„Інтелігенція – це те, завдяки чому душа пізнає які речі, який навколишній світ...” – сказав колись ще Цицерон. Згодом, Боеций визначив інтелігенцію як пізнання та самопізнання Божественного разуму, завдяки чому він може побачити основи речей та свої власні основи. Це визначення навіть зараз використовує європейська філософія..."
Цікава стаття, єдине не можу погодитися із вашими, Мишко, відчуттями, що "Здається, інтелігенція в Україні завжди була суто українською". У мене є відчуття, що якраз української інтелігенції у нас завжди не вистачало.
А ще я радий, що окрім української інтелігенції, було ще достатньо й іншої, інакше були би ми темні, як Росія до Петра, і до наших ж бо просвітителів.

Цікаві думки і щодо політичної еліти. Хоча парадокс ніби залишається - на рівні поняття "еліти". Якщо маються на увазі кращі люди, то така еліта, як на мене, має однаково важливий стосунок і до національного, і до інтернаціонального, але, найголовніше, до Божественного. Тобто, раз Господь ні бізнесом, ні політикою, ні власноручним творенням націй і разом з ними міжнаціональними суперечками, вочевидь, не займався, і не цікавився цим, то й кращим його людським творінням всерйоз відноситися до таких речей не варто. Так? Отож, можливо, коректніше було би казати "так звана політична, бізнесова, національна" еліти? Не уявляю собі, як можна з Божественної небесної дзвіниці зауважити - ось кращі українці, чи там росіяни, чи там німці... Ось кращі люди (для цікавості - з українців, росіян, німців...) - це уявляю. Боюсь, що нації, це важлива схожість для нас (причини можуть бути найсерйозніші - наприклад МОВА), а не для Господа.

Дуже хороша і виважена стаття. Біда лиш у тім, що пануюча вества гнобленої нації (до деякої міри - політична еліта й інтелігенція) у всі часи дуже легко зраджує національні інтереси заради тих пільг і привілеїв, які надає їй окупант. Лише у незалежній національній державі можливі становлення та розвиток національної еліти, виховання інтелігенції. До української еліти я б зачислив усіх, хто був знищений ворогом у боротьбі за незалежність України. А про живих - тих кого не донищив ворог і хто продовжує боротьбу за те, щоб Україна стала українською.

Мені дуже приємно, що що вас "зачепив" цей матеріал )))

"У мене є відчуття, що якраз української інтелігенції у нас завжди не вистачало." - це справді так! Проте вона існувала!, і та, що була залишалася суто українською, і дуже шкода, що такої зараз немає. Краще вже "якість" ніж "кількісь".

"а не для Господа" - мені здається Господу взагалі байдуже кого ми вважаємо елітою, а кого інт-ю ))) для нього ми - люди!
А слово "еліта" вийшло з визначення якісного товару... Смішно, але я наприклад не хочу бути "товаром" навіть найкращим )))

"у всі часи дуже легко зраджує національні інтереси заради тих пільг і привілеїв" -ну це ж не завжди були пільги! іноді краще було зрадити/втікти, ніж втратити життя. Хоча треба віддати належне тим, хто його таки віддав... Ото справждня інтелігенція!

Дякую за Ваші думки
P.S. біда у тім, що я писала статтю, а вийшов коментар (за жанром маю на увазі).

Пільги і привілеї були завжди. Зберегти себе, свою сімю, - це теж пільга від окупанта. Не зважайте, прошу, на тих невігласів. котрі заперечують Божий промисел у формуванні націй і народів. Я сходу не можу процитувати ті глави і вірші, але знаю добре про їхній зміст: Бог створив нації, їхні мови і поклав їм кордони. Людина - не лише біологічний чи лише соціальний тип, а явище біосоціальне!

"Пільги і привілеї були завжди. Зберегти себе, свою сімю, - це теж пільга від окупанта." - не може не погодитися!

Аргументуйте.

