
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
2025.09.16
14:47
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,
2025.09.16
07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
2025.09.15
22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
2025.09.15
11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово
2025.09.15
10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
2025.09.15
09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
2025.09.15
05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
2025.09.15
00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.
Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.
Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.
Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.14
16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
2025.09.14
15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
2025.09.14
15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
2025.09.13
22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тарас Ніхто (2019) /
Публіцистика
Зізнання в коханні лінощам
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зізнання в коханні лінощам
Модних термінів багато: і прокрастинація, і недостатня мотивація, і ще сюди низьку самооцінку та комплекси, які "заважають самореалізуватися". Бла-бла-бла-бла... Знайти виправдання власній бездіяльності, пасивності та слабкості можна всюди.
Справді, нащо вирішувати гострі життєві питання, переїжджати кудись, шукати кращу віддалену роботу чи почати робити те, що й так умієш (наприклад, публічно виступати чи бути талановитим аніматором)? Так, усе це зайве і таке небажане, коли десь у куточку лежить солодкавий і м'якенький диванчик. М-м-м, облизуєш губи і плюхаєшся з диким гедоністичним причмокуванням.
Можна сміло казати, що наразі культура навпаки робить нас більш лінивими. Бо буду новатором і вкажу на знак: ходити до психолога й у теплично-ванільних умовах кабінетної етики обговорювати, який ти страдник і незрозуміла душа, банально набагато легше!
Найбільше бракує навичок. Бо в ліні є ще така тильна, підступна сторона обходу: часом лінь робить із нас теоретиків. При тому якість наших умоглядних пошуків може бути доволі сумнівною і базуватися на кількості недотичаних книжок. Будь-які навички здобуваються в режимі якщо не бий-біжи, то нервового напруження, стресу. Звісно, кому як пощастить із реакціями в генетичному більярді. На постійній основі стрес до біса і шкодить, але при розумі та правильних діях втрати можна мінімізувати й виконувати свою посильну долю, достатню для ваших цілей чи результатів. Тим більше, що коли із багатством і місцем проживання не пощастило, то взагалі опустимо коментарі: шлях є один, через працю. Вікно залишимо іншим ;)
Одначе-одначе трапляються подекуди ситуації, за яких суб'єкт б'ється головою об стовп. Дійсно не здатен щось зробити, чи в нього депресія, чи ще не мастак ладнати із тривогою. І в цьому контексті правильно буде теж почати певний супротив чи гру, найперше з собою, об'єктивно оцінити своє становище й не соромитися попросити допомоги.
Ага, ну й ми також уже, як і всі молоді й амбітні з самих пелюшок, врешті-решт самі вибираємо, який стиль життя провадити та чим маятися. Зону комфорту створюємо також самі, байдуже що не всім це помітно і в когось під диваном давить твердий кінець пульта (ваша вина). Тому є і щасливі ліниві люди, і їм необхідно дати спокій. Хто би що не говорив і якби голосно не закликав мотиваційними цитуваннями в Інстаграм-профілях, але зізнатися у любові до власних ліжкових миттєвостей зими є прикладом сміливості, відваги й відчайдушності! :)
2019
Справді, нащо вирішувати гострі життєві питання, переїжджати кудись, шукати кращу віддалену роботу чи почати робити те, що й так умієш (наприклад, публічно виступати чи бути талановитим аніматором)? Так, усе це зайве і таке небажане, коли десь у куточку лежить солодкавий і м'якенький диванчик. М-м-м, облизуєш губи і плюхаєшся з диким гедоністичним причмокуванням.
Можна сміло казати, що наразі культура навпаки робить нас більш лінивими. Бо буду новатором і вкажу на знак: ходити до психолога й у теплично-ванільних умовах кабінетної етики обговорювати, який ти страдник і незрозуміла душа, банально набагато легше!
Найбільше бракує навичок. Бо в ліні є ще така тильна, підступна сторона обходу: часом лінь робить із нас теоретиків. При тому якість наших умоглядних пошуків може бути доволі сумнівною і базуватися на кількості недотичаних книжок. Будь-які навички здобуваються в режимі якщо не бий-біжи, то нервового напруження, стресу. Звісно, кому як пощастить із реакціями в генетичному більярді. На постійній основі стрес до біса і шкодить, але при розумі та правильних діях втрати можна мінімізувати й виконувати свою посильну долю, достатню для ваших цілей чи результатів. Тим більше, що коли із багатством і місцем проживання не пощастило, то взагалі опустимо коментарі: шлях є один, через працю. Вікно залишимо іншим ;)
Одначе-одначе трапляються подекуди ситуації, за яких суб'єкт б'ється головою об стовп. Дійсно не здатен щось зробити, чи в нього депресія, чи ще не мастак ладнати із тривогою. І в цьому контексті правильно буде теж почати певний супротив чи гру, найперше з собою, об'єктивно оцінити своє становище й не соромитися попросити допомоги.
Ага, ну й ми також уже, як і всі молоді й амбітні з самих пелюшок, врешті-решт самі вибираємо, який стиль життя провадити та чим маятися. Зону комфорту створюємо також самі, байдуже що не всім це помітно і в когось під диваном давить твердий кінець пульта (ваша вина). Тому є і щасливі ліниві люди, і їм необхідно дати спокій. Хто би що не говорив і якби голосно не закликав мотиваційними цитуваннями в Інстаграм-профілях, але зізнатися у любові до власних ліжкових миттєвостей зими є прикладом сміливості, відваги й відчайдушності! :)
2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію