ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 Попутникам
Друзям-пеемівцям

У вірші навстіж
не зайдіть намарно,
у серце навстіж -
в обрисах обрАз.
Дочитані зірки
і нашим кармам
відкриють щирим відблиском
анфас.
Гортаю тишу
в палітурках міста
без добрих і фальшивих зауваг,
бо кожне слово,
як і ми, не дійсне,
коли в галопі
злякані дива.
За вікнами метуть минуле мітли,
на світанковім вибарвивши тлі,
що тиша – драма,
але та, у світлім,
перейнята у Бога,
при столі.
Без неї нам –
сумне жебракування
самих у себе
для блаженства літ.
У вірші навстіж
не зайдіть востаннє,
у серце навстіж
відшукайте брід.

2015р




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-03 13:12:08
Переглядів сторінки твору 6616
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.614 / 5.5  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.693
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.08 21:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-05-04 17:12:15 ]
Либонь, друзям ПМ-цям зараз не до цього доброго вірша. Шкода.
Дякую за Божу тишу і за те, що взяли в попутники )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-04 22:04:01 ]
Любове, дякую! Друзі обов'язково навідаються, хоча не всі знайдуть час щось написати на цій сторінці. Ми дійсно з Вами та іншими авторами попутники в прекрасному поетичному просторі. Шкода тільки, що псують його інколи чиїсь матюки або злоба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 10:42:00 ]
"...Гортаю тишу
в палітурках міста
без добрих і фальшивих зауваг..." - дякую, Богдане! Така поезія - бальзам на зранені війною душі
"пеемівців"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-05 21:33:47 ]
Нінеле, дякую! Час загоїть всі рани, а ті, що були необов'язковими, - поготів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 19:25:55 ]
Чим наповнена душа поета, те і виливається у віршах. Дякую за світлий романтизм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 22:05:34 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 23:46:42 ]
Як то важливо, почути (прочитати) таке добре слово! І затриматися, смакуючи слова та звороти! І зрозуміти! Як то важливо помовчати з коимось, хоча би поміж рядків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 11:08:21 ]
Наталіє, мусить бути в поетів у чомусь, дуже важливому, спорідненість. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 14:45:33 ]
Цікаво, що пан Богдан написав би НЕ ДРУЗЯМ-пеемівцям?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 14:49:47 ]
"...самих у себе .."
Чи не варто позбуватись подібних "знахідок"? Упевнений, що це погана традиція в сучукрліті...Примітив...
Хоча я - не Бог. Можливо, помиляюсь... Не виключено, що наші укрлітерознавці на цьому заробили нагороди і наукові ступені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:05:54 ]
Не друзям-пеемівцям? Якщо напишу колись, то так, щоб стали друзями. :)). Щодо "жебракування самих у себе..." - в моєму контексті певний серйозний смисл. Тому хочу, Сергію, щоб Ви на цей раз помилялися... :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:18:36 ]
Тавтообри « сіль солі», «кров крові» і т.д. два роки тому рясніли у ПМ... Пам'ятаю, що з цього приводу я навіть епіграму публікував... Наскільки мені відомо, вперше тавтообри застосувала Ліна Костенко, її почали мавпувати... Звичайно, чи не кожен із авторів зауважить, що тавтообри несуть на собі певне смислове навантаження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:44:21 ]
Здається, це було ще в літературі Середньовіччя... І чому мавпувати - наслідувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 17:50:05 ]
"...це було ще в літературі Середньовіччя"????

Дайте посилання, наведіть приклади! Приклади перекладів сучасних авторів, уражених тавтобрами, мені не підходять! Дайте посилання на авторів оригіналів!

Мавпування - це оцінка такої "творчої" праці, негативна оцінка ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:14:02 ]
Сергію, пошкодуйте авторів Середньовіччя, бо якщо і їм дістанеться, - це вже занадто! :)). Я зрозумів Вашу точку зору. Вона має сенс. Чи є потреба продовжувати розмову на цю тему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:21:29 ]
Особисто у мене - немає портреби продовжувати "розмову".
"Сергію, пошкодуйте авторів Середньовіччя, бо якщо і їм дістанеться, - це вже занадто! :))"
Це не відповідь! Це ля-ля-ля в стилі Валентина Ліпчинського!
Шануймося! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-09 19:18:13 ]
У вірші навстіж
не зайдіть востаннє,
у серце навстіж
відшукайте брід.

Гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:30:04 ]
Ксеніє, ми дружимо давно, тому дуже приємно, що завітала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-09 19:23:06 ]
портреби =потреби


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 13:10:28 ]
... пане Сергій - питання тавтології вельми цікавим для мене є... Масло масляне - вода водяна, так реально є! Можжна сказати й по іншому, якось... але масло водянисте а вода масляниста... теж буває... в поезії заради щирості я можу сприйняти і таку тавтологію: дружні друзі, в тіснім крузі на мягкім зеленім лузі не сваряться через такі дурниці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-05-10 14:09:28 ]
Я не мав на увазі суто тавтологію! Мова йде про тавтоообри, тобто - про тавтологічні образи.
Тавтообр - термін мій. Цілком ймовірно, що він приживеться в сучукрлітературознавстві. ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-10 16:10:02 ]
...треба буде взяти ваші "тавтообри" до увати... а загалом проблема толерантності "сучукропства",як це не дивно, історично-тавтологічна - те саме, те саме, те саме... але і тавтологія, наприклад, квіткової клумби - та сама квітка... хоч сто раз - вибачте за деяку абсурдність ряду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 01:20:28 ]
серце навстіж у віршах навстіж - це так беззахисно... але тільки так народжується справжня поезія, від якої і серце читача розкривається навстіж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 10:17:34 ]
Галю, ми дісно беззахисні, бо навіть підсвідомо, інколи не бажаючи такого, виявляємо у віршах свою сутність... А з часом у цьому - наша душевна міць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 10:18:32 ]
Дійсно - виправив одруківку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 10:27:08 ]
Виявляти у вірші свою сутність чи не виявляти... Коли у тексті немає автора, його дихання, голосу, ритму серця - для мене це анемічний безжиттєвий набір слів.
А міць я люблю!
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-11 20:38:11 ]
Світлано, нехай щастить і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-12 21:24:00 ]
гарне побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-13 00:52:09 ]
Світлано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-18 09:11:56 ]
Ваш вірш - як нагадування, чим же насправді є Слово. Адже справді - "слово має силу, коли втілиться". Забуваємо про це.