
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.16
22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
2025.10.16
20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.
Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку
2025.10.16
20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і
2025.10.16
16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.
Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
2025.10.16
10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
2025.10.16
06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
2025.10.15
23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.15
21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
2025.10.15
15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
2025.10.15
14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
2025.10.15
12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ірина Вовк (1973) /
Критика | Аналітика
"Оспівана, ти житимеш в віках" (Марійська поезія в музиці і в співі)
(балада)
Ой зійшла зоря вечоровая,
Над Почаєвом стала.
Виступало турецькеє військо,
Як та чорна хмара.
Турки з Татарами облягли
Манастир звоювати,
Мати Божа Почаївська
Буде нас рятувати.
Отець Залізо з келії вийшов
Та сльозами умліває…
«Ой рятуй, рятуй, Божая Мати,
Манастир погибає!»
Ой вийшла, вийшла Божая Мати,
На хрест вона стала.
Кулі вертала, турків вбивала,
Манастир врятувала.
А ми, люди, всі християни,
До Бога всі ударяймо, -
Матері Божій Почаєвській
Поклін всі воздаймо.
«Життя» 1954, ч.7, с.2.
СТРАДЕЦЬКА МАТІР БОЖА
(текст пісні)
Ой, хто з вас терпить, хто журу має,
Най в Страдче спішить, ласки благає
Ту Страдецьку Матір Божу,
Ту Пречисту квітку гожу, -
Вона всіх там жде,
Полегшу дає.
Хто хорий-слабий, того лікує,
Хто бідний, сумний, жаль його чує, -
Хто в нещастю упадає –
Тому щиро помагає
Мати на горі,
У Страдчі, в селі.
О, Пресвятая Страдецькая Мати,
Зволь нам в потребі руку подати –
Близкій родині,
Ненці-Вкраїні!
«Калєндар Сирітського Дому» 1938, с.56-57.
Остап Грицай
ГИМН ДО БОГОРОДИЦІ
Царице Неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята!
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа?
Ти світла небесам Леліє,
Пренепорочная Маріє,
Хвала Тобі, хвала!
Покрово, Господом ізбранна,
Защитнице краю!
Владарко, ангелами званна,
Хто збагне міць твою?
Ти омофор, щит України,
Блистиш Едемом в тьмах руїни,
Хвала Тобі, хвала!
Прещедра ласкою для люду,
Бездоння доброти,
Ти твориш діла всилу чуда,
Щоб люд від гроз спасти.
Як на Почаїв шла навала,
Ти кулі турків відвертала,
Хвала Тобі, хвала!
А козакам на Запорожжю,
Ти сторож, мов скала:
Борола з ними тьму ворожу
І морем їх вела.
У церкві у твоїй, на Січі,
Усе Тобі горіли свічі,
Хвала Тобі, хвала!
Ти ж плакала, Святая Мати,
За військом козаків,
Як довелось їм Січ кидати
У час полтавських днів.
І в Крим йти під татарські стріли,
Де церкви будувати не сміли…
Хвала Тобі, хвала!
Твоєю міццю чудотворні
В нас вівтарі Твої:
Красою всі нерукотворні,
Бо з неба чар її.
Де Лубні, Гошів, Зарваниця –
Скрізь чудом образ твій славиться,
Хвала Тобі, хвала!
Княгине Неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята!
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа?
Ти світла небесам Леліє,
Пренепорочная Маріє,
Хвала Тобі, хвала!
Карлсфельд, 30.ІХ.1945
Текст пісні Остапа Грицая /У кн. «Поклін Марії». – Мюнхен,1947.
Пісня до БОРОНЯВСЬКОЇ ІКОНИ
БОЖОЇ МАТЕРІ
Від сина корону маєш, о Маріє,
За християн заступаєш, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Бороняву заступила, о Маріє,
Монастир ти обновила, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Ми тя з Хуста перенесли, о Маріє,
На руках тя діти несли, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
В Бороняву всі приходять, о Маріє,
В монастирі тя знаходять, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Народ тебе величає, о Маріє,
І дуже тя прославляє, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Тебе люблять, як царицю, о Маріє,
Наймилішу заступницю, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Травень,1991.
Пісня-молитва до ікони ГОШІВСЬКОЇ
МАТЕРІ БОЖОЇ на Ясній Горі
Гора Ясна, де прекрасна
Діва сіяє,
З своїм Сином улюбленим
Всіх там приймає.
Вона грішних прикликає,
Ласки Свої уділяє
Всім, що каються.
Поспішаймо до святої
Квітки Лелії,
Там на гошівськім престолі
Діви Марії.
Вона в нуждах помагає
І від свіх бід заступає,
Яко Цариця.
