Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.10
21:20
Із Леоніда Сергєєва
Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.
Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.
2026.02.10
19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому
2026.02.10
18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
2026.02.10
15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.
ІІ
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.
ІІ
2026.02.10
14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки
2026.02.10
10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.
Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.
Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г
2026.02.10
07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.
2026.02.09
21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч
2026.02.09
21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону
вранці ми не думали про те
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону
вранці ми не думали про те
2026.02.09
21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів.
У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково.
Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю.
Московському баранові Золотих воріт не бачити.
2026.02.09
20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.
А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.
А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
2026.02.09
19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.
А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.
А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?
2026.02.09
16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!
2026.02.09
16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.
Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.
Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
2026.02.09
14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б
2026.02.09
14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна
НАВІЩО ПОЕТУ МАТЕМАТИКА?
(Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна)
Хто є поетом – і лиш ним,
Не є той навіть цим одним.
Піт Хейн
Рядки, взяті епіграфом, належать Піту Хейну (1905–1996). Його ім’я широко відоме не тільки в його рідній Данії, але й у всіх скандинавських та багатьох англомовних країнах. І це не дивно, бо він був людиною надзвичайно різносторонніх інтересів, в кому щасливо поєднались вчений і письменник, винахідник і поет, інженер і художник, хто у своїй творчості злив воєдино науку і мистецтво. Й у всіх цих областях він проявив себе талановито і неповторно, досяг видатних успіхів.
Коли П.Хейн працював у знаменитому Копенгагенському інституті теоретичної фізики, Нільс Бор саме його вибрав своїм партнером з “інтелектуального пінг-понгу” за гострий розум і дотепність. Тут в 1942 р. він придумав принципово нову математичну гру – гекс, яка цікава ще й тим, що через шість років була “перевідкрита” американським математиком Джоном Нешем. Ця гра одразу ж стала надзвичайно популярною. Він був творцем ще двох відомих математичних ігор: “так-тікс”, що є різновидом гри в нім, і головоломки “кубики сома”, в якій потрібно скласти великий куб із семи “неправильних” частин, що склеєні із 27-и маленьких кубиків (одна складається з трьох, а решта – з чотирьох кубиків кожна). В 1964 р., працюючи над проектом шляхової розв’язки для центральної частини м. Стокгольм, П.Хейн винайшов нову геометричну форму – “супереліпс” (проміжну між еліпсом і прямокутником), а також її просторовий аналог – “супереліпсоїд”, що мають надзвичайно широке застосування в сучасному дизайні.
Але найбільшу славу П.Хейну принесли його короткі вірші-епіграми, для яких він придумав особливу назву – груки. Вони здобули велику популярність у всьому світі і саме за них він тричі висувався на здобуття Нобелівської премії. Свої груки Хейн почав писати під час німецької окупації Данії під псевдонімом Кумбель. Залишаючись незрозумілими для ворогів, вони давали можливість висловлювати для співвітчизників всі ті почуття і думки, які хвилювали автора. Творець кібернетики Н.Вінер, який захоплювався поетичним талантом Хейна, так сказав про цю особливість його віршів: “Хейн великий майстер епіграми. Його слід читати принаймні на двох рівнях – зовнішньому і більш глибокому. І в тому і в іншому випадку він викликає в мене захоплення. Яке багатство значних думок міститься в них!” Щоб познайомити із своєю поетичною творчістю якомога ширше коло читачів, Хейн почав писати англійською мовою, причому, як виявилось пізніше, серед його найкращих груків більшість – саме англомовні.
Хейн ніколи не проводив різкої межі між наукою і мистецтвом: для нього вони були двома гранями одного й того ж творчого процесу. В одній із статей він писав: “Зрештою, що таке мистецтво? Мистецтво – творчий процес, а він однаковий у всіх сферах. Теорія відносності Ейнштейна зараз – теж витвір мистецтва! Ейнштейн більший митець у фізиці, ніж коли грає на скрипці. Суть мистецтва: воно є розв’язанням проблеми, що не може бути чітко сформульована, перш ніж знайдено її розв’язок.”
Багато поетичних рядків Хейна стали афоризмами, крилатими словами. Вони настільки міцно ввійшли в мовну практику, що породили ще один афоризм: “Блискучий оратор – це людина, що здатна виголосити гарну промову, ні разу не процитувавши Піта Хейна”. Американський математик М.Гарднер, відомий своїми популярними книгами з математики, якому Хейн присвятив один із груків, в одній із своїх статей зазначав: “Піт Хейн володіє тим рідкісним і таємничим з точки зору психології розумом, який був у багатьох великих вчених-творців, таких як Ейнштейн і Нільс Бор. Це розум, який спрямований до самої суті задачі, оглядаючи її при цьому з усіх боків як деяку єдність і знаходячи потім розв’язок, що настільки ж несподіваний, як і красивий.”
За своє довге життя П.Хейн написав близько 7000 груків на данській і біля 400 на англійській мовах, видав близько 40 книг, половина з яких – збірники груків. Про свою творчість він сам висловився так: “Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана.”
(Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна)
Хто є поетом – і лиш ним,
Не є той навіть цим одним.
Піт Хейн
Рядки, взяті епіграфом, належать Піту Хейну (1905–1996). Його ім’я широко відоме не тільки в його рідній Данії, але й у всіх скандинавських та багатьох англомовних країнах. І це не дивно, бо він був людиною надзвичайно різносторонніх інтересів, в кому щасливо поєднались вчений і письменник, винахідник і поет, інженер і художник, хто у своїй творчості злив воєдино науку і мистецтво. Й у всіх цих областях він проявив себе талановито і неповторно, досяг видатних успіхів.
Коли П.Хейн працював у знаменитому Копенгагенському інституті теоретичної фізики, Нільс Бор саме його вибрав своїм партнером з “інтелектуального пінг-понгу” за гострий розум і дотепність. Тут в 1942 р. він придумав принципово нову математичну гру – гекс, яка цікава ще й тим, що через шість років була “перевідкрита” американським математиком Джоном Нешем. Ця гра одразу ж стала надзвичайно популярною. Він був творцем ще двох відомих математичних ігор: “так-тікс”, що є різновидом гри в нім, і головоломки “кубики сома”, в якій потрібно скласти великий куб із семи “неправильних” частин, що склеєні із 27-и маленьких кубиків (одна складається з трьох, а решта – з чотирьох кубиків кожна). В 1964 р., працюючи над проектом шляхової розв’язки для центральної частини м. Стокгольм, П.Хейн винайшов нову геометричну форму – “супереліпс” (проміжну між еліпсом і прямокутником), а також її просторовий аналог – “супереліпсоїд”, що мають надзвичайно широке застосування в сучасному дизайні.
Але найбільшу славу П.Хейну принесли його короткі вірші-епіграми, для яких він придумав особливу назву – груки. Вони здобули велику популярність у всьому світі і саме за них він тричі висувався на здобуття Нобелівської премії. Свої груки Хейн почав писати під час німецької окупації Данії під псевдонімом Кумбель. Залишаючись незрозумілими для ворогів, вони давали можливість висловлювати для співвітчизників всі ті почуття і думки, які хвилювали автора. Творець кібернетики Н.Вінер, який захоплювався поетичним талантом Хейна, так сказав про цю особливість його віршів: “Хейн великий майстер епіграми. Його слід читати принаймні на двох рівнях – зовнішньому і більш глибокому. І в тому і в іншому випадку він викликає в мене захоплення. Яке багатство значних думок міститься в них!” Щоб познайомити із своєю поетичною творчістю якомога ширше коло читачів, Хейн почав писати англійською мовою, причому, як виявилось пізніше, серед його найкращих груків більшість – саме англомовні.
Хейн ніколи не проводив різкої межі між наукою і мистецтвом: для нього вони були двома гранями одного й того ж творчого процесу. В одній із статей він писав: “Зрештою, що таке мистецтво? Мистецтво – творчий процес, а він однаковий у всіх сферах. Теорія відносності Ейнштейна зараз – теж витвір мистецтва! Ейнштейн більший митець у фізиці, ніж коли грає на скрипці. Суть мистецтва: воно є розв’язанням проблеми, що не може бути чітко сформульована, перш ніж знайдено її розв’язок.”
Багато поетичних рядків Хейна стали афоризмами, крилатими словами. Вони настільки міцно ввійшли в мовну практику, що породили ще один афоризм: “Блискучий оратор – це людина, що здатна виголосити гарну промову, ні разу не процитувавши Піта Хейна”. Американський математик М.Гарднер, відомий своїми популярними книгами з математики, якому Хейн присвятив один із груків, в одній із своїх статей зазначав: “Піт Хейн володіє тим рідкісним і таємничим з точки зору психології розумом, який був у багатьох великих вчених-творців, таких як Ейнштейн і Нільс Бор. Це розум, який спрямований до самої суті задачі, оглядаючи її при цьому з усіх боків як деяку єдність і знаходячи потім розв’язок, що настільки ж несподіваний, як і красивий.”
За своє довге життя П.Хейн написав близько 7000 груків на данській і біля 400 на англійській мовах, видав близько 40 книг, половина з яких – збірники груків. Про свою творчість він сам висловився так: “Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана.”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів афоризмів і фрашок Станіслава Єжи Лєца"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів афоризмів і фрашок Станіслава Єжи Лєца"
Про публікацію
