ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Після неба

 Не від щастя помру

комусь важливому

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Наталія Крісман 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-13 02:33:28
Переглядів сторінки твору 5394
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.192 / 5.42  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 07:26:13 ]
сильно сказано!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 08:13:49 ]
"Я на тих, кого люблять, не схожа..." - дивлячись на Ваше фото і читаючи Вашу поезію, юна львів'янко, я б цього не сказав. Життя прекрасне, і Ви у цьому ще не раз переконаєтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:40:35 ]
Ого, яка красуня! (це я про фото автора). А написала такий депресивний, я б навіть сказав, суїцидальний вірш.

Притча.
Цар Соломон мав перстень, на якому було написано: "Все минає". Коли царю було сумно і сутужно, поглянувши на цей напис, він переставав сумувати, коли було дуже добре і він веселився, поглянувши на перстень, переставав аж надто радіти. Але одного разу царя все так дістало, що, і поглянувши на перстень, він не заспокоївся, а, зірвавши його з руки, кинув подалі від себе. Аж дивиться - там і з середини щось написано. Він його підняв і прочитав: "І це мине". І заспокоївся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:47:16 ]
Юлю, Ви що, хочете, аби всі чоловіки сайту повикручували собі шиї, розглядаючи Ваше фото? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-14 00:39:11 ]
Хребтом похруськати корисно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-14 10:56:34 ]
Ага.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 08:58:32 ]
Нині Ти відгороджена стінами
І здаєшся поглинута прірвою,
Що з грудей прагне серденько вирвати
І Тебе змусить плакати титрами...
Чом себе почуваєш Ти винною?
Чом боїшся у диво повірити?
Знай, що люди бувають і щирими,
А не тільки бездушними звірами,
Мрій, Веснянко, і будь знову сильною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-13 09:15:29 ]
Юліє, на всі сто згоден з Валерієм Хмельницьким та іншими Вашими гостями. Усвідомлюю, що написане Вами - не поза. Це Ваше світосприйняття, тонкий нерв, який пульсує у Вашій поезії. Нехай завжди позитивні емоції у Вашому житті беруть верх над болючими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 09:42:23 ]
Jule, Vu naspravdi krasynja!!! Meni nadzvuchajno spodobalos "Тільки дощ під ногами піниться,
відбираючи небо в калюж."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 09:49:56 ]
Ті кого люблять які вони?..
Щодо цього уже є стандарти?..
Ти від себе думки ці жени,
Бо, повір, про це думать не варто.

Нас Господь посилає у світ,
Щоб раділи ми кожній хвилині.
Просто надто тобі мало літ,
Ти, за суттю, така ще ДИТИНА. ;-))

Кирпатеньке , кому ще радіти життю, як не тобі?.. Слухай дядька Валеру, він паганого не порадить. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 11:20:39 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 10:53:59 ]
Є така пісня:
...білий світ - без меж.
весь не обійдеш
тільки ти зумій
на вітрилах мрій
в затінку небес
віднайти СЕБЕ
зрозуміти себе...

Завжди читаю Вашу сторінку, Юліє. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 11:08:32 ]
Юльцю, це криза. Переживши її стають сильнішими. Ой же ш тіпало мене у таких кризах, поки не зрозуміла, що я сама обираю, про що думати!Минеться, сонечко. Не коханням світ тримаеться, а Любов'ю.Ну от де у цьому вірші твоя любов до себе? Лаяла колись мене одна тітка оь такими словами: "І не смій нюні розпускати! Себе любити треба, бо як не будеш себе любити, то і ніхто тебе не любитиме!" Любиш себе - і розумієш, що відчуває інша людина, коли їй погано, бо у тобі є прилад, аби глибину того "погано" виміряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 11:24:11 ]
От бісів ноут, я пробіл клацала, а він відправив недописане. Чи я мимо такої здоровенної клавіші клацнула?...Ну та ладно, я ще хотіла сказати, що кохання прийде, обов'язково прийде. Воно ме зможе не прийти до дівчинки, світ котрої сповнений Любов'ю. Ну глянь у дзеркало, яка ти красунечка! Тож носик вгору, і веред, королево, а я буду старою відьмою, що чаклуватиме тобі на кохання.:))