ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
В.Диховичний (1911-1963), М.Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

    Присядемо, друзі, як слід, на доріжку,

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Катерина Савельєва - [ 2009.08.09 17:28 ]
    Високочола кішка
    Я кішка з поглядом рожевим!
    Гаряча злива затремтить,
    А у очах вогнем шаленим
    Нестерпна бестія кипить.

    Ковтає кисень біле сяйво -
    Таємний лоскіт його вій.
    Іти на ліво чи на право,
    Де віднайти будинок свій?

    Холодний вітер дме у вушко,
    Вже мокрі лапки: не тремти.
    Хто наречений мила дружко
    І де мені його знайти?

    Блукає хвостик по дорозі,
    Калюжі холодом кричать
    Та зупинитись я не взмозі -
    На цьому ПІДПИС та ПЕЧАТЬ!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5.25 (5.32)
    Коментарі: (3)


  2. Зік Василь Вільний - [ 2009.08.01 12:23 ]
    Чорний кіт
    Я - веселий чорний кіт,
    Мур-бонжур! Усім привіт!
    Маю з мишкою обід,
    Тож у мене все, як слід!

    – Мила мишко, не тремти!
    Хочеш, будемо на «ти»?
    Просить сіра:
    – Відпусти…
    – Ну і чим страшні коти?

    Чи боїться,
    Щоб не з’їв?
    Та не з’їм,
    Хіба я звір? –
    Я помуркав би лише… –
    Треба нам
    Таких мишей!

    Хвацько вискочу на пліт,
    Пригадаю давній хіт…
    Я такий із юних літ –
    Оптиміст чорнющий кіт!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3)


  3. Зоряна Ель - [ 2009.07.31 16:41 ]
    З життя метеликів
    Я – красень-Метелик. Недавно із лялечки,
    Уже залицяються, ох які, кралечки.
    Барвистими крильцями дражнять, спокусниці.
    О, правил цнотливих підступні порушниці.

    Та вчора зустрів на листочку негадано
    Я Гусінь прекрасну, і – серце украдено!
    Струнка, поетична, невинно-салатова.
    А очі, як ніч, – таємничо агатові.

    Не слухай, о мила, джмелів пашталакання
    Про те, що літав із Лимонкою маками,
    Що в лілії пили нектар ми до ранечка…
    Тебе лиш кохаю!
    Тебе лиш чекаю!
    Довіку я – твій, о моя Капустяночко!

    31.07.2009



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (7)


  4. Зоряна Ель - [ 2009.07.29 14:17 ]
    ***
    Так традиційно – квіти і вино…
    А, може, ну їх, ті стереотипи!
    Зберемо "зелені" - і на Кариби,
    Чи, краще на Гаваї – все одно:

    Колони пальм, і супровід гітари,
    І ніжності ванільного піску
    (Із запахом гавайського бузку),
    І мрій, пробуджених, тропічні чари...

    Текілою блакитної лагуни
    Підхопить нас одвічний ритуал -
    Ах, орхідеї,вулканічний шал,
    А над усе, як знак, магічні руни.



    27.07.2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (16)


  5. Оксана Лозова - [ 2009.07.21 22:44 ]
    У двох світах
    Я – поранений в серце птах,
    Що літає у двох світах –
    Ти запізно мене почув,
    Я до тебе не долечу.
    Ти раніше прийти не зміг,
    Засипає стежину сніг,
    А поранений птах летить,
    Де розходяться два світи…


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (6)


  6. Олександр Бик - [ 2009.07.17 11:17 ]
    Я - риба
    Я - риба,
    Уражена вірусом водних глибин,
    Слуга Посейдона
    Без права на голос чи крик.
    Не схожа на решту
    Без певних підстав і причин
    В болоті, де риби
    Для втіхи їдять інших риб.

    Я - риба
    Із вічним табу повертати назад,
    Без рук з головою
    Закована в срібло луски -
    Я проти, коли
    У воді електричний розряд,
    І проти, якщо
    В черв"яках зачаїлись гачки...

    Я - риба
    З програмою "Жити лише уночі",
    Зацькована всіми
    Хто міг, або просто хотів...
    Звичайна рибина,
    Яких на Землі тисячі,
    Але із людською
    Душею з минулих життів!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" 5.5 (5.35)
    Прокоментувати:


  7. Марина Карпінська - [ 2009.07.13 16:56 ]
    Повісь у кімнаті її свої милиці
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Його недолуга любов,
    І чесно скажи, чи хоч раз ти дивилася,
    Як серце ночами плакало?!
    Як важко душі залишатись безсилою,
    Але піддаватись знов,
    І знати, що інша йому корилася...
    Мовчати, лише б не втратити...
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Мов торба, впади до ніг,
    За нього випрошуй у неї прощення,
    Молися, ридай, кричи...

