ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.02 23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!

хома дідим
2026.05.02 20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний

Юрій Лазірко
2026.05.02 16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Артур Курдіновський
2026.05.02 15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та

Вячеслав Руденко
2026.05.02 15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,

Тетяна Левицька
2026.05.02 14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Шлягер
Образ твору
Не передати словом
силу цієї згуби!
Бляклі слова – полова.
Ти мене любиш?

ла_ла
ла_ла_ла!

В чорному роті неба
кришаться жовті зуби –
либиться ніч_дурепа.
Ти мене любиш?

ду_ду
ду_ду_ду

Стану напроти ночі,
буду з тобою грубим,
ніжним – яким захочеш!
Ти мене любиш?

та_та
та_та_та!

Місяць зійшов щербатим
і розтягнувся в губи.
Я – чоловічий атом!
Ти мене любиш?

бу_бу
бу_бу_бу!

В ночі – ліричні корчі.
Ставлю питання руба!
Просто дивися в очі –
ти мене любиш?

йо_йо
йо_йо_йо!

Це – мимо неба сходи.
Янголи здіймуть труби,
і увірветься подих!
Ти мене любиш?

є-є-є!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-10 01:45:30
Переглядів сторінки твору 11112
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 15:56:17 ]
вау, який мужчина! а шлягер який! а картинка до нього!
"повторєніє - мать учєнія", чи не так? :)

попри щербаті ночі
як же тебе я хочу
та запросити в Сочі –
так я люблю тебе!

да_да
да_да_да!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 16:02:12 ]
ґа? (присовується ближче, ворушить губами)

попри щербетний щем
хочу тебе іще!
навіть і без Сочей -
серед усіх ночей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 16:16:40 ]
оу! (ніби випадково торкається мужнього плеча)

серед усіх ночей
ти не будеш нічей!
коли мужчина хоче,
нащо зимові Сочі?

нумо, давай хутчей!
і не відводь очей,
попри ліричні корчі
покажи, як ти хочеш!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 16:34:58 ]
Сергію, а натяк, а ще краще URL-посилання, на музичну композицію можливо додати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:32:06 ]
нє, ну ви мене переоцінюєте, Володимире, якщо маєте на увазі, що я ще й на музику ото все поклав, та ще й заспівав при кінці:)
а якщо мається на увазі першоджерело натхнення, то тут не все так просто....
це... гризе віртуального олівця... насамперед певне (ретроспективне) узагальненя власного письма + якісь переосмислені існуючі кліше + (що головне!) рефренний рядок, який, разом з кількома римами, зненацька(!) почав крутитися в мозкові :ти мене любиш? (саме зі знаком питання - просто антисєровщина!) а я, зазвичай, на те що крутиться в голові настирливо, звертаю увагу...
і думаю що дідусь Зіґмунд тут ні при чім: це, радше, векторно дезорієнтоване питання, яке рефреном пече всередині більшу частину свідомого життя кожного - і адресуємо ми його кудись вище... Ти мене любиш?
якщо піти далі, то в нашєм жєстоком мірє це питання є головним (хоча й закамуфльованим) у всіх ситуаційних випадках... кінчаючи поглядом в небо...
(трохи відходить полюбуватись написаним:)

...ага! - і це все має балансувати на межі між "трагедійною" лірикою і попсятиною, яка, власне, й нівелює оту "високу ліричну напругу" до загальноприйнятного рівня :) вірш о двох головах.
собссссно, і оцінка його, залежно від читацького налаштування - від "нормального" до попси й забавки.

так що текст мав бути дещо глибшим, ніж видає з першого погляду.

вірш про підміну понять: /я тебе люблю!/ на /ти мене любиш?/

ltcm nfr/
десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 19:56:34 ]
how would I say who’s bluffing
when is the ending coming
bitchy the words and chaffy
do you still love me?

(b)la_(b)la
(b)la_(b)la_(b)la!

black-mouthed are views of heaven
yellowish teeth are crummy –
silly the night – love’s leaven
do you still love me?

do_do
do_do_do

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 23:11:03 ]
один ти мене розумієш, Юрцю... один ти.

замріяно так - якби я розумів на такому рівні аґліцьку мову, я б писав тільки нею, чесслово! так все романтично й загадково виглядає...

