ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.07 20:39
валандався усяко шлявся
та роззирався якомога
хто у вишиванці а хто у шапці
де благодать а де знемога
хто при колясці хто на лавці
а хто повзе через дорогу
щоб голубів іще зібрати
на крихти пиріжка з горохом

Пиріжкарня Асорті
2026.04.07 20:06
як апокаліпсис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Микола Дудар
2026.04.04 20:30
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

Микола Дудар
2026.04.04 20:30
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Борис Костиря - [ 2026.04.02 13:41 ]
    * * *
    Пожовкле листя опадає,
    Як невблаганності потік.
    Пожовклий смуток небокраю.
    Схилився ніжний базилік.

    Пожовкле листя промовляє
    До совісті і глибини.
    На місце радості розмаю
    Прийдуть пожовклі дивні сни.

    Нам щось важливе повідомить
    Ця осінь в сукні і плащі.
    А те, що листя не промовить,
    Нехай доспівують дощі.

    23 вересня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (3)


  2. Юрій Гундарів - [ 2026.04.02 09:25 ]
    Вулиця братів Шевчуків
    У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів.
 Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…



    Брати два, дві долі -
    
Валерій та Анатолій.



    Брати два, дві долі -

    дорога до волі.

    

Брати два, дві долі -

    ламали, мололи.

    

Брати два, дві долі -

    на двох нари голі.



    Брати два, дві долі -

    подих юдолі.



    Брати два, дві долі -

    вивчають у школі.

    

Брати два, дві долі -
    
Валерій та Анатолій.

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (3)


  3. Віктор Кучерук - [ 2026.04.02 05:40 ]
    * * *
    До психолога звернулась
    Скромна молодичка:
    Подивіться на ці гулі
    На померхлім личці.
    Ці опухлості з'явились
    Від неспання й страху,
    Що потрапити в немилість
    Можу, бідолаха.
    Бо якому чоловіку
    Буде до вподоби
    Те, чому немає ліку
    На лиці і лобі?
    Як позбутися морщинок -
    Говоріть скоріше,
    А то візьме і покине,
    Щоб знайти гарнішу.
    Лікар каже: Щоб надалі
    Не було безсоння, -
    Вам потрібен теж страждалець -
    Півень невгомонний.
    Проводжайте рано-вранці
    З хати чоловіка
    І зовіть хутчій коханця,
    Як вам радить лікар.
    Хай доводить до нестями
    Він вас завтра й згодом,
    Щоби спалося ночами
    Й снилась насолода.
    Не тріщатимуть суглоби,
    Швидко зникнуть зморшки, -
    Тільки буде морщить лоба
    Чоловік ваш трошки...
    02.04.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (1)


  4. Артур Курдіновський - [ 2026.04.02 05:07 ]
    Мелодія весни (рондель)
    Не можу я ніяк запам'ятати
    Мелодію, що снилась навесні.
    А загадкові звуки голосні
    Лунають вокалізом від сонати.

    Оновлень час, жаги пора строката
    Дарує наяву свої пісні.
    Не можу я ніяк запам'ятати
    Мелодію, що снилась навесні.

    Реальності для мене - малувато,
    Любов розквітне тільки уві сні!
    Моя планида - спротив новизні...
    Ті ноти, що народжували свято,
    Не можу я ніяк запам'ятати.


    Рейтинги: Народний -- (5.85) | "Майстерень" -- (5.89)
    Прокоментувати:


  5. Олеся ніжна - [ 2026.04.02 01:28 ]
    І знову вечір

    І знову вечір,
    накинув шаль мені на плечі
    Хмаринка чаю запашного,-
    Народження чогось нового
    Ковток, як підсумок думок,
    де присмак пройдених стежок,
    розчиниться як ніби цукор.
    Як ніби й не було нічого,
    до цього вечора - нікого,
    хто одягав вечірніх суконь.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. С М - [ 2026.04.01 21:00 ]
    Бедж (Cream)
     
    Думав про поїздки наші, в мустангу
    Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
    І я думав про любов, що поклали на мій стіл
     
    Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
    Про лебедів іще, котрі жили у парку
    І про нашого сина, з Мейбел він одружився
     
    Я казав тобі, зринає світло, та
    Оберт колеса –
    Не бачиш хіба?
    І тобі піднятись ліпше лагідно
    Поки завіса ще не упала
    Ще поки ця завіса не упала, ох-оо
     
    Уставай, уставай
    Ей, ей, ей
     
    Про дівчину казав, яка майже ти
    Не мала часу черги вистоювати
    Усе життя плакала, лишивши колиску
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.75) | "Майстерень" 6 (5.75)
    Коментарі: (3)


  7. Іван Потьомкін - [ 2026.04.01 20:44 ]
    Радість

    Не шкодуй для радості
    Ні часу, ні коштів.
    Не відкладай радість
    На завтра, на потім,
    Бо, як сонце взимку
    Визирне і щезне,
    Так і радість нинішня
    Завтра вже не верне.
    Як нема своєї,
    Позич радість в інших:
    Порадій, що з бруньки
    Заквітчалась вишня,
    Що малятко вперше
    Зіп’ялось на ноги,
    Що безбожник просить
    Помочі у Бога...
    ...Радість не чекають,
    Радість самі творять.
    Хто про це не знає,–
    В непоправнім горі.
    ,


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Прокоментувати:


  8. хома дідим - [ 2026.04.01 19:10 ]
    * 31 *
     мені радісно терпко
     отже побудьте зі мною
     не треба про сумніви
     про все підозріле
     говорімо про спокій
     про світло що завжди
     поруч
     не про рейтинги
     не про перегляди
     або сума сумарум досвід
     говорімо про те
     чого всім бракувало
     правдиво
     про невимовне
     про невагоме все
     про що інколи згадуєм ось
     при філіжанці напою
     поки за вікнами
     квітень зливу затіяв
     і чому б
     не приймати
     гості
     


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.45)
    Прокоментувати:


  9. Борис Костиря - [ 2026.04.01 13:03 ]
    Емігрант
    Емігранту в далекій країні
    Сняться в цвіті тендентні гаї,
    Сняться сни йому тополині,
    Неповторні і рідні краї.

    Так війна усіх розштовхала.
    Не зібрати розбите село.
    Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
    Розділив на добро і на зло.

    Невідомо, коли він побачить
    Ту калину у росах нічних.
    І ніколи уже не пробачить
    Це вигнання у далях сумних.

    Не повернуться милі картини.
    Кожна мить відійшла назавжди.
    Так померкли колишні кумири.
    У епохи прощення не жди.

    21 вересня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (1)


  10. М Менянин - [ 2026.04.01 13:17 ]
    Свої ж

    Над тим хто суд чинити буде,
    котрий в молитві за народ,
    кому життя простого люду
    як лебедям простори вод?

    Молитва хоч на грецькій мові* –
    на часі ж Київський ізвод,
    тож маєм бути вже готові
    своїх сприймати як народ.

    Нема кому кого судити –
    бо ж непідсудні станем ми,
    лиш ворогів ще маєм бити,
    аби скінчити жах війни!

    * якщо хто молиться за Україну і українців, не варто його судити, що не українською мовою,
    навіть якщо він українець.
    Мабуть так і про інші мови, та й судити чиє це діло?.
    Тож слава Богу, Україні і її Героїчному Народу!

    01.04.2026р. UA


    Рейтинги: Народний -- (5.25) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  11. Неоніла Ковальська - [ 2026.04.01 07:17 ]
    Зачарую-заворожу
    Зачарую-заворожу
    І засиплю пелюстками
    Скільки схочу, скільки зможу,
    Килим встелю під ногами.

    Заворожу-зачарую,
    Підкорю серця я ваші,
    Бо творить красу люблю я
    І подарувати щастя.

    Все я вмію, все я зможу,
    Щоб нести всім радість світлу.
    Я весна, чаклунка ж, звісно,
    Зачарую-заворожу.

    2020 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Олеся ніжна - [ 2026.04.01 01:50 ]
    Листок
    Листочки жовті на землі,
    їх вітер закрутив у вальсі.
    Поніс від дерева сухі,
    по світу розкидав усіх.

    Заснула вишенька в саду,
    тихенько мріє про весну
    Для кого знову зацвіте?
    І хто ж ті ягідки зірве?

    А третій рік зима й зима,
    в душі панує неспроста.
    Бо ми чи сильні чи слабкі
    Лише живі... На чужині...



    Вересень 2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Олеся ніжна - [ 2026.03.31 22:27 ]
    Космічні душі
    Де ти? Я ще тебе побачу?
    Космічні душі плачуть...
    Бо ротом чорної діри
    усе відходить в нікуди.

    Мені б на атоми розпастись,
    щоб у минуле знов попасти.
    Мені б змінити паралелі,
    де ми всі разом та веселі.

    Мені б енергію зорі!
    Тебе б підняла із землі.
    Якщо я лише мить удачі,
    чи знайду те чого не бачу?



    Березень 2018


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Сергій Губерначук - [ 2026.03.31 21:35 ]
    Алконавт
    Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
    Вивчає підводочний світ.
    Усе пропливає: квартиру, машину…
    і шле нам сердечний привіт.

    Його шифроґрами без жодного SOSа.
    Детально заплутаний зміст:
    від Діда Мороза – до синього носа –
    до Спаса, минаючи піст!

