя. Зат

Юрій Гундарєв
2024.05.23 11:03
Мені приємно, що прем‘єра моєї драми «Тріо поетичів» отримала такий резонанс. На жаль, дехто сприймає все буквально, приміряючи на себе, хоча це - не документальний твір і не стенограма. Це - роздуми над тими питаннями, що, судячи з кількості прочитань,

Ярослав Чорногуз
2024.05.23 09:35
Я лежу, я камінь спотикання... І болить мені оця епоха, Що спіткнулась об судьбу мою. с. 22. Як глобально неординарно сказано. Ця мерзенна епоха швондерів і мізерних душею чи взагалі бездушних грошолюбів спотикнулася об долю Ігоря Павлюка, яка

Микола Соболь
2024.05.23 09:07
Скунс роботу знає на ура,
смрад стоїть, аж виїдає очі,
страхопуду це дикунство гра –
завше тхір до збочення охочий.
Поетичний дивиться бомонд,
як Пегасик тіпається в муках,
от скажена кляча, кинь цей понт,
це ж душок поета, твого друга.

Артур Курдіновський
2024.05.23 05:50
Зірки не знають про війну.
А, може, знають та мовчать.
І загадкове мерехтіння
Зустріне літо і весну.
Крізь зими, крізь дощі осінні
Я вкотре відлік розпочну
І, простягнувши руки вгору,
Кричу: "Почуйте про війну!

Віктор Кучерук
2024.05.23 05:08
Скрипнуть двері, дзенькне шибка,
Чи раптово гавкне пес, -
Я виходжу з хати швидко,
Хоч уже не жду чудес.
Все сумую за тобою
Та печаль, як брагу, п'ю,
Бо ніяк не заспокою
Душу страдницьку свою.

Ілахім Поет
2024.05.23 01:31
Що ж, дівчинко… Твій головний екзамен.
Бо це – найделікатніша з наук.
Яка вивчає, далебі, те саме
У порівнянні з чим все інше - звук
Пустий і беззмістовний… То й природа
Твоя наполягала – ну ж бо, вчись!
Є речі – від часу та від народу
Залежать ма

Юрко Бужанин
2024.05.22 19:19
Я вибравсь із тенетів "вебу",
Бо пробива мене на вірш.
Чи написать його для тебе? -
Так ти мене за нього з'їш.

Чи написати про кохання? -
Так Муз поб'ється із десяток.
Я не знаходжу це гуманним.

Володимир Каразуб
2024.05.22 18:37
Неосяжна повнота очей твоїх, серця, жестів твоєї душі
Що й на кутику вуст підносилась лиха погорда
Дратівливої жінки, яка цитькала олівцю
Мого погляду,
Що описував зустріч немов би складав молитву.
Сумно, сумно, як сумно
Дивилися інші на постаті

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  Сповідь снайпера або Російському контрактнику
Живі і веселі, обуті, убрані –
Серця їх навряд чи охоплює щем…
Дивлюсь у приціл на хлопчину з Рязані,
Чи може з Тамбова, чи звідкись іще…

Всміхається, радий… У нього є мати?
Таки підписав він контракт на той світ…
Не зможе “зарплату” в Ростов передати,
Коханій – цілунок, і друзям привіт…

Однолітки з ним… Були б друзі хороші…
Відмовитись міг – бо злочинний наказ.
Та ні – він вбивати приїхав, за гроші.
І оптика зараз так зближує нас...

Він – мій! І невдовзі одному воздасться,
Хоча не один – є багато довкіл.
І хай не мине мене снайперське щастя –
Так наче я Путіна бачу в приціл.

Лице у веснянках, безвусе і гарне –
Підняв автомат, і на мене іде.
Він найманець ниций, агресор, загарбник –
Він ворог мені і моїй СГД.

Не відає певно… Прости його, Боже!
Він хоче ступити іще один крок…
По нашій землі. Але більше не зможе.
Затримую подих. І тисну курок…


7.12.2014



СГД – снайперська гвинтівка Драгунова





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-07 10:35:33
Переглядів сторінки твору 13707
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.918 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:39:12 ]
Прицільно... Можливо, аж занадто. Бррр! Мурахи поналізали. Чесно? Якось так... на грані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:30:07 ]
Дякую, Люб! Снайперу неприцільно не можна - у нього така робота... А непрошеним "гостям" занадто не буде - не ми приїхали у Тамбов... Так що наша "грань" - гнати до кордону (як мінімум)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:41:26 ]
Жорстока правда війни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:30:43 ]
Так і є, Василю! Так і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 12:05:22 ]
Хотіла сказати - не треба смертей більше, та як його бути коли війна, і там або ти , або тебе..страшно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:32:18 ]
Правда, Марисю - на війні не умовляють, ворог не бавитися із нами приліз на нашу землю. Катюзі - по заслузі!
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:24:30 ]
Гірко, але справедливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:36:07 ]
Дякую, Друже!
І гірко, і боляче... Але не ми порушили заповіді Господні (так вчора один священик сказав)
Тримаймося! І хай Бог справедливий помагає нам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 14:28:19 ]
Сильно і страшно, бо це війна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 15:29:09 ]
Так, Нінель, війна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 17:02:31 ]
Неймовірно сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:42:00 ]
Дякую, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 17:13:55 ]
Гарний твір. Такі прості драматичні вірші нині досить актуальні.

Але мою свої 5 копійок.

Аби зробити постріл, натискають на спусковий ГАЧОК. А КУРОК – зводять і спускають. Курок – це не гачок(спусковий), хоча помилково у народі вживають: «натиснути(тиснути) на курок». Тобто, «тиснути курок» – вельми мудро…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:53:03 ]
Дякую, Сергію!
Щодо 5-и копійок - погоджуюсь із заувагою, якщо підходити строго, то, звичайно, технічно правильно казати "гачок".І, дійсно, натиснувши на курок пострілу не зробиш. Але у народі саме так говорять. І це настільки поширено, що навіть Словник української мови (Академічний тлумачний словник 1970—1980)приводить друге значення слова "курок" як " спусковий гачок, натискуючи на який ударний механізм ручної вогнепальної зброї приводять в дію"
(Палець ліг на курок... (Володимир Сосюра, I, 1957, 426).
Думаю, що наш снайпер (ЛГ)скористався якраз розмовним варіантом значення слова "курок" і зумів потрапити в ціль.
Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 17:21:19 ]
мою=маю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 18:41:09 ]
Сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:54:03 ]
Дякую, Іринко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 19:39:15 ]
Міць, Іване!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:54:23 ]
Тисну руку, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 20:10:09 ]
Велика Росія і людьми, і територією. Он уже із Томська виїхали Україну рятувати від фашистів. Дві біди в одному - автобусом по поганим дорогам везуть дурнів чи убивати, чи бути убитими. Цікаво, а якби хтось там організував добровольців на користь Києва, устигли б вони сісти в автобус? І що мовить КК Росії про найманців? Питання риторичні, бо подвійність стандартів в російському політикуму ніхто не відміняв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:58:08 ]
Питання риторичні, та найманці повинні розуміти, на що йдуть. Тут важливий не їхній, а наш кодекс. І навіть не КК. Якщо коротко - агресор має понести кару і бути знищений. Поволі, але до того йде!
Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 21:05:07 ]
Дай Боже діждати миру!.. Віри нам і витримки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:02:17 ]
Дай Боже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 21:11:38 ]
Війна змушує нас робити отой страшний вибір - або він тебе, або ти його. Коли ворог лізе на твою рідну землю - вибір один...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:03:18 ]
Так, Люб, вибір - тільки боротьба і перемога!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 10:20:46 ]
Багата уява. А хто стріляв, чи писатиме?
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:05:52 ]
Дякую! Стріляв український снайпер, з відомих причин прізвище не вказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-08 10:55:12 ]
Показали, як у Сибіру хлопців відправляють на війну, вони такі раді на справу їдуть, захищати Москву/що там в Сибіру помирати з голоду , що тут під кулями/ Затуманили їм голови сатаною/...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 20:47:47 ]
Прозріння і там приходить, але дуже поволі...
Дякую за розуміння, Надіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 10:59:40 ]
Вибір нелегкий, проте необхідний...Вимушений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 20:48:42 ]
Так, Адель, саме так. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 12:17:19 ]
"Так наче я Путіна бачу в приціл." - дуже влучно! Агресор є агресор - з ним зближення тільки через приціл... Біда тільки в тому, що їх переконують, що агресори - то ми, українці, а вони - визволителі...
Живий вірш. Справжній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 20:58:39 ]
Дякую, Галь!
За визначенням агресор - це той, що перший почав військові дії, завойовник. Не наші батальйони у Тамбові чи Ростові. Колись це і "вата" зрозуміє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-22 14:44:00 ]
Ваш ростовский мальчик получился такой живой, что я бы на месте снайпера не смогла выстрелить. Но готова стать снайпером для Путина.