Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Критика | Аналітика
СТАТТЯ «ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА» ІВАНА НИЗОВОГО ЯК ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД ПСЕВДОПОПУЛІЗМУ
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СТАТТЯ «ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА» ІВАНА НИЗОВОГО ЯК ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД ПСЕВДОПОПУЛІЗМУ
Стаття «Лозунги та гасла» є яскравим прикладом сатирико-саркастичної публіцистики, де автор – «абориген і автохтон з луганської діаспори, а точніше з «регіональної» резервації»» [1, с. 105], претендуючи на звання голосу народу, апелює до широких мас у кращих традиціях популізму та влаштовує «полювально-поливальне шоу» з метою боротьби («морального відстрілювання та ошкурювання» [1, с. 105]) з усіма нечестивими урядовцями – зрадниками, запроданцями та грабіжниками.
Псевдоагітаційна промова орієнтована, перш за все, на висвітлення проблем у «сепаратистсько-пісуарному реґіоні» [1, с. 105], а також на шаржування засилля агітаційних кампаній токсичних політичних фігур у режимі реального передвиборчого часу, коли відбувається «чисте прополіскування душ і мізків усіх без винятку співгромадян!» [1, с. 105]. Митець-«обранець» надає читачам-електорату цілий оберемок «яскравих та переконливих лозунгів й гасел – симбіоз правди Господньої та справедливості людської» [1, с. 105], хоча й стверджує, що цей перелік далеко не повний і його за нагоди можна безкінечно розширювати: «Таких лозунгів і гасел у моїх запасниках повно-повнісінько, більше, ніж амуніції в солдата, ніж амбіцій у наших реґіональних владолюбців і кривдоможців» [1, с. 105].
І. Низовий укотре акцентує увагу на проблемі російсько-української диглосії в Луганському регіоні, саме тому подає окремо гасла для двох уявних електоратів: російськомовного та україномовного («аборигенів»). При цьому важко не помітити, як різниться ідейно-смислове наповнення російськомовних та україномовних гасел. Секрет цього криється в менталітеті носіїв обох мов. Російськомовні українці нерідко вважають себе частиною російського етносу – мовно-етнічною групою з притаманними їй особливостями менталітету росіян: агресивністю, нетерпимістю, жагою справедливості, максималізмом, шовінізмом. Усі ці етнічні особливості враховані письменником для створення сатири на хитрі політичні маніпулювання: «Позор паразитам!», «Долой в чан со смолой!», «Без сомнения и лени всех поставим на колени!» [1, с. 106]. У той час як для маніпуляції питомими українськими масами автор використовує інші важелі психологічного управління, які базуються на особливостях світогляду, політичних переконаннях та інших питомих рисах українців: прагненні особистої та етнічної свободи, самоіронії, готовності до самопожертви в боротьбі за краще майбутнє своєї держави: «Тим, хто не вбив у собі раба, найукраїнськіша наша ганьба!», «Глитаїв за глитаями до найглибшої до ями!», «Всі бандити – троглодити!», «Неню вашу – на парашу; на перину – неньку нашу; вашій банді – по баланді; нашій – вишні в лимонаді!», «Проти підлої влади підрихтуймо барикади!» [1, с. 106].
Не можна не відмітити інтертекстуальних елементів у статті. І. Низовий небезпідставно наводить рядки з книги «Репортаж із зашморгом на шиї» чеського письменника та журналіста Юліуса Фучіка – відомого антифашиста, діяча Руху Супротиву за часів Другої світової війни. Однак рядки чеського автора переосмислені письменником у дещо іронічному ключі, підпорядковані загальному сатиричному тону статті. У такий спосіб І. Низовий, з одного боку, певним чином асоціює себе з чеським колегою в боротьбі з новим обличчям фашизму («недругами України в закордонні», які в будь-який момент готові ввести «в наш «маргінально-реґіональний заповідник» окупаційно-миротворчі легіони симпатиків «пісуарного плюралізму»» [1, с. 106]), а з іншого – натякає на можливі наслідки його «тотального, облавно-обвального полювання» [1, с. 106] (Юліус Фучік був заарештований та страчений у берлінській в’язниці).
Наприкінці І. Низовий знімає маску блазня, розкриваючи функціональне навантаження стилістичної та ідейно-змістової складової твору.