    На виклики строгі зійти на поверхню
    у нього – «немає питань»!
    Але як герой-алконавт досить зверхньо
    він дражнить: – А спробуй – дістань!?

    І ми вже пірнали, але не дістали.
    Цікаво, а що́ ж там на дні?
    На битому склі різні рачки стояли,
    крізь товщу пляшо́к – не ясні́.

    29 квітня 2003 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.85)
    Коментарі: (2) | "«Усім тобі завдячую, Любове...», стор. 281"


  15. Ігор Терен - [ 2026.03.31 19:32 ]
    На тому березі
    Не дивуюсь видиву нічному,
    наче, вітер в гості прилетів
    і навіяв новину із дому.
    Згадую своїх товаришів,
    про яких нічого невідомо.

    І звичайно, найчастіше тих,
    що бували іноді за брата,
    поки їх не слали воювати
    і пішли вони у ті світи,
    звідки не дають про себе знати.

    Полонили зорі із кремля
    повоєнне плем’я малоросів
    і чужа їх прийняла земля...
    твердо на погості москаля
    і свої не м’якші, та у гості
    кличе моїх правнуків здаля
    липа діда прадіда на Росьці.

    03/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  16. Василь Шляхтич - [ 2026.03.31 19:30 ]
    Вітер


    Той вітер колише минаючі ночі.
    А ті присипляють втомлене життя,
    Яке хоч і сонне, приснути не хоче,
    Бо весь час говорить минаючим я.

    Той вітер говорить загуканим словом,
    Яке так боїться у Київ ввійти.
    І хоч воно рідне й таке кольорове,
    То місця в столиці не може знайти.

    Той вітер ніс правду на втомлених крилах
    Понад головами неприхильних душ…
    А там, в рідних степах брати все душили,
    Або по-своєму давали ретуш.

    Аж прийшла година. Задув він з Заходу.
    Не всі розуміли хто колише дзвін.
    Той дзвін великодній б’є серце народу,
    Яке стільки років чекало тих змін.
    21.03.2009р.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.13) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  17. Охмуд Песецький - [ 2026.03.31 12:53 ]
    Сон і післясон
    Тиша в небесних школах.
    Саме у ній пророки
    Вчать визначати сполох
    І почуття високе.

    Шибеники, почуйте
    Нас до своїх повішень -
    Киньте трагічні бунти,
    Майте духовний стрижень.

    Пристрастність охолоне,
    Влюбленість не довічна.
    Дійдуть вони до скону,
    Вщухне усе логічно.

    Спробуймо жити довго,
    Діток собі ростити.
    Ставити їх на ноги…
    Буде, чому радіти.



    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  18. Борис Костиря - [ 2026.03.31 11:27 ]
    * * *
    Ніч у оголеність штовхає,
    Коли беззахисним стаєш.
    Іде барвистість небокраю,
    Приходить сірість без одеж.

    Приходить страх у масці фата,
    Ідуть тривога і абсурд.
    Приходить смерть в плащі рогата,
    Не зазираючи у суть.

    Вночі оголена самотність
    Бере фортеці і міста.
    Приходить ночі неповторність,
    Коли згасає суєта.

    І комплекси штиками злими
    Полюють хижо уночі.
    Стоїть людина нескоримо
    В наївнім трепеті свічі.

    20 вересня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.55)
    Коментарі: (1)


  19. Віктор Кучерук - [ 2026.03.31 06:22 ]
    * * *
    Весняний ранок прохолодний,
    Хоч сонце сяє над Дніпром
    І так безвітряно сьогодні,
    Що білий світ застиг кругом.
    Впиваюсь сонцем і повітрям,
    На повні груди вдих роблю, -
    Виймаю пензлі та палітру
    І волю вмілості даю.
    Малюю убрані в цвітіння
    Кущі, дерева і траву, -
    Усе, що вранці в час весінній
    Я чітко бачу наяву.
    31.03.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  20. Андрій Людвіг - [ 2026.03.31 02:51 ]
    ***
    Вкрилася земля попелом і кров'ю,
    І наша незалежність задушена з любов'ю.
    Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
    Вже зайнята ордою: червоною, новою.
    Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
    І сотні легіонів поховано у лісі.
    І ще стікає кров по білосніжній ризі,
    Як висновок про смерть нам підписали в Ризі.
    Як гірко на душі утомленім народу,
    Та втратили вони черговую нагоду.
    Й сумнії отамани, як тії хрестоносці:
    Нащо в Єрусалимі поклали жовті кості?

    27 серпня 2023


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.5) | Самооцінка 4
    Прокоментувати:



  21. Сторінки: 1   2