УДК 323. 113(= 161.2)+861. 161.2 (470+571) "1991/2014"

Статтю присвячено вивченню умов зародження та розвитку літературної творчості в середовищі російських українців, визначенню та аналізу її основних напрямів і форм, розгляду та оцінці діяльності українських громадських організацій Російської Федерації, а також українських і російських державних установ та культурних осередків, що спрямована на поширення та популяризацію україномовної літератури впродовж 1991 - 2014 рр.
Ключові слова: українська діаспора, українці Російської Федерації, національно-культурні потреби, літературна творчість.

The article is devoted to the learning the conditions of emergence and development of literary creativity among the Russian Ukrainians, to the determination and analysis the main directions and forms of that creativity, to the consideration and assessment the activity of Ukrainian public organizations from Russian Federation and also Ukrainian and Russian government agencies’ and cultural centers’ activity that have been directed on the spread and popularization of Ukrainian language literature from 1991 to 2014.
Key words: Ukrainian Diaspora, Ukrainians from the Russian Federation, national and cultural need, literary creativity.

Сприяння розвитку літературної діяльності серед представників української діаспори, налагодження стійких контактів із ними та популяризація їх творчого доробку є одним із важливих напрямів культурної політики нашої держави щодо закордонного українства. Саме твори художньої літератури можуть справити значний емоційний і морально-психологічний вплив на формування людської особистості, тому літературна діяльність вихідців з України є важливою для збереження національної ідентичності українців, що проживають поза межами етнічної батьківщини. Незважаючи на те, що українська діаспора Росії є найчисельнішою і має міцні культурні зв’язки з представниками української еліти, на сучасному етапі вона переживає низку проблем у своєму розвитку, котрі зумовлені високим рівнем асиміляції, відсутністю впливових загальноросійських організацій українців, які могли б ефективно вести переговори з російською владою щодо забезпечення національно-культурних потреб української спільноти Російської Федерації, неможливість українських урядових структур в умовах фактичного військового вторгнення російської сторони на українську територію захищати права російських українців на дипломатичному рівні. В таких умовах можуть стати у пригоді вже встановлені контакти та досвід співробітництва між російськими літераторами українського походження та українськими письменниками, культурними діячами і громадськими організаціями, тому вивчення та узагальнення історії літературної діяльності представників української діаспори Росії стосовно популяризації їх творчості, організації літературних конкурсів і свят та налагодження культурного обміну з українськими колегами є важливим та актуальним завданням вітчизняної історичної науки, оскільки результати подібного дослідження можуть сприяти виробленню нових методів і форм допомоги українській спільноті Росії в умовах українсько-російського конфлікту.
В процесі роботи над статтею авторкою вивчено праці українських істориків А.В. Виноградова, С.О Вовк, В.Б. Євтуха, А.А. Попка, В.П. Трощинського, О.В. Швачки, М.Б. Закірова, Т.Д. Крамарчук, Л.І. Мазуки, О.М. Романухи та ін., які присвячено висвітленню окремих аспектів українсько-російських культурних зв’язків, основних тенденцій розвитку української діаспори Росії, а також розгляду умов життя та діяльності українських громадських організацій Російської Федерації [3; 5; 14; 15; 18; 28; 29; 34]. В названих роботах міститься цінна інформація щодо найбільш значних фактів і подій, що вплинули на формування основних напрямів і форм національно-культурного відродження українського населення Росії. У наукових та науково-популярних публікаціях російських дослідників А. Авраменка, В. Бабенка, В. Висоцького, Ф. Галієвої, Л. Мельник, В. Павука, Е. Познякової, Є. Савенка та ін. можна знайти важливий фактологічний матеріал щодо основних досягнень та проблем окремих громадських організацій, створених представниками українського населення Росії [1; 2; 4; 6; 30; 32; 33; 35]. Однак на сучасному етапі ще не створено наукових праць, які б містили комплексний аналіз та теоретичні узагальнення щодо розвитку літературної діяльності серед представників української діаспори Росії.
Виходячи з цього, метою даної публікації є вивчення умов зародження та розвитку літературної творчості в середовищі російських українців, визначення та аналіз її основних напрямів і форм, розгляд та оцінка діяльності українських громадських організацій Російської Федерації, а також українських і російських державних установ та культурних осередків, що спрямована на поширення та популяризацію україномовної літератури.