Манько А. М. Стаття «Лозунги та гасла» Івана Низового як яскравий приклад псевдопопулізму. Наука і вища освіта: тези доповідей ХХVIII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених. Запоріжжя. 13 листопада 2019 р. Класичний приватний університет. Запоріжжя: КПУ, 2019. 500 с.
Псевдоагітаційна промова орієнтована, перш за все, на висвітлення проблем у «сепаратистсько-пісуарному реґіоні» [1, с. 105], а також на шаржування засилля агітаційних кампаній токсичних політичних фігур у режимі реального передвиборчого часу, коли відбувається «чисте прополіскування душ і мізків усіх без винятку співгромадян!» [1, с. 105]. Митець-«обранець» надає читачам-електорату цілий оберемок «яскравих та переконливих лозунгів й гасел – симбіоз правди Господньої та справедливості людської» [1, с. 105], хоча й стверджує, що цей перелік далеко не повний і його за нагоди можна безкінечно розширювати: «Таких лозунгів і гасел у моїх запасниках повно-повнісінько, більше, ніж амуніції в солдата, ніж амбіцій у наших реґіональних владолюбців і кривдоможців» [1, с. 105].
І. Низовий укотре акцентує увагу на проблемі російсько-української диглосії в Луганському регіоні, саме тому подає окремо гасла для двох уявних електоратів: російськомовного та україномовного («аборигенів»). При цьому важко не помітити, як різниться ідейно-смислове наповнення російськомовних та україномовних гасел. Секрет цього криється в менталітеті носіїв обох мов. Російськомовні українці нерідко вважають себе частиною російського етносу – мовно-етнічною групою з притаманними їй особливостями менталітету росіян: агресивністю, нетерпимістю, жагою справедливості, максималізмом, шовінізмом. Усі ці етнічні особливості враховані письменником для створення сатири на хитрі політичні маніпулювання: «Позор паразитам!», «Долой в чан со смолой!», «Без сомнения и лени всех поставим на колени!» [1, с. 106]. У той час як для маніпуляції питомими українськими масами автор використовує інші важелі психологічного управління, які базуються на особливостях світогляду, політичних переконаннях та інших питомих рисах українців: прагненні особистої та етнічної свободи, самоіронії, готовності до самопожертви в боротьбі за краще майбутнє своєї держави: «Тим, хто не вбив у собі раба, найукраїнськіша наша ганьба!», «Глитаїв за глитаями до найглибшої до ями!», «Всі бандити – троглодити!», «Неню вашу – на парашу; на перину – неньку нашу; вашій банді – по баланді; нашій – вишні в лимонаді!», «Проти підлої влади підрихтуймо барикади!» [1, с. 106].
Не можна не відмітити інтертекстуальних елементів у статті. І. Низовий небезпідставно наводить рядки з книги «Репортаж із зашморгом на шиї» чеського письменника та журналіста Юліуса Фучіка – відомого антифашиста, діяча Руху Супротиву за часів Другої світової війни. Однак рядки чеського автора переосмислені письменником у дещо іронічному ключі, підпорядковані загальному сатиричному тону статті. У такий спосіб І. Низовий, з одного боку, певним чином асоціює себе з чеським колегою в боротьбі з новим обличчям фашизму («недругами України в закордонні», які в будь-який момент готові ввести «в наш «маргінально-реґіональний заповідник» окупаційно-миротворчі легіони симпатиків «пісуарного плюралізму»» [1, с. 106]), а з іншого – натякає на можливі наслідки його «тотального, облавно-обвального полювання» [1, с. 106] (Юліус Фучік був заарештований та страчений у берлінській в’язниці).
Наприкінці І. Низовий знімає маску блазня, розкриваючи функціональне навантаження стилістичної та ідейно-змістової складової твору.
Манько А. М. Стаття «Лозунги та гасла» Івана Низового як яскравий приклад псевдопопулізму. Наука і вища освіта: тези доповідей ХХVIII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих учених. Запоріжжя. 13 листопада 2019 р. Класичний приватний університет. Запоріжжя: КПУ, 2019. 500 с.
Література
1. Низовий І. Д. Там, де я сміюсь крізь сльози. Луганськ: Глобус, 2006.156 с.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ТЕМА ГОЛОДОМОРУ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ ІВАНА НИЗОВОГО"
• Перейти на сторінку •
"СПОГАДИ ІВАНА НИЗОВОГО В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ АВТОРА"
• Перейти на сторінку •
"СПОГАДИ ІВАНА НИЗОВОГО В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ БІОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ АВТОРА"
Про публікацію
