ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу
З циклу «Карпатські бранзолєти"
*****
Уподібнено Всесвіту
рублену хату
під горою гуцульською
біля жили:*
що найближче до Бога –
похило, хрестато,
а віддалене звично
втішає малим –
подишуром,**де можна
життя помістити,
перевіявши хутко
непотріб увесь.
А тарелі, сестриці планет, оповиті
на стіні загадковістю,
сиплять униз
промінці візерунків
на чорне і біле –
вибирають гуцули,
котре до снаги…
Але зоряний пил,
на обличчях осілий,
кольорам на душі
повертає борги.

*Джерело води;
*дерев’яний мисник.

А чарування «на любов»…

А чарування «на любов» уперше – спека.
До рук дівочих не горнись, любистку,
бо перекинешся на дим, на клекіт,
на бездоріжжя легеня гористе.

А чарування «на любов» удруге – злива.
Ховайся від горянки, аконісте,
щоб легінь – без отруйливого дива,
з яким хіба що на очах повісмо*…

А чарування «на любов» утретє – буря.
Лиш небові листву віддай, ялице…
Хай пильноокий шатан** не одурить,
а Бог зітхне і дневі усміхнеться.

*Пряжа;
**чорт.

*****
Весновище.* Весна ітиме вище
по вірних горах
і стече в путину.**
Завар думок,
настояних на тиші,
проллє пастух
у далеч лебедину.
І подивів, і зелені – чимало,
допоки схуднуть
сонце і меренді.***
Відей,****якщо майбутнє – не скорняла,*****
на гору щастя
пастухові вийти б,
а звідти, аж до лебедів сягнувши,
почути пісню їхню золотисту.
Солодка бринза******
засмакує дужче
і білою хмариною повисне.

*Весняний випас овець;
**дерев’яна посудина для молока;
***торби з харчами в дорогу;
****мабуть;
*****трава, на якій закінчили випасати овець;
******сир.

Петрикування*

Розигри** й мавки – колом,
що вужчає щомить,
до земляного столу,
понад яким – дими.

Ей, пастухи, смачного!
Святі Петро й Павло
доточать вам святого
в серцях та за столом.

Розигри й мавки – колом,
цупкішим од війни,
до земляного столу
з краями давнини.

Ей, пастухи, побачте –
над вами – предків дух.
Його частуйте – вдячних
не вчепиться недуг.

Розигри й мавки – колом,
навіюючи сни,
до земляного столу.
Бідосю, зупинись!

Ей, пастухи, - на ноги!
За кольби*** та ціпки,
бо коло те убоге,
де дим зайшов гіркий.

Розигри й мавки – з кола,
врізнобіч, до лісів –
од земляного столу
дари разючі всім.

Ей, пастухи, цілуйте
землицю, на котрій
у святості й покуті
пастуший рай дозрів.

*Святковий обід для пастухів у Карпатах;
**злі сили і звірі;
***довгі загнуті вверху палиці.

*****
Залицявсь, музико.
Білі личка…
Русі коси…
Та обрав собі
трішки світу
й дужо так гайдички,*
що звучанням – вище голубів,
тих, котрі запрошують до пари
і тобі гуцулку молоду,
але знову – о небесна каро –
втрапив у самотності вузду,
бо мольфарки – дримба і флоєрка*
од гори міцніш,
цупкіш води.
В душі їхні
ще в дитинстві зиркнув
і свою віддав їм назавжди.

*Музичний інструмент.


*****
Одинокою жінкою
зранку намріяно
увертюру вітрів
для фацелика* світлого,
знаменитого,
що розгортається віялом
по обидва боки голови
перед вітами,
за якими зелено
здіймаються велети
до небес,
а за ними
за мить
візерунчасто
жінка – променем ніжним,
фацелик – метеликом,
зігріваючи плин
висоти й неминучості.

