ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.08 06:13
Вітер видмухнув з-під тину
Поруділий лист, -
Я дивлюсь на цю картину
І шукаю зміст.
Небо хмарами провисло,
Далина німа, -
За оцим останнім листом
Вже іде зима.

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано і кольористо тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею т

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві з'яви)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Катерина Савельєва - [ 2009.08.09 17:28 ]
    Високочола кішка
    Я кішка з поглядом рожевим!
    Гаряча злива затремтить,
    А у очах вогнем шаленим
    Нестерпна бестія кипить.

    Ковтає кисень біле сяйво -
    Таємний лоскіт його вій.
    Іти на ліво чи на право,
    Де віднайти будинок свій?

    Холодний вітер дме у вушко,
    Вже мокрі лапки: не тремти.
    Хто наречений мила дружко
    І де мені його знайти?

    Блукає хвостик по дорозі,
    Калюжі холодом кричать
    Та зупинитись я не взмозі -
    На цьому ПІДПИС та ПЕЧАТЬ!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.34) | "Майстерень" 5.25 (5.33)
    Коментарі: (3)


  2. Зік Василь Вільний - [ 2009.08.01 12:23 ]
    Чорний кіт
    Я - веселий чорний кіт,
    Мур-бонжур! Усім привіт!
    Маю з мишкою обід,
    Тож у мене все, як слід!

    – Мила мишко, не тремти!
    Хочеш, будемо на «ти»?
    Просить сіра:
    – Відпусти…
    – Ну і чим страшні коти?

    Чи боїться,
    Щоб не з’їв?
    Та не з’їм,
    Хіба я звір? –
    Я помуркав би лише… –
    Треба нам
    Таких мишей!

    Хвацько вискочу на пліт,
    Пригадаю давній хіт…
    Я такий із юних літ –
    Оптиміст чорнющий кіт!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.33) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Коментарі: (3)


  3. Зоряна Ель - [ 2009.07.31 16:41 ]
    З життя метеликів
    Я – красень-Метелик. Недавно із лялечки,
    Уже залицяються, ох які, кралечки.
    Барвистими крильцями дражнять, спокусниці.
    О, правил цнотливих підступні порушниці.

    Та вчора зустрів на листочку негадано
    Я Гусінь прекрасну, і – серце украдено!
    Струнка, поетична, невинно-салатова.
    А очі, як ніч, – таємничо агатові.

    Не слухай, о мила, джмелів пашталакання
    Про те, що літав із Лимонкою маками,
    Що в лілії пили нектар ми до ранечка…
    Тебе лиш кохаю!
    Тебе лиш чекаю!
    Довіку я – твій, о моя Капустяночко!

    31.07.2009



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" -- (5.46)
    Коментарі: (7)


  4. Зоряна Ель - [ 2009.07.29 14:17 ]
    ***
    Так традиційно – квіти і вино…
    А, може, ну їх, ті стереотипи!
    Зберемо "зелені" - і на Кариби,
    Чи, краще на Гаваї – все одно:

    Колони пальм, і супровід гітари,
    І ніжності ванільного піску
    (Із запахом гавайського бузку),
    І мрій, пробуджених, тропічні чари...

    Текілою блакитної лагуни
    Підхопить нас одвічний ритуал -
    Ах, орхідеї,вулканічний шал,
    А над усе, як знак, магічні руни.



    27.07.2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.51) | "Майстерень" 5.5 (5.46)
    Коментарі: (16)


  5. Оксана Лозова - [ 2009.07.21 22:44 ]
    У двох світах
    Я – поранений в серце птах,
    Що літає у двох світах –
    Ти запізно мене почув,
    Я до тебе не долечу.
    Ти раніше прийти не зміг,
    Засипає стежину сніг,
    А поранений птах летить,
    Де розходяться два світи…


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (6)


  6. Олександр Бик - [ 2009.07.17 11:17 ]
    Я - риба
    Я - риба,
    Уражена вірусом водних глибин,
    Слуга Посейдона
    Без права на голос чи крик.
    Не схожа на решту
    Без певних підстав і причин
    В болоті, де риби
    Для втіхи їдять інших риб.

    Я - риба
    Із вічним табу повертати назад,
    Без рук з головою
    Закована в срібло луски -
    Я проти, коли
    У воді електричний розряд,
    І проти, якщо
    В черв"яках зачаїлись гачки...

    Я - риба
    З програмою "Жити лише уночі",
    Зацькована всіми
    Хто міг, або просто хотів...
    Звичайна рибина,
    Яких на Землі тисячі,
    Але із людською
    Душею з минулих життів!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.36) | "Майстерень" 5.5 (5.35)
    Прокоментувати:


  7. Марина Карпінська - [ 2009.07.13 16:56 ]
    Повісь у кімнаті її свої милиці
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Його недолуга любов,
    І чесно скажи, чи хоч раз ти дивилася,
    Як серце ночами плакало?!
    Як важко душі залишатись безсилою,
    Але піддаватись знов,
    І знати, що інша йому корилася...
    Мовчати, лише б не втратити...
    Повісь у кімнаті її свої милиці,
    Мов торба, впади до ніг,
    За нього випрошуй у неї прощення,
    Молися, ридай, кричи...

    Але каяття їй лише наснилося.
    ...За вікнами падав сніг,
    І замість тих милиць в кутку на столику
    Залишені ним ключі...


    Рейтинги: Народний 5 (5.36) | "Майстерень" 5 (5.33)
    Коментарі: (2)


  8. Наті Вінао - [ 2009.07.08 11:13 ]
    Не традиційно
    Все традиційно - квіти і вино,
    А може, краще б - тости й кава?
    Яка там в тебе була ава?
    В житті ще кращий! Все одно,

    Тепер вже все одно - ти поряд.
    До купи намагаюся зібрать думки,
    Та де там! В голові говорять
    Десь тисяч зо три... Підшумки - шуми...

    Чи що це? Що це? Ой, не спалахнути б
    Рум`янцем щирим на щоках...
    Зберись! Ти де? Себе вернути б
    З небес. А чом не на хмарках?

    Тут - квіти і вино -велика справа!
    Я взагалі не п`ю - чи ти не знав?
    Морозиво? О Боже, оце Клава,
    Заладила "вино,вино", а ти впізнав!

    Мовчу, бо десь слова поділись.
    В очах побачив світло... Що, в моїх?!
    Бува, не чарівник? Скажи, на милість!
    Все, тану... у думках... уже німих...


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.24) | "Майстерень" 5.25 (5.25)
    Прокоментувати:


  9. Людмила Калиновська - [ 2009.07.02 23:37 ]
    І... традиційно!
    ***

    І... традиційно – квіти і вино...
    Але повір у тривіальність:
    по телику – цікаве всім кіно –
    жінкам на сльози і на радість.

    Є час – спочити і «перегоріть»
    до кухні і до чоловіка,
    який кусає лікті, бо «Зеніт»
    програв у черговім політті.

    А у кіно ж бо – щастя без вина!
    Прасована сорочка біла…
    І – поцілунки… І п’янка мана,
    що додають для щастя сили.

    Ті ж... традиційні – квіти і вино...
    Та де вже тут! Не дійде черга!
    Комусь – життя, комусь-таки – прокльон!
    І час, якого не повернеш!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.56) | "Майстерень" -- (5.49)
    Коментарі: (4)


  10. Катя Тихонова - [ 2009.06.23 20:32 ]
    Помовч! Дай доказати!
    Все традиційно - квіти і вино.
    (Ця традиційність вже поперек горла).
    Я про Канари мрію вже давно,
    на шубу з норки пів століття хвора.

    Так хочеться ікри (та хай їй грець),
    А у підвалі - тільки кабачкова.
    І хочу з діамантами кілець,
    І ще машину! От було би кльово!

    А ще так хочу!.. (Не перебивай!)
    У мене мрій зібралося багато.
    Аби довіз казковий нас трамвай
    У чепурненьку і файнюньку хатку.

