ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Шлягер
Образ твору
Не передати словом
силу цієї згуби!
Бляклі слова – полова.
Ти мене любиш?

ла_ла
ла_ла_ла!

В чорному роті неба
кришаться жовті зуби –
либиться ніч_дурепа.
Ти мене любиш?

ду_ду
ду_ду_ду

Стану напроти ночі,
буду з тобою грубим,
ніжним – яким захочеш!
Ти мене любиш?

та_та
та_та_та!

Місяць зійшов щербатим
і розтягнувся в губи.
Я – чоловічий атом!
Ти мене любиш?

бу_бу
бу_бу_бу!

В ночі – ліричні корчі.
Ставлю питання руба!
Просто дивися в очі –
ти мене любиш?

йо_йо
йо_йо_йо!

Це – мимо неба сходи.
Янголи здіймуть труби,
і увірветься подих!
Ти мене любиш?

є-є-є!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-10 01:45:30
Переглядів сторінки твору 9913
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 15:56:17 ]
вау, який мужчина! а шлягер який! а картинка до нього!
"повторєніє - мать учєнія", чи не так? :)

попри щербаті ночі
як же тебе я хочу
та запросити в Сочі –
так я люблю тебе!

да_да
да_да_да!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 16:02:12 ]
ґа? (присовується ближче, ворушить губами)

попри щербетний щем
хочу тебе іще!
навіть і без Сочей -
серед усіх ночей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 16:16:40 ]
оу! (ніби випадково торкається мужнього плеча)

серед усіх ночей
ти не будеш нічей!
коли мужчина хоче,
нащо зимові Сочі?

нумо, давай хутчей!
і не відводь очей,
попри ліричні корчі
покажи, як ти хочеш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 16:34:58 ]
Сергію, а натяк, а ще краще URL-посилання, на музичну композицію можливо додати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:32:06 ]
нє, ну ви мене переоцінюєте, Володимире, якщо маєте на увазі, що я ще й на музику ото все поклав, та ще й заспівав при кінці:)
а якщо мається на увазі першоджерело натхнення, то тут не все так просто....
це... гризе віртуального олівця... насамперед певне (ретроспективне) узагальненя власного письма + якісь переосмислені існуючі кліше + (що головне!) рефренний рядок, який, разом з кількома римами, зненацька(!) почав крутитися в мозкові :ти мене любиш? (саме зі знаком питання - просто антисєровщина!) а я, зазвичай, на те що крутиться в голові настирливо, звертаю увагу...
і думаю що дідусь Зіґмунд тут ні при чім: це, радше, векторно дезорієнтоване питання, яке рефреном пече всередині більшу частину свідомого життя кожного - і адресуємо ми його кудись вище... Ти мене любиш?
якщо піти далі, то в нашєм жєстоком мірє це питання є головним (хоча й закамуфльованим) у всіх ситуаційних випадках... кінчаючи поглядом в небо...
(трохи відходить полюбуватись написаним:)

...ага! - і це все має балансувати на межі між "трагедійною" лірикою і попсятиною, яка, власне, й нівелює оту "високу ліричну напругу" до загальноприйнятного рівня :) вірш о двох головах.
собссссно, і оцінка його, залежно від читацького налаштування - від "нормального" до попси й забавки.

так що текст мав бути дещо глибшим, ніж видає з першого погляду.

вірш про підміну понять: /я тебе люблю!/ на /ти мене любиш?/

ltcm nfr/
десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 19:56:34 ]
how would I say who’s bluffing
when is the ending coming
bitchy the words and chaffy
do you still love me?

(b)la_(b)la
(b)la_(b)la_(b)la!

black-mouthed are views of heaven
yellowish teeth are crummy –
silly the night – love’s leaven
do you still love me?

do_do
do_do_do

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 23:11:03 ]
один ти мене розумієш, Юрцю... один ти.

замріяно так - якби я розумів на такому рівні аґліцьку мову, я б писав тільки нею, чесслово! так все романтично й загадково виглядає...