Наприкінці 1980-х років серед української спільноти Росії посилюється прагнення до національно-культурного відродження, включаючи й розвиток літературної творчості українською мовою. В Російській Федерації після 1991 року продовжували жити й працювати члени Національної спілки письменників України: відомий літературознавець і культуролог Юрій Барабаш, поетеса Юлія Ілліна, літературознавець, перекладач і публіцист Олександр Руденко-Десняк, літературознавець Ніна Над’ярних, поет і художник Іван Шишов (Москва), перекладач з китайської і японської мов Григорій Турков (Хабаровськ). Українськими письменниками також можна вважати лауреата Державної премії імені Т.Г. Шевченка, відомого шевченкознавця, прозаїка із Оренбурга Леоніда Большакова, дослідника творчості Т.Г. Шевченка, петербуржця Петра Жура, поета, прозаїка, перекладача із Калуги Олександра Струка, поета і перекладача Валентина Шевченка з м. Єсентуки, етнографа і фольклориста із Уфи Василя Бабенка, дослідника української літератури з Краснодара Віктора Чумаченка, філософа і поета з Новосибірська Іллі Ладенка тощо [26].
Значна частина російських літераторів, що пишуть свої твори українською мовою або на українську тематику, впродовж 1991 – 2014 рр. були активними учасниками суспільного та культурного життя Росії або учасниками українських земляцтв і національно-культурних товариств, інколи маючи впливові посади та ділові зв’язки з представниками федеральних або місцевих державних структур, що дозволяло їм діставати підтримку від російських державних і громадських установ щодо популяризації і видання їх творчого доробку. В числі таких письменників слід назвати першого співголову правління українського земляцтва «Дніпро» з міста Тольятті, українського письменника-гумориста, поета-аматора (в минулому інженера-технолога, керівника відділу ТОВ «Тольяттікаучук») Григорія Михайловича Яковенка, який народився 1936 р. в селі Ямне Охтирського району Сумської області. В лютому 1995 р. він став редактором першої відродженої в Самарській області української газети «Думка». Г.М. Яковенко є автором великого сатиричного циклу віршів-памфлетів «Моя шевченкіана», який частково було опубліковано в названому виданні. В 1997 році українці Росії мали змогу познайомитись із його першою поетичною збіркою «Гнів і сміх», що вийшла у Санкт-Петербурзі і містила частину гуморесок автора із двох циклів, а саме фрагменти гумористичних ілюстрацій до біографічного портрета Тараса Шевченка “Гнів і сміх” і спроби саркастичного осмислення природи російського шовінізму “Російський характер”. Найважливішою справою свого життя Г.М. Яковенко вважає віршовану анекдотичну легенду "Козак Мамай серед монархів", яка завдяки підтримці одного з керівників Рівненської національно-культурної організації "Просвіта" імені Т.Г. Шевченка М.С. Борейка, інженера-конструктора з АвтоВАЗу чернігівця В. Вовкогона та фахівця з української мови з міста Рівного О. Якимчук була надрукована в 2003 р. до 135-річчя товариства “Просвіта” у ВАТ “Рівненська друкарня” і того ж року була поставлена в Рівненському українському музично-драматичному театрі [37].
Значну роль щодо розвитку і популяризації україномовної літератури Росії відіграє поет і видавець, член Спілки журналістів СРСР (з 1976 р.) і член Спілки письменників Росії (з 1994 р.), головний редактор хабаровського літературно-художнього і публіцистичного журналу «Далекосхідна хвиля» Олександр Олександрович Лозиков, який є вихідцем з села Макіївки Донецької області. Проживши більшу частину життя на Далекому Сході О.О. Лозиков пише свої твори як російською, так і українською мовами, а також перекладає на обидві мови вірші нанайських поетів, зокрема Гоши Бельди. З тридцяти поетичних збірок автора чотири написано українською мовою, остання з яких вийшла у Хабаровську 2007 р. Як автор концепції і головний редактор журналу «Далекосхідна хвиля», що виходить з 2007 р. за підтримки Федерації творчості і здоров’я «Єрофей» на базі хабаровського видавництва «Екумена», О.О. Лозиков сприяє публікації на сторінках цього видання творів українських письменників Далекого Сходу (зокрема, Наталі Дідух, Оксани Петрук, Валерія Сергієва, Лідії Плюшко та ін.) і переклади на українську мову художніх творів з нанайської та інших мов корінних народів Примор’я і Приамур’я. Одним із цікавих проектів О.О. Лозикова, який здійснено спільно з колишнім земляком – членом Національної спілки письменників України, заступником голови Донецького обласного відділення Товариства «Україна-Світ» Вадимом Оліфіренком, є видання книги «Донецька хвиля на Амурі» (Донецьк-Хабаровськ, 2007), що містить поезію, прозу, публіцистику і критику українських письменників Донбасу Григорія Кривди, Василя Стуса, Миколи Руденка, Галини Гордасевич, а також твори українських літераторів Далекого Сходу Олександра Лозикова, Валентини Красношапки, Наталі Дідух, Віктора Шаповалова та ін. [31; 38].
Інтерес до української літератури виявив у своїй творчості і відомий російський поет, заступник голови виконкому Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, перший заступник голови правління Московської міської організації Спілки письменників Росії Володимир Георгійович Бояринов. У 1992 р. В.Г. Бояриновим було укладено й видано унікальну антологію «Веселий ярмарок», що представила у якісних російськомовних перекладах автора широку панораму української гумористичної й сатиричної поезії – від народних переказів і жартівливих пісень часів Запорізької Січі до кінця ХХ століття. Результатом багаторічної праці автора стало також видання за підтримки Московського відділення Літературного фонду Росії його збірки "Загулял казак", куди увійшли жартівливі народні пісні, байки, співомовки, вірші класиків української літератури в перекладах російською мовою, зокрема вірші, пісні, притчі і байки Евгена Гребінки, Якова Щоголіва, Степана Руданського, Івана Франка, Володимира Самійленка, Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся тощо [8].
Заслуговує на увагу також творчість українського письменника з Есентуків, випускника Вищих літературних курсів м. Москви, члена Спілки письменників Росії та України В’ячеслава Григоровича Шевченка. Серед творчого доробку В.Г. Шевченка україномовні вірші, поеми та духовна проза. Наприкінці 1980-х років вийшла його перша книга поезій «Міст». В.Г. Шевченко відомий також як перекладач на російську мову творів Т.Г. Шевченка та В.С. Стуса. 2007 року в його перекладі вийшла поема Великого Кобзаря «Кавказ», видана Оренбурзьким інститутом імені Тараса Шевченка [36].
Російська поетеса і керівник літературного об’єднання «Складень» при Міжнародному Фонді слов'янської писемності й культури Ірина Георгіївна Панова торкнулася української тематики у своїй повісті «В затінку українських черешень», в якій детально розкрито тему «Пушкін і Україна». Повість увійшла до виданого 2007 р. тритомника ("Полум'яні звуки", "Божественне дієслово", "Голос ліри натхненної"), що містив твори письменниці про життя і творчість О.С. Пушкіна [11].
Життя і творчість московського прозаїка, публіциста і музиканта, члена Міжнародного співтовариства письменницьких спілок Віктора Добродія (Віктора Олександровича Липова) тісно пов`язані з Україною, її культурою та мистецтвом. Найбільш значними творами автора є прозові книги «Тріумфатор», «На пеньочках», «Моя земля», «Перехрестки» та інші твори, що були видані Луганським всеукраїнським видавництвом «Книжковий світ». Значну роль у популяризації творів В. Добродія відіграють Московська асоціація «Лугань» та Рада земляцтв регіонів України в Російській Федерації [13].