    Щоб без рахунків, що орендарям
    наповнюють кишені аж по вінця.
    Налий же, любий, в келих ще вина!
    Нехай воно багряно заіскриться!

    А ще!.. (Помовч! Ну дай же доказать!)
    Тебе люблю! Так ніжно, незрадливо!
    І мрії всі хай полум"ям горять,
    Бо ти моє найбільше в світі диво!



    Рейтинги: Народний 5.42 (5.38) | "Майстерень" -- (5.33)
    Коментарі: (9)


  11. Галантний Маньєрист - [ 2009.06.20 16:34 ]
    Страждання пташиного Вертера
    Я Петрик - у дзьобі смачна насінина,
    О де ти кохана, о де ти, єдина?
    Я втілення кращого, птах-ідеалу!
    Даю безкоштовно уроки вокалу,

    Живу без ілюзій - у фолку і блюзі,
    О, званий радіти, печалюсь у тузі,
    Нуждаюся не в меценаті, а в музі!
    І в жóвтенько-крильцятому карапузі!

    Товчу це господарю і домовому,
    Та де їм сердечну збагнути утому!
    Жовтію, як пів України, у клітці,
    О скільки іще животіти сирітці?!

    Клянуся, що дзьоба зашию нитками,
    Носитиму милій торби з хробачками!
    "Я хочу канарку... і доцю... і сина...” -
    Лети до пташиного Бога пір’їна...


    2009


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (11)


  12. Катя Тихонова - [ 2009.06.17 21:00 ]
    Все традиційно...
    Все традиційно - квіти і вино
    І кави філіжанка пахне терпко.
    І вечір зазирає у вікно...
    (А ми у нього, наче у люстерко).

    Я подихом торкну твоє плече,
    Ти ніжно обійми мене рукою,
    І дикий мед по тілу потече
    бурхливою, бентежною рікою.

    І ще вина ромашковість така
    в твоїх очах, що хочеться мовчати.
    Помовчимо. Ця тиша теж п"янка,
    вона уміє в душу зазирати.

    І бачити усе, що відцвіло,
    І те, про що нікому більш не знати.
    Все традиційно - квіти і вино,
    і серця два, замріяні літати.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (5)


  13. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 11:07 ]
    *****
    В чаті Ти зі мною гралась,
    на російській спілкувалась.
    Я ж непросто захопивсь Тобою,
    В інтернет поринув з головою.
    Так поповнивши запас російських слів,
    знову в чат-знесилений побрів.
    Після довгих ночей неспокою,
    вирішив зустрітися з Тобою.
    Краще б я не вчив Твоєї мови,
    бо й без неї добре лихословив.
    Думав,сам під землю провалюся,
    як узнав, що Ти-стара бабуся.



    Рейтинги: Народний 5 (5.19) | "Майстерень" 5 (5.13)
    Прокоментувати:


  14. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:18 ]
    Чоловічі нарікання
    Готуй рискал-ідем на бараболю
    і не забудь з собою кошик взяти.
    Я ще нераз згадаю свою долю,
    коли будем з Тобою ми копати.
    Ти незважай-мене краще не слухай,
    я злюсь лишень, що я не житель міста.
    Не закривай,прошу,Ти свої вуха!
    Я ж слухаю коли Ти місиш тісто!
    Чого мовчиш і дивишся так косо?
    Сказала б підбадьорливі слова...
    В наступнім році там посієм просо,
    щоб не боліла зранку голова.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  15. Ніна Омельчук - [ 2009.06.17 10:09 ]
    *****
    Традиційно-квіти і вино,
    їй на іменини дарували.
    Так граційно-падали на дно
    й розбивались мрії об бокали.
    Осипались з часом пелюстки,
    хаотично пада на підлогу.
    А здавалось-молоді роки,
    непривично канули під ноги.
    І можливо далі б так було,
    кожен рік дарунки традиційні.
    Цього разу щось не так пішло,
    принесли їй квіти та мартіні.


    Рейтинги: Народний -- (5.19) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  16. Чорнява Жінка - [ 2009.06.14 06:47 ]
    Старе кіно
    Галантному Маньєристу

    Все традиційно: квіти і вино,
    і пачка гумок з правої кишені,
    а я, дурепа, мріяла давно,
    що прийде уночі кохання геній.

    І ти прийшов, галантний, як марал,
    парфумів аромат тягнувся поспіль,
    я шепотіла щось про Тадж-Махал,
    а ти сказав: «Побігли краще в постіль».

    І ми побігли... Господи, прости!
    як бігли ми! які долали ями!
    як мури брали – раз, і два, і три,
    вже чутно було співи Далай-лами...

    На ранок знов одне й те кіно:
    вино допите, квіти повсихали,
    порожня пачка гумок і – вікно
    відчинене…
    Які ж козли марали!..
    :)


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.6) | "Майстерень" 5.5 (5.61)
    Коментарі: (67)


  17. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 16:51 ]
    ***
    Готуй рискаль.Ідем на бараболю,
    А я тримати буду парасолю,
    Коли прекрасний ти в роботі
    Копатимеш натхненно весь у поті.

    Дощ накрапає,так, дрібненька мжичка,
    Тобі подати, любий, рукавички?
    Бо, не дай Боже,мозолів набудеш,
    І як тоді копати бульбу будеш?

    Рискаль стинає землю так потужно,
    Працює милий, я тримаюсь мужньо.
    Ну от скажіть, чи хтось колись у полі
    Тримав хоч раз над кимось парасолі?!!


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (13)


  18. Зоряна Ель - [ 2009.06.11 11:11 ]
    Тема
    Забулькав чайник на плиті,
    Бо зранку істини прості:
    Кавалок хліба, кава-чай
    І на роботу чимчикай.
    TV вмикаєш на хвилину,
    Щоби послухати новини...
    Забулькав чайник, зашипів,
    Мабуть,не вистачило слів.


    Рейтинги: Народний 5.25 (5.51) | "Майстерень" 5.25 (5.46)
    Коментарі: (1)


  19. Оксана Лозова - [ 2009.06.11 11:04 ]
    Готуй рискаль
    – Готуй рискаль, ідем на бараболю!
    Хоч раз від монітора відірвись –
    Коли ти слухав жайворонка в полі,
    Коли дивився у небесну вись?

    – Куди – рискаль? Давно все посадили…
    – То будемо полоти бур’яни!
    А пригадай, який там простір, милий,
    Яке п’янке повітря – аж дзвенить…

    – ...А в полі бараболі заростають...
    – Готуй рискаль чи сапку – все одно! –
    Струмочок лісовий не проміняю
    На традиційні квіти і вино.


    Рейтинги: Народний 5.56 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (8)


  20. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:09 ]
    Забулькав чайник...
    Забулькав чайник –
    Ага! Якраз…
    Без кави-чаю
    Запам’ятаю
    Частунок Ваш
    Із колючих фраз.

    Каштан сусідський
    Розмову чув,
    До Ваших вікон
    Цвісти боїться.
    Тремтливі свічі…
    Ніщо не вічне.
    Усе сказали?
    То я мовчу.

    Відставте чайник,
    Щоб не свистів!
    Ще тільки чаю
    Не вистачає
    До сліз гірких
    І солоних слів…


    Рейтинги: Народний 5.63 (5.61) | "Майстерень" 5.75 (5.64)
    Коментарі: (9)


  21. Оксана Лозова - [ 2009.05.29 12:31 ]
    Повісь у кімнаті...
    Повісь у кімнаті її дощовик –
    Блакитно-прозорий
    У крапельках- зорях.
    Сьогодні ви будете
    Тільки на "ви",
    Несказане –
    Хмари за вас договорять.
    Вона ненадовго-
    Вона побіжить
    І сон забере,
    І прихопить твій спокій,
    І ти не зупиниш її
    Ні на мить…
    Зостанеться дощ
    У кімнаті високій.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" 5.5 (5.64)
    Прокоментувати:


  22. Золота Жінка - [ 2009.05.28 20:22 ]
    Вірш на сніданок
    Забулькав чайник...Потім – засвистів
    Так по-садистськи голосно (де-Садно)…
    Зірвався з ліжка. Впав. Криваве садно
    На правому коліні. І надсадно
    Послав до дідька каву і котів,
    Що під ногами плутались (вар’яти!)
    Бажання двоєдине (пити-спати)
    (у ліжко каву, Серце, то святе!)
    - Ти з цукром?
    - Так, дві ложки…а проте…
    Давай без цукру…
    і смагляве тіло
    замінить смерть солодку (ту, що біла)…
    …і чорно-біла круговерть (чи бій?)
    - моя солодка…
    - полиновий мій…
    ...п’янкі сніданки змореного літа:
    Столичний Гумберт.
    Галицька Лоліта.


    Рейтинги: Народний 5.58 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (20)


  23. Золота Жінка - [ 2009.05.28 02:24 ]
    селянські па-де-де
    Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
    Вона з пивниці проситься на волю,
    Вона любити хоче, тягне ввись
    Пророслі руки-пагони…Хутенько
    Бери її в долоні…Серце тенькне…
    Така бліда…заморена…маленька…
    А жити хоче! Але просить – кинь
    Із рук коханих! З торби, із відерця
    Цю сінєглазку… (очі як озерця
    Твої, Степане). Не кидай у рінь
    Колгоспний фетиш зморених молінь!

    Її, одвічну, як людські дилеми,
    Жбурни щосили в тлусті чорноземи,
    Хай зріє там. Хай плодиться, росте,
    На те вона й картопля, і на те
    Весна квітує! І на те молюся
    На другий хліб слов»янський! Хай впаде
    На неї, рідну, дощик де-не-де,
    Хай жук не з»їсть… Селянське па-де-де
    Триває на полях…
    Нехай діждуся
    Плодів солодких, що дає земля….
    І ти береш у руки рискаля…

    Земелька - млосна, ніжна, молода,
    Копати легко – мов тече вода –
    Сама лягає під іскристе лезо…
    Бери її, удобрюй – буде плід
    Уже на осінь, милий… На обід
    Вона прийде до тебе….Нетверезий,
    Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
    І насолоді тій не буде меж –

    Уперше!
    Юну!
    Молоду!
    В сметані!
    Із кропиком…
    З грибочками…
    У ній
    Твоя душа і тіло, як сувій,
    Розстеляться…Світлані або Тані
    Аж завидки буде до простоти
    Того єднання – лиш вона і ти...

    Гармонія! Довічне інь та янь…
    Душею, шлунком, серденьком відтань,
    Відчуй її – солодкі! – аромати….
    …пізнай її – на зуб, на смак, на зір…
    Знайди її, найпершу поміж зір,
    Скуштуй її, м»якеньку, наче вата,
    Пізніше, Серце…
    Неозорий лан….
    Селянські па-де-де…
    довічний тан
    (і у хустинках – містечкові феї)

    …Ну, з Богом, милий, …нагостри рискаль…
    Іди поміж Мар»янок і Наталь
    До ідеалу вічного…до неї….


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.52)
    Коментарі: (19)


  24. Оля Радкевич - [ 2009.05.22 09:45 ]
    Чорна кішка
    Я - чорна кішка, що приносить удачу...
    Якщо шляхи наші зійдуться - не чекай невдачу...
    Я стараюся триматися осторонь від людей...
    Я завжди ховаюся в світі тіней...

    Я буду кішкою, я нікого не кохатиму...
    Я не кохатиму і чудово це знатиму...
    Я буду чорною кішкою яка гулятиме одна...
    Я буду чорною кішкою, що завжди сумна...

    Але в душі я буду не така...
    Насправді я буду дуже проста...
    Я буду завжди в компанії гуляти...
    І сумною я буду рідко бувати...