Мишко, дуже дивно звучить ваша фраза "Проте вона існувала!, і та, що була залишалася суто українською, і дуже шкода, що такої зараз немає.Краще вже "якість" ніж "кількісь"."??
Тобто, за Цицероном - "Інтелігенції – тої, завдяки якій українська душа пізнає суть розуміння речей, суть українського розуміння навколишнього світу...” - нині немає? Це дуже дивне твердження. Наприклад я бачу дожке активний розвиток саме українського в світі. Витончений розвиток. Невже ви цей розвиток не помічаєте?

Щодо байдужості Господа, - то йому не повинно бути байдуже чи став ти людиною, чи ні. На мою думку, людиною стати не легко і не всі сапієнси користуються наданою Всевишнім можливістю стати людиною. Чи ви вважаєте, Мишко, що людиною стають автоматично?

На жаль, репліки Бендюга доводять, що автоматизму тут нема, і кількість прожитих років автоматично позитивно не впливають на ситуацію із людяністю тієї чи іншої особи, і здатні тільки погіршити все дане Господом при народженні :(

"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."

Т.Г.Шевченко

І чого ж це ви, та й кого ж це ви, Валентине, називаєте "невігласами"?
Ви, особа старша, і ніби повинні розуміти, що така публічна поведінка є провокаційною і недостойною?
Замість того, аби аргументовано виказати свій інший погляд, ви опускаєтесь на рівень заклинань і образ. Прикро.
Будете так себе поводити далі - заберемо мікрофон.

Отож, просимо вас довести відсутність невігластва - процитувати про створення Богом націй. Це - перше.
Друге - у В.Ляшкевича, для прикладу, написано "Тобто, раз Господь ні бізнесом, ні політикою, ні власноручним творенням націй і разом з ними міжнаціональними суперечками, вочевидь, не займався, і не цікавився цим, то й кращим його людським творінням всерйоз відноситися до таких речей не варто." Тобто йдеться про власноручне творення націй і участь у міжнаціональних суперечках.
У Бендюга ж читаємо - не зважати на тих "невігласів", "котрі заперечують Божий промисел у формуванні націй і народів. "
Тут від вас маємо провокаційну неправду, Бендюже, - хто заперечував Волю Божу у процесі формування тої чи іншої форми людської організації, чи самоорганізації? Судячи зі сказаного, В.Ляшкевич говорить про безпосереднє не творення Господом націй, і неучасть Господа в конфліктах націй.

Нації існують нині. Але не існували вічно.
На створеному Промислом ландшафті, під впливом Віри, і Духу, які в сукупності творять в тому чи іншому ареалі ту чи іншу людську культуру, яка вже далі увиразнюються, - виникає, і порівняно недавно, вельми динамічне поняття "нації". Тобто, як на мене, можна говорити про подальший Промисел у подрібненні, в увиразненні найменшого, - в контексті руху до кожної людини - з її відмінностями і схожостями. Дбайливий рух до кожної людини - ось що видається очевидним. В усякому випадку мені.

Панове! Коли ви не дуже поспішаєте, то матимете згодом відповіді на свої запитання. Але не на всі, бо деякі мені чомусь не зрозумілі.Якщо когсь і провокую, то лише на читання авторитетних джерел. Чому б шановним добродіям не довести чи не підтвердити цитатами своїх постулатів про "безпосереднє не творення Господом націй"? Тоді змістовнішою була б мова про чиєсь невігластво у цьому питанні.

Прикро, але маємо чергову провокацію від вас, пане Бендюг.
Не ми вас називали "невігласом", а ви. Тож потрудіться підвести під ваші висловлювання цитування авторитетних джерел. В разі відсутності такого цитування вам доведеться, як я розумію, вибачитись.

"Тоді змістовнішою була б мова про чиєсь невігластво у цьому питанні". Ви, мабуть, не правильно зрозуміли цю фразу. тут не йдеться про невігластво когось конкретного. "Чиєсь" - це не синонім "ваше". Тут вільно трактувати і так, і сяк, як кому хочеться. Та й не один на світі собачка Рябчик. Що ж до поспіху, то я просив почекати, бо не можу дискутувати на рівні "сам такий".