нє, ти не думай, я переклав...
за що й дяка тобі: розливає дяку порівну, лишає ще на раз... нє - на два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 23:38:33 ]
Сергійцю,
Жеби вийти з пісньов на мжднрдіііниииййй рівень - тра транслянути її троха.
Є музіка? Зробим з неї хітище. нє?
Ну я так тіпа - примазуюсь, коло автора, котрого бардзо респектую.
Налівай,
куль-єго! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 00:33:15 ]
жеби вийти - тре сідати за рояль... о! тут зовсім випадково... (витягує з кущів).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-11-14 02:25:42 ]
хех.. навіть не питаю для чого автору зара рояль /видно під клавіатурою приховує не тільки віртуального олівця/ )))
цікавий вірш. і запитання так в лоба поставлені.. конкретно )))
місяць зійшов щербатим
з корчами чи навіть без
я буду твоїм фанатом
фанаткою буду теж

щось мене після поетичних парфумів потягло на зміну віртуальної статі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-28 22:54:33 ]
І поки він не згриз ще того олівця свого, і не почав гризти інші предмети поставлю питання руба :)))
Фі! Ну, який же грубий!
Тягнеш кудись у корчі.
Либиш до мене губи.
Любиш? Чи просто - хочеш? :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-06 01:39:17 ]
Не передати словом
Силу оцього вірша...

Я тебе люблю!

Вибачте за "тебе". І за "люблю" теж. І за експресію, і переспів. Просто мені дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 18:01:44 ]
Привіт! Особисто мені... (залазить на кришку рояля, висунутого з кущів) Так от: особисто мені під час прочитання цього вірша асоціативно згадалося: "Чиє то пірожане? Сірожине... Чиє то пірожане? Сірожине..." Це ж скільки таких "хітів", "шлягерів" "песенных текстов" навколо нас... Шанзон (саме шанЗон!, а не шансон) кожного дня по всіх "хіт-ефемах"... А тут "шлягер!" Браво, Сергію, "з пісні слова не викинеш". Гарне резюме стану нашого нинішнього шоу-бізнесу. Спробуйте презентувати цей текст якому-небудь креативному музичному критику. Його можна буде опублікувати в музичному журналі. Замість статті... Успіх гарантовано. (зашпортавшись, падає з кришки рояля в кущі... ) В цей час мимо проїздить маршрутка, з якої лунає: "Дєвочка, приходь до мене на лавочку...." "Дєвочка, приходь до мене на лавочку..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:35:38 ]
Навіть трохи нагадало Золоту Жінку. Симпатичний шлягер вийшов. От би його в шкільну програму. Але нє не тре! Щоб не травмувати психіку і тончайшу душу дітей. Хіба забронзованих клясиків вчити-заучувати.
З повагою, Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 18:39:40 ]
Миколо, а хто по-Вашому є забронзованими класиками?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 13:37:51 ]
З новими Вас театрально-пісенними здобутками. Удачі!...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 14:25:14 ]
ніби і он_лайн, а прогледів ваш комент: дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 14:57:49 ]
Пропоную навзаєм http://www.playcast.ru/view/1044292/436c6938b039bb4d3544bb178e17f02cc0292925pl


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:04:32 ]
такий смішний вірш. не знаю навіть, чому.
таке гонєво.
ви крутий!
мені сподобалося.
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:07:17 ]
я сам сміявся:)
дивись - і вам передалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:17:42 ]
а мені чомусь навпак - видався сумним :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:20:00 ]
я коли писав, то страшенно сумував:(
я радий що вам передалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:23:22 ]
еклектичний вірш вийшов: і сум, і сміх, і ніжна лірика, і естрада...

невже про все одночасно думали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:28:33 ]
таке враження, що ні про що не думав...
забув додати - не спримайте всерйоз, дорога гостиньо:)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:29:36 ]
і оце від ніпрощо - такий вийшов?
тоді боюся навіть уявити, що зі мною зробить такий, у якому ви хоча б про щось подумаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:31:33 ]
попробую якось... якщо буде настрій...
/безпредметно і скромно шкрябає олівцем папірець каляками_маляками/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:39:25 ]
а я тим часом під лікоть попідбиваю
(підсувається ближче)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 19:42:26 ]
радісно наставляє обидва.