    Така я буду в своєму майбутньому...
    Така я буду в своєму житті незабутньому...
    А зараз я чорна кішка - ласкава і ніжна...
    Вся я ніби білосніжна...

    Але час прийде і стануться зміни...
    Не знаю чи будуть добрі ці переміни..
    я стану неповторною чорною кішкою...
    І більше ні для кого я не буду насмішкою...


    Рейтинги: Народний -- (5) | "Майстерень" -- (4.5)
    Прокоментувати:


  25. Золота Жінка - [ 2009.04.28 20:07 ]
    Філологічні студії любові
    Мур-мур, бонжур, моншер і монамур –
    А більше по-французьки я ні слова...
    …та вже тактильно точиться розмова,
    Мій маломовний хлопче-трубадур,
    Рожева мрія малолітніх дур…
    («дур» – то русизм, «дуреп» на укрмові!
    Філологічні студії любові).

    Шерше ля фам! Мене шерше чимдуш
    у шарудливих шепотах покоїв…
    Ой Матка Боска! Що це ти накоїв?
    Ми так не домовлялись! Ані руш!
    Тепер мерщій неси мене у душ -
    (душа моя в розпачливій борні
    Не скаже заперечну частку «ні») –


    Чи краще в ванну… Качечка! – гляди!
    Гумова, жовта - із дитинства плине…
    Ой ціпу-ціпу…. Починай зі спини,
    Тааак, дуже добре, не шкодуй води…
    І ще отут потри…і ще сюди…
    (сполучники єднальні – «і», «й», «та» -
    І аж муркоче панна Золота....

    Ой! Протиставні – «а», «проте», «однак»...
    А ви, моншер, вигадливий юнак...


    По тому розділові – «то», «чи», « хоч»...
    Звичайно хочу. І при тому часто
    Вивчати спонукальні («нумо»!) частки,
    Підсилювальні («адже», « навіть», « аж»),
    Чи видільні («хоча», « лише»)...Приляж...
    ...запала тиша у лекційній залі...
    Міцних обіймів непрозорий скотч
    Прозоро натякає: Буде далі...


    Рейтинги: Народний 5.55 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.52)
    Коментарі: (33)


  26. Катя Тихонова - [ 2009.04.28 14:58 ]
    Я - лиска...
    Я – лиска-гітаристка. Знаю лад.
    На кожного я маю компромат.
    Ось вовк-п’яниця цілу ніч бухав,
    А потім сосни в лісі підливав.

    Мажор, мінор – мені по барабану.
    Зіграю все. Лиш став мені поляну.
    Вар’ята скорчу, відіжмусь разочок,
    Талант ти зацінив? Скажи, браточок?

    Але, крім того, я така красава –
    Руда, тендітна, трохи кучерява.
    Цариця над всіма! Ведмідь з барлоги
    Швиденько виліз і вклонився в ноги,
    А стрибунець, заляканий братвою,
    За лапу нині привітавсь зі мною,
    Сорока сир принесла до сніданку,
    Корова – молоко, густу сметанку…
    Усе мені – найкращій, рудолицій.
    Мені, коханій, супер-стар-лисиці.

    А я ходжу по лісу, у короні.
    А заманеться, то сиджу на троні,
    І на дрібних звірят наводжу чари,
    Коли кігтями граю на гітарі.

    Я лиска-гітаристка – суперміс
    В страху тримаю весь великий ліс.


    Рейтинги: Народний 5.4 (5.38) | "Майстерень" 5.42 (5.33)
    Коментарі: (7)


  27. Владислав Бурик - [ 2009.04.22 10:46 ]
    Пантера
    Я на скелі лежу,бо пантера
    Ким я вчора бувах, хто я завтра
    Не знаю. але щоб вгамувати голод
    Зупиняю свій погляд на мавпі,
    що сховалась від мене в партері,
    Свій голодний допитливий погляд


    Рейтинги: Народний 5 (4.33) | "Майстерень" -- (4.23)
    Коментарі: (1)