    Але каяття їй лише наснилося.
    ...За вікнами падав сніг,
    І замість тих милиць в кутку на столику
    Залишені ним ключі...


    Рейтинги: Народний 5 (5.36) | "Майстерень" 5 (5.33)
    Коментарі: (2)


  8. Наті Вінао - [ 2009.07.08 11:13 ]
    Не традиційно
    Все традиційно - квіти і вино,
    А може, краще б - тости й кава?
    Яка там в тебе була ава?
    В житті ще кращий! Все одно,

    Тепер вже все одно - ти поряд.
    До купи намагаюся зібрать думки,
    Та де там! В голові говорять
    Десь тисяч зо три... Підшумки - шуми...

    Чи що це? Що це? Ой, не спалахнути б
    Рум`янцем щирим на щоках...
    Зберись! Ти де? Себе вернути б
    З небес. А чом не на хмарках?

    Тут - квіти і вино -велика справа!
    Я взагалі не п`ю - чи ти не знав?
    Морозиво? О Боже, оце Клава,
    Заладила "вино,вино", а ти впізнав!

    Мовчу, бо десь слова поділись.
    В очах побачив світло... Що, в моїх?!
    Бува, не чарівник? Скажи, на милість!
    Все, тану... у думках... уже німих...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.24) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Людмила Калиновська - [ 2009.07.02 23:37 ]
    І... традиційно!
    ***

    І... традиційно – квіти і вино...
    Але повір у тривіальність:
    по телику – цікаве всім кіно –
    жінкам на сльози і на радість.

    Є час – спочити і «перегоріть»
    до кухні і до чоловіка,
    який кусає лікті, бо «Зеніт»
    програв у черговім політті.

    А у кіно ж бо – щастя без вина!
    Прасована сорочка біла…
    І – поцілунки… І п’янка мана,
    що додають для щастя сили.

    Ті ж... традиційні – квіти і вино...
    Та де вже тут! Не дійде черга!
    Комусь – життя, комусь-таки – прокльон!
    І час, якого не повернеш!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (4)


  10. Катя Тихонова - [ 2009.06.23 20:32 ]
    Помовч! Дай доказати!
    Все традиційно - квіти і вино.
    (Ця традиційність вже поперек горла).
    Я про Канари мрію вже давно,
    на шубу з норки пів століття хвора.

    Так хочеться ікри (та хай їй грець),
    А у підвалі - тільки кабачкова.
    І хочу з діамантами кілець,
    І ще машину! От було би кльово!

    А ще так хочу!.. (Не перебивай!)
    У мене мрій зібралося багато.
    Аби довіз казковий нас трамвай
    У чепурненьку і файнюньку хатку.

    Щоб без рахунків, що орендарям
    наповнюють кишені аж по вінця.
    Налий же, любий, в келих ще вина!
    Нехай воно багряно заіскриться!

    А ще!.. (Помовч! Ну дай же доказать!)
    Тебе люблю! Так ніжно, незрадливо!
    І мрії всі хай полум"ям горять,
    Бо ти моє найбільше в світі диво!



    Рейтинги: Народний 5.42 (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (9)


  11. Галантний Маньєрист - [ 2009.06.20 16:34 ]
    Страждання пташиного Вертера
    Я Петрик - у дзьобі смачна насінина,
    О де ти кохана, о де ти, єдина?
    Я втілення кращого, птах-ідеалу!
    Даю безкоштовно уроки вокалу,

    Живу без ілюзій - у фолку і блюзі,
    О, званий радіти, печалюсь у тузі,
    Нуждаюся не в меценаті, а в музі!
    І в жóвтенько-крильцятому карапузі!

    Товчу це господарю і домовому,
    Та де їм сердечну збагнути утому!
    Жовтію, як пів України, у клітці,
    О скільки іще животіти сирітці?!

    Клянуся, що дзьоба зашию нитками,
    Носитиму милій торби з хробачками!
    "Я хочу канарку... і доцю... і сина...” -
    Лети до пташиного Бога пір’їна...


    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (11)


  12. Катя Тихонова - [ 2009.06.17 21:00 ]
    Все традиційно...
    Все традиційно - квіти і вино
    І кави філіжанка пахне терпко.
    І вечір зазирає у вікно...
    (А ми у нього, наче у люстерко).

    Я подихом торкну твоє плече,
    Ти ніжно обійми мене рукою,
    І дикий мед по тілу потече
    бурхливою, бентежною рікою.

    І ще вина ромашковість така
    в твоїх очах, що хочеться мовчати.
    Помовчимо. Ця тиша теж п"янка,
    вона уміє в душу зазирати.

    І бачити усе, що відцвіло,
    І те, про що нікому більш не знати.
    Все традиційно - квіти і вино,
    і серця два, замріяні літати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (5)


  13. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 11:07 ]
    *****
    В чаті Ти зі мною гралась,
    на російській спілкувалась.
    Я ж непросто захопивсь Тобою,
    В інтернет поринув з головою.
    Так поповнивши запас російських слів,
    знову в чат-знесилений побрів.
    Після довгих ночей неспокою,
    вирішив зустрітися з Тобою.
    Краще б я не вчив Твоєї мови,
    бо й без неї добре лихословив.
    Думав,сам під землю провалюся,
    як узнав, що Ти-стара бабуся.



    Рейтинги: Народний 5 (5.19) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:18 ]
    Чоловічі нарікання
    Готуй рискал-ідем на бараболю
    і не забудь з собою кошик взяти.
    Я ще нераз згадаю свою долю,
    коли будем з Тобою ми копати.
    Ти незважай-мене краще не слухай,
    я злюсь лишень, що я не житель міста.
    Не закривай,прошу,Ти свої вуха!
    Я ж слухаю коли Ти місиш тісто!
    Чого мовчиш і дивишся так косо?
    Сказала б підбадьорливі слова...
    В наступнім році там посієм просо,
    щоб не боліла зранку голова.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:09 ]
    *****
    Традиційно-квіти і вино,
    їй на іменини дарували.
    Так граційно-падали на дно
    й розбивались мрії об бокали.
    Осипались з часом пелюстки,
    хаотично пада на підлогу.
    А здавалось-молоді роки,
    непривично канули під ноги.
    І можливо далі б так було,
    кожен рік дарунки традиційні.
    Цього разу щось не так пішло,
    принесли їй квіти та мартіні.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Чорнява Жінка - [ 2009.06.14 06:47 ]
    Старе кіно
    Галантному Маньєристу

    Все традиційно: квіти і вино,
    і пачка гумок з правої кишені,
    а я, дурепа, мріяла давно,
    що прийде уночі кохання геній.

    І ти прийшов, галантний, як марал,
    парфумів аромат тягнувся поспіль,
    я шепотіла щось про Тадж-Махал,
    а ти сказав: «Побігли краще в постіль».

    І ми побігли... Господи, прости!
    як бігли ми! які долали ями!
    як мури брали – раз, і два, і три,
    вже чутно було співи Далай-лами...

    На ранок знов одне й те кіно:
    вино допите, квіти повсихали,
    порожня пачка гумок і – вікно
    відчинене…
    Які ж козли марали!..
    :)


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.6) | "Майстерень" 5.5 (5.61)
    Коментарі: (67)


  17. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 16:51 ]
    ***
    Готуй рискаль.Ідем на бараболю,
    А я тримати буду парасолю,
    Коли прекрасний ти в роботі
    Копатимеш натхненно весь у поті.

    Дощ накрапає,так, дрібненька мжичка,
    Тобі подати, любий, рукавички?
    Бо, не дай Боже,мозолів набудеш,
    І як тоді копати бульбу будеш?

    Рискаль стинає землю так потужно,
    Працює милий, я тримаюсь мужньо.
    Ну от скажіть, чи хтось колись у полі
    Тримав хоч раз над кимось парасолі?!!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (13)


  18. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 11:11 ]
    Тема
    Забулькав чайник на плиті,
    Бо зранку істини прості:
    Кавалок хліба, кава-чай
    І на роботу чимчикай.
    TV вмикаєш на хвилину,
    Щоби послухати новини...
    Забулькав чайник, зашипів,
    Мабуть,не вистачило слів.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (1)


  19. Оксана Лозова - [ 2009.06.11 11:04 ]
    Готуй рискаль
    – Готуй рискаль, ідем на бараболю!
    Хоч раз від монітора відірвись –
    Коли ти слухав жайворонка в полі,
    Коли дивився у небесну вись?

    – Куди – рискаль? Давно все посадили…
    – То будемо полоти бур’яни!
    А пригадай, який там простір, милий,
    Яке п’янке повітря – аж дзвенить…

    – ...А в полі бараболі заростають...
    – Готуй рискаль чи сапку – все одно! –
    Струмочок лісовий не проміняю
    На традиційні квіти і вино.


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (8)


  20. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:09 ]
    Забулькав чайник...
    Забулькав чайник –
    Ага! Якраз…
    Без кави-чаю
    Запам’ятаю
    Частунок Ваш
    Із колючих фраз.

    Каштан сусідський
    Розмову чув,
    До Ваших вікон
    Цвісти боїться.
    Тремтливі свічі…
    Ніщо не вічне.
    Усе сказали?
    То я мовчу.

    Відставте чайник,
    Щоб не свистів!
    Ще тільки чаю
    Не вистачає
    До сліз гірких
    І солоних слів…


    Рейтинги: Народний 5.63 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (9)


  21. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:31 ]
    Повісь у кімнаті...
    Повісь у кімнаті її дощовик –
    Блакитно-прозорий
    У крапельках- зорях.
    Сьогодні ви будете
    Тільки на "ви",
    Несказане –
    Хмари за вас договорять.
    Вона ненадовго-
    Вона побіжить
    І сон забере,
    І прихопить твій спокій,
    І ти не зупиниш її
    Ні на мить…
    Зостанеться дощ
    У кімнаті високій.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" 5.5 (5.64)
    Прокоментувати:


  22. Золота Жінка - [ 2009.05.28 20:22 ]
    Вірш на сніданок
    Забулькав чайник...Потім – засвистів
    Так по-садистськи голосно (де-Садно)…
    Зірвався з ліжка. Впав. Криваве садно
    На правому коліні. І надсадно
    Послав до дідька каву і котів,
    Що під ногами плутались (вар’яти!)
    Бажання двоєдине (пити-спати)
    (у ліжко каву, Серце, то святе!)
    - Ти з цукром?
    - Так, дві ложки…а проте…
    Давай без цукру…
    і смагляве тіло
    замінить смерть солодку (ту, що біла)…
    …і чорно-біла круговерть (чи бій?)
    - моя солодка…
    - полиновий мій…
    ...п’янкі сніданки змореного літа:
    Столичний Гумберт.
    Галицька Лоліта.


    Рейтинги: Народний 5.58 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (20)


  23. Золота Жінка - [ 2009.05.28 02:24 ]
    селянські па-де-де
    Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
    Вона з пивниці проситься на волю,
    Вона любити хоче, тягне ввись
    Пророслі руки-пагони…Хутенько
    Бери її в долоні…Серце тенькне…
    Така бліда…заморена…маленька…
    А жити хоче! Але просить – кинь
    Із рук коханих! З торби, із відерця
    Цю сінєглазку… (очі як озерця
    Твої, Степане). Не кидай у рінь
    Колгоспний фетиш зморених молінь!

    Її, одвічну, як людські дилеми,
    Жбурни щосили в тлусті чорноземи,
    Хай зріє там. Хай плодиться, росте,
    На те вона й картопля, і на те
    Весна квітує! І на те молюся
    На другий хліб слов»янський! Хай впаде
    На неї, рідну, дощик де-не-де,
    Хай жук не з»їсть… Селянське па-де-де
    Триває на полях…
    Нехай діждуся
    Плодів солодких, що дає земля….
    І ти береш у руки рискаля…

    Земелька - млосна, ніжна, молода,
    Копати легко – мов тече вода –
    Сама лягає під іскристе лезо…
    Бери її, удобрюй – буде плід
    Уже на осінь, милий… На обід
    Вона прийде до тебе….Нетверезий,
    Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
    І насолоді тій не буде меж –

    Уперше!
    Юну!
    Молоду!
    В сметані!
    Із кропиком…
    З грибочками…
    У ній
    Твоя душа і тіло, як сувій,
    Розстеляться…Світлані або Тані
    Аж завидки буде до простоти
    Того єднання – лиш вона і ти...

    Гармонія! Довічне інь та янь…
    Душею, шлунком, серденьком відтань,
    Відчуй її – солодкі! – аромати….
    …пізнай її – на зуб, на смак, на зір…
    Знайди її, найпершу поміж зір,
    Скуштуй її, м»якеньку, наче вата,
    Пізніше, Серце…
    Неозорий лан….
    Селянські па-де-де…
    довічний тан
    (і у хустинках – містечкові феї)

    …Ну, з Богом, милий, …нагостри рискаль…
    Іди поміж Мар»янок і Наталь
    До ідеалу вічного…до неї….


