ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2024.07.06 12:17
Із Й.Бродського (переклад 2016 року)

Дорогий Карле Дванадцятий!
У битві біля Полтави
облизня добре помацав ти...
Як згодом казав гаркавий,

«час ще покаже»:

Володимир Каразуб
2024.07.06 11:45
Я у когось читав, що більше немає чого,
Що вулиці в крейді, в квадратах з потертими цифрами,
Рядки на футболках розгладжують юне чоло
І погляд — титанік, на небі з об’ємними рифами.
Заглянь у шухляду старого, як світ стола,
Знайдеться шаветка, стропа

Микола Дудар
2024.07.06 11:43
Напевно в кожного із нас
Свої причуди, забаганки...
Свої Медузи, свій Пегас,
Свої до всього балалайки…

А може й ні. А може й мо…
Це як коли, куди і звідки...
Під гору, вниз, яке кермо,

Світлана Пирогова
2024.07.06 11:15
Не дотягнутися журбою.
Здається, ми на різних континентах.
І не знайти нам супокою.
Існують ще уривки всіх фрагментів.

Сахара й обшир океану.
Глибинних почуттів живий оазис.
Чому ж він з блиском ятагану?

Микола Соболь
2024.07.06 08:40
Зірвався звідкись перший переспів.
Тихіше, пташко, бо розбудиш ранок.
Хіба ж переконаєш коноплянок
у цім безкраїм вимірі степів?

Спиває роси теплий легковій,
трава дарує пахощів букети,
павук плете між шавлії тенета,

Козак Дума
2024.07.06 05:25
Усе життя – це сила різних митей:
спокійних і веселих чи сумних…
Плодів солодких, спілих, соковитих
і поцілунків щирих та п’янких!

Трапляються не рідко туги миті,
часини болю, суму і утрат.
Вони у долю кожного ушиті,

Віктор Кучерук
2024.07.06 05:06
Глибшає бажаний спокій,
Дихає димом курінь, –
Місяць примруженим оком
Блимає мрійно вгорі.
Тліє поволі багаття,
Кахкає качка в гнізді, –
Жовті лілеї латаття,
Наче свічки на воді.

Артур Курдіновський
2024.07.06 02:39
Чекали ми весну. Прийшла війна.
Плювала снігом у сумні обличчя.
Я бачив відчай з власного вікна,
Це був наш спільний величезний відчай.

Холодний страх від голови до ніг.
Все поспіхом - машини та валізи.
Ховав старе життя байдужий сніг,

Гриць Янківська
2024.07.05 23:17
Перші веснянки
На рожевих щічках-пелюстках
З'являються не від сонця.
Чи не насмішка судьби –
Багно на дикому милі.
***

Але ж погляньте –

Леся Горова
2024.07.05 18:18
Гаптує літо щедро покривало,
Що зеленню розвісилось по саду -
Черешень жовтих постаті огрядні
Там, на вершках, залишили принади
Для птаства, що до них поналітало
З усіх округ, і галасує радо.

Обтяжене бурштиновим намистом

Микола Дудар
2024.07.05 15:46
Можливо з вітром краще чим без вітру…
Можлива, якщо байдуже тобі
Якщо перестаратися не вміти
Зіграти три акорди на трубі…

Можливо й переселишся в європу…
Можливо і буття перечеркнеш,
Якщо, умовно, вирядишся в копа

Віктор Кучерук
2024.07.05 11:25
Стає густішою пітьма
Та все дзвінкіше мертва тиша, –
Чомусь блищання зір нема
І вітер холодом не дише.
Ні духу в’ялої трави,
Ні живописної картини, –
Лише не йде із голови
Думок усяких плутанина.

Самослав Желіба
2024.07.05 11:07
   «Поза межами болю» О. Турянського є повістю в українській літературі багато в чому знаковою. Зовсім не дивно, що на Заході вона здобула собі значно більше слави, ніж на Батьківщині. І йдеться тут не лише про радянські заборони та викреслення з історії

Іван Потьомкін
2024.07.05 10:56
Не спалось Шломо тої ночі.
Начебто хтось дорікав йому:
«Ось уже чотири роки,
Відколи ти сидиш на троні,
А Дому Всевишнього немає й досі.
Давид, покійний батько твій,
Якби дозволив йому Бог,
Одразу ж взявся б за цю справу.

Козак Дума
2024.07.05 10:35
Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.

Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –

Олекса Квіт
2024.07.05 06:19
за першим вдихом перший крок,
за першим кроком слово,
за словом позір до зірок,
а звідти крок до мови;
ліхтарик, шибка, ніч, піїт,
до тих зірок драбина,
доки читатиме нарід,
доти живе країна...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ТРАНС



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-06 20:33:44
Переглядів сторінки твору 5428
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:47:53 ]
Славо, отруйний трунок, на мою думку, це занадто;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 20:51:18 ]
Дивні вони, ці сибірячки... Навіть цинга не допомагає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 20:53:06 ]
А він (вона) все стояв і фур-фур ладував...)
Є така в нас пісня про сибіряків, Василю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 20:59:23 ]
Варто було надрукувати цього старого віршика, щоб згадати оцю повстанську пісню. Бо все задумувався - а що воно за отой фур-фур?
І ось в ҐуҐлі знайшов.

"ФУРТ-ФУРТ"


При каноні стояв
і фурт-фурт ладував,
і фурт-фурт, і фурт-фурт,
і фурт-фурт ладував.

Приспів:
При каноні стояв
і фурт-фурт ладував,
і фурт-фурт, і фурт-фурт,
і фурт-фурт ладував.

Гостра куля летіла,
йому руку відтяла,
а він все ще стояв
і фурт-фурт ладував.

Приспів.

Гостра куля летіла,
йому ногу відтяла,
а він все ще стояв
і фурт-фурт ладував.

Приспів.

Вороги вже давно
оточили його,
а він все ще стояв
і фурт-фурт ладував.

Приспів.

Гостра куля його
вже забила давно,
а він все ще стояв
і фурт-фурт ладував.

Приспів.

А могила його
вже закрила давно,
а він все ще стояв
і фурт-фурт ладував.

Приспів.

На могилі трава
вже давно заросла,
а він все ще стояв
і фурт-фурт ладував.

Приспів.
Там правда співають ще й про другу руку і ногу, та й про голову, здається. Дуже оптимістична пісня!)






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 20:51:52 ]
якщо вміру, Володю, то чому - ні?) Все залежить від пристрастей)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 20:55:32 ]
Трансцендентально , Ярославе.
Володя аж сльозу випустив. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 21:01:14 ]
Дєла давно мінувших днєй, Василю! Можна вже не плакати!)
Дякую, що підбадьорив!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 21:13:11 ]
Минувшість стукає в прийдешність.
Незайва буде обережність :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 21:41:25 ]
Меня как сибиряка в недалеком прошлом интересует вопрос цинги.
Электрика вирша впечатляет.

Благодарствую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 21:51:51 ]
Дякую, Алексію! Вірш був написаний миттєво. Тому, мабуть, і такий еклектичний)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 23:40:51 ]
електричний теж) погано прочитав)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-06 22:08:21 ]
Дивна властивість у віршів - не старіють і не втрачають енергетики! Написаний давно, а наче вчора чи сьогодні - такі сильні емоції, такі свіжі... Закінчення сподобалося. Файно, Ярославе, майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 23:42:55 ]
Дякую, Іване! Хоч і знаю, що цим віршем нема чого гордитися, але приємно, що хвалиш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-06 23:37:49 ]
І мені сподобалось дуже. Моя і ваша "гола й боса" таки різні люди) Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 23:44:28 ]
Дякую, Юлю! Тобі також - наснаги! І більш позитивних почуттів від кохання!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 09:35:58 ]
"А залагоджу твій рахунок -
ще й обíзвеш мене скупим" :)) - мені тут нагадався недавно прочитаний вірш з проханням дарувати дві парасольки, побоюючись, що одна загубиться… )) - яка щедра турбота! ))

а тут: "та до себе ти не запросиш" може замінити "ти" на "і"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 17:02:03 ]
Дякую, Олю, за відгук!)
Над твоєю пропозицією подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 11:41:35 ]
"Иль дайте есть, иль ешьте сами!" - чогось згадалось із фільму "Собака на сіні"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 16:53:46 ]
Або ще - "убейте - или дайте жить".
Дуже гарний переклад Лозинського. Настільки вразив мене, що я знайшов його тоді в бібліотеці, щоб почитати.
ще пригадую:
"...истекая кровью,
честь борется с моей любовью -
а вы мешаете борьбе..."
Дякую, Любо, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 14:39:19 ]
Ярославе, майже в кожному Твоєму вірші є якась несподіванка - це дуже добре в плані оригінальності.