Тульський письменник Микола Олексійович Мих-Степняк є дослідником маловідомих сторінок біографії видатного українського письменника ХІХ століття Пантелеймона Куліша, який жив у Тулі під час відбування заслання за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. В останній книзі М.О. Мих-Степняка «Час нас розсудить», що вийшла у Тулі 2009 р., містяться публіцистичні нариси, де викладено громадянську позицію автора, його тривожні роздуми та співчутливі переживання стосовно його історичної батьківщини – України [21]. Українській тематиці присвячено також книгу журналіста Миколи Любченка «Тільки ви з синочком не забувайте мене…», що є зворушливою документальною розповіддю про його батька – відомого українського письменника та організатора української преси 1920-х рр. Костя Котка, який загинув у лютих жорнах ГУТАБу; укладений Олегом Храбаном збірник споминів свого батька – історика з Черкащини Григорія Храбана «У сталінських катівнях», ґрунтовна енциклопедія Анатолія Коваленка про рідну Смілянщину, три україномовні видання, укладені кандидатом технічних наук, доцентом Московського університету шляхів сполучення Олегом Анатолійовичем Олійником і присвячені його батькові – українському поетові 1920-х – 1930-х рр. Анатолеві Олійнику, чию творчу спадщину було незаслужено забуто за радянських часів і котру його син фактично заново повернув читачеві в трьох упорядкованих та виданих ним за власний кошт поетичних збірках – «Амурова декада» (Москва: «Тровант», 1998 р.), «Віват, життя» (Москва, 2006 р.) та «Знедолений Ікар» (Москва, 2010 р.) [19].
Автором дотепних пародій та дружніх епіграм на адресу українських колег є поет-пародист, член Земляцтва донбасівців Москви, секретар правління Спілки письменників Росії Євген Нефьодов, який бере активну участь у творчих вечорах, організованих Бібліотекою української літератури Москви [23].
Московська поетеса, уродженка міста Новомиргорода Полтавської області, член Спілки письменників Москви Ганна Григорівна Баканова-Подурець пише свої вірші українською і російською мовами. Результатом творчості Г.Г. Баканової-Подурець є видання чотиритомника її віршів, отримання літературних премій імені О.С. Грибоєдова та імені А.П. Чехова, медалі «За вірне служіння вітчизняній літературі». Авторка підтримує тісні зв’язки з письменницьким середовищем Кіровоградської області, значну підтримку щодо популяризації творчості поетеси надають Кіровоградське земляцтво Росії, Спілка письменників Росії та інші культурні організації [22].
Наукові дослідження відомого українського та російського вченого і публіциста, доктора філологічних наук Юрія Яковича Барабаша, присвячені вивченню життя і творчості Григорія Сковороди, Олександра Довженка, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка стали вагомими й широко визнаними здобутками українського та російського літературознавства. За свої наукові досягнення В.Я. Барабаш став лауреатом державної премії Росії імені О.М. Горького та Національної премії України імені Т.Г. Шевченка [39].
Активну роботу щодо поширення та популяризації української літератури в Росії проводить заступник директора державного закладу культури міста Москви «Бібліотека української літератури», поет, перекладач, літературознавець, член Спілок письменників Росії та України, лауреат літературної премії імені А.П. Чехова Віталій Григорович Крикуненко. В.Г. Крикуненко є автором п'яти поетичних збірок, що видані у Москві та Києві, зокрема "Місячний провулок", "Молния корней", "Сонячний годинник", "Мадонны моего края", "Вічна Атлантида", книги про малодосліджені сторінки життя та творчості українського поета Валер'яна Поліщука "Філософ з головою хлопчика", написаної на основі документальних матеріалів, що збереглися в Москві, а також укладачем і перекладачем п'яти антологій української поезії в перекладах російською мовою: "Молодая поезия Украины", "Ой, упало солнце...", "Галицкая брама", Антология украинского поетического юмора, "Из века в век" (українська поезія другої половини ХХ – початку ХХІ століття, що вийшла двома виданнями в 2004 р. і 2007 р.). Останню поетичну збірку автора, що вийшла 2007 року, було присвячено пам’яті фундатора Об’єднання українців Росії О.О. Руденка-Десняка. Окремі поезії В.Г. Крикуненка присвячено провідним діячам українського національного руху Росії В.М. Думі, В.І. Скопенко, Г.Й. Чорнобі, П.Р. Поповичу та іншим землякам. Однак ключовим твором останньої збірки письменника стала поема «Хрест Сандормоху», в якій йдеться про долю соловецьких в’язнів, що загинули за часів сталінського режиму в карельському урочищі Сандормох, серед яких були Лесь Курбас, Микола Зеров, Микола Кулiш, Антон Крушельницький, Григорiй Епiк, Марко Вороний, Сергiй Грушевський та інші політв’язні [7; 27].
