Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.03
11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.
Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
2026.04.02
13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
2026.04.02
13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
2026.04.02
09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…
Бра
Бра
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Летюча Мишка /
Публіцистика
Чи є Держава?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи є Держава?
Із самого свого зародження Україна позиціонувала себе як державу. І вона справді відповідає головним критеріям держави. Проте і має дуже багато суперечностей.
Почнемо з того, що якщо розглянути два підходи до визначення терміну, то ми живимо саме у державі. За першим – це політична цілісність, що утворена національною чи багатонаціональною спільнотою та закріплена за певною територією. Ну якщо свою територію ми маємо (хоча деякі інколи і висувають претензії) і спільнота присутня (як показує практика багатонаціональна. Причому маємо не одну націю саме українців, не кажучи вже про інші національності, що проживають в Україні), то про політичну цілісність немало громадян можуть посперечатися. Ідемо далі: де підтримується юридичний порядок встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право пристосовувати примус. Хто у нашій країні бачив юридичний порядок? То нічого, на противагу у нас повна монополізація влади і той самий примус по відношенню до нас, звичайних громадян.
За другим підходом держава – це форма суспільного об’єднання людей на конкретному життєвому просторі що мають владу, право, цінності. На мій погляд це визначення більше підходить для комунальної квартири... хоча і для нашої держави теж.
Мінімальною ознакою держави є триєдність Народу, Влади і Території. При чому ці компоненти мають знаходитися у постійній взаємодії. І не так важливо якою буде ця взаємодія, головне щоб були точки зіткнення. У нас вони є! Отак по скроні постійно дає один одному влада і народ, а головне що все це знаходиться на певній території.
Як виникла наша держава? Це вже складніше питання. Пам’ятаєте гарну легенду про Кия Щека і Хория, що прийшли на гору, побудували місто і утворилася Україна. Принаймні так розповідають дітям у школі. Це відповідає патріархальній теорії виникнення держави. Ось тільки не могли вони утрьох побудувати місто, а тим паче його основати (навіть якщо враховувати наявність сестри). Отож у них була робоча сила, тобто можна розглядати і теорію насильства. А ящо враховувати, що держава утворюється на протязі всього свого існування, то тут присутні всі теорії. Да і форми державного правління на протязі розвитку Україна мала різні.
Внутрішні функції держави ми бачимо самі. Як би там не було але законодавчі, виконавчі, судові, культурно-освітні, соціально-економічні а особливо ідеологічні позиції закріпилися у нашому суспільстві.
Україна – Держава! При чому держава з великим потенціалом, головне щоб ми розуміли, як і що треба для її розвитку.
Почнемо з того, що якщо розглянути два підходи до визначення терміну, то ми живимо саме у державі. За першим – це політична цілісність, що утворена національною чи багатонаціональною спільнотою та закріплена за певною територією. Ну якщо свою територію ми маємо (хоча деякі інколи і висувають претензії) і спільнота присутня (як показує практика багатонаціональна. Причому маємо не одну націю саме українців, не кажучи вже про інші національності, що проживають в Україні), то про політичну цілісність немало громадян можуть посперечатися. Ідемо далі: де підтримується юридичний порядок встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право пристосовувати примус. Хто у нашій країні бачив юридичний порядок? То нічого, на противагу у нас повна монополізація влади і той самий примус по відношенню до нас, звичайних громадян.
За другим підходом держава – це форма суспільного об’єднання людей на конкретному життєвому просторі що мають владу, право, цінності. На мій погляд це визначення більше підходить для комунальної квартири... хоча і для нашої держави теж.
Мінімальною ознакою держави є триєдність Народу, Влади і Території. При чому ці компоненти мають знаходитися у постійній взаємодії. І не так важливо якою буде ця взаємодія, головне щоб були точки зіткнення. У нас вони є! Отак по скроні постійно дає один одному влада і народ, а головне що все це знаходиться на певній території.
Як виникла наша держава? Це вже складніше питання. Пам’ятаєте гарну легенду про Кия Щека і Хория, що прийшли на гору, побудували місто і утворилася Україна. Принаймні так розповідають дітям у школі. Це відповідає патріархальній теорії виникнення держави. Ось тільки не могли вони утрьох побудувати місто, а тим паче його основати (навіть якщо враховувати наявність сестри). Отож у них була робоча сила, тобто можна розглядати і теорію насильства. А ящо враховувати, що держава утворюється на протязі всього свого існування, то тут присутні всі теорії. Да і форми державного правління на протязі розвитку Україна мала різні.
Внутрішні функції держави ми бачимо самі. Як би там не було але законодавчі, виконавчі, судові, культурно-освітні, соціально-економічні а особливо ідеологічні позиції закріпилися у нашому суспільстві.
Україна – Держава! При чому держава з великим потенціалом, головне щоб ми розуміли, як і що треба для її розвитку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
