ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Проза

 The devil is in the detail

Література - це, звісно, хибне зображення життя, але, тим не менше, вона допомагає нам краще його зрозуміти.

Маріо Варгас Льйоса

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-12-14 10:45:40
Переглядів сторінки твору 5448
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-12-16 10:27:11 ]
Дякую, Кристіане, за нормальне реагування. Сируватий текст - це моє загальне враження, яке має такі складові: 1. Стилістика. Мабуть, найбільш проблематична, бо важко змінити свій спосіб мислення, а отже і написання. Більш розлого не можу, бо я не філолог, щоб розбирати нюанси стилю. 2. Непотрібна деталізація. Наприклад, беру із тексту: "У вітальні вже нікого не залишилось. Олег знову зайняв крісло зліва від крісла коханої, те саме, яке він займав на початку гостини. Через деякий час з’явилась і винуватиця свята і, пройшовши повз Олега, теж сіла". Можна писати простіше: У вітальні нікого не було. Олег зайняв своє місце(чи сів на своє крісло). Згодом з'явилася винуватиця свята(вечірки). - десь так. А то у вас забагато детального опису. 3. Алогічність тексту. Наприклад, із тієї самої цитати випливає, що у вітальні нікого нема, але потім звідкись з'являється "інша дівчина", біля якої примощується отой залицяльник. Це усе поверхнево, бо я не критик, а ваш опус - не "Війна і мир", щоб писати трактати. Сподіваюся на розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-16 11:49:27 ]
Дякую, Олександре, зауважені Вами недоліки виправив. Що ж, чекатиму (якщо дочекаюсь) на коментарі філологів, оскільки дуже люблю доводити текст до дзеркального блиску - як у віршах, так і в прозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-16 21:11:01 ]
Не думав коментувати, але коли побачив, що Ви "дуже люблю доводити текст до дзеркального блиску"...
Я б видалив текст і почав нову спробу.

Впрочем, я всего лишь подземный горнорабочий на пенсии,а не филолог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-17 08:06:05 ]
Тобто Ви пропонуєте розбити дзеркало, замість того, аби відшліфувати його? ) А що, теж ідея!) До речі, я час від часу так і роблю, коли бачу, що з текстом годі щось зробити. І, можливо, і цього чекає така ж сумна доля.)
Дякую за відгук, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-17 20:43:46 ]
Ви мене зрозуміли.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-01-05 08:43:19 ]
Вас не влаштовує фабула оповідання і саме через те Ви його радите знищити? На жаль, до шліфування тексту це не має жодного відношення.
А от щодо таланту чи його відсутності у автора судити, певно, не нам, авторам, які конкурують між собою, а, як мінімум, редакторам видань, які дбають за свою репутацію, і читачам теперішнього та наступних поколінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-09 22:07:36 ]
Тщеславие

В очередной раз просмотрел оценки своих рассказов и задумался.
Будто пою где-то в подземном переходе. Редкие прохожие... Фальшиво пою, часто и надолго замолкаю, но в шапку у ног всё равно заглядываю:
- Опять ничего не бросили!

Гадаю, що оте слово, яким названа мініатюра, не найбільший наш з вами гріх.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-02-18 14:04:42 ]
Я в черговий раз відкоригував текст, змінивши і назву, тому читачам Вашого коментаря буде складно зрозуміти, про що мова, якщо я не повідомлю їм попередню назву оповідання - "Непорозуміння". Адже саме її Ви мали на увазі, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 16:35:55 ]
Ні. Я мав на увазі назву моєї мініатюри в останньому коментарі: "Тщеславие".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-02-19 10:24:36 ]
Ось воно - непорозуміння. ) А чому ж тоді це "наш з вами гріх"? )