Впродовж 2006 – 2014 рр. В.Г. Крикуненко був автором численних творчих і культурологічних проектів та організатором акцій, здійснених Бібліотекою української літератури Москви і спрямованих на збереження та розвиток російсько-українських літературних і культурних зв'язків [27]. Одним із проектів В.Г. Крикуненка є діяльність клубу-студії літературної творчості та художнього перекладу «Слово», який працює при Бібліотеці української літератури в Москві з 2009 р. Значну увагу учасники клубу-студії приділяють перекладам на російську мову творів видатної української поетеси Л.В. Костенко. Перекладами її віршів захоплюються як професійні письменники із групи літературної творчості та художнього перекладу – член спілки письменників Росії Володимир Артюх та Кіра Шпилевська (Ольга Голованова), так і слухачі курсів української мови, що діють у межах клубу-студії, зокрема юрист Ірина Кабанова [24]. Активною учасницею творчих вечорів, організованих Бібліотекою української літератури Москви, є відома російська поетеса та літературознавець, кандидат філологічних наук, член Спілки письменників Росії Світлана Львівна Соложенкіна. Одним із цікавих напрямів її творчості є російськомовні переклади визначних українських поетів Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Ірини Жиленко, Івана Драча, Миколи Воробйова, Володимира Свідзинського, Євгена Плужника, Леоніда Кисельова тощо [9]. Помітним заходом Літературної вітальні Бібліотеки української літератури стала проведена 2007 р. зустріч перекладачів, дослідників, популяризаторів «Слова о полку Ігоревім», на якій особливо відзначився автор українського перекладу цього твору московський математик (уродженець Києва) Микола Гутгартц, який має кілька книг україномовних перекладів [12].
Розглядаючи розвиток україномовної літератури Росії у 1991 – 2014 рр., слід згадати кількох письменників, яких насьогодні вже немає серед живих, але котрі впродовж 1990-х – 2000-х років внесли значний внесок у відродження української культури в Російській Федерації. В числі таких письменників був відомий прозаїк, перекладач, літературознавець і кінознавець, головний редактор одного з наймасовіших літературно-художніх журналів «Дружба народів» Олександр Олексійович Руденко-Десняк (1936 – 2006), який був автором монографії про Михайла Стельмаха “Верность герою”, перекладів російською мовою творів М. Хвильового, В. Винниченка, І. Чендея, Ю. Мушкетика та інших кращих представників української письменства, а також численних літературно-критичних та кінознавчих статей. О.О. Руденко-Десняк відзначився також як активний громадський діяч. Прийшовши в український національно-культурний рух наприкінці 1980-х років, він відіграв величезну роль у справі розбудови перших осередків української культури в Російській Федерації, спершу як редактор газет «Український кур`єр», «Український вибір» та «Український огляд», а впродовж 1993 – 2005 рр. на посаді голови Об`єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії. Син О.О. Руденко-Десняка Олексій Олександрович Руденко, закінчивши, як і його батько, факультет журналістики Московського державного університету, вивчає історію та культуру Чернігівщини, яку вважає своєю другою батьківщиною, досліджує свій родовід, зокрема, життя і творчість свого дідуся – відомого українського письменника Олекси Гнатовича Десняка (Руденка) (1909 – 1941) [17].
Значна заслуга щодо популяризації української літератури в Росії належить відомому російському і українському поету, прозаїку, перекладачу, члену ради з питань української літератури Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, члену міжетнічної ради при губернаторі Калузької області, лауреату декількох літературних премій Арсентію Даниловичу Струку (Єпішенкову) (1935 – 2011). А.Д. Струк був автором 24 книг прози, поезій, публіцистики, унікального альбому «Запечатленные мгновения. Жизнь и творчество в фотографиях», а також 6 збірок перекладів на російську мову, зокрема, до його книги «Лев над схваткой» увійшли переклади творів українських авторів [20].
Серед популяризаторів української літератури в Росії слід назвати також провідну перекладачку української прози, уродженку міста Харкова, члена ради з питань української літератури, що діяла при Спілці письменників СРСР Ізіду Зиновіївну Новосельцеву (1922 – 2000). До творчого доробку авторки входять переклади на російську мову романів Юрія Мушкетика «Гайдамаки», «Останній острів», «Жорстоке милосердя», «Біла тінь», романів Павла Загребельного «Зній», «Шепіт», «З точки зору вічності», «Роксолана» (книга друга), роману Володимира Бабляка «Вишневий сад», творів Ярослава Галана, а також відомого роману Олеся Гончара «Собор» [10].
