ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відкрите, а ніхто його не чує.
- Чому

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Проза

 The devil is in the detail

Література - це, звісно, хибне зображення життя, але, тим не менше, вона допомагає нам краще його зрозуміти.

Маріо Варгас Льйоса

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-12-14 10:45:40
Переглядів сторінки твору 5174
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-12-16 10:27:11 ]
Дякую, Кристіане, за нормальне реагування. Сируватий текст - це моє загальне враження, яке має такі складові: 1. Стилістика. Мабуть, найбільш проблематична, бо важко змінити свій спосіб мислення, а отже і написання. Більш розлого не можу, бо я не філолог, щоб розбирати нюанси стилю. 2. Непотрібна деталізація. Наприклад, беру із тексту: "У вітальні вже нікого не залишилось. Олег знову зайняв крісло зліва від крісла коханої, те саме, яке він займав на початку гостини. Через деякий час з’явилась і винуватиця свята і, пройшовши повз Олега, теж сіла". Можна писати простіше: У вітальні нікого не було. Олег зайняв своє місце(чи сів на своє крісло). Згодом з'явилася винуватиця свята(вечірки). - десь так. А то у вас забагато детального опису. 3. Алогічність тексту. Наприклад, із тієї самої цитати випливає, що у вітальні нікого нема, але потім звідкись з'являється "інша дівчина", біля якої примощується отой залицяльник. Це усе поверхнево, бо я не критик, а ваш опус - не "Війна і мир", щоб писати трактати. Сподіваюся на розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-16 11:49:27 ]
Дякую, Олександре, зауважені Вами недоліки виправив. Що ж, чекатиму (якщо дочекаюсь) на коментарі філологів, оскільки дуже люблю доводити текст до дзеркального блиску - як у віршах, так і в прозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-16 21:11:01 ]
Не думав коментувати, але коли побачив, що Ви "дуже люблю доводити текст до дзеркального блиску"...
Я б видалив текст і почав нову спробу.

Впрочем, я всего лишь подземный горнорабочий на пенсии,а не филолог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-17 08:06:05 ]
Тобто Ви пропонуєте розбити дзеркало, замість того, аби відшліфувати його? ) А що, теж ідея!) До речі, я час від часу так і роблю, коли бачу, що з текстом годі щось зробити. І, можливо, і цього чекає така ж сумна доля.)
Дякую за відгук, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-17 20:43:46 ]
Ви мене зрозуміли.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-01-05 08:43:19 ]
Вас не влаштовує фабула оповідання і саме через те Ви його радите знищити? На жаль, до шліфування тексту це не має жодного відношення.
А от щодо таланту чи його відсутності у автора судити, певно, не нам, авторам, які конкурують між собою, а, як мінімум, редакторам видань, які дбають за свою репутацію, і читачам теперішнього та наступних поколінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-09 22:07:36 ]
Тщеславие

В очередной раз просмотрел оценки своих рассказов и задумался.
Будто пою где-то в подземном переходе. Редкие прохожие... Фальшиво пою, часто и надолго замолкаю, но в шапку у ног всё равно заглядываю:
- Опять ничего не бросили!

Гадаю, що оте слово, яким названа мініатюра, не найбільший наш з вами гріх.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-02-18 14:04:42 ]
Я в черговий раз відкоригував текст, змінивши і назву, тому читачам Вашого коментаря буде складно зрозуміти, про що мова, якщо я не повідомлю їм попередню назву оповідання - "Непорозуміння". Адже саме її Ви мали на увазі, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 16:35:55 ]
Ні. Я мав на увазі назву моєї мініатюри в останньому коментарі: "Тщеславие".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-02-19 10:24:36 ]
Ось воно - непорозуміння. ) А чому ж тоді це "наш з вами гріх"? )