Це знову провокаційна постановка питання, пане Валентине, - дуже схоже на те, ви зараз викручуєтесь, намагаєтесь вислизнути від відповідальності за свої слова.
Цілком достатньо сказати, що шукаєте доказів своїм твердженням, а не вдавати, що логіка ваших думок має порушення - на чиє невігластво в цій статті ви ще могли послатися? вкажіть на фрагмент тексту, який вас спонукав оприлюднити таке звинувачення іншій стороні.
Нагадаю вам, що на сторінках "Майстерень" не вільно "і так, і сяк, як кому хочеться" себе вести. Про це попереджалося при реєстрації і в правилах щодо цього цілком чітко написано. Редакція відповідальна в т.ч. і за вашу поведінку. І тому дуже хочемо вияснити ваші етичні налаштування.

Пане Володимир, я у жодному разі не хотіла сказати, шо зараз інтелігенції в Україні не інує! Можливо я не так висловилася. Я хотіла сказати, що та ін-я, яка залишалася українською попри всі цкування брала якістю!
Зараз існує ін-я, але вона відноситься до діячів мис-ва, яким нажаль сьогодні захоплюються не всі! Можливо то недоліки зі сторони ЗМІ, що "просвітителі" не можуть донести свою думку до народа. Можливо тому, у нас до тепер не існує чіткої нац. ідеї...

"Тож потрудіться підвести під ваші висловлювання цитування авторитетних джерел". Чи не могли б ви, шановна редакціє майстерень, назвати джерела, які б ви беззаперечно визнали б авторитетними. Це значно звузило б коло цитат та посилань. З повагою, В.Бендюг.

Пане Валентине, напевно, авторитетним для християнина є офіційно визнане його Церквою канонічне зібрання книг. Для інших вір - світових релігій - те саме. Отже, очікуємо від вас цитування із офіційно визнаних джерел.
Зрозуміло, що про нації ви нічого і ніколи не знайдете, у цьому і суть протиріччя.
Розширимо круг пошуків - знайдіть в авторитетних джерелах інформацію про те, що Бог створив народи.

Шановна Мишко, ще раз повторю, що мені ваша стаття видається цікавою і корисною для роздумів. Стаття породжує і певні запитання, якими ось ми зараз "бавимося".
Щодо якості, я маю сумніви, тобто вважаю, що нині стан інтелігентності народу нічим не гірший вчорашнього, а можливо і значно кращий. Штучні плотини нарешті прорвало і українське море знову розливається. Все більше мудрих, досвідчених, працелюбних людей різних світоглядних напрямків, для яких життя в узагальнені "я українець" єдино справжнє. Рівень цих людей нині не має обмежень. Такого ніколи не було раніше. Безумовно, старі форми трансформувалися, але чи на гірше?

Редакція Майстерень (М.К./М.К.) [ 2007-12-13 09:24:41]
Пане Валентине, напевно, авторитетним для християнина є офіційно визнане його Церквою канонічне зібрання книг.
Ви погоджуєтеся на обмеження кола християнством, а чи йдеться й про інші віровизнання?

Отже, очікуємо від вас цитування із офіційно визнаних джерел традиційно поширених на території України світових релігій :)

Прошу, шановна Редакціє Майстерень. Для початку ось це: хто творець усього сущого (націй і народів - теж), хто творець мов, хто встановлював межі й кордони, а також про безпосередню участь у війнах. Але подаю це на своїй сторінці, бо не люблю, коли моє пропадає. Назва "Бог - творець усього"

Бачу, нема реакції. То подаю вже тут.
Автори / Валентин Бендюг / Критика | Аналітика
Бог - творець усього
Євангелія від Івана
Івана 1
Вічне слово стало плоттю.
1. Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
2. Воно було спочатку у Бога.
3. Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.
4. У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
5. І світло в пітьмі сяє, і пітьма не обгорнула його.

