Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Мандрівка стежками античності
Перекладач, науковець, професор, дослідник Андрій Олександрович Содомора запрошує читача у мандрівку стежками античності на сторінках своєї книги. Книжці притаманний глибокий філософський зміст, що характерний для творів античності, завдяки розгорнутим коментарям- есеям шановного Андрія Олександровича, зміст Загадок стає зрозумілішим, ближчим до сучасного читача.
Особливістю, що привернула мою увагу є те, що перекладач залишає відкритим завершальну частину коментаря для того, щоб спонукати читача до роздумів, власних висновків та рефлексій.
Ось деякі основні теми загадок, які мене вразили та запам`яталися:
Про рух думок [c. 5]
Проблема «Бути чи вдаватися» - перекладач та автор акцентують увагу на тому, що люди часто є не тими, якими хочуть себе показати у суспільстві; бути вищими за статусом, видаватися кращими, успішнішими щасливішими, ніж вони є насправді;
Важливість спілкування з природою [c.17]
Журавлиний ключ, як символ туги за рідною домівкою, якщо людина перебуває далеко від дому, або змушена поїхати з рідної землі через складні життєві обставини. [c. 63] Ця тема є особливо актуальною, коли так багато людей змушені залишити рідне місто або Україну через криваву, загарбницьку війну росії проти нашого народу.
Перекладач пропонує читачеві своєрідну захоплюючу гру, для духовного зростання та активізації творчого мислення, інтелектуального збагачення, розширення власного світогляду – впізнати, про що саме йдеться у загадці, через певні асоціації, натяки.
Читання «100 загадок Симфосія» це – прекрасна можливість подивитися під іншим кутом зору на речі, предмети, явища природи, простір і час, адже ми так багато не помічаємо і не цінуємо в суєті та швидкому темпі нашого повсякденного життя.
Об`єктом творчого осмислення перекладача є такі звичні для нас: сніг, вода, криниця, дерево, годинник, проведення часу за читанням книги заради власного духовного зростання.
Кожний читач знайде у книзі те, що стане близьким саме йому. Симфосій – пізньолатинський автор, а його загадки перекладені повністю вперше, завдяки невтомній праці Андрія Содомори на ниві художнього слова.
На завершення скажу, що «100 загадок Симфосія» - гарний вибір для читання, якщо хочеться залишитися на самоті у роздумах про швидкоплинність життя, цінність та неповторність кожної миті, яку проживаємо тут і зараз, адже вже завтра буде новий день, а отже і новий початок на шляху до вічности.
10.04.22
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандрівка стежками античності
«100 загадок Симфосія: Переклад з латинської, коментарі – есеї Андрія Содомори»
Видавництво: Апріорі, Львів
Рік видання: 2016
Кількість сторінок: 216
Прочитав книгу «100 загадок Симфосія» наприкінці березня, а поділитися враженнями спробую лише зараз...
Перекладач, науковець, професор, дослідник Андрій Олександрович Содомора запрошує читача у мандрівку стежками античності на сторінках своєї книги. Книжці притаманний глибокий філософський зміст, що характерний для творів античності, завдяки розгорнутим коментарям- есеям шановного Андрія Олександровича, зміст Загадок стає зрозумілішим, ближчим до сучасного читача.
Особливістю, що привернула мою увагу є те, що перекладач залишає відкритим завершальну частину коментаря для того, щоб спонукати читача до роздумів, власних висновків та рефлексій.
Ось деякі основні теми загадок, які мене вразили та запам`яталися:
Про рух думок [c. 5]
Проблема «Бути чи вдаватися» - перекладач та автор акцентують увагу на тому, що люди часто є не тими, якими хочуть себе показати у суспільстві; бути вищими за статусом, видаватися кращими, успішнішими щасливішими, ніж вони є насправді;
Важливість спілкування з природою [c.17]
Журавлиний ключ, як символ туги за рідною домівкою, якщо людина перебуває далеко від дому, або змушена поїхати з рідної землі через складні життєві обставини. [c. 63] Ця тема є особливо актуальною, коли так багато людей змушені залишити рідне місто або Україну через криваву, загарбницьку війну росії проти нашого народу.
Перекладач пропонує читачеві своєрідну захоплюючу гру, для духовного зростання та активізації творчого мислення, інтелектуального збагачення, розширення власного світогляду – впізнати, про що саме йдеться у загадці, через певні асоціації, натяки.
Читання «100 загадок Симфосія» це – прекрасна можливість подивитися під іншим кутом зору на речі, предмети, явища природи, простір і час, адже ми так багато не помічаємо і не цінуємо в суєті та швидкому темпі нашого повсякденного життя.
Об`єктом творчого осмислення перекладача є такі звичні для нас: сніг, вода, криниця, дерево, годинник, проведення часу за читанням книги заради власного духовного зростання.
Кожний читач знайде у книзі те, що стане близьким саме йому. Симфосій – пізньолатинський автор, а його загадки перекладені повністю вперше, завдяки невтомній праці Андрія Содомори на ниві художнього слова.
На завершення скажу, що «100 загадок Симфосія» - гарний вибір для читання, якщо хочеться залишитися на самоті у роздумах про швидкоплинність життя, цінність та неповторність кожної миті, яку проживаємо тут і зараз, адже вже завтра буде новий день, а отже і новий початок на шляху до вічности.
10.04.22
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
