ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Проза / Крик душі

 ЧасОПИС

"Так прикро, що спогадам, наче голубам, не підріжеш крил..."

Назар Скалюк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-20 20:22:36
Переглядів сторінки твору 5034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.013 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Місс Абсурд (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-20 21:20:38 ]
хм... Знайома ситуація =(
і все ж хеппі-енд =) ех, люблю хепі-енди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:39 ]
де ж тут хеппі-енд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:15:42 ]
Хеппі-енд попереду.
Це був надзвичайно важкий іспит життя, який ти витримала.
Впевнений. що пережите не зламало деревце твоєї душі і паростки нового, мудрішого. обережнішого, але не менш відданого кохання ще виростуть.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 09:26:44 ]
Prochutavshu tvir, nenache prozhula "чотириста вісімдесят три дні" razom z avtorom... Prosto i vodnochas gluboko. Djakyjy za te, wo dozvolulu pochutatu svoje serce... Meni dywe spodobalos.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:09:05 ]
дякую Вам за те, що розумієте мову мого серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 10:43:21 ]
Чудово!..
З радістю повторюю:"Люблю твою прозу".
Люблю, насамперед, тому, що в ній - твоя душа.
Добре, що кинула палити.
Жаль, що спалила роман.
Не роби так більше. Краше: подаруй мені - буду вдячний:)
Особливо сподобалоось це:
"відправила відчайдушні три крапки",
"я закохалась і мій розум вистрибнув через вікно"
А ще, сподобалась твоя світлина, де сльози на очах суперничають з посмішкою на устах. Ще мить: і посмішка - переможе:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:14 ]
Минуло 483 дні, а я все ще відчуваю його запах .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:23:29 ]
Юність так схильна мріяти, фантазувати.
І я таким був. І моє серце було розбито.
Здавалось - ніколи не загоїться.
Нащастя - я помилявся.
Згодом, коли сп'яніння від кохання минуло, я зрозумів, що та людина, яка уособлювала моє кохання і той образ її, який я кохав - це дві дуже великі різниці. І в цьому головна причина краху кохання: ми кохаємо не живих людей, а власноруч вигадані образи. З роками і досвідом таких помилок стає менше і ми вчимось кохати людей такими, як вони є.
Не сумуй за минулим.
Щастя чекає на тебе попереду.
Повір!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 17:43:54 ]
Олександре, я знаю, що мине час і все стане звичайним юнацьким спогадом. але минув рік... і так хочеться усміхнутись комусь, а причин на усмішку нема. тобто, вони є, звісно, але не ті, яких би хотілось. І все, що пишу зараз... розумієте, це певно, найгірше покарання, коли тебе читають десятки і... одні хвалять, одні критикують...а той, кому воно присвячене - мовчить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 11:09:46 ]
Юленько, Юленько...
Твоя історія підтверджує просту істину:
той, кому присвячуєш свої твори, даруєш свої почуття, насправді - не твоя "половинка": він тільки схожий...
Нажаль, ти помилилась: покохала не ТОГО.
Ти маєш визнати цю помилку, зробити висновки і йти далі: шукати СВОГО ЄДИНОГО І НЕПОВТОРНОГО,
Ти обов'язково його знайдеш і будеш щаслива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 15:29:36 ]
Звісно, що буду ...
"Прощавай-прости і відпусти
Під зливою.
Бо під дощем я буду ще
Щасливою...".
Дожилась... Сама себе цитую.
Переживу, переболить колис)
Але зараз такий стан відчуженості від світу...
Олександре, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 15:51:53 ]
Цитувати себе не заборонено.
Сам інколи так роблю:)
Це означає, що раніше ти вже висловила влучно і вірно свою думку.
Твої слова я б трошки змінив:
"Прощавай-прости...ВЇДПУСКАЮ - ЙДИ".
Повторюсь: трагедія не в тому, що тебе не кохає ВІН, а в тому, що ти обізналась- то був не ВІН. ЙОГО ти ще не зустріла.
Прийми цю думку, визнай, що помилилась і йди шукати ЙОГО.
ВІН, певно, вже зачекався.
Щасти:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:18:39 ]
Вражена до глибини душі. Доводилось переживати подібне, жаль не веду щоденника...