Та ні.
Мені відомі такі інциденти.
Їхати з Вами? Цікава пропозиція, але я не можу дозволити собі бути під Вашим захистом.
Мене повинна захистити Конституція.

"Зараз сайт практично тоне у російськомовному віршуванні" - ? мы об одном и том же сайте? взгляните на Главную страницу. Но дело не в этом. Патриотизм не в том, чтобы "заткнуть рот" другому языку, а в том, чтобы развивать свой.

І нарешті. Казала вже, але повторюсь ще тут.
1. Я народилася і виросла в Україні. Це моя Батьківщина. І я люблю її ніяк не менше, ніж ви чи хтось інший, хто вважає, що російськомовні громадяни України не справжні чи гірші у чомусь.
2. Я дуже люблю українську мову. У мене багато друзів у Західній Україні, і мова спілкування ніколи не ставала нам на заваді. Бо всі вони адекватні і притомні. Хоча не виключаю, що мене могли викинути з електрички за мою російську "патріоти". Чи ні?
3. Я за те, щоб єдиною державною мовою в Україні була українська. Принаймні, поки суспільство не дозріє до якисхось загальноцивілізаційних понять. У той же час мені не байдуже, що російська мова, яка є рідною для мене і для багатьох мільйонів українських громадян, практично не вивчається в школах і вишах. Ну, 1 година в тиждень для рос. мови і 1 година для рос. літератури - це не навчання ж?
Звідси ця безграмотність, яка мене теж дратує.

Главное, что всем понятно: заваруха с этим законопроектом - чисто провокационный предвыборный ход, гнилая манипуляция, рассчитанная именно на такую вот реакцию, которую вы и администрация ПМ сейчас демонстрируете. Жаль.

Да-да, именно это и поможет авторам законопроекта добавить себе сторонников. И их чёртова мельница закрутится еще быстрее.

вот не нужно было о Прибалтике...
что вы, уважаемая, знаете о Прибалтике-то? по наслышке и что? что имела Латвия, введя языковой ценз? потерю, отток лучших кадров в науке, образовании, медицине. Это для вас пример? Но даже там не видела я такого геноцида по отношению к праву нац.меншинств. Перехода - такого как в Украине - на государственный язык в делопроизводстве, образовании и других отраслях - в мире не сыскать! на собственной шкуре испытала это, когда в 1995 году, переводясь на русский курс, была поставлена перед необходимостью защищать дипломный проект на украинском. матанализ, причем.
я видела, как переходила на мову армия, служа в МинОбороны. как это все форсировалось. Спасибо, что для принятия гражданства в моем случае, в отличии от той же Латвии - меня не заставили сдавать язык, и по уровням. Хотя я бы сдала, как и в случае родины моей прибалтийской и к стыду многих местных жителей - не хуже, а лучше их многих.
Теперь ребенок мой. был лишен возможности ходить в русский садик в городе с населением в 40 тысяч человек за неимением такового. Школа - один русский класс на то же количество жителей! нонсенс.. я привела..но мне сказали - если ваш ребенок способный, не отдавайте сюда, здесь те, кто нигде не пригодился. у них нет будущего! русский класс- отбросы общества. и это в городе атомщиков, которые наверное единственные остались работать на русском. Что вы скажете моему ребенку, у которого нет выбора в этой стране? даже в Латвии он бы его имел...

родина моего сына - Украина. и его выбор - здесь. первые его стихи-импровизации звучали на украинском. Но не надо лишать его права учится на родном языке. Кому вы ярлычок сейчас вешаете? Мне? я наслушалась этого и дома, в Латвии. А когда мы входили в аудиторию, опоздав на латышский, мои местные подружки толкали меня вперед, потому что говорить нужно было по-латышски, извиняться за опоздание. Здесь - не лучше. Объясняю местным филологам дипломированным на работе, как нужно правильно писать по-украински. Что в школе делается? какая там, Чор1, русская лит-ра? Её нет! Есть зарубежная, и в ее составе..Русский язык читается факультативно и не оценивается, со всеми последствиями. Я наблюдаю здесь те же крайности, которые - да, имели место в истории. но пример ли это для гос-ва, претендующего не на тоталитарный режим?

Світлана, ви пересмикуєте.
До чого тут "знати" чи "не знати"? Я, приміром, знаю цю мову і люблю. І спілкуюся з друзями, і пишу нею. Але хочу і маю право робити те ж саме рідною. Саме це мені гарантує Конституція України: спілкування, освіту, право друкуватися і т.ін. Це не заперечення української і не намагання її "задушити". Це моє конституційне право як громадянина України, чи не так? І не треба мене "відправляти" на російські сайти, бо вони російські. А я хочу почуватися вільно саме в українському колі і саме в українській культурі.

Але якщо менше десятка російськомовних авторів ПМ (не найгірших, здається) чинять якусь загрозу українській мові, тоді й справді справи кепські.

по-перше, про "мільйони" - це перебільшення. а по-друге, вони не є громадянами Росії - у більшості своїй.

мовы наши родились из одного корня. и корень этот - старославянский, а никак не украинский. сами то вы верите в то, что говорите? потрудитесь почитать историю славянских литературы и языков. Выпады ваши ничем не лучше того насильництва. Вы же уподобляетесь ему сейчас. Рубите вы с плеча. Но сидим-то мы на этой веточке - вместе. вместе и падать будем. исторически так уж как-то сложилось. Уважение всегда должно быть обоюдным. У нас наверное так не бывает.

Іноді захист переходить межі, і тоді це називається інакше.

Чорі, погодься, що всі російськомовні на ПМ пишуть "на украинском русском", а не "русском")
про коменти Січневої Марти промовчу - відчуття, що побував на засіданні активу "общества Память")
поезії на ПМ, як і на інших ресурсах, вкрай обмаль і україською, і російською - на сьогодні це більш сумний факт, нє?)

Ні, Шико, далеко не всі. Хоча, звісно, є й такі, які пишуть просто російські букви :) А от з тим, що поезії взагалі мало - згодна абсолютно. Тим більше, переводити все це на політичні рейки - шлях в нікуди.

Чорі, тоді назви того, хто таки пише справжньою російською) Наприклад?

Тут не буду. Якщо хочеш, можемо поспілкуватися про це в приваті :)

а коли я бачу, як "хтось російською хто-небудь пишет "мова" або "мовы", у мене з`являється величезне бажання для стішков таких паетов відвести рубрику "російськомовна поезія")