ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Асорті Пиріжкарня (2020) /
Критика | Аналітика
Робота з черговими змінами
Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положень.
Що випало вчорашній зміні до розгляду з особливо претензійного:
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
І так безнадійно втонувши в ріці,
Кохання залишить рубець на руці.
Воно затихає і знов оживає.
Кохання відкриє ворота до раю.
Чи кине у пекло, немов до тюрми,
У царство безмежне страшної зими.
Кохання розквітне в пустелі нещадній,
Створивши у серці оазу прощання.
Кохання прийде так невчасно, як осінь,
Яка у лісах і віках заголосить.
Як розсудила ця зміна (вахта) після розгляду цього "нового надходження":
Ми маємо приклад технічно слабкого тексту, прикритого високим пафосом.
Вірш сповнений риторичних кліше, внутрішніх суперечностей і мовностилістичних вад.
Ось деякі примітні ґанджі:
1. Рима
Більшість рим — або примітивні, або штучно підігнані:
– запізніле – лине (неточна, ледь натягнута асонансна рима);
дивo – правдиво (нудне очікуване співзвуччя);
– ріці-руці — цілковите семантичне дежавю (риба в ріці, рубець на руці – дитячий рівень образності). І що там робила рука – теж питання;
– оживає – раю.
Душа, серце і рай є якраз тими іменниками, яких бажано уникати, якщо ти створюєш поезію. Звертайся, будь ласка, бо синонімів.
2. Образність
Образи або вторинні, або безглузді:
– листок навісний. Навіжений він чи навішений?
– небесний, беззахисний, ніжний, земний — перелік прикметників без смислового розвитку. Слова суперечать одне одному: "небесний" і "земний" водночас;
— оаза прощання – оксюморон заради гарного звуку, але сенсу — нуль.
3. Клішованість і самоповтор:
– запізніле кохання, осінь, листок, раю-пекло-зима, пустеля — це все вічні теми, але в подачі автора вони банальні й вторинні.
Поет сам себе повторює: кохання в осені, в пустелі, в тюрмі, в раю. Це вже не розвиток теми, а топтання на місці.
4. Мовні помилки та дивні конструкції:
– при́йде. Нормативний наголос такий, а не той, яким керується автор;
– заголосить — слово надзвичайно рідкісне і воно у даному контексті не спрацьовує. Осінь «заголосить» у віках? Як це?
– створивши у серці оазу прощання — лексична неузгодженість, сенсове навантаження сумнівне.
Висновки
Цей текст виглядає як вправляння у "високій поезії" заради враження. Але без глибини, без технічної майстерності, без новизни. Його можна було би вибачити молодому аматору, але не тому, хто пише, як зауважив, для "елітарних" читачів.
І ще: якщо вже апелювати до бейтів, то там кожна пара рядків — як замкнене коло змісту та звучання. А тут — вірш-мішок з листям образів.
Чергова зміна просила би не нав'язувати зайвих дискусій.
Про касиди та газелі їй відомо.
Через три доби на четверту вона знову на вахті або через шість на дві доби відповідно до графіку електричних відключень.
Дата, підписи.
P.S. Грали в нарди, і це в даному випадку хоч якось розважило.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Робота з черговими змінами
Даремно про даремне
Приписується Сізіфу
Учорашній черговій зміні "пиріжкарень" пощастило на бейти. Хоч якась різноманітність.Кожна зміна щомісяця повинна рецензувати віршові здобутки поетів.
Цікава вона чи ні, ця обов'язкова робота, однак посадова інструкція вимагає виконання її положень.
Що випало вчорашній зміні до розгляду з особливо претензійного:
Осіннє кохання, таке запізніле,
В осінньому небі безбережно лине.
Летить, як пожовклий листок навісний,
Небесний, беззахисний, ніжний, земний.
Осіннє кохання неждане, як диво.
Воно заговорить запально й правдиво.
І так безнадійно втонувши в ріці,
Кохання залишить рубець на руці.
Воно затихає і знов оживає.
Кохання відкриє ворота до раю.
Чи кине у пекло, немов до тюрми,
У царство безмежне страшної зими.
Кохання розквітне в пустелі нещадній,
Створивши у серці оазу прощання.
Кохання прийде так невчасно, як осінь,
Яка у лісах і віках заголосить.
Як розсудила ця зміна (вахта) після розгляду цього "нового надходження":
Ми маємо приклад технічно слабкого тексту, прикритого високим пафосом.
Вірш сповнений риторичних кліше, внутрішніх суперечностей і мовностилістичних вад.
Ось деякі примітні ґанджі:
1. Рима
Більшість рим — або примітивні, або штучно підігнані:
– запізніле – лине (неточна, ледь натягнута асонансна рима);
дивo – правдиво (нудне очікуване співзвуччя);
– ріці-руці — цілковите семантичне дежавю (риба в ріці, рубець на руці – дитячий рівень образності). І що там робила рука – теж питання;
– оживає – раю.
Душа, серце і рай є якраз тими іменниками, яких бажано уникати, якщо ти створюєш поезію. Звертайся, будь ласка, бо синонімів.
2. Образність
Образи або вторинні, або безглузді:
– листок навісний. Навіжений він чи навішений?
– небесний, беззахисний, ніжний, земний — перелік прикметників без смислового розвитку. Слова суперечать одне одному: "небесний" і "земний" водночас;
— оаза прощання – оксюморон заради гарного звуку, але сенсу — нуль.
3. Клішованість і самоповтор:
– запізніле кохання, осінь, листок, раю-пекло-зима, пустеля — це все вічні теми, але в подачі автора вони банальні й вторинні.
Поет сам себе повторює: кохання в осені, в пустелі, в тюрмі, в раю. Це вже не розвиток теми, а топтання на місці.
4. Мовні помилки та дивні конструкції:
– при́йде. Нормативний наголос такий, а не той, яким керується автор;
– заголосить — слово надзвичайно рідкісне і воно у даному контексті не спрацьовує. Осінь «заголосить» у віках? Як це?
– створивши у серці оазу прощання — лексична неузгодженість, сенсове навантаження сумнівне.
Висновки
Цей текст виглядає як вправляння у "високій поезії" заради враження. Але без глибини, без технічної майстерності, без новизни. Його можна було би вибачити молодому аматору, але не тому, хто пише, як зауважив, для "елітарних" читачів.
І ще: якщо вже апелювати до бейтів, то там кожна пара рядків — як замкнене коло змісту та звучання. А тут — вірш-мішок з листям образів.
Чергова зміна просила би не нав'язувати зайвих дискусій.
Про касиди та газелі їй відомо.
Через три доби на четверту вона знову на вахті або через шість на дві доби відповідно до графіку електричних відключень.
Дата, підписи.
P.S. Грали в нарди, і це в даному випадку хоч якось розважило.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1864 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1864 seconds