ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нінель Новікова
2024.02.26 15:18
ЙОСИП БРОДСЬКИЙ
Переклад із рос. мови
Нінель Новікова

І ВІЧНИЙ БІЙ…

І вічний бій.
Нам спокій тільки сниться.

Ольга Олеандра
2024.02.26 10:51
Вручає доля квіти. Із вогню.
Вогняні квіти на весь обшир неба.
І хочеться відмовитись – не треба!!!
Але дарунки долі – то святе.

Палає всесвіт. Вогненний букет
заповнює і смажить поле зору.
Розпалює супротив чи покору –

Юрій Гундарєв
2024.02.26 10:32
Сніг, ніби срібне рядно.
Один. Самота.
Біле, як ватман, вікно.
Один. Саме ти.

Весь світ замело…
Навіщо ж сюди прийшов?
Щоби нести тепло.

Володимир Каразуб
2024.02.26 09:56
А справа в тім,
Що я і не приховував
Ні власний подив, ні холодних слів,
Ні пристрасті, що сходилась з іронією,
Ні те, що світ – один великий міф
З його бажанням діяти, як бачиш
Настільки хутко, щоб ніхто не зміг
Затямити його поточні риси,

Світлана Пирогова
2024.02.26 09:20
Зима. Глінтвейн. Скляні квадратики вікна.
Сплітає лютий макроме морозне.
Бузку засохлому наснилася весна,
Неначе хтось несе його з-за рогу,

А поки в фоліанті - пил і духота.
Хоч заглядає часом хуртовина,
Розлук далеких в'ється стигла глухота.

Леся Горова
2024.02.26 08:50
Всю ніч у вікно несподіваний дощ побивався.
Так гулко й настирно, що сон мій наляканий втік.
Здіймалися хвилями згадки, спліталися станси.
Було щось забуте, тремтливо-хвилююче в тім.

Як в деку кленову, бажаючу звук відродити,
Вдаряли краплини у скл

Микола Соболь
2024.02.26 06:42
Мовчить знесилена Вітчизна.
Знекровлений тече Дніпро.
Хто справить по загиблих тризну?
Якщо не ми, то вже ніхто.
Відмиють руки московити,
коли стече з багнетів кров
і стануть вчити нас любити,
і, що нацисти – полк «Азов».

Віктор Кучерук
2024.02.26 05:28
А навколо – ні сміху, ні крику,
Ні овацій, ні лаянь нема, -
Мов істоти глухі й без’язикі
Навмання поглядають сліпма.
Мов попереду зводяться тіні
Від нестерпно скрипучих стільців, –
Збайдужіло нове покоління
До творінь усіляких митців.

Олексій Могиленко
2024.02.25 20:35
Десять років чекаємо миру,
Але чуємо страшне:війна.
Ми в полоні новин із етеру
А в полоні хтось знову вмирав.
Щохвилини сивіють дружин
Сивину чорна хустка схова...
Не вернути вже брата чи сина,
Тата в діток забрала війна.

Микола Дудар
2024.02.25 20:05
Не смітять нотами… Лікують ними
В семи поборнім колі від недуг.
Є інколи й свої для цього рими
І кілька сот хвилиних вірних слуг…
А що вже там казати про ефектність,
Коли все оживає навкруги!?
Хоча й усі ми в цьому світі смертні,
Я б краще, як на

Євген Федчук
2024.02.25 16:32
Вертались чумаки в погожий день із Криму.
Воли повільно йшли, вози важкі тягли.
Розімлілі чумаки не поганяли ними.
Знайомий добре шлях, вже в котрий раз ішли.
Вже недалеко їм лишалося й додому.
Ідуть понад Дніпром, вже й Хортицю видать.
Спинилися на

Іван Потьомкін
2024.02.25 14:19
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Світлана Пирогова
2024.02.25 14:11
Не вщухають пташині арії,
Вже літає пух тополиний.
Мабуть, пише весна нам сценарій,
Бо душею до тебе лину.

Світить сонце бурштином в зіниці,
Вабить травня квітучий дотик.
Ти сердечна моя таємниця,

Іван Низовий
2024.02.25 12:55
Сірооке моє дивенятко.
Хочеш,
Я розкажу тобі,
Чому
Я назвав тебе іменем Леся?

На Поліссі,
В дрімучому лісі,

Леся Горова
2024.02.25 09:26
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
чи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завела
жалі та голосіння, –
то ж була буря весняна,
а не сльота осіння.

