ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Летюча Мишка / Публіцистика

 Чи бачив ти Ангела?
Володимир Ейсмонт народився в м. Кременчуці, на Полтавщині у 1972 році. Почав публікуватися з 1987 року у газетах, журналах та альманахах Полтавщини, Києва, Тернополя, США ("Свобода", NY).
Член Національної Спілки журналістів України, Національної спілки письменників України. Засновник і редактор веб-видання “Літературний Журнал”. За активну участь у літературному житті України, та за активну просвітницьку діяльність Володимира Ейсмонта без сумніву можна назвати представником сучасної української інтелігенції. Тієї інтелігенції, що не хоче „жити в країні, де люди знову бояться говорити правду і вірити в справедливість. Де людей, які мислять незалежно, знову намагаються або вигнати за кордон, або загнати в політичне, соціальне та культурне підпілля”, до інтелігенції, що не хоче і не буде мовчати, бо знає до чого призвело мовчання в історії нашої країни, до інтелігенції, що писала у відкритому листі: „Ми завжди залишаємо за собою право на свободу слова, совісті, переконань, зібрань, а якщо нас позбавлятимуть цього – то ми залишаємо за собою право на ОПІР. МИ ХОЧЕМО і БУДЕМО вільно мислити, творити, діяти, незважаючи на те, що комусь особисто це може не сподобатись. МИ ХОЧЕМО і БУДЕМО жити в країні, де права та свободи людей не лише перераховані на папері, але й реально виконуються. В країні з позитивним політичним та культурним іміджем”.
Різноманітність жанрів автора вражає: фантастика, авантюра, історична література, гумор тощо. За свою літературну діяльність отримав багато відзнак. В тому числі диплом міжнародного конкурсу молодих українських літераторів "Гранослов-97" за перше місце, за гумористичні повісті "Окраєць для Барика", "Роман Васильців - приватний детектив". Проте найцікавішим жанром Володимира Ейсмонта залишається фантастика.
У фантастичному жанрі написане і оповідання „Бачив я Ангела”. Хоча досить важко у цьому випадку визначити жанр. Адже сучасне різноманіття просто зобов’язує використовувати дифузію жанрів. Сам автор характеризує твір як оповідання, проте досить яскраво простежуються і ознаки есе.
Написаний твір від першого лиця. Написаний, таке враження, що просто для себе, щоб не забути. „Поринув у спогади...” пише автор. Так спогади... спогади глибоко особисті, і при цьому здається кожної людини. Дивний цей твір! Дивний тим, що не розумієш, а відчуваєш його. Немає у творі композиційних прийомів, немає конфлікту, і все ж таки так захоплює цей твір!
Композиція оповідання розірвана на окремі частини (окремі спогади). Найчастіше ці частини закінчуються три крапкою, кожна з частин починається з цитати. При чому цитати різних часів – від біблійних до сучасних українських авторів. Героїв в оповіданні немає. Є тільки окремі люди чи істоти, що спливають у спогадах оповідача. Це і юнак Віктор, що хоче стати священиком. Дивні його роздуми, особливо як для священика, про самогубство: „А що рідні та близькі? Де ж вони були? Чому не вберегли його, не захотіли зрозуміти, порятувати, допомогти? Нічого потім побиватися: “Ох, що ж ти зробив! Як же ти міг! Як же нам тепер жити?!” Та коли ви справді любили його, то де була ваша любов тоді, коли вона так була потрібна? Чому ж вона не порятувала його?”. Це і образ Світанку, що казала: „Залишуся для тебе Світанком назавжди, вір мені, не втонеш...”. Та дуже цікавий, збірний, образ дітей у творі. Оповідач любить дітей, і вони його, за його через те, що не вів себе з ними як із дітьми. Діти любили, – каже автор, – бо відчували любов...
Весь твір пронизаний роздумами про віру. Роздумами, на мою думку, правильними, відвертими. У цих роздумах відчувається глибока віра автора у Тата („Ніколи не називав Його Богом, чи Отцем”). „Не міг ніколи й сказати про себе певно: православний чи католик, язичник чи буддист. Просто вірив. І болісно стискалося щоразу серце, коли бачив людей, що горіли ненавистю один до одного тільки через те. що молилися за різних патріярхів.
Сам міг молитися в будь-якому храмі, церкві чи костелі, кирці чи синагозі. Бо вірив, ба, не просто вірив – знав – Бог є один, Бог, який сотворив людей, що всі є синами і дочками Його, а поміж собою – братами і сестрами” – чи не на цьому має будуватися справжня віра? У цьому простежується філософське ставлення автора на світ.
Дивний твір, печальний... Проте є у ньому оптимізм та віра у майбутнє, і можливо, віра у людей. „Вхопився за тонку музичну струну і полинув у небо. І став боляче пекти промінням потопаючого...І просив не тонути. Дивний. Адже знав, що потоне... Серед темряви раптом з’явилася яскрава зоря. Тонесенький промінь пронизав душу, увібравши її в себе. Біле світло зовсім не сліпило. Спокій змінився на радість. Бо побачив Ангела” – такі останні слова автора. Дивно? Уже ні! У них сенс життя. Адже, якщо поринути у спогади, то розумієш, що, можливо кожна людина у своєму житті бачила СВОГО ангела.
А коли поринаєш у спогади, і коли бачиш ангела, то говориш Світанку:
... колись пригадаю
Тобою принесені квіти
І я повернусь,
Почекай мене тут,
На Землі.
С. Пиркало

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-23 21:35:52
Переглядів сторінки твору 1616
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.926 / 4.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.203 / 5.05)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.11.29 20:38
Автор у цю хвилину відсутній