ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Рефрен
Образ твору Приснилось мне под стук колёс,
Что мы не врозь с тобою,
И что у нас почти всерьёз
То, что зовут любовью.
Что разлучить уже никто
Меня с тобой не может,
И каждый день моё пальто
Висит в твоей прихожей.

Приснилось мне, что без меня
Ты места не находишь,
Вздыхаешь, чашками звеня,
И по квартире ходишь.
И если где-то допоздна
Я был и выпил даже,
Хоть и устала, но одна
Ты ни за что не ляжешь.

Приснился мне осенний дождь
Осколком жёлтой стужи,
И ты приснилась: ходишь, ждёшь,
Разогреваешь ужин.
И с каждым днём, что спет как стих,
Что нами вместе прожит,
Ты стала ближе мне других
И всех других дороже.

Приснилось мне… А наяву
Я в дом твой – ни ногою.
Истосковавшийся, живу
Который год с другою.
И не пойму, и жаль до слёз
Чего-то…
Что со мною?
Приснилось мне под стук колёс,
Что мы не врозь с тобою.




Найвища оцінка Ярослав Петришин 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Томин 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-30 16:43:13
Переглядів сторінки твору 7941
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.417 / 5.42  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:16:05 ]
Хоч і чекаю від тебе якісних віршів, Хуане, але весь час дивуюся. ти якщо не підтримуєш заявлений тобою рівень, то деякими гранями своєї поезії його весь час підвищуєш. Нема що добавити. Дуже щемливі вірші рівня класиків російської поезії.
Таке моє враження.
Найпростіше пояснення, що ти випадково купив десь на блошиному ринку в Севільї старий зошит неопублікованих віршів Пастернака чи Блока (хоч про останнього я згадую, тільки довіряючи відчуттю Ярослава Чорногуза).
Бо інакше, просто важко повірити, що поет такого рівня працює якимось клерком в звичайній страховій фірмі.
Вражений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:17:34 ]
Вибачте, Хуане, що перейшов на "ти". Вийшло якось само-собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 17:43:34 ]
Не перебільшуйте, Ярославе) Так недовго і перехвалити. Просто коли писалося, хотів скласти якусь досить прозору і легку поезію, без зайвих смислових і метафоричних навантажень. Такий собі ностальгічний, сентиментальний, дворовий вірш. Практично під гітару.)
І не купив, а виміняв, і не Пастернака з Блоком, а Васільєва). І от тепер сиджу у офісі, на жаль не страховому, і потихеньку постю. Добре що шеф у нас толерантний до байдикування. Яекщо нема авралу, звичайно ж.

На рахунок "ти" - будь ласка. Якщо є бажання, можете лишити цю форму звертання, мене це не коробить. Але якщо дозволите, я залишусь при своєму, мені комфортніше спілкуватись на ви.

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:55:03 ]
може трішки й перебільшив, але таки проймає ваша поезія. звідси мабуть і така екзальтація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 17:33:58 ]
Прекрасно... Люблю помріяти під стукіт коліс... Додам до списку класиків Тушнову. У мене промайнула думка, що можливо, якби вона була чоловіком, написала б Вашими рядками... (Вибачте, я й сама не дуже люблю порівнянь)
Чорногуз однозначно правий - це перо майстра, а не любителя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 17:44:20 ]
Дякую вам, Любове! Тушнову знаю погано. Треба буде якось перечитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:57:17 ]
недавно я згадував її "Не отрекаются любя...". так якось все взаємно переплітається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:10:18 ]
Найбільше, кого мені по-справджньому жаль у цьому вірші - це та "другая", з якою "Истосковавшийся, живу". Важко бути нелюбимою. ))
Це так, до смислу вірша. Бо технічно його вже розібрали.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 19:11:05 ]
Це так, погоджуюся( Але так влаштований світ.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 19:30:34 ]
ви мене геть розчарували... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 19:33:02 ]
Вибачте.
Але все ж, думаю, цей ваш закид стосується ліричного героя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 19:04:18 ]
погоджуюся з попередніми коментаторами - чудова, майстерна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 19:11:43 ]
Дякую вам, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Вовканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 20:20:18 ]
Просто супер, так чисто і правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 20:48:10 ]
Дякую, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 21:26:21 ]
Гарна поезія, майстерна! Всі це зауважують. А те що коефіцієнт прозорості низький, зовсім не впливає на враження:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 21:29:21 ]
цей КП розраховано для української мови. сто разів уже тут про це розповідалось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 20:14:16 ]
Дякую, я не знав. Тапер знаю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 21:32:05 ]
Как-то тяжеловато звучит это "врозь с тобою." Может, "вместе мы с тобою"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:02:10 ]
Ви дуже уважні й вимогливі. Дякую.
Я подумаю над цим. Просто дуже звик саме до такого написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 21:42:51 ]
Дуже гарно, дуже чутливо... я ще молодий і дуже надіюсь що зі мною аткогон е станеться як у героя цього вірша, бо жаль його...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:04:05 ]
Дякую Ярославе. Не хвилюйтеся. З ліричним героєм все добре, так що не жалійте його. Чоловіків не можна жаліти, їм можна тільки співчувати.