нє, ти не думай, я переклав...
за що й дяка тобі: розливає дяку порівну, лишає ще на раз... нє - на два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:38:33 ]
Сергійцю,
Жеби вийти з пісньов на мжднрдіііниииййй рівень - тра транслянути її троха.
Є музіка? Зробим з неї хітище. нє?
Ну я так тіпа - примазуюсь, коло автора, котрого бардзо респектую.
Налівай,
куль-єго! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:33:15 ]
жеби вийти - тре сідати за рояль... о! тут зовсім випадково... (витягує з кущів).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 02:25:42 ]
хех.. навіть не питаю для чого автору зара рояль /видно під клавіатурою приховує не тільки віртуального олівця/ )))
цікавий вірш. і запитання так в лоба поставлені.. конкретно )))
місяць зійшов щербатим
з корчами чи навіть без
я буду твоїм фанатом
фанаткою буду теж

щось мене після поетичних парфумів потягло на зміну віртуальної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-28 22:54:33 ]
І поки він не згриз ще того олівця свого, і не почав гризти інші предмети поставлю питання руба :)))
Фі! Ну, який же грубий!
Тягнеш кудись у корчі.
Либиш до мене губи.
Любиш? Чи просто - хочеш? :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-06 01:39:17 ]
Не передати словом
Силу оцього вірша...

Я тебе люблю!

Вибачте за "тебе". І за "люблю" теж. І за експресію, і переспів. Просто мені дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 18:01:44 ]
Привіт! Особисто мені... (залазить на кришку рояля, висунутого з кущів) Так от: особисто мені під час прочитання цього вірша асоціативно згадалося: "Чиє то пірожане? Сірожине... Чиє то пірожане? Сірожине..." Це ж скільки таких "хітів", "шлягерів" "песенных текстов" навколо нас... Шанзон (саме шанЗон!, а не шансон) кожного дня по всіх "хіт-ефемах"... А тут "шлягер!" Браво, Сергію, "з пісні слова не викинеш". Гарне резюме стану нашого нинішнього шоу-бізнесу. Спробуйте презентувати цей текст якому-небудь креативному музичному критику. Його можна буде опублікувати в музичному журналі. Замість статті... Успіх гарантовано. (зашпортавшись, падає з кришки рояля в кущі... ) В цей час мимо проїздить маршрутка, з якої лунає: "Дєвочка, приходь до мене на лавочку...." "Дєвочка, приходь до мене на лавочку..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:35:38 ]
Навіть трохи нагадало Золоту Жінку. Симпатичний шлягер вийшов. От би його в шкільну програму. Але нє не тре! Щоб не травмувати психіку і тончайшу душу дітей. Хіба забронзованих клясиків вчити-заучувати.
З повагою, Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:39:40 ]
Миколо, а хто по-Вашому є забронзованими класиками?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:37:51 ]
З новими Вас театрально-пісенними здобутками. Удачі!...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 14:25:14 ]
ніби і он_лайн, а прогледів ваш комент: дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 14:57:49 ]
Пропоную навзаєм http://www.playcast.ru/view/1044292/436c6938b039bb4d3544bb178e17f02cc0292925pl


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:04:32 ]
такий смішний вірш. не знаю навіть, чому.
таке гонєво.
ви крутий!
мені сподобалося.
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:07:17 ]
я сам сміявся:)
дивись - і вам передалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:17:42 ]
а мені чомусь навпак - видався сумним :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:20:00 ]
я коли писав, то страшенно сумував:(
я радий що вам передалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:23:22 ]
еклектичний вірш вийшов: і сум, і сміх, і ніжна лірика, і естрада...

невже про все одночасно думали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:28:33 ]
таке враження, що ні про що не думав...
забув додати - не спримайте всерйоз, дорога гостиньо:)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:29:36 ]
і оце від ніпрощо - такий вийшов?
тоді боюся навіть уявити, що зі мною зробить такий, у якому ви хоча б про щось подумаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:31:33 ]
попробую якось... якщо буде настрій...
/безпредметно і скромно шкрябає олівцем папірець каляками_маляками/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:39:25 ]
а я тим часом під лікоть попідбиваю
(підсувається ближче)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:42:26 ]
радісно наставляє обидва.