Визнання і зацікавленість російського читача здобули також автобіографічні твори відомих вихідців з України: радянської та російської актриси театру та кіно, співачки і кінорежисера Л.М. Гурченко (1935 – 2011) («Люся, стоп!» (На VI Міжнародному фестивалі "Світ книги – 2004" твір було відзначено призами в номінаціях "Вибір читача" та "Золотий Фенікс"), «Аплодисменты, аплодисменты», «Взрослое детство») і першого українця-космонавта, відомого українського громадського діяча Росії П.Р. Поповича (1930 – 2009) («О времени и о себе») [16; 25].
Таким чином, впродовж 1991 – 2014 рр. в Російській Федерації працювала значна кількість письменників, які писали свої твори українською мовою, займались дослідженнями творчого доробку українських літераторів або перекладали російською мовою поетичні та прозові твори українських письменників. Переважна більшість російських письменників, чия творчість присвячена українській тематиці, є вихідцями з України або мають українські корені. Частина з них розпочали творчу діяльність ще за радянських часів і на початку 1990-х років вже мали суттєві досягнення в літературі, належали до впливових російських письменницьких організацій, зокрема до Спілки письменників Росії, Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, були членами окремих земляцтв вихідців з України, які дбали насамперед про економічні інтереси своїх членів, маючи міцні ділові зв’язки з представниками російських владних структур, керівниками місцевих державних адміністрацій та обласних державних адміністрацій окремих областей України. Завдяки такій підтримці певному колу українських літераторів Росії вдавалося діставати допомогу щодо видання та популяризації своїх творів. Значна частина українських письменників Росії впродовж 1990-х – 2010-х років долучились до розбудови українського національно-культурного руху, відігравали активну роль в діяльності громадських організацій українців Росії, були організаторами або редакторами україномовних видань і завдяки цьому могли публікувати власні твори, сприяти популяризації літературних здобутків членів українських громад, а також отримувати епізодичну допомогу з боку місцевих органів влади Російської Федерації та культурних установ та організацій України. Помітну роль в популяризації української літературної творчості в Росії відіграють Бібліотека української літератури Москви та Національний культурний центр України в Москві. Основними формами їх діяльності є організації україномовних літературних конкурсів, творчих зустрічей з українськими та російськими письменниками, книжкових виставок, присвячених діяльності українських письменників або авторів, чия творчість пов’язана з Україною. Слід відзначити, що впродовж 1991 – 2014 рр. в Росії не було розроблено дієвих програм державної підтримки стосовно реалізації національно-культурних потреб українців, в тому числі і їх літературної діяльності та видання творів українських письменників. Не було створено ефективних і системно діючих програм допомоги українській діаспорі Росії і з боку українських дипломатичних установ. Підтримка української літератури в Росії з боку обох держав носила вибірковий та епізодичний характер, зазвичай здійснюваний на основі особистих творчих контактів. В умовах російсько-українського збройного конфлікту розробка таких програм в найближчий перспективі є практично неможливою. Однак поглиблення досвіду професійних контактів і співробітництва між письменниками обох країн дає можливість для українських владних структур підтримувати зв’язки з представниками російської україномовної творчої еліти. Необхідно шукати нові форми і методи надання допомоги щодо розвитку і популяризації літературної творчості в колах української спільноти Російської Федерації з боку української держави.

Список використаних джерел та літератури:

1. Авраменко А.М. Україністика на Кубані: витоки і сучасні тенденції розвитку / А.М. Авраменко // Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція у майбутнє: Збірник матеріалів третьої Міжнародної науково-практичної конференції, 23 – 25 червня 2010 р. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – С. 353 – 356.
2. Бабенко В. Етнополітичні, культурні та мовні проблеми українців в Росії: чи потрібні українці Росії? // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «…землякам моїм в Україні і не в Україні…»: Збірник матеріалів четвертої Міжнародної науково-практичної конференції, 23 – 24 серпня 2013 р. (у рамках IV Міжнародного конгресу світового українства). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 267 – 269.
3. Виноградов А.В. Діяльність державних та недержавних інституцій України в площині українсько-російських гуманітарних відносин доби незалежності: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01 / Виноградов Андрій Вадимович. – Луганськ, 2010. – 239 с.
4. Висоцький В.Ю. Психологічні аспекти адаптації українських мігрантів на території Російської Федерації на прикладі Республіки Башкортостан / В.Ю. Висоцький // Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: Перша міжнародна наукова конференція, 8 – 10 березня 2006 р. – Львів, 2006. – С. 6 – 8.
5. Вовк С.О. Становлення та розвиток міжрегіонального співробітництва прикордонних областей України і Російської Федерації (наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття): дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01 / Вовк Світлана Олександрівна. – Луганськ, 2005. – 189 с.
6. Галієва Ф. Українці Башкирії: проблеми збереження, вивчення і розвитку унікальної фольклорної спадщини // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «…землякам моїм в Україні і не в Україні…»: Збірник матеріалів четвертої Міжнародної науково-практичної конференції, 23 – 24 серпня 2013 р. (у рамках IV Міжнародного конгресу світового українства). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 162 – 166.
7. Гіржов В. “Вічна Атлантида” Віталія Крикуненка. Про нову книгу московського українського поета, члена Нацiональноi Спiлки письменникiв Украiни та Спiлки письменникiв Росii [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1968/38/.
8. Гіржов В. Презентовано збірник "Загуляв козак". Про творчу зустріч у літературній вітальні з відомим російським поетом Володимиром Бояриновим [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1874/86/.
9. Григор’єв В. «Світи Світлани Соложенкіної». Про зустріч в нашій Літературній вітальні з літератором і художником родом із Златоусту, прекрасним перекладачем кращих українських поетів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1670/86/.
10. Григоренко В. Щедрий дар родини Новосельцевих. Презентація колекції видань українських письменників відомої перекладачки та популяризаторки українського красного письменства в Росії [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/2780/86/.
11. Григор'єв В. "В затінку українських черешень". Про вечір пам'яті Олександра Пушкіна в Літературній вітальні на Трифоновській, 61 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1763/86/.
12. Григорьев В. «Слово о «Слове…», которое нас единит. Слово О встрече в Литературной гостиной переводчиков, исследователей, популяризаторов «Слова о полку Игореве» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1795/86/.
13. Добро таланту діє! Гостем під час чергової зустрічі у Літературній вітальні Бібліотеки української літератури став московський письменник Віктор Добродій [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/2509/86/.
14. Євтух В.Б. Українська діаспора. Соціологічні та історичні студії / В.Б. Євтух, В.П. Трощинський, О.В. Швачка – К: Фенікс, 2003. – 228 с.
15. Закіров М.Б. Урало-Сибірський регіон Російської Федерації в умовах трансформації суспільства: участь українського населення: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.02 / Закіров Марат Борисович. – Луганськ, 2006. – 210 с.
16. Кокотюха А. Людмила Гурченко: "Я ніколи не писала нічого пристойного" [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/ content/view/668/38/.
17. Косівщина В. Десняк із роду Руденків. Про засідання історико-культурологічного клубу «Родичі – Велика сім`я», присвячене 100-річчю Олекси Десняка – Олексія Гнатовича Руденка [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/2732/86/.
18. Крамарчук Т.Д. Українська діаспора Республіки Башкортостан: історія формування та особливості існування в іншоетнічному середовищі: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01 / Крамарчук Тетяна Дмитрівна. – Черкаси, 2000. – 205 с.
19. Крикуненко В.Г. Борзнянський Ікар повертається. Дещо про особистість поета Анатоля Олійника [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3361/86/.
20. Крикуненко В.Г. Відійшов у вічність Арсентій Струк [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3898/86/.
21. Крикуненко В.Г. Встретились книги и судьбы. Литературная гостиная на Трифоновской, 61 для украинцев из Тулы [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3147/86/.
22. Крикуненко В.Г. Подорож до «Степової Еллади». Поетеса Ганна Баканова-Подурець про поїздку в рідну Кіровоградську область [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3651/86/.
23. Крикуненко В.Г. Поклон великому Гоголю. О большом праздничном вечере в Библиотеке, посвященном 200-летию со дня рождения выдающегося русского писателя, славного сына Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/2746/86/.
24. Крикуненко В.Г. Поэзия Лины Костенко звучит на русском. В действующем при Библиотеке клубе-студии «Слово» состоялось представление переводов на русский язык великой поэтессы современности [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3336/86/.
25. Крикуненко В.Г. «Сокіл над Узином плине…». Открылась выставка памяти Павла Романовича Поповича, первого украинца-космонавта, украинского общественного деятеля России [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3557/86/.
26. Крикуненко В.Г. Украинская литература: российские адреса. О золотых зернах украинской духовности на просторах России [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/2097/38/.
27. Лауреат літературної премії ім. А.П. Чехова Віталій Крикуненко [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3257/36/.
28. Мазука Л.І. Українська діаспора в Росії: актуальні проблеми збереження національної ідентичності / Л.І. Мазука // Стратегічні пріоритети. – 2007. – № 4(5). – С. 91 – 102.
29. Мазука Л.І. Державна політика у сфері збереження національної ідентичності закордонних українців // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «…землякам моїм в Україні і не в Україні…»: Збірник матеріалів четвертої Міжнародної науково-практичної конференції, 23 – 24 серпня 2013 р. (у рамках IV Міжнародного конгресу світового українства). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 9 – 20.
30. Мельник Л. Діяльність громадських організацій українців Росії як фактор збереження національної ідентичності // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «…землякам моїм в Україні і не в Україні…»: Збірник матеріалів четвертої Міжнародної науково-практичної конференції, 23 – 24 серпня 2013 р. (у рамках IV Міжнародного конгресу світового українства). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 227 – 230.
31. Оліфіренко В. Голос із Далекого Амуру: український письменник і видавець Олександр Лозиков на Далекому Сході / В. Оліфіренко // Закордонне українство і Донеччина: вчора, сьогодні, завтра: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 19 грудня 2008 року. – Донецьк, 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до збірки: http://novaxvylya. hmarka.net/ua/archive/2008/ novyny101n.htm.
32. Павук В. Українська діаспора Сибіру сьогодні і завтра. На прикладі Національно-культурної автономії українців Новосибірська / Л. Павук // Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «…землякам моїм в Україні і не в Україні…»: Збірник матеріалів четвертої Міжнародної науково-практичної конференції, 23 – 24 серпня 2013 р. (у рамках IV Міжнародного конгресу світового українства). – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – С. 241 – 242.
33. Познякова Е.М. Україна на Камчатці / Е.М. Познякова // Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: Перша міжнародна наукова конференція, 8 – 10 березня 2006 р. – Львів, 2006. – С. 269 – 272.
34. Романуха О.М. Розвиток українсько-російських відносин в сфері культури і науки (1991 – 2005 рр.): дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01 / Романуха Олександр Миколайович. – Донецьк, 2007. – 292 с.
35. Савенко Є. Досвід роботи українського товариства «Вербиченька» у культурно-просвітницькому напрямку // Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: Перша міжнародна наукова конференція, 8 – 10 березня 2006 р. – Львів, 2006. – С. 286 – 290.
36. Соколенко В. Славний праправнук великого прапрадіда. Про нащадка Кобзаря – кінематографіста, учня Олександра Довженка, колишнього в’язня ГУТАБу і фронтовика та його сина – художника і поета [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1931/36/.
37. Українська душа “просвітянина” з Тольятті. До 70-річного ювілею талановитого поета-гумориста Григорія Яковенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/1500/36/.
38. Черномаз В. «Далекосхідна хвиля» в Москве. Презентація в Бібліотеці української літератури унікального і багатообіцяючого видання українців Зеленого Клину [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/2036/86/.
39. Юрію Яковичу Барабашу виповнилось 80 років [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://kobza.com.ua/content/view/3842/86/.

Статтю опубліковано:

Балера О.В. Літературна діяльність в середовищі української діаспори Російської Федерації у 1991 – 2014 роках // Українознавчий альманах. Випуск 17. - К.: Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2014. - С. 243 - 248.

Дана публікація є науковою статтею з історії і не має за мету здійснення культурологічного або літературознавчого аналізу обраної проблеми.