Буття 11
Заповіт Бога з Ноєм не захищає людину від падіння. Побудова Вавилонської башти.
1. На всій землі була одна мова і слова одні.
2. Рушивши зі Сходу, вони (люди) знайшли на землі Шінеар рівнину і поселилися там.
3. І сказали [вони] одне одному: наробимо цеглин і обпалимо вогнем. І стала у них цегла замість каміння, а земляна смола замість вапна.
4. І сказали вони: збудуємо собі місто і башту, висотою до небес; і вчинимо собі ім'я передніше, аніж розповсюдимося по лицю всієї Землі.
5. І зійшов Господь оглянути місто і башту, котрі споруджували сини людські.
6. І сказав Господь: Ось, один народ, і одна у всіх мова, і ось що почали вони чинити, і не відмовляться вони від того, що задумали вчинити.
7. Зійдімо ж, і змішаймо там мову їхню так, щоб один не розумів мови іншого.
8. І розсіяв їх Господь звідти по всій поверхні землі; і вони перестали будувати місто.
9. А тому дано йому ім'я: Вавилон (змішання), бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій поверхні землі.

Єзекія 47

13. Так говорить Господь Бог: Ось розподіл, за котрим ви маєте поділити землю у спадок дванадцятьом колінам Ізраїлевим: Йосипові – два наділи.
14. І успадкуйте її, як один, так і другий; бо Я піднімав руку Мою і присягався віддати її батькам вашим.
15. І ось межа землі: на північному рубежі, починаючи від Великого моря, через Хетлон, по дорозі до Цедаду,
16. Хамат, Берота, Сівраїм і Хацар, що між Дамаським і Хаматським кордонами, котрий на рубежі Хаврану.
17. І буде кордон від моря до Хацар-Енону, кордон з Дамаском, і далі на півночі межа Хамату; це північний рубіж.
18. А східний рубіж ведіть поміж Хавраном і Дамаском, між Ґілеадом і землею Ізраїльською, по Йордані, від північного рубежу до східного моря, це – східний рубіж.
19. А південний рубіж з південного боку від Тамару до води Мерівот-Кадешу, і за течією потоку до Великого моря: це – південний рубіж на півдні.
20. А західний рубіж – Велике море, від південного кордону до місцини навпроти Хамату; це – західний рубіж.
21. І поділіть собі цю землю на наділи за колінами Ізраїлевими.
22. І наділіть її за жеребом у спадок собі і чужинцям, що живуть серед вас, котрі народили у вас дітей; і вони серед синів Ізраїля мають вважатися рівними з місцевими мешканцями, і вони матимуть свою частку серед колін Ізраїлевих.
23. У котрому коліні живе чужинець, у тому й дайте йому спадок його, говорить Господь Бог.

