Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.09
19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правда враз стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.
Як правда враз стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,
2026.03.09
16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!
Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -
2026.03.09
15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.
Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил
2026.03.09
12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.
І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с
2026.03.09
12:26
І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.
2026.03.09
11:54
Шевченко - НАШ.
І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ.
Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів…
Тарас - поруч.
Він, як і завжди, - на передовій
2026.03.09
10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.
Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,
2026.03.09
09:25
Борис Ласкін (1914-1983)
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!
Із гуркотом, у лавах без прогалин,
2026.03.09
08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.
Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла
2026.03.09
07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,
2026.03.08
16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.
Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,
2026.03.08
15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма
2026.03.08
14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.
Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…
2026.03.08
13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.
Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
2026.03.08
12:08
Ще оживаю думкою. Моя
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.
Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.
Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,
2026.03.08
12:03
Мені ночами ще, буває, сниться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.
Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.
Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна
НАВІЩО ПОЕТУ МАТЕМАТИКА?
(Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна)
Хто є поетом – і лиш ним,
Не є той навіть цим одним.
Піт Хейн
Рядки, взяті епіграфом, належать Піту Хейну (1905–1996). Його ім’я широко відоме не тільки в його рідній Данії, але й у всіх скандинавських та багатьох англомовних країнах. І це не дивно, бо він був людиною надзвичайно різносторонніх інтересів, в кому щасливо поєднались вчений і письменник, винахідник і поет, інженер і художник, хто у своїй творчості злив воєдино науку і мистецтво. Й у всіх цих областях він проявив себе талановито і неповторно, досяг видатних успіхів.
Коли П.Хейн працював у знаменитому Копенгагенському інституті теоретичної фізики, Нільс Бор саме його вибрав своїм партнером з “інтелектуального пінг-понгу” за гострий розум і дотепність. Тут в 1942 р. він придумав принципово нову математичну гру – гекс, яка цікава ще й тим, що через шість років була “перевідкрита” американським математиком Джоном Нешем. Ця гра одразу ж стала надзвичайно популярною. Він був творцем ще двох відомих математичних ігор: “так-тікс”, що є різновидом гри в нім, і головоломки “кубики сома”, в якій потрібно скласти великий куб із семи “неправильних” частин, що склеєні із 27-и маленьких кубиків (одна складається з трьох, а решта – з чотирьох кубиків кожна). В 1964 р., працюючи над проектом шляхової розв’язки для центральної частини м. Стокгольм, П.Хейн винайшов нову геометричну форму – “супереліпс” (проміжну між еліпсом і прямокутником), а також її просторовий аналог – “супереліпсоїд”, що мають надзвичайно широке застосування в сучасному дизайні.
Але найбільшу славу П.Хейну принесли його короткі вірші-епіграми, для яких він придумав особливу назву – груки. Вони здобули велику популярність у всьому світі і саме за них він тричі висувався на здобуття Нобелівської премії. Свої груки Хейн почав писати під час німецької окупації Данії під псевдонімом Кумбель. Залишаючись незрозумілими для ворогів, вони давали можливість висловлювати для співвітчизників всі ті почуття і думки, які хвилювали автора. Творець кібернетики Н.Вінер, який захоплювався поетичним талантом Хейна, так сказав про цю особливість його віршів: “Хейн великий майстер епіграми. Його слід читати принаймні на двох рівнях – зовнішньому і більш глибокому. І в тому і в іншому випадку він викликає в мене захоплення. Яке багатство значних думок міститься в них!” Щоб познайомити із своєю поетичною творчістю якомога ширше коло читачів, Хейн почав писати англійською мовою, причому, як виявилось пізніше, серед його найкращих груків більшість – саме англомовні.
Хейн ніколи не проводив різкої межі між наукою і мистецтвом: для нього вони були двома гранями одного й того ж творчого процесу. В одній із статей він писав: “Зрештою, що таке мистецтво? Мистецтво – творчий процес, а він однаковий у всіх сферах. Теорія відносності Ейнштейна зараз – теж витвір мистецтва! Ейнштейн більший митець у фізиці, ніж коли грає на скрипці. Суть мистецтва: воно є розв’язанням проблеми, що не може бути чітко сформульована, перш ніж знайдено її розв’язок.”
Багато поетичних рядків Хейна стали афоризмами, крилатими словами. Вони настільки міцно ввійшли в мовну практику, що породили ще один афоризм: “Блискучий оратор – це людина, що здатна виголосити гарну промову, ні разу не процитувавши Піта Хейна”. Американський математик М.Гарднер, відомий своїми популярними книгами з математики, якому Хейн присвятив один із груків, в одній із своїх статей зазначав: “Піт Хейн володіє тим рідкісним і таємничим з точки зору психології розумом, який був у багатьох великих вчених-творців, таких як Ейнштейн і Нільс Бор. Це розум, який спрямований до самої суті задачі, оглядаючи її при цьому з усіх боків як деяку єдність і знаходячи потім розв’язок, що настільки ж несподіваний, як і красивий.”
За своє довге життя П.Хейн написав близько 7000 груків на данській і біля 400 на англійській мовах, видав близько 40 книг, половина з яких – збірники груків. Про свою творчість він сам висловився так: “Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана.”
(Вступна стаття до перекладів груків Піта Хейна)
Хто є поетом – і лиш ним,
Не є той навіть цим одним.
Піт Хейн
Рядки, взяті епіграфом, належать Піту Хейну (1905–1996). Його ім’я широко відоме не тільки в його рідній Данії, але й у всіх скандинавських та багатьох англомовних країнах. І це не дивно, бо він був людиною надзвичайно різносторонніх інтересів, в кому щасливо поєднались вчений і письменник, винахідник і поет, інженер і художник, хто у своїй творчості злив воєдино науку і мистецтво. Й у всіх цих областях він проявив себе талановито і неповторно, досяг видатних успіхів.
Коли П.Хейн працював у знаменитому Копенгагенському інституті теоретичної фізики, Нільс Бор саме його вибрав своїм партнером з “інтелектуального пінг-понгу” за гострий розум і дотепність. Тут в 1942 р. він придумав принципово нову математичну гру – гекс, яка цікава ще й тим, що через шість років була “перевідкрита” американським математиком Джоном Нешем. Ця гра одразу ж стала надзвичайно популярною. Він був творцем ще двох відомих математичних ігор: “так-тікс”, що є різновидом гри в нім, і головоломки “кубики сома”, в якій потрібно скласти великий куб із семи “неправильних” частин, що склеєні із 27-и маленьких кубиків (одна складається з трьох, а решта – з чотирьох кубиків кожна). В 1964 р., працюючи над проектом шляхової розв’язки для центральної частини м. Стокгольм, П.Хейн винайшов нову геометричну форму – “супереліпс” (проміжну між еліпсом і прямокутником), а також її просторовий аналог – “супереліпсоїд”, що мають надзвичайно широке застосування в сучасному дизайні.
Але найбільшу славу П.Хейну принесли його короткі вірші-епіграми, для яких він придумав особливу назву – груки. Вони здобули велику популярність у всьому світі і саме за них він тричі висувався на здобуття Нобелівської премії. Свої груки Хейн почав писати під час німецької окупації Данії під псевдонімом Кумбель. Залишаючись незрозумілими для ворогів, вони давали можливість висловлювати для співвітчизників всі ті почуття і думки, які хвилювали автора. Творець кібернетики Н.Вінер, який захоплювався поетичним талантом Хейна, так сказав про цю особливість його віршів: “Хейн великий майстер епіграми. Його слід читати принаймні на двох рівнях – зовнішньому і більш глибокому. І в тому і в іншому випадку він викликає в мене захоплення. Яке багатство значних думок міститься в них!” Щоб познайомити із своєю поетичною творчістю якомога ширше коло читачів, Хейн почав писати англійською мовою, причому, як виявилось пізніше, серед його найкращих груків більшість – саме англомовні.
Хейн ніколи не проводив різкої межі між наукою і мистецтвом: для нього вони були двома гранями одного й того ж творчого процесу. В одній із статей він писав: “Зрештою, що таке мистецтво? Мистецтво – творчий процес, а він однаковий у всіх сферах. Теорія відносності Ейнштейна зараз – теж витвір мистецтва! Ейнштейн більший митець у фізиці, ніж коли грає на скрипці. Суть мистецтва: воно є розв’язанням проблеми, що не може бути чітко сформульована, перш ніж знайдено її розв’язок.”
Багато поетичних рядків Хейна стали афоризмами, крилатими словами. Вони настільки міцно ввійшли в мовну практику, що породили ще один афоризм: “Блискучий оратор – це людина, що здатна виголосити гарну промову, ні разу не процитувавши Піта Хейна”. Американський математик М.Гарднер, відомий своїми популярними книгами з математики, якому Хейн присвятив один із груків, в одній із своїх статей зазначав: “Піт Хейн володіє тим рідкісним і таємничим з точки зору психології розумом, який був у багатьох великих вчених-творців, таких як Ейнштейