Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна
НАВІЩО ПОЕТУ МАТЕМАТИКА?
(Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна)
Хто є поетом – і лиш ним,
Не є той навіть цим одним.
Піт Хейн
Рядки, взяті епіграфом, належать Піту Хейну (1905–1996). Його ім’я широко відоме не тільки в його рідній Данії, але й у всіх скандинавських та багатьох англомовних країнах. І це не дивно, бо він був людиною надзвичайно різносторонніх інтересів, в кому щасливо поєднались вчений і письменник, винахідник і поет, інженер і художник, хто у своїй творчості злив воєдино науку і мистецтво. Й у всіх цих областях він проявив себе талановито і неповторно, досяг видатних успіхів.
Коли П.Хейн працював у знаменитому Копенгагенському інституті теоретичної фізики, Нільс Бор саме його вибрав своїм партнером з “інтелектуального пінг-понгу” за гострий розум і дотепність. Тут в 1942 р. він придумав принципово нову математичну гру – гекс, яка цікава ще й тим, що через шість років була “перевідкрита” американським математиком Джоном Нешем. Ця гра одразу ж стала надзвичайно популярною. Він був творцем ще двох відомих математичних ігор: “так-тікс”, що є різновидом гри в нім, і головоломки “кубики сома”, в якій потрібно скласти великий куб із семи “неправильних” частин, що склеєні із 27-и маленьких кубиків (одна складається з трьох, а решта – з чотирьох кубиків кожна). В 1964 р., працюючи над проектом шляхової розв’язки для центральної частини м. Стокгольм, П.Хейн винайшов нову геометричну форму – “супереліпс” (проміжну між еліпсом і прямокутником), а також її просторовий аналог – “супереліпсоїд”, що мають надзвичайно широке застосування в сучасному дизайні.
Але найбільшу славу П.Хейну принесли його короткі вірші-епіграми, для яких він придумав особливу назву – груки. Вони здобули велику популярність у всьому світі і саме за них він тричі висувався на здобуття Нобелівської премії. Свої груки Хейн почав писати під час німецької окупації Данії під псевдонімом Кумбель. Залишаючись незрозумілими для ворогів, вони давали можливість висловлювати для співвітчизників всі ті почуття і думки, які хвилювали автора. Творець кібернетики Н.Вінер, який захоплювався поетичним талантом Хейна, так сказав про цю особливість його віршів: “Хейн великий майстер епіграми. Його слід читати принаймні на двох рівнях – зовнішньому і більш глибокому. І в тому і в іншому випадку він викликає в мене захоплення. Яке багатство значних думок міститься в них!” Щоб познайомити із своєю поетичною творчістю якомога ширше коло читачів, Хейн почав писати англійською мовою, причому, як виявилось пізніше, серед його найкращих груків більшість – саме англомовні.
Хейн ніколи не проводив різкої межі між наукою і мистецтвом: для нього вони були двома гранями одного й того ж творчого процесу. В одній із статей він писав: “Зрештою, що таке мистецтво? Мистецтво – творчий процес, а він однаковий у всіх сферах. Теорія відносності Ейнштейна зараз – теж витвір мистецтва! Ейнштейн більший митець у фізиці, ніж коли грає на скрипці. Суть мистецтва: воно є розв’язанням проблеми, що не може бути чітко сформульована, перш ніж знайдено її розв’язок.”
Багато поетичних рядків Хейна стали афоризмами, крилатими словами. Вони настільки міцно ввійшли в мовну практику, що породили ще один афоризм: “Блискучий оратор – це людина, що здатна виголосити гарну промову, ні разу не процитувавши Піта Хейна”. Американський математик М.Гарднер, відомий своїми популярними книгами з математики, якому Хейн присвятив один із груків, в одній із своїх статей зазначав: “Піт Хейн володіє тим рідкісним і таємничим з точки зору психології розумом, який був у багатьох великих вчених-творців, таких як Ейнштейн і Нільс Бор. Це розум, який спрямований до самої суті задачі, оглядаючи її при цьому з усіх боків як деяку єдність і знаходячи потім розв’язок, що настільки ж несподіваний, як і красивий.”
За своє довге життя П.Хейн написав близько 7000 груків на данській і біля 400 на англійській мовах, видав близько 40 книг, половина з яких – збірники груків. Про свою творчість він сам висловився так: “Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана.”
(Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна)
Хто є поетом – і лиш ним,
Не є той навіть цим одним.
Піт Хейн
Рядки, взяті епіграфом, належать Піту Хейну (1905–1996). Його ім’я широко відоме не тільки в його рідній Данії, але й у всіх скандинавських та багатьох англомовних країнах. І це не дивно, бо він був людиною надзвичайно різносторонніх інтересів, в кому щасливо поєднались вчений і письменник, винахідник і поет, інженер і художник, хто у своїй творчості злив воєдино науку і мистецтво. Й у всіх цих областях він проявив себе талановито і неповторно, досяг видатних успіхів.
Коли П.Хейн працював у знаменитому Копенгагенському інституті теоретичної фізики, Нільс Бор саме його вибрав своїм партнером з “інтелектуального пінг-понгу” за гострий розум і дотепність. Тут в 1942 р. він придумав принципово нову математичну гру – гекс, яка цікава ще й тим, що через шість років була “перевідкрита” американським математиком Джоном Нешем. Ця гра одразу ж стала надзвичайно популярною. Він був творцем ще двох відомих математичних ігор: “так-тікс”, що є різновидом гри в нім, і головоломки “кубики сома”, в якій потрібно скласти великий куб із семи “неправильних” частин, що склеєні із 27-и маленьких кубиків (одна складається з трьох, а решта – з чотирьох кубиків кожна). В 1964 р., працюючи над проектом шляхової розв’язки для центральної частини м. Стокгольм, П.Хейн винайшов нову геометричну форму – “супереліпс” (проміжну між еліпсом і прямокутником), а також її просторовий аналог – “супереліпсоїд”, що мають надзвичайно широке застосування в сучасному дизайні.
Але найбільшу славу П.Хейну принесли його короткі вірші-епіграми, для яких він придумав особливу назву – груки. Вони здобули велику популярність у всьому світі і саме за них він тричі висувався на здобуття Нобелівської премії. Свої груки Хейн почав писати під час німецької окупації Данії під псевдонімом Кумбель. Залишаючись незрозумілими для ворогів, вони давали можливість висловлювати для співвітчизників всі ті почуття і думки, які хвилювали автора. Творець кібернетики Н.Вінер, який захоплювався поетичним талантом Хейна, так сказав про цю особливість його віршів: “Хейн великий майстер епіграми. Його слід читати принаймні на двох рівнях – зовнішньому і більш глибокому. І в тому і в іншому випадку він викликає в мене захоплення. Яке багатство значних думок міститься в них!” Щоб познайомити із своєю поетичною творчістю якомога ширше коло читачів, Хейн почав писати англійською мовою, причому, як виявилось пізніше, серед його найкращих груків більшість – саме англомовні.
Хейн ніколи не проводив різкої межі між наукою і мистецтвом: для нього вони були двома гранями одного й того ж творчого процесу. В одній із статей він писав: “Зрештою, що таке мистецтво? Мистецтво – творчий процес, а він однаковий у всіх сферах. Теорія відносності Ейнштейна зараз – теж витвір мистецтва! Ейнштейн більший митець у фізиці, ніж коли грає на скрипці. Суть мистецтва: воно є розв’язанням проблеми, що не може бути чітко сформульована, перш ніж знайдено її розв’язок.”
Багато поетичних рядків Хейна стали афоризмами, крилатими словами. Вони настільки міцно ввійшли в мовну практику, що породили ще один афоризм: “Блискучий оратор – це людина, що здатна виголосити гарну промову, ні разу не процитувавши Піта Хейна”. Американський математик М.Гарднер, відомий своїми популярними книгами з математики, якому Хейн присвятив один із груків, в одній із своїх статей зазначав: “Піт Хейн володіє тим рідкісним і таємничим з точки зору психології розумом, який був у багатьох великих вчених-творців, таких як Ейнштейн і Нільс Бор. Це розум, який спрямований до самої суті задачі, оглядаючи її при цьому з усіх боків як деяку єдність і знаходячи потім розв’язок, що настільки ж несподіваний, як і красивий.”
За своє довге життя П.Хейн написав близько 7000 груків на данській і біля 400 на англійській мовах, видав близько 40 книг, половина з яких – збірники груків. Про свою творчість він сам висловився так: “Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана.”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів афоризмів і фрашок Станіслава Єжи Лєца"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів афоризмів і фрашок Станіслава Єжи Лєца"
Про публікацію