Єзекія 25
1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Оберни лице твоє до синів Аммонових і повідай для них пророцтво,
3. І скажи синам Аммоновим: Слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти про святиню Мою говориш: Овва! Овва! – тому що вона поганьблена, – і про землю Ізраїлеву, тому що вона спустошена, і про дім Юдин, тому що вони пішли в полон, –
4. За те ось, Я віддам тебе у спадок синам сходу, і поставлять у тебе кошари свої, і поставлять у тебе шатра свої, і будуть їсти плоди твої, і питимуть молоко твоє.
5. Я вчиню Раббу стійлом для верблюдів, і синів Аммонових – пастухами овець, і спізнаєте, що Я – Господь.
6. Бо так говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні і тупотів ногою, і з презирством до землі Ізраїлевої тішився в душі, –
7. За це ось, Я простягну руку Мою на тебе і віддам тебе на грабіж народам, і винищу тебе з народів, і зітру тебе з числа земель; здолаю тебе, і спізнаєш, що Я – Господь.
8. Так говорить Господь Бог: За те, що Моав і Сеїр говорять: Ось і дім Юдин, як усі народи!
9. За те, ось, Я відкрию Моава з боків, [починаючи ] від міст, від усіх прикордонних міст його, краси краю, від Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму,
10. Для синів сходу і віддам його у спадок [їм ] разом із синами Аммоновими, щоб сини Аммона не згадувалися більше серед народів.
11. І над Моавом звершу суд, і спізнають, що Я – Господь.
12. Так говорить Господь Бог: За те, що Едом жорстоко мстився домові Юдиному і тяжко згрішив, коли звершував над ним помсту,
13. За те, так говорить Господь Бог: Простягну руку Мою на Едома і винищу в нього людей і скотину, і вчиню його пустелею – від Теману до Дедану всі упадуть від меча.
14. І звершу помсту Мою над Едомом рукою народу Мого, Ізраїля; і вони будуть діяти в Едомі за гнівом Моїм і Моїм обуренням, і спізнають помсту Мою, говорить Господь Бог.
15. Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни вчинили жорстоко і мстили з презирством у душі, на загибель, з вічної неприязні, –
16. За те, так говорить Господь Бог: Ось, Я простягну руку Мою на филистимлян, і винищу критян, і знищу останок їхній на березі моря.
17. І звершу над ними велику помсту покаранням лютим, і спізнають, що Я – Господь, коли звершу над ними помсту Мою.
Єзекія 26
1. Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, -
3. За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої.
4. І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею.
5. Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам.
6. А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь.
7. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом.
8. Доньок твоїх на землі він заб'є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити;
9. І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми.
10. Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста.
11. Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб'є мечем і пам'ятки могутности твоєї поскидає на землю.
12. І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду.
13. І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно.
14. І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.
15. Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови?
16. І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе.
17. І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців.
18. Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї.
19. Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води,
20. Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих.
21. Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік,

Коли цього не досить, то можна пошукати ще. Але, як на мене, достатньо і цього. Шануймося.

Знаєте, вже і не дивуюсь вам, - кількість, Валентине, не значить - якість. Ви би ще все Святе Письмо в коментар ввели. :(
Отож,
1) Де в авторитетних джерелах написано "Бог - творець усього"?
2) Де написано про те, що Бог прямо створив той чи інший народ?
Прошу конкретності, і без посилань на ВИБРАНИЙ народ.

І я вже давно нічому не дивуюся. Якщо ви тут не зуміли прочитати про те, хто створив усе, то вже ніде й не прочитаєте. Але для інших читачів ще раз процитую:
Євангелія від Івана
Івана 1
Вічне слово стало плоттю.
1. Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
2. Воно було спочатку у Бога.
3. Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.

1. Отже, ви, Валентине, опублікували неправду, коли вище за текстом дали "цитату" - "Бог - творець усього"?
Вас не вчили, що це не гарно? :(
2. "Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути" - ця фраза і формально, і по суті не значить, що Бог створив націю, чи народ, чи все.

Ось якби ви сказали, "усе через нього почало бути", то ніхто би з вами і не сперечався, хіба що попоросили не робити будь які висновки із цих слів.

Отож, НЕЗАЛІК.

29. Чи не дві маленькі пташки продаються за асарій? І жодна з них не впаде на землю без [волі] Батька вашого;

І ці слова правильні, якщо ви їх точно процитували.
А ось особисто ваші, включаючи, що хтось там є невігласом - не вірні. І давайте на цьому припинимо дискусію. І надалі не будемо вважати інших невігласами.

Святитель Филарет (Дроздов)
Начатки христианского учения или краткая Священная История и краткий Катехизис

Краткая Священная История
Яко новорождени младенцы, словесное и нелестное
млеко возлюбите, яко да о нем возрастете во спасение.
1Пет.2:2

Сотворение мира
Един Бог, во Святой Троице поклоняемый, есть вечен, то есть не имеет ни начала, ни конца Своего бытия, но всегда был, есть и будет.
Кроме Бога все имеет начало. Бог сотворил все из ничего.

Верую во единого Бога
Отца Всемогущего,
Творца неба и земли,
видимого всего и невидимого,
(Апостольский
символ веры
Никео - Константинопольский
символ веры)

На добраніч!

