ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Проза / Крик душі

 ЧасОПИС

"Так прикро, що спогадам, наче голубам, не підріжеш крил..."

Назар Скалюк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-20 20:22:36
Переглядів сторінки твору 5138
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.013 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Місс Абсурд (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-20 21:20:38 ]
хм... Знайома ситуація =(
і все ж хеппі-енд =) ех, люблю хепі-енди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:39 ]
де ж тут хеппі-енд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:15:42 ]
Хеппі-енд попереду.
Це був надзвичайно важкий іспит життя, який ти витримала.
Впевнений. що пережите не зламало деревце твоєї душі і паростки нового, мудрішого. обережнішого, але не менш відданого кохання ще виростуть.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 09:26:44 ]
Prochutavshu tvir, nenache prozhula "чотириста вісімдесят три дні" razom z avtorom... Prosto i vodnochas gluboko. Djakyjy za te, wo dozvolulu pochutatu svoje serce... Meni dywe spodobalos.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:09:05 ]
дякую Вам за те, що розумієте мову мого серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 10:43:21 ]
Чудово!..
З радістю повторюю:"Люблю твою прозу".
Люблю, насамперед, тому, що в ній - твоя душа.
Добре, що кинула палити.
Жаль, що спалила роман.
Не роби так більше. Краше: подаруй мені - буду вдячний:)
Особливо сподобалоось це:
"відправила відчайдушні три крапки",
"я закохалась і мій розум вистрибнув через вікно"
А ще, сподобалась твоя світлина, де сльози на очах суперничають з посмішкою на устах. Ще мить: і посмішка - переможе:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:14 ]
Минуло 483 дні, а я все ще відчуваю його запах .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:23:29 ]
Юність так схильна мріяти, фантазувати.
І я таким був. І моє серце було розбито.
Здавалось - ніколи не загоїться.
Нащастя - я помилявся.
Згодом, коли сп'яніння від кохання минуло, я зрозумів, що та людина, яка уособлювала моє кохання і той образ її, який я кохав - це дві дуже великі різниці. І в цьому головна причина краху кохання: ми кохаємо не живих людей, а власноруч вигадані образи. З роками і досвідом таких помилок стає менше і ми вчимось кохати людей такими, як вони є.
Не сумуй за минулим.
Щастя чекає на тебе попереду.
Повір!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 17:43:54 ]
Олександре, я знаю, що мине час і все стане звичайним юнацьким спогадом. але минув рік... і так хочеться усміхнутись комусь, а причин на усмішку нема. тобто, вони є, звісно, але не ті, яких би хотілось. І все, що пишу зараз... розумієте, це певно, найгірше покарання, коли тебе читають десятки і... одні хвалять, одні критикують...а той, кому воно присвячене - мовчить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 11:09:46 ]
Юленько, Юленько...
Твоя історія підтверджує просту істину:
той, кому присвячуєш свої твори, даруєш свої почуття, насправді - не твоя "половинка": він тільки схожий...
Нажаль, ти помилилась: покохала не ТОГО.
Ти маєш визнати цю помилку, зробити висновки і йти далі: шукати СВОГО ЄДИНОГО І НЕПОВТОРНОГО,
Ти обов'язково його знайдеш і будеш щаслива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 15:29:36 ]
Звісно, що буду ...
"Прощавай-прости і відпусти
Під зливою.
Бо під дощем я буду ще
Щасливою...".
Дожилась... Сама себе цитую.
Переживу, переболить колис)
Але зараз такий стан відчуженості від світу...
Олександре, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 15:51:53 ]
Цитувати себе не заборонено.
Сам інколи так роблю:)
Це означає, що раніше ти вже висловила влучно і вірно свою думку.
Твої слова я б трошки змінив:
"Прощавай-прости...ВЇДПУСКАЮ - ЙДИ".
Повторюсь: трагедія не в тому, що тебе не кохає ВІН, а в тому, що ти обізналась- то був не ВІН. ЙОГО ти ще не зустріла.
Прийми цю думку, визнай, що помилилась і йди шукати ЙОГО.
ВІН, певно, вже зачекався.
Щасти:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:18:39 ]
Вражена до глибини душі. Доводилось переживати подібне, жаль не веду щоденника...