ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.11.13
15:48
На слові "ніколи" замкнулося коло.
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.
Чому я не вірю у смерть ніколи?
Моя аномалія – ніби Австралія.
Могло б моє серце поїхати в Грецію.
І вже до печінки дісталися б інки.
Мізки б захотіли в часи до Аттіли.
Та тіло по спину впряглось в Україну.
Чому я не вірю у смерть ніколи?
2019.11.13
14:39
Вибирай із ким дружити -
чи тепло, чи лезо в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.
Змовчувати май терпіння -
не суди, чого не знаєш.
Кинь у грішника камінням,
чи тепло, чи лезо в спину.
Друг не той, що оковиту
наливає в чорну днину.
Змовчувати май терпіння -
не суди, чого не знаєш.
Кинь у грішника камінням,
2019.11.13
12:25
Ти вибираєш "не плакати"
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо ж і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…
Я вибираю твій сміх
На "ельдорадо" потрапити -
Буде, їй-богу, не гріх…
Наші з тобою коштовності -
Щирість і вірність обох
Щодо ж і жертв, і жертовності
Тут не про Сина, як Бог…
2019.11.13
11:06
О, мій рахманний, мій кільчастий дим!
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.
Західне сонце пестить піч, ослін,
з недопалком затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці
Ні клопотів, ані керунку.
Які запросини до смутку.
Я полюбив свій дерев'яний дім.
Західне сонце пестить піч, ослін,
з недопалком затерплі пальці.
У синій дим обмотуються п'яльці
2019.11.13
10:44
Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь відчайдушно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне
Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.
Тільки чомусь відчайдушно не хочу
Правду і кривду зливати в одне.
Не продихне
Світ цей лукавий, тривожно-сумнівний,
Де у "цукерки" закладено міни
Та підміняється всує святе.
2019.11.13
09:54
Я воюю за Неньку, черпаючи ложкою борщ,
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.
Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою
Гладжу перса коханій у ліжку з м'якеньким матрасом.
Перемога вже близько! І ти так воюєш? Отож.
НавзаЄм рукопашної - з тещею точаться ляси.
Ох війна і тяжка! Набираю потроху ваги,
Обирати між салом і шинкою
2019.11.13
08:38
Уже б давно забув про самоту
І жур на муку крадькома не множив,
Якби не був закоханим в оту,
Котра на мрію нездійсненну схожа.
І жур на муку крадькома не множив,
Якби не був закоханим в оту,
Котра на мрію нездійсненну схожа.
2019.11.13
05:32
Мо, написати оду про любов?
Бо про єврейців божевільне діло.
Останнім часом наламали дров,
А, дехто, навіть цапа подоїли.
Тому: лямур, коханнячко, жага…
Усупереч подумувати всує!
Як сепар свої ноги протяга,
Бо про єврейців божевільне діло.
Останнім часом наламали дров,
А, дехто, навіть цапа подоїли.
Тому: лямур, коханнячко, жага…
Усупереч подумувати всує!
Як сепар свої ноги протяга,
2019.11.13
02:33
До смурного віршаря
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.
Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів
Знов прийшло нещастя…
Бо напала й «витворя»
Слова швидка Настя.
Із породи він ослів,
Хлопець не ледачий.
І летять кавалки слів
2019.11.13
00:36
ось & танці що яничари
їхні чари ~ твої божі квіти
незвичайне & надзвичайне
доломіти початку літ
& огнів попелиста приязнь
прояв здогадів & відтінку
клеопатро моя провинносте
їхні чари ~ твої божі квіти
незвичайне & надзвичайне
доломіти початку літ
& огнів попелиста приязнь
прояв здогадів & відтінку
клеопатро моя провинносте
2019.11.12
23:40
В кав'ярні людно. Вийду в листопад,
У сутінки вечірніх меланхолій.
Невипитий гарячий шоколад
Залишу десь біля трамвайних колій.
І хай трамвай позаду дзеленчить,
Мені із ним тепер не по дорозі.
Побачити б ту елегійну мить,
У сутінки вечірніх меланхолій.
Невипитий гарячий шоколад
Залишу десь біля трамвайних колій.
І хай трамвай позаду дзеленчить,
Мені із ним тепер не по дорозі.
Побачити б ту елегійну мить,
2019.11.12
22:41
Били байдики… Груші цупили
День на виворіт - в самий раз
Серед зелені - ми як руккало
Поміж кольору - бурий наш…
Поцілунками зав’язь вечора
Забинтовані... сонним рай
Із кастрюлі щось… щось із глечика
День на виворіт - в самий раз
Серед зелені - ми як руккало
Поміж кольору - бурий наш…
Поцілунками зав’язь вечора
Забинтовані... сонним рай
Із кастрюлі щось… щось із глечика
2019.11.12
22:11
І знов валізи пакувать...
Здається, пройдено півсвіта,
Та серце, невгамовністю зігріте,
Нізащо не хоче спочивать.
Уже відкрито всі материки,
Та їх він самотужки відкрива для себе:
Поміж реліктових секвой шукає просинь неба,
Змагається із норовом св
Здається, пройдено півсвіта,
Та серце, невгамовністю зігріте,
Нізащо не хоче спочивать.
Уже відкрито всі материки,
Та їх він самотужки відкрива для себе:
Поміж реліктових секвой шукає просинь неба,
Змагається із норовом св
2019.11.12
20:53
пам"яті Іловайського оточення*
***роздум. алегоричний складноструктурований вірш***
Йшла химерою ніч.
А розвиднілось- Боже святий...
Артилерії клінч
Охопив і нещадно гатив
Поле болем оте
***роздум. алегоричний складноструктурований вірш***
Йшла химерою ніч.
А розвиднілось- Боже святий...
Артилерії клінч
Охопив і нещадно гатив
Поле болем оте
2019.11.12
15:48
Симфонію життя присвячено коханню!
На цій найвищій ноті я завис
у вашій партії фортепіанній
і час тягну, не падаючи вниз!
Тепер я соло мрію в обертнах,
позбавлений музичної канви!
Невже кінець?! Ще домінанта стогне!
На цій найвищій ноті я завис
у вашій партії фортепіанній
і час тягну, не падаючи вниз!
Тепер я соло мрію в обертнах,
позбавлений музичної канви!
Невже кінець?! Ще домінанта стогне!
2019.11.12
14:26
Зірвався вітер, мов оскаженів.
Всією міццю тузає дерева.
У кронах кленів вимістив свій гнів.
Нуртує світом буря-королева.
Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всією міццю тузає дерева.
У кронах кленів вимістив свій гнів.
Нуртує світом буря-королева.
Сипне дощем над персами полів,
Які лягли недавно відпочити.
Зволожить зерна, сховані в ріллі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2019.11.12
2019.09.01
2019.08.04
2019.07.07
2019.07.03
2019.06.19
2019.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Любов і поезія
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов і поезія
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0887 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0887 seconds