Доброго ранку.
"Един Бог, во Святой Троице поклоняемый..." - Валентине, і звідки ви це взяли? Невже зі Святого Письма? :)
А ще вам раджу не використовувати російські тексти, бо там стільки перекрутів і перебріху, що ради собі не дасте.

Щодо ваших постійних намагань змусити мене погодитися з вашими трактуваннями, то, Валентине, ви б мали пам'ятати - СВЯТЕ ПИСЬМО НЕ МОЖНА ТРАКТУВАТИ. Якщо не сказано, що Бог сотворив народ, націю, то й не кажіть такого від імені Господнього. Син Божий, можливо мав право трактувати Батька, та не став. І нам нічого своїми недолугими словами пояснювати Непоясниме.

"І нам нічого своїми недолугими словами пояснювати Непоясниме".

З цим я погоджуюся, але не я першим попхався у теологи, які тим тільки й займаються, що трактують Святі письмена кожен на свій лад. Всі ми - атеїсти щодо чужих богів. Вважаю що диспут завершено.

Отож, хай живе Краса Господня, і наша інтелігентність, яка цю красу розкриває.

Наміри добрі, а куди ними встелятиметься шлх - те покаже життя.

Я думаю, Мишко, що інтелігенція трохи дивний термін. Бо інтелігентності мала б набувати кожна людська істота. Інтелігентності, як результату від позитивного сприйняття, осягання краси Задуму і Втілення усього довкола нас. Тобто, тоді, наприклад, кожен митець мав би мати достатню кількість тієї інтелігентності, яка за певних обставин давала би відповідні творчі результати.
Можливо інтелігентність і є ключем до істинної творчості? І творчі негаразди потрібно виправляти у собі, а не на чернетках.

Кілька разів чув і десь читав, що поняття "інтелігент" у західній цивілізації з російським змістом (який перейняли і ми) не відоме. Там поширене поняття ІНТЕЛЕКТУАЛ. А той інтелектуал може бути вже будь-яким у житті та поведінці. Цікаво було б почути кваліфіковану думку про це.

"інтелектуальність" не несе духовного навантаження, отже, саме по собі, це визначення, на відміну від "інтелігентності", не є неповноцінною формулою для існування особистості.
Тобто, в означенні "інтелектуал", як на мене, ховається обман - неможливості повноцінного використання цього означення людиною".
Не є ненеповноцінною, а чи є неповноцінною? Я теж підозрюю у цих визначеннях (обох) якусь ваду. Але вони існують і якось люди ними оперують та будують за допомогою них висновки про добро і зло або обходяться без важких роздумувань над цим, керуються інтуїтивними, засвоєними з молоком мами, почуттями свого й чужого, смаку і несмаку.

Я помилився - не є повноцінною :)

Статус інтелектуала вельми підозрілий ще і тим, що окрім знань, не йдеться про вчинки. А саме вчинки визначають інтелігентність чи не інтелігентність особистості, власне, міру її людяності.
Древні вважали надмір знань великою небезпекою для особистості, бо вона не могла більшість цих знань мудро використати, творчо опрацювати. ЗНАТИ І НЕ ДІЯТИ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ЦИХ ЗНАНЬ ЗГІДНО СОВІСТІ, МОРАЛІ, ВЛАСНИХ ПОГЛЯДІВ - вважалося злочинним, по відношенню до себе, свого майбутнього. :(

мені здається ви всеодгно ні до чого не прийдете! тобто всі залишаться при своїй думці...

:) Нічого страшного. "У кожного своя доля і свій шлях широкий" :)

це точно! скільки людей - стільки і думок! і нічого в цьому поганого нема

Чув такий вислів: "Інтелігентами стають у третьому поколінні, а демократами у четвертому". Гадаю, що тут замість демократів можна говорити з однаковим успіхом і про аристократів, і про дегенератів... Історія дає багато прикладів вироджування потужних родів.
РМ, ваша цитата з помилкою.

Валентине, ви би краще в себе помилки виправляли. :)
Я дозволив собі привести цитування поширеного трактування відомих рядків. Що й помилкою важко назвати. Якби я був великою занудою, то обов'язково став би біля Генія і декламував би "У всякого своя доля..." стосовно свого "нічого страшного". Подумайте трохи, Валентине, над цим етичним аспектом. :)

Щодо ваших помилок, то, по-перше, "меценатами стають у третьому поколінні", а не інтелігентами.
Щодо самого поняття демократії, то краще його не вживати взагалі - стільки в ньому обману і підступу. Краще вже "народовладдя" вживайте, тоді і очевидна буде абсолютна нісенітниця виразу про "демократів".
Щодо виродження, то жодний гармонічний ряд, закладений Творцем, як на мене, ще не виродився, бо основані вони на незмінних Господніх константах.

Подумайте трохи, Валентине, над цим етичним аспектом. :)

Щодо ваших помилок, то, по-перше, "меценатами стають у третьому поколінні", а не інтелігентами.

Шановна РМ! Вибачте, БЛ, бо я не знав, що цей вислів належить вам і зовсім не свідомо його перекрутив. Та й навіть не я, а хтось (не памятаю хто саме) так доніс до моїх вух цей цікавий вислів. А про генетику з вами сперечатися не буду, бо не відчуваюся у цьому достатньо сильним. Якщо хочете, то опублікую на підтвердження своїх слів цікавий матеріал про синдром Тей-Сакса, що його мені передавк головний генетик області. Дякую за увагу.

Та нема проблем :)
Світ ("Майстерень") врятують наші добрі наміри :)

Повертаючись до теми інтелігенції, хочу спробувати розширити розуміння явища категорією інтелектуальної чутливості. Ця категорія ще потребує осмислення щодо своїх складових (які думаю, містять у собі вищі аналогії до "зору", "слуху", "дотику", "смаку", "феромонів", запаху"), але мені видається, що саме без так званої "інтелектуальної чутливості" особистість не можна назвати інтелігентною.
Думаю, що явище "інтелектуальної чутливості" є закономірним результатом онтогенезу, на який надмірно не вплинули негативні фактори інд.буття, і позитивно вплинув досягнутий суспільний рівень взаємодопомоги.
І в жодному разі не йдеться про чистий розум - йдеться про поступове (природно - вікове) перенесення вищою нервовою системою особистості акцентів від чуттєвого тілесного, до чуттєвого інтелектуального.

Здається, у Булгакова в "Собачьем сердце" є фразочка: "С вами трудно спорить, профессор!" :))
Але знаєте, іноді мені здається, що оті мислителі і філософи Давнього Світу, епохи Відродження випередили нас назавжди у своїй інтелектуальній чутливості :)

:)(:
Любо, може бути. Але ж і йдеться про конкретні особистості. Про ступінь їх людяності? Я зовсім не виключаю, що кажучи про древніх, ми можемо говорити навіть і про вищі досягнуті колись ступені людяності. Але є в мене відчуття, що особистісні числа (не якісні, а кількісні параметри, інтелектуальні розміри), які підносяться на той чи інший ступінь сьогодні, таки значно більші.
Це виклик сучасних часів - більший об'єм потребує і якісного наповнення і вчасного переносу-підняття? :(
Тобто повторити відоме завдання з більшим навантаженням?

Чорнява Жінка, вибачте, але я вже не розумію що до мене а що ні ))))

Я теж не знаю, просто РМ вирішила тут продовжити розмову про інтелектуальну чутливість, справедливо вважаючи її однією з ознак інтелігентності :)) Ми Вам заважаємо? :)))

та ні звісно! просто я думала що один з ваших коментарієв до мене! от і вирішила спитати ))))
а читати вас навіть дуже цікаво!!!!

Ну, то й добре :) А Ви, якщо не секрет, хто за фахом? Я в плані статті

У якому плані? я ще навчаюся. буду журналістом