Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.17
09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Летюча Мишка /
Публіцистика
Чи є Держава?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чи є Держава?
Із самого свого зародження Україна позиціонувала себе як державу. І вона справді відповідає головним критеріям держави. Проте і має дуже багато суперечностей.
Почнемо з того, що якщо розглянути два підходи до визначення терміну, то ми живимо саме у державі. За першим – це політична цілісність, що утворена національною чи багатонаціональною спільнотою та закріплена за певною територією. Ну якщо свою територію ми маємо (хоча деякі інколи і висувають претензії) і спільнота присутня (як показує практика багатонаціональна. Причому маємо не одну націю саме українців, не кажучи вже про інші національності, що проживають в Україні), то про політичну цілісність немало громадян можуть посперечатися. Ідемо далі: де підтримується юридичний порядок встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право пристосовувати примус. Хто у нашій країні бачив юридичний порядок? То нічого, на противагу у нас повна монополізація влади і той самий примус по відношенню до нас, звичайних громадян.
За другим підходом держава – це форма суспільного об’єднання людей на конкретному життєвому просторі що мають владу, право, цінності. На мій погляд це визначення більше підходить для комунальної квартири... хоча і для нашої держави теж.
Мінімальною ознакою держави є триєдність Народу, Влади і Території. При чому ці компоненти мають знаходитися у постійній взаємодії. І не так важливо якою буде ця взаємодія, головне щоб були точки зіткнення. У нас вони є! Отак по скроні постійно дає один одному влада і народ, а головне що все це знаходиться на певній території.
Як виникла наша держава? Це вже складніше питання. Пам’ятаєте гарну легенду про Кия Щека і Хория, що прийшли на гору, побудували місто і утворилася Україна. Принаймні так розповідають дітям у школі. Це відповідає патріархальній теорії виникнення держави. Ось тільки не могли вони утрьох побудувати місто, а тим паче його основати (навіть якщо враховувати наявність сестри). Отож у них була робоча сила, тобто можна розглядати і теорію насильства. А ящо враховувати, що держава утворюється на протязі всього свого існування, то тут присутні всі теорії. Да і форми державного правління на протязі розвитку Україна мала різні.
Внутрішні функції держави ми бачимо самі. Як би там не було але законодавчі, виконавчі, судові, культурно-освітні, соціально-економічні а особливо ідеологічні позиції закріпилися у нашому суспільстві.
Україна – Держава! При чому держава з великим потенціалом, головне щоб ми розуміли, як і що треба для її розвитку.
Почнемо з того, що якщо розглянути два підходи до визначення терміну, то ми живимо саме у державі. За першим – це політична цілісність, що утворена національною чи багатонаціональною спільнотою та закріплена за певною територією. Ну якщо свою територію ми маємо (хоча деякі інколи і висувають претензії) і спільнота присутня (як показує практика багатонаціональна. Причому маємо не одну націю саме українців, не кажучи вже про інші національності, що проживають в Україні), то про політичну цілісність немало громадян можуть посперечатися. Ідемо далі: де підтримується юридичний порядок встановлений політичною елітою, яка монополізує владу, маючи законне право пристосовувати примус. Хто у нашій країні бачив юридичний порядок? То нічого, на противагу у нас повна монополізація влади і той самий примус по відношенню до нас, звичайних громадян.
За другим підходом держава – це форма суспільного об’єднання людей на конкретному життєвому просторі що мають владу, право, цінності. На мій погляд це визначення більше підходить для комунальної квартири... хоча і для нашої держави теж.
Мінімальною ознакою держави є триєдність Народу, Влади і Території. При чому ці компоненти мають знаходитися у постійній взаємодії. І не так важливо якою буде ця взаємодія, головне щоб були точки зіткнення. У нас вони є! Отак по скроні постійно дає один одному влада і народ, а головне що все це знаходиться на певній території.
Як виникла наша держава? Це вже складніше питання. Пам’ятаєте гарну легенду про Кия Щека і Хория, що прийшли на гору, побудували місто і утворилася Україна. Принаймні так розповідають дітям у школі. Це відповідає патріархальній теорії виникнення держави. Ось тільки не могли вони утрьох побудувати місто, а тим паче його основати (навіть якщо враховувати наявність сестри). Отож у них була робоча сила, тобто можна розглядати і теорію насильства. А ящо враховувати, що держава утворюється на протязі всього свого існування, то тут присутні всі теорії. Да і форми державного правління на протязі розвитку Україна мала різні.
Внутрішні функції держави ми бачимо самі. Як би там не було але законодавчі, виконавчі, судові, культурно-освітні, соціально-економічні а особливо ідеологічні позиції закріпилися у нашому суспільстві.
Україна – Держава! При чому держава з великим потенціалом, головне щоб ми розуміли, як і що треба для її розвитку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
