ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
***
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
***
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
* * *
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Коли ви непара
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
Майстер слова і темні часи
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
***
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
Дівчата з Бедьведерської
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з

Олена Побийголод
2024.09.24 21:55
1928. Кіннота
Із Олексія Ейснера

По юрмі пройде вдих глибокий,
й урветься враз жіночий плач,
коли, надувши люто щоки,
«похід» зіграє штаб–трубач.

Устромляться у небо піки;

Юрій Гундарєв
2024.09.24 19:50
Перехрестя
Ось він сидить на підвіконні - молодий, високий, стрункий. Великі каштанові очі трохи сумні, але на вустах незмінна посмішка. І завжди в оточенні дітей - маленьких або вже великих. На колінах - розкрита «Енеїда» з фантасмагоричними ілюстраціями Базилевича

Сонце Місяць
2024.09.24 17:50
pastiche
сонце із ґрунтом щедротно розмазане
минаючи ананаси авокадо кокоси
& сезанн вештається фруктовим базаром
споживаючи врешті-решт осінь

як раніш ґійом полюбляв попоїсти
смачно й дешево на монпарнасі
а потім туди вступили фашисти

Козак Дума
2024.09.24 16:26
Безіменний
Нарешті ми зустрілися, козаче,
уперше за ці довгі дні війни.
З-за хмари сумовито лине «Кача»,
окіл – лише посохлі полини…

Маленький горбик, вкритий чагарями,
облуплений, мікроскопічний хрест…
Невже Всевишній прямо біля брами

Микола Дудар
2024.09.24 10:09
Які ж ви гарні тут усі...
Які ж ви гарні тут усі
Цвітущо - ніжні до упаду…
Що значить правильний сусід —
Коли пристьобує позаду
Своє пошкодження душі
До красоти... так мелодійно…
Переконай мене утім,
Що вже траплялося подібне…

Юрій Гундарєв
2024.09.24 09:09
Прозора
Коли панує спека-жарінь,
від тебе вже не відкидається тінь,
а ноги набиті ватою
і хочеться лише спати, -
рятує вона одна:
прозора, живильна,
всесильна
вода…

Олександр Сушко
2024.09.24 09:04
Коронний номер
Ех, кохання, кохання! Ну хто я без тебе, скажи?
А ні бе, а ні ме, працьовитий шматок протоплазми.
А з тобою - живу! В теплу пазуху вужиком "вжик"
І уже у раю! Кожен день не буденщина - празник.

Я дрімати не звик біля мавки, бо ще не скопець,

Микола Соболь
2024.09.24 06:54
Чорні соняхи
Чорні голівоньки соняхів
помежи пожухлих трав.
Іншими стали сьогодні ми,
Бог нас такими не знав.
Очі запалені, зморені,
став ратоборцем ратай,
дух наш козацький не скорено,
в’ється між шанцями плай –

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
* * *
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Хуан Марі (1972) / Вірші

 Рефрен
Образ твору Приснилось мне под стук колёс,
Что мы не врозь с тобою,
И что у нас почти всерьёз
То, что зовут любовью.
Что разлучить уже никто
Меня с тобой не может,
И каждый день моё пальто
Висит в твоей прихожей.

Приснилось мне, что без меня
Ты места не находишь,
Вздыхаешь, чашками звеня,
И по квартире ходишь.
И если где-то допоздна
Я был и выпил даже,
Хоть и устала, но одна
Ты ни за что не ляжешь.

Приснился мне осенний дождь
Осколком жёлтой стужи,
И ты приснилась: ходишь, ждёшь,
Разогреваешь ужин.
И с каждым днём, что спет как стих,
Что нами вместе прожит,
Ты стала ближе мне других
И всех других дороже.

Приснилось мне… А наяву
Я в дом твой – ни ногою.
Истосковавшийся, живу
Который год с другою.
И не пойму, и жаль до слёз
Чего-то…
Что со мною?
Приснилось мне под стук колёс,
Что мы не врозь с тобою.




Найвища оцінка Ярослав Петришин 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Томин 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-30 16:43:13
Переглядів сторінки твору 6590
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.417 / 5.42  (4.826 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.620 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.07 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:16:05 ]
Хоч і чекаю від тебе якісних віршів, Хуане, але весь час дивуюся. ти якщо не підтримуєш заявлений тобою рівень, то деякими гранями своєї поезії його весь час підвищуєш. Нема що добавити. Дуже щемливі вірші рівня класиків російської поезії.
Таке моє враження.
Найпростіше пояснення, що ти випадково купив десь на блошиному ринку в Севільї старий зошит неопублікованих віршів Пастернака чи Блока (хоч про останнього я згадую, тільки довіряючи відчуттю Ярослава Чорногуза).
Бо інакше, просто важко повірити, що поет такого рівня працює якимось клерком в звичайній страховій фірмі.
Вражений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:17:34 ]
Вибачте, Хуане, що перейшов на "ти". Вийшло якось само-собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 17:43:34 ]
Не перебільшуйте, Ярославе) Так недовго і перехвалити. Просто коли писалося, хотів скласти якусь досить прозору і легку поезію, без зайвих смислових і метафоричних навантажень. Такий собі ностальгічний, сентиментальний, дворовий вірш. Практично під гітару.)
І не купив, а виміняв, і не Пастернака з Блоком, а Васільєва). І от тепер сиджу у офісі, на жаль не страховому, і потихеньку постю. Добре що шеф у нас толерантний до байдикування. Яекщо нема авралу, звичайно ж.

На рахунок "ти" - будь ласка. Якщо є бажання, можете лишити цю форму звертання, мене це не коробить. Але якщо дозволите, я залишусь при своєму, мені комфортніше спілкуватись на ви.

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:55:03 ]
може трішки й перебільшив, але таки проймає ваша поезія. звідси мабуть і така екзальтація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 17:33:58 ]
Прекрасно... Люблю помріяти під стукіт коліс... Додам до списку класиків Тушнову. У мене промайнула думка, що можливо, якби вона була чоловіком, написала б Вашими рядками... (Вибачте, я й сама не дуже люблю порівнянь)
Чорногуз однозначно правий - це перо майстра, а не любителя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 17:44:20 ]
Дякую вам, Любове! Тушнову знаю погано. Треба буде якось перечитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 17:57:17 ]
недавно я згадував її "Не отрекаются любя...". так якось все взаємно переплітається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 18:10:18 ]
Найбільше, кого мені по-справджньому жаль у цьому вірші - це та "другая", з якою "Истосковавшийся, живу". Важко бути нелюбимою. ))
Це так, до смислу вірша. Бо технічно його вже розібрали.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 19:11:05 ]
Це так, погоджуюся( Але так влаштований світ.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 19:30:34 ]
ви мене геть розчарували... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 19:33:02 ]
Вибачте.
Але все ж, думаю, цей ваш закид стосується ліричного героя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-30 19:04:18 ]
погоджуюся з попередніми коментаторами - чудова, майстерна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 19:11:43 ]
Дякую вам, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Вовканич (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 20:20:18 ]
Просто супер, так чисто і правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 20:48:10 ]
Дякую, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 21:26:21 ]
Гарна поезія, майстерна! Всі це зауважують. А те що коефіцієнт прозорості низький, зовсім не впливає на враження:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 21:29:21 ]
цей КП розраховано для української мови. сто разів уже тут про це розповідалось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-10-01 20:14:16 ]
Дякую, я не знав. Тапер знаю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-30 21:32:05 ]
Как-то тяжеловато звучит это "врозь с тобою." Может, "вместе мы с тобою"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:02:10 ]
Ви дуже уважні й вимогливі. Дякую.
Я подумаю над цим. Просто дуже звик саме до такого написання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 21:42:51 ]
Дуже гарно, дуже чутливо... я ще молодий і дуже надіюсь що зі мною аткогон е станеться як у героя цього вірша, бо жаль його...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:04:05 ]
Дякую Ярославе. Не хвилюйтеся. З ліричним героєм все добре, так що не жалійте його. Чоловіків не можна жаліти, їм можна тільки співчувати.