Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
2026.09.17
19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Критика | Аналітика
Українська доля Псалмів
Готуючи книжку «Запорожець за Йорданом» (івритські прислів’я й приказки з українськими відповідниками), я дійшов висновку: на відміну від українських, більшість яких становить народна мудрість (переважно із селянського побуту), івритські – літературного походження (найчастіше - з Танаху (Біблії),творів пророків, Аґади, Піркей авот (Повчання батьків) тощо.
Ставши учнем в Ізраїлі не тільки щодо івриту,а й загалом до ягадуту, поповнюючи свої знання, разом з подякою я ще й додавав тому, від кого щось отримував широко вживане: «Міхоль меламдай гіскальті» («У кожного з учителів я вчився»).
Не знав я попервах, відкіль пішов цей вираз, аж доки не натрапив на нього в Тегілім (Псалмах). Закортіло подивитися, як перекладено частину 119:98-100 Псалма українською мовою, де в Біблії, купленій на подвір’ї парафії митрополита Філарета і серед нечисленних книжок вивезеній з Києва, він під номером 118.
Прочитав і був просто приголомшений: цар Давид, якому приписують цей Псалом, замість з повагою відгукуватись про своїх учителів, хизується перевагою над ними.
В оригіналі читаємо: «Од усіх, хто вчив мене, я ставав мудрішим, бо заповіді Твої – помисел мій. Від старих людей напоумовлявсь, тому що повелінь Твоїх дотримувавсь».
А ось що подибуємо в українському варіанті Біблії, де на титульному аркуші сказано: «Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена» (Видання Московського патриархата. Москва, 1988).
На сторінці 761 читаємо: «Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої – то розмова твоя. Став я мудріший за старших,- бо держуся наказів Твоїх».
Неозброєним оком видно різницю між оригіналом та його українським відтворенням : в першому – подяка, в другому – хизування.
Таке ж довільне, далеке від оригіналу відтворення знаходив я і добираючи Псалми для книжки «Заплутавшись у гомоні століть».
«Це, мабуть, уже застаріло,- подумалось,- може зараз, коли в Україні стільки фахівців івриту, переклад зроблено належним чином». Скористався інтернетом і був здивований не менше, ніж попервах?!
Гадаю, що настав час, щоб українські фахівці з Танаху дали своїм співвітчизникам не ерзац Московського патриархату, а науково вивірений переклад сучасною українською мовою, котра в згаданому виданні почасти нагадує суржик...
Своє ставлення до Псалмів в івритському прочитанні я висловив у цьому вірші:
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
А думку Господом Богом сповиту.
В розпачі й вірі, в радості й горі,-
Все у Псалмах по-людськи клекоче:
Щось там на арфі, щось на кінорі...
Щось крізь сльозами зрошені очі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Українська доля Псалмів
Готуючи книжку «Запорожець за Йорданом» (івритські прислів’я й приказки з українськими відповідниками), я дійшов висновку: на відміну від українських, більшість яких становить народна мудрість (переважно із селянського побуту), івритські – літературного походження (найчастіше - з Танаху (Біблії),творів пророків, Аґади, Піркей авот (Повчання батьків) тощо.
Ставши учнем в Ізраїлі не тільки щодо івриту,а й загалом до ягадуту, поповнюючи свої знання, разом з подякою я ще й додавав тому, від кого щось отримував широко вживане: «Міхоль меламдай гіскальті» («У кожного з учителів я вчився»).
Не знав я попервах, відкіль пішов цей вираз, аж доки не натрапив на нього в Тегілім (Псалмах). Закортіло подивитися, як перекладено частину 119:98-100 Псалма українською мовою, де в Біблії, купленій на подвір’ї парафії митрополита Філарета і серед нечисленних книжок вивезеній з Києва, він під номером 118.
Прочитав і був просто приголомшений: цар Давид, якому приписують цей Псалом, замість з повагою відгукуватись про своїх учителів, хизується перевагою над ними.
В оригіналі читаємо: «Од усіх, хто вчив мене, я ставав мудрішим, бо заповіді Твої – помисел мій. Від старих людей напоумовлявсь, тому що повелінь Твоїх дотримувавсь».
А ось що подибуємо в українському варіанті Біблії, де на титульному аркуші сказано: «Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена» (Видання Московського патриархата. Москва, 1988).
На сторінці 761 читаємо: «Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої – то розмова твоя. Став я мудріший за старших,- бо держуся наказів Твоїх».
Неозброєним оком видно різницю між оригіналом та його українським відтворенням : в першому – подяка, в другому – хизування.
Таке ж довільне, далеке від оригіналу відтворення знаходив я і добираючи Псалми для книжки «Заплутавшись у гомоні століть».
«Це, мабуть, уже застаріло,- подумалось,- може зараз, коли в Україні стільки фахівців івриту, переклад зроблено належним чином». Скористався інтернетом і був здивований не менше, ніж попервах?!
Гадаю, що настав час, щоб українські фахівці з Танаху дали своїм співвітчизникам не ерзац Московського патриархату, а науково вивірений переклад сучасною українською мовою, котра в згаданому виданні почасти нагадує суржик...
Своє ставлення до Псалмів в івритському прочитанні я висловив у цьому вірші:
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
А думку Господом Богом сповиту.
В розпачі й вірі, в радості й горі,-
Все у Псалмах по-людськи клекоче:
Щось там на арфі, щось на кінорі...
Щось крізь сльозами зрошені очі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