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (19)


  24. Оля Радкевич - [ 2009.05.22 09:45 ]
    Чорна кішка
    Я - чорна кішка, що приносить удачу...
    Якщо шляхи наші зійдуться - не чекай невдачу...
    Я стараюся триматися осторонь від людей...
    Я завжди ховаюся в світі тіней...

    Я буду кішкою, я нікого не кохатиму...
    Я не кохатиму і чудово це знатиму...
    Я буду чорною кішкою яка гулятиме одна...
    Я буду чорною кішкою, що завжди сумна...

    Але в душі я буду не така...
    Насправді я буду дуже проста...
    Я буду завжди в компанії гуляти...
    І сумною я буду рідко бувати...

    Така я буду в своєму майбутньому...
    Така я буду в своєму житті незабутньому...
    А зараз я чорна кішка - ласкава і ніжна...
    Вся я ніби білосніжна...

    Але час прийде і стануться зміни...
    Не знаю чи будуть добрі ці переміни..
    я стану неповторною чорною кішкою...
    І більше ні для кого я не буду насмішкою...


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.5)
    Прокоментувати:


  25. Золота Жінка - [ 2009.04.28 20:07 ]
    Філологічні студії любові
    Мур-мур, бонжур, моншер і монамур –
    А більше по-французьки я ні слова...
    …та вже тактильно точиться розмова,
    Мій маломовний хлопче-трубадур,
    Рожева мрія малолітніх дур…
    («дур» – то русизм, «дуреп» на укрмові!
    Філологічні студії любові).

    Шерше ля фам! Мене шерше чимдуш
    у шарудливих шепотах покоїв…
    Ой Матка Боска! Що це ти накоїв?
    Ми так не домовлялись! Ані руш!
    Тепер мерщій неси мене у душ -
    (душа моя в розпачливій борні
    Не скаже заперечну частку «ні») –


    Чи краще в ванну… Качечка! – гляди!
    Гумова, жовта - із дитинства плине…
    Ой ціпу-ціпу…. Починай зі спини,
    Тааак, дуже добре, не шкодуй води…
    І ще отут потри…і ще сюди…
    (сполучники єднальні – «і», «й», «та» -
    І аж муркоче панна Золота....

    Ой! Протиставні – «а», «проте», «однак»...
    А ви, моншер, вигадливий юнак...


    По тому розділові – «то», «чи», « хоч»...
    Звичайно хочу. І при тому часто
    Вивчати спонукальні («нумо»!) частки,
    Підсилювальні («адже», « навіть», « аж»),
    Чи видільні («хоча», « лише»)...Приляж...
    ...запала тиша у лекційній залі...
    Міцних обіймів непрозорий скотч
    Прозоро натякає: Буде далі...


    Рейтинги: Народний 5.55 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (33)


  26. Катя Тихонова - [ 2009.04.28 14:58 ]
    Я - лиска...
    Я – лиска-гітаристка. Знаю лад.
    На кожного я маю компромат.
    Ось вовк-п’яниця цілу ніч бухав,
    А потім сосни в лісі підливав.

    Мажор, мінор – мені по барабану.
    Зіграю все. Лиш став мені поляну.
    Вар’ята скорчу, відіжмусь разочок,
    Талант ти зацінив? Скажи, браточок?

    Але, крім того, я така красава –
    Руда, тендітна, трохи кучерява.
    Цариця над всіма! Ведмідь з барлоги
    Швиденько виліз і вклонився в ноги,
    А стрибунець, заляканий братвою,
    За лапу нині привітавсь зі мною,
    Сорока сир принесла до сніданку,
    Корова – молоко, густу сметанку…
    Усе мені – найкращій, рудолицій.
    Мені, коханій, супер-стар-лисиці.

    А я ходжу по лісу, у короні.
    А заманеться, то сиджу на троні,
    І на дрібних звірят наводжу чари,
    Коли кігтями граю на гітарі.

    Я лиска-гітаристка – суперміс
    В страху тримаю весь великий ліс.


    Рейтинги: Народний 5.4 (5.38) | "Майстерень" 5.42 (5.33)
    Коментарі: (7)


  27. Владислав Бурик - [ 2009.04.22 10:46 ]
    Пантера
    Я на скелі лежу,бо пантера
    Ким я вчора бувах, хто я завтра
    Не знаю. але щоб вгамувати голод
    Зупиняю свій погляд на мавпі,
    що сховалась від мене в партері,
    Свій голодний допитливий погляд


    Рейтинги: Народний 5 (4.33) | "Майстерень" -- (4.23)
    Коментарі: (1)