ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Після неба

 Не від щастя помру

комусь важливому

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Наталія Крісман 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-13 02:33:28
Переглядів сторінки твору 5755
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.192 / 5.42  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 07:26:13 ]
сильно сказано!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 08:13:49 ]
"Я на тих, кого люблять, не схожа..." - дивлячись на Ваше фото і читаючи Вашу поезію, юна львів'янко, я б цього не сказав. Життя прекрасне, і Ви у цьому ще не раз переконаєтесь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:40:35 ]
Ого, яка красуня! (це я про фото автора). А написала такий депресивний, я б навіть сказав, суїцидальний вірш.

Притча.
Цар Соломон мав перстень, на якому було написано: "Все минає". Коли царю було сумно і сутужно, поглянувши на цей напис, він переставав сумувати, коли було дуже добре і він веселився, поглянувши на перстень, переставав аж надто радіти. Але одного разу царя все так дістало, що, і поглянувши на перстень, він не заспокоївся, а, зірвавши його з руки, кинув подалі від себе. Аж дивиться - там і з середини щось написано. Він його підняв і прочитав: "І це мине". І заспокоївся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:47:16 ]
Юлю, Ви що, хочете, аби всі чоловіки сайту повикручували собі шиї, розглядаючи Ваше фото? ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-14 00:39:11 ]
Хребтом похруськати корисно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-14 10:56:34 ]
Ага.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 08:58:32 ]
Нині Ти відгороджена стінами
І здаєшся поглинута прірвою,
Що з грудей прагне серденько вирвати
І Тебе змусить плакати титрами...
Чом себе почуваєш Ти винною?
Чом боїшся у диво повірити?
Знай, що люди бувають і щирими,
А не тільки бездушними звірами,
Мрій, Веснянко, і будь знову сильною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-13 09:15:29 ]
Юліє, на всі сто згоден з Валерієм Хмельницьким та іншими Вашими гостями. Усвідомлюю, що написане Вами - не поза. Це Ваше світосприйняття, тонкий нерв, який пульсує у Вашій поезії. Нехай завжди позитивні емоції у Вашому житті беруть верх над болючими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 09:42:23 ]
Jule, Vu naspravdi krasynja!!! Meni nadzvuchajno spodobalos "Тільки дощ під ногами піниться,
відбираючи небо в калюж."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 09:49:56 ]
Ті кого люблять які вони?..
Щодо цього уже є стандарти?..
Ти від себе думки ці жени,
Бо, повір, про це думать не варто.

Нас Господь посилає у світ,
Щоб раділи ми кожній хвилині.
Просто надто тобі мало літ,
Ти, за суттю, така ще ДИТИНА. ;-))

Кирпатеньке , кому ще радіти життю, як не тобі?.. Слухай дядька Валеру, він паганого не порадить. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 11:20:39 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-13 10:53:59 ]
Є така пісня:
...білий світ - без меж.
весь не обійдеш
тільки ти зумій
на вітрилах мрій
в затінку небес
віднайти СЕБЕ
зрозуміти себе...

Завжди читаю Вашу сторінку, Юліє. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 11:08:32 ]
Юльцю, це криза. Переживши її стають сильнішими. Ой же ш тіпало мене у таких кризах, поки не зрозуміла, що я сама обираю, про що думати!Минеться, сонечко. Не коханням світ тримаеться, а Любов'ю.Ну от де у цьому вірші твоя любов до себе? Лаяла колись мене одна тітка оь такими словами: "І не смій нюні розпускати! Себе любити треба, бо як не будеш себе любити, то і ніхто тебе не любитиме!" Любиш себе - і розумієш, що відчуває інша людина, коли їй погано, бо у тобі є прилад, аби глибину того "погано" виміряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-06-13 11:24:11 ]
От бісів ноут, я пробіл клацала, а він відправив недописане. Чи я мимо такої здоровенної клавіші клацнула?...Ну та ладно, я ще хотіла сказати, що кохання прийде, обов'язково прийде. Воно ме зможе не прийти до дівчинки, світ котрої сповнений Любов'ю. Ну глянь у дзеркало, яка ти красунечка! Тож носик вгору, і веред, королево, а я буду старою відьмою, що чаклуватиме тобі на кохання.:))