*Традиційний головний убір заміжніх горянок-лемкинь.
2017р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 14679
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-05-22 21:34:11 ]
шатан** -- це полонізм, а не діалектизм, наскільки мені відомо. Бринза - не потребує виноски, це теж не діалектизм. Пане Богдане, Ви часто плутаєте полонізми з діалектними словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 01:26:26 ]
Сергію, дякую за редакторський підхід. Це дуже доречно, коли вірші доходять до книжного варіанту. Поляки кажуть шатАн, гуцули - шАтан. У гуцулів це слово теж поширене. Можливо, воно є полонізмом. Я вживаю не тільки діалектну лексику. Значення слова бринза багатьом не відоме, тому пояснив його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 09:15:57 ]
Бачите, пане Богдане... Поляки так не кажуть: шатАн... Ви щось плутаєте. Але поляки кажуть: шатАна, шатАну. Ви бачили, напевно, польських гуралів... Моє знання польської мови і тривале перебування у Польщі дають мені упевненість, як це слово звучить.
Я б Вам рекомендував полонізми у віршах не відносити до діалектних слів. Політична погода така, що невдовзі і русизми вважатимуть діалектними словами...((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 11:55:00 ]
Тепер зрозуміла.)
Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 11:08:31 ]
українською - сатана
польською - szatan (де тут закінчення на -а?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 11:14:06 ]
Любо, шатАна - родовий відмінок.
ШатАну - давальний відмінок.
ШатАнє - клична форма...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-22 21:50:41 ]
Богдане, зчарувало Ваше "чарування «на любов»…"
Тільки-тільки зібралася про любисток написати, як гарно він на тілі пахне, а послухала Ваші пісні та й спогади прийшли про чудовий край, де Ви мешкаєте. Хочу в той край, хочу вдихати те повітря з запахом крейди, в потічку з льодяною водою полокати рушники вишиті... Який вечір Ви подарували хороший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 01:29:33 ]
Ларисо, дякую, що добавляєте ліричного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-23 06:01:57 ]
Неповторний гуцульський колорит! Щиро дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 07:46:22 ]
Юрію, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 11:09:06 ]
Чудові бранзолети, Богдане!
Дзвенять і виблискують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 12:51:16 ]
Любо, дякую! Писалося далеко від дому... Тому приємно, що відчувається українське.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-23 16:21:58 ]
хто з чимЮ а я - з критикою.
як на мене, тут намішані діалектими. гуцули, закарпатці( які теж себе називають гуцулами але то не тіЮ які гуцули) і лемки -- 3 різні етнічні групи, кожна з яких має власний діалект.
щоб не було конфузу, означте, про яку саме етнічну групу мова. ну і дайте почитати вірш її представнику.

зиркнув - літературне і разом із бринзоює у СУМі, тож до словничка дрдавати не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-23 16:47:03 ]
а чого мій комент множиться з кожним перезавантаженням сторінки?)) і щось тепер видалити зайві не можу. давно тут не була


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-23 16:48:15 ]
не затримуйся тут... нАдовго )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 01:30:11 ]
Юрію, дякую за пораду, але маю погану звичку затримуватися... :)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 01:34:00 ]
Усяко буває: відверто й не дуже!..
Цей світ такий різноманітний -- а в особливості, вітуальний!:))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 01:36:00 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:42:45 ]
ух ви який). що, сколихнула гниле болото, а жабі вітер в рот дме?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 08:59:02 ]
це тИ тіпа задираєшся?)
Tet-Я-типу Єрмєтов? А яНкА дме об-із'янУ?))
Кльоово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:05:40 ]
а ви мені не тикайте. бо поскаржуся адміну і вас забанять. і навіть смайлики не допоможуть.

і так. це ви єрмєтов. щось не так з фонетикою?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:10:09 ]
вибачатись не буду.
суто до твоєго відома – я кажу Ви, лиш коли хочу образити а чи мені зовсім байдуже.
або коли моє прізвище перекручують – нагло чи втупо.
на що іще хотєлі пожалітись?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:40:24 ]
почала не я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:43:36 ]
ну, хоч ти – не заплачеш?)
йой, Ви? ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:45:04 ]
почала не я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:53:41 ]
я пояснив