Володимир Бойко
2024.02.25 08:54
Краще незадоволений геній, ніж задоволений ідіот. Російськими цінностями вимощена дорога до пекла. Колись противника обкладали матом, нині – компроматом. Вираз «Можем повторить» - відлуння московитських запойних традицій. Диванні стратеги укр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Критика | Аналітика

 СТАТТЯ «ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА» ІВАНА НИЗОВОГО ЯК ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД ПСЕВДОПОПУЛІЗМУ
Стаття «Лозунги та гасла» є яскравим прикладом сатирико-саркастичної публіцистики, де автор – «абориген і автохтон з луганської діаспори, а точніше з «регіональної» резервації»» [1, с. 105], претендуючи на звання голосу народу, апелює до широких мас у кращих традиціях популізму та влаштовує «полювально-поливальне шоу» з метою боротьби («морального відстрілювання та ошкурювання» [1, с. 105]) з усіма нечестивими урядовцями – зрадниками, запроданцями та грабіжниками.
Псевдоагітаційна промова орієнтована, перш за все, на висвітлення проблем у «сепаратистсько-пісуарному реґіоні» [1, с. 105], а також на шаржування засилля агітаційних кампаній токсичних політичних фігур у режимі реального передвиборчого часу, коли відбувається «чисте прополіскування душ і мізків усіх без винятку співгромадян!» [1, с. 105]. Митець-«обранець» надає читачам-електорату цілий оберемок «яскравих та переконливих лозунгів й гасел – симбіоз правди Господньої та справедливості людської» [1, с. 105], хоча й стверджує, що цей перелік далеко не повний і його за нагоди можна безкінечно розширювати: «Таких лозунгів і гасел у моїх запасниках повно-повнісінько, більше, ніж амуніції в солдата, ніж амбіцій у наших реґіональних владолюбців і кривдоможців» [1, с. 105].
І. Низовий укотре акцентує увагу на проблемі російсько-української диглосії в Луганському регіоні, саме тому подає окремо гасла для двох уявних електоратів: російськомовного та україномовного («аборигенів»). При цьому важко не помітити, як різниться ідейно-смислове наповнення російськомовних та україномовних гасел. Секрет цього криється в менталітеті носіїв обох мов. Російськомовні українці нерідко вважають себе частиною російського етносу – мовно-етнічною групою з притаманними їй особливостями менталітету росіян: агресивністю, нетерпимістю, жагою справедливості, максималізмом, шовінізмом. Усі ці етнічні особливості враховані письменником для створення сатири на хитрі політичні маніпулювання: «Позор паразитам!», «Долой в чан со смолой!», «Без сомнения и лени всех поставим на колени!» [1, с. 106]. У той час як для маніпуляції питомими українськими масами автор використовує інші важелі психологічного управління, які базуються на особливостях світогляду, політичних переконаннях та інших питомих рисах українців: прагненні особистої та етнічної свободи, самоіронії, готовності до самопожертви в боротьбі за краще майбутнє своєї держави: «Тим, хто не вбив у собі раба, найукраїнськіша наша ганьба!», «Глитаїв за глитаями до найглибшої до ями!», «Всі бандити – троглодити!», «Неню вашу – на парашу; на перину – неньку нашу; вашій банді – по баланді; нашій – вишні в лимонаді!», «Проти підлої влади підрихтуймо барикади!» [1, с. 106].
Не можна не відмітити інтертекстуальних елементів у статті. І. Низовий небезпідставно наводить рядки з книги «Репортаж із зашморгом на шиї» чеського письменника та журналіста Юліуса Фучіка – відомого антифашиста, діяча Руху Супротиву за часів Другої світової війни. Однак рядки чеського автора переосмислені письменником у дещо іронічному ключі, підпорядковані загальному сатиричному тону статті. У такий спосіб І. Низовий, з одного боку, певним чином асоціює себе з чеським колегою в боротьбі з новим обличчям фашизму («недругами України в закордонні», які в будь-який момент готові ввести «в наш «маргінально-реґіональний заповідник» окупаційно-миротворчі легіони симпатиків «пісуарного плюралізму»» [1, с. 106]), а з іншого – натякає на можливі наслідки його «тотального, облавно-обвального полювання» [1, с. 106] (Юліус Фучік був заарештований та страчений у берлінській в’язниці).
Наприкінці І. Низовий знімає маску блазня, розкриваючи функціональне навантаження стилістичної та ідейно-змістової складової твору.


Манько А. М. Стаття «Лозунги та гасла» Івана Низового як яскравий приклад псевдопопулізму. Наука і вища освіта: тези доповідей ХХVIII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених. Запоріжжя. 13 листопада 2019 р. Класичний приватний університет. Запоріжжя: КПУ, 2019. 500 с.

Література

1. Низовий І. Д. Там, де я сміюсь крізь сльози. Луганськ: Глобус, 2006.156 с.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-01-01 17:06:55
Переглядів сторінки твору 36
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Автор востаннє на сайті 2024.02.25 16:48
Автор у цю хвилину відсутній