Чудотворна Божа Мати
Нам допомагай,
З материнської опіки
Нас не випускай.
Ти бо можей ублагати
Свого Сина, яко Мати,
Пані ласкава.
В нашім краю всі пізнали
Доброту Твою,
Бо Ти завше об’являла
Благодать свою.
Проси Господа за нами,
Щоб нас учинив синами
В небі на віки.
Львів, 20 серпня 1904.
Вірші і мелодія о. Мелетія Тибінки.
Накладом о. Мелетія Тибінки, ігумена монастиря у Гошеві.
Автор невідомий
ЗА БОГА, ЦЕРКВУ І ВІТЧИЗНУ
З низин, де тисне людське горе,
Де вялить холод цвіти надії,
Спів наш благальний лине в простори
До Тебе, Мати наша, Маріє.
Ми життя наше, щастя і долю
Складали в жертві кожної днини
За добро, славу, свободу, волю
Святої церкви й Руси-Вкраїни.
В тім лютім бою, сердечнім бою,
Сил не ставало, в серцях надії,
Та ми побіди певні з Тобою,
Прапор твій нести бодро, Маріє!
І дальше нести будемо в чести
Прапор Твій, Мати, аж до загину,
Хоч би прийшлось нам і смерть понести
За Бога, Церкву і Україну.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1914, с.76.
Пісня-молитва
«ПІД ТВОЮ МИЛІСТЬ»
Під Твою милість, Покров любови,
Маріє Діво, горнемся всі:
Прийми піснь нашу, потіхи словом,
Зроси нам душі, серця грішні́.
А просьби наші, мольби благання,
О Мати Божа, нині прийми,
І увільни нас від сліз, ридання,
Бо втіхи сонцем, Мати, лиш Ти.
Єдина чиста, Маріє Мати,
Від скорб, печали нас ізбави́,
Позволь спасення руку подати
І всіх до себе нас пригорни.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1914, с.7.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Оспівана, ти житимеш в віках" (Марійська поезія в музиці і в співі)
Завершуючи видрук авторської антології Марійської поезії, хочу познайомити читачів з розділомV "ОСПІВАНА, ТИ ЖИТИМЕШ В ВІКАХ", де зібрані мотиви духовних марійських пісень, відомих попередньому поколінню українців, і співаних в свята та в часи, коли тяжко на душі. Марійська співана поезія по тематиці ділиться на молитви до Коронованих ікон Богородиці, в яких закладена історична основа, і молитви про зцілення і поміч в боротьбі з ворогами України. Думається, що Матір Божа почує щирість, з якою звернені душі нового покоління українців з молитвою про МИР, ДОБРОБУТ і РОЗКВІТ Української держави.
Антологія Марійської поезії "Ликуй, Княгине!" (рукопис)
ПОЧАЇВСЬКА МАТІР БОЖА(балада)
Ой зійшла зоря вечоровая,
Над Почаєвом стала.
Виступало турецькеє військо,
Як та чорна хмара.
Турки з Татарами облягли
Манастир звоювати,
Мати Божа Почаївська
Буде нас рятувати.
Отець Залізо з келії вийшов
Та сльозами умліває…
«Ой рятуй, рятуй, Божая Мати,
Манастир погибає!»
Ой вийшла, вийшла Божая Мати,
На хрест вона стала.
Кулі вертала, турків вбивала,
Манастир врятувала.
А ми, люди, всі християни,
До Бога всі ударяймо, -
Матері Божій Почаєвській
Поклін всі воздаймо.
«Життя» 1954, ч.7, с.2.
СТРАДЕЦЬКА МАТІР БОЖА
(текст пісні)
Ой, хто з вас терпить, хто журу має,
Най в Страдче спішить, ласки благає
Ту Страдецьку Матір Божу,
Ту Пречисту квітку гожу, -
Вона всіх там жде,
Полегшу дає.
Хто хорий-слабий, того лікує,
Хто бідний, сумний, жаль його чує, -
Хто в нещастю упадає –
Тому щиро помагає
Мати на горі,
У Страдчі, в селі.
О, Пресвятая Страдецькая Мати,
Зволь нам в потребі руку подати –
Близкій родині,
Ненці-Вкраїні!
«Калєндар Сирітського Дому» 1938, с.56-57.
Остап Грицай
ГИМН ДО БОГОРОДИЦІ
Царице Неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята!
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа?
Ти світла небесам Леліє,
Пренепорочная Маріє,
Хвала Тобі, хвала!
Покрово, Господом ізбранна,
Защитнице краю!
Владарко, ангелами званна,
Хто збагне міць твою?
Ти омофор, щит України,
Блистиш Едемом в тьмах руїни,
Хвала Тобі, хвала!
Прещедра ласкою для люду,
Бездоння доброти,
Ти твориш діла всилу чуда,
Щоб люд від гроз спасти.
Як на Почаїв шла навала,
Ти кулі турків відвертала,
Хвала Тобі, хвала!
А козакам на Запорожжю,
Ти сторож, мов скала:
Борола з ними тьму ворожу
І морем їх вела.
У церкві у твоїй, на Січі,
Усе Тобі горіли свічі,
Хвала Тобі, хвала!
Ти ж плакала, Святая Мати,
За військом козаків,
Як довелось їм Січ кидати
У час полтавських днів.
І в Крим йти під татарські стріли,
Де церкви будувати не сміли…
Хвала Тобі, хвала!
Твоєю міццю чудотворні
В нас вівтарі Твої:
Красою всі нерукотворні,
Бо з неба чар її.
Де Лубні, Гошів, Зарваниця –
Скрізь чудом образ твій славиться,
Хвала Тобі, хвала!
Княгине Неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята!
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа?
Ти світла небесам Леліє,
Пренепорочная Маріє,
Хвала Тобі, хвала!
Карлсфельд, 30.ІХ.1945
Текст пісні Остапа Грицая /У кн. «Поклін Марії». – Мюнхен,1947.
Пісня до БОРОНЯВСЬКОЇ ІКОНИ
БОЖОЇ МАТЕРІ
Від сина корону маєш, о Маріє,
За християн заступаєш, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Бороняву заступила, о Маріє,
Монастир ти обновила, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Ми тя з Хуста перенесли, о Маріє,
На руках тя діти несли, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
В Бороняву всі приходять, о Маріє,
В монастирі тя знаходять, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Народ тебе величає, о Маріє,
І дуже тя прославляє, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Тебе люблять, як царицю, о Маріє,
Наймилішу заступницю, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Травень,1991.
Пісня-молитва до ікони ГОШІВСЬКОЇ
МАТЕРІ БОЖОЇ на Ясній Горі
Гора Ясна, де прекрасна
Діва сіяє,
З своїм Сином улюбленим
Всіх там приймає.
Вона грішних прикликає,
Ласки Свої уділяє
Всім, що каються.
Поспішаймо до святої
Квітки Лелії,
Там на гошівськім престолі
Діви Марії.
Вона в нуждах помагає
І від свіх бід заступає,
Яко Цариця.
Чудотворна Божа Мати
Нам допомагай,
З материнської опіки
Нас не випускай.
Ти бо можей ублагати
Свого Сина, яко Мати,
Пані ласкава.
В нашім краю всі пізнали
Доброту Твою,
Бо Ти завше об’являла
Благодать свою.
Проси Господа за нами,
Щоб нас учинив синами
В небі на віки.
Львів, 20 серпня 1904.
Вірші і мелодія о. Мелетія Тибінки.
Накладом о. Мелетія Тибінки, ігумена монастиря у Гошеві.
Автор невідомий
ЗА БОГА, ЦЕРКВУ І ВІТЧИЗНУ
З низин, де тисне людське горе,
Де вялить холод цвіти надії,
Спів наш благальний лине в простори
До Тебе, Мати наша, Маріє.
Ми життя наше, щастя і долю
Складали в жертві кожної днини
За добро, славу, свободу, волю
Святої церкви й Руси-Вкраїни.
В тім лютім бою, сердечнім бою,
Сил не ставало, в серцях надії,
Та ми побіди певні з Тобою,
Прапор твій нести бодро, Маріє!
І дальше нести будемо в чести
Прапор Твій, Мати, аж до загину,
Хоч би прийшлось нам і смерть понести
За Бога, Церкву і Україну.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1914, с.76.
Пісня-молитва
«ПІД ТВОЮ МИЛІСТЬ»
Під Твою милість, Покров любови,
Маріє Діво, горнемся всі:
Прийми піснь нашу, потіхи словом,
Зроси нам душі, серця грішні́.
А просьби наші, мольби благання,
О Мати Божа, нині прийми,
І увільни нас від сліз, ридання,
Бо втіхи сонцем, Мати, лиш Ти.
Єдина чиста, Маріє Мати,
Від скорб, печали нас ізбави́,
Позволь спасення руку подати
І всіх до себе нас пригорни.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1914, с.7.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
""Ангелу-охоронцю замість молитви""
• Перейти на сторінку •
""Під омофором злотканим..." (Марійська поезія українського закордоння)"
• Перейти на сторінку •
""Під омофором злотканим..." (Марійська поезія українського закордоння)"
Про публікацію