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 22:18:48 ]
Яно, мову цього циклу діалектною назвати неможливо. Пишу літературною з частковим використанням архаїзмів і діалектів гуцулів Карпат, а інколи й лемків, і бойків, бо і ці етнографічні групи мають багато спільного з етнографічною групою гуцулів. Чи варто так писати? Гадаю, що так, бо то ніби дістаєш зі скрині якусь давно забуту, але дуже красиву річ і, захоплений нею, відчуваєш душевне піднесення. Головне – знайти для такого словесного діаманту гарну образну оправу. Наскільки мені це вдається, судіть самі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:50:53 ]
Богдане, то я єрмєтову відповіла. тепер Вам.
рохумію. але старайтеся не змішувати різнорідних діалектизмів. не забувайте, що люди, які належать до цих груп читають. Ви ж не хочете, об у вус підсміхатися?. твір має бути гармонійний в усьому. а коли автор чи авторка мішають горох з капустою, це як діалектичний суржик виходить. як би це пояснити наочно. це яки би російськомовний взявся львівським балаком писати. отак воно виглядає. звісно, російськомовні, білінгви або централо-південно-східняки цього не помічають, бо й багато слів автентичної української для них часто - родзинки та відкриття. але ж крім них є ще й ми, західняки).
словом, пишіть, як знаєте, але майте на увазі.
і я це писала не просто заради критиики як такої, а з бажання допомогти. і це майте на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:52:32 ]
а, ще додам: і не вірте єлею. краще здорова критика, ніж фальшиві або дилетантські ахи-охи.
у Вас є потенціал, то ж шліфуйте, шліфуйте.
з повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:34:05 ]
наведу ще один приклад: чи Вам сподобається народний стрій з шароварами, лейбиком і лемківською крисанеюю на оселедець?
у всякому разі полтавським його не назвете))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-05-23 21:59:59 ]
Соковито, Богдане! Мабуть, знову було тривале "відрядження"?:)
На мій погляд, полеміка щодо приналежності згадуваних слів не має змісту, адже це "Карпатські бранзолєти", а не гуцульські, бойківські чи лемківські.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:19:14 ]
Яно, дякую! У мене немає ні одного вірша, де були б змішані гуцульські діалекти з бойківськими чи лемківськими. Інша справа, що трапляються слова (найчастіше архаїзми), які характерні для кожної етнографічної групи. Інформацію беру з наукових посібників, зі статей Степана Павлюка, Романа Сілецького, Павла Федака, Галини Стельмащук, Таїси Гонтар, Євгенія Сявавко, Корнелія Кутельмаха та багатьох інших. Задум «Карпатських бранзолєтів» у мене виник, коли відвідав Карпати і прочитав «Народні казки Гуцульщини», де, між іншим, дуже багато гуцульських, бойківських і лемківських діалектів ( чи не кожне село в Карпатах має свої діалектні особливості), котрі укладено на останніх сторінках у «Словничок маловживаних слів». В якійсь мірі я пішов цим шляхом, але поставив собі за мету в образах передати винятковість карпатського, так стиснути час, щоб давнина торкалася сьогодення, щоб виокремити карпатські родзинки. Наблизити вірші цього циклу до однієї з карпатських говірок? Не бачу в цьому сенсу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 17:30:03 ]
але в тих словничках серед окремих слів нема мішанки. стиль збережено. теж читала казки. але серед літературної були вкраплені родзинки одного сорту.
так, села мають свої говірки. але в межах одного діалекту. закарпатець не вжиє суто гуцульського діалектизму а гуцул лемківського. інакше не було б поділу на наріччя, дфалекти, говірки.
повтор.:враження від вірша з мішанкою і з об'єднавчою назвою "гууцули" -- як від вищеописаного парубка в мішаному строї, якого ідентифіковано як козак





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 21:33:39 ]
"переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір."
я кажу лише про цей вірш. інших не читаа. так ось, самі ж кажете що лемківське слово. і водночас використовуєте слово гуцули а лемки ж -- не гуцули.
подивіться на карту.
гуцульські, втім спільні із закврпвтськими: бринза, відей-відайґ. флоєра,
закарпаття - гайдичка

решта не знаю,або лемківські або закарпатські. але точно не гуцульські


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:22:05 ]
Мирославе, дякую! Як завжди, добре мене розумієш.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:28:53 ]
Яно, покажіть мені конкретно на прикладі якогось мого вірша мішанку, бо я, чесне слово, переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 23:12:43 ]
На мою думкку, дуже гарно, образно і неповторно! А діалектизми та архаїзми як особливі родзинки на тлі віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 15:14:13 ]
Богдане, якщо чесно, я народилась на Слобожанщині і нічого не розумію у карпатських діалектах. Вибачте, будь ласка, що взяла участь у дискусії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:26:59 ]
Олено, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:30:02 ]
Вітаю, Яно. Трішки роз"яснення щодо термінів "етнічна група" і "етнографічна група", бо то визначення різного порядку.
Етнічна група - від слова "етнос"=народ. Наприклад: українці в Польщі - це етнічна група, поляки в Україні - етнічна група.
Гуцули, лемки, бойки - це НЕ окремі народи - етноси. Це етнографічні групи українського етносу (народу). Тому до них не застосовується термін "етнічна група". а "етнографічна група".

Цикл віршів Богдана має назву "Карпатські бранзолети". Всі ці етнографічні групи українців (гуцули, бойки, лемки) населяють Карпати. Крім того, внаслідок депортацій, лемки (та інші етногр.групи -
надсянці, холмщаки і т.д.)розсіяні по всій Україні та по світу... Як на мене, ніякої мішанини тут немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:32:26 ]
Мій коментар мав розміщуватись, як відповідь Яні, а вставився вкінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:29:53 ]
дякую за заувагу.
ле це нічого не міняє.вірш не пишеться мішанкою діалектів, якщо це не пародія, стьоб чи специфічний контекст, який передбачає мішанку. і якщо автор хоче претендувати на літ.майстерність. а поза тим -- хоч суржиком, хоч фєнею). бо я оцінюю з точки зору посвґченого читача, а не маскульту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:32:34 ]
Галю, дякую! Щось мій комп не фіксує обширних коментарів, тому коротко: немає гуцула, котрий би не зрозумів мови бойка. Лемки в Карпатах теж більше говорять мовою, наближеною до інших етнографічних груп. Все -таки справді - один народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 00:56:38 ]
Яно, до 1947 року велика кількість лемків проживала в Карпатах, поки не була насильно переселена на інші території, зокрема і в Закарпаття. Але вдумайтеся у смисл вірша. Там мова йде про одиноку жінку, для якої лемківський фацелик асоціюється із сімейним щастям. А далі – метаморфози, які символізують… Ну, хай у кожного, хто прочитає, будуть свої асоціації. Мій карпатський цикл охоплює великий історичний період, тому в ньому мусять бути штрихи лемківського. Слова, які Ви вважаєте закарпатськими, виникли в Карпатах. В цьому можна переконатися, прочитавши «Етногенез та етнічну історію населення українських Карпат». Вірю авторитетним науковцям. А взагалі мовне питання у Карпатах дуже складне. Так, наприклад, в різних місцевостях Карпат господарів, які набирали до випасу отари, називали «супружники», «ватаги», «салашники», «газди». Вівчаря ще називали «бачею», «югасом», «самодивом», «завідцею», «кошарником», «полониньошем», «полонинником. Прикладів розмаїття карпатської лексики можна наводити тисячі. У карпатському циклі використовую тільки ті слова, які є більш поширеними і з допомогою яких можу передати художній задум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 07:42:54 ]
Богдане,оцей чудесний цикл — направду родзинка у вашому творчому доробку. Читаю із насолодою, захоплююся та пізнаю. Наснаги вам на подальші звершення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:40:36 ]
Роксолано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-09 11:39:34 ]
Снився Богдан Манюк...
... що ми в якомусь гуртожитку – богдан купив до системи водонагрівання пристрій... такий – великий - кипятильник... встановив – ходить довольний... нараз щось як пахнУло світлом... тай пішов дим... богдан аж скривився і бідкається: то я включив... а воду ще не залили...
а я ж то знаю, що він не включав... а що то я – дуже хотів помитися під душем... але мовчу... та - зрештою – неможу дивитись на його муки – заспокійся богдан! то не ти – то я – піду зараз куплю новий нагрівач... тай поставимо... почав шубати по кишенях – а грошей - от тобі на - ні копійки... той нагрівач коштує – сімдесят, певне ще рублів – то діється – здається - за радянських часів... дивлюся – а богдан знайшов два старих – згорілих - нагрівачі і скручує їх докупи – засипає якийсь пісок... та з властивим для нього оптимізмом – сердшно - мене заспокоює – нічо-о-о славік - не переживай - зараз скручу і помиєшся... я бачу яка то катастрофічна ситуація... тай прошу його: не роби так – богдан, то ж електрика... і прокинувся... до чого би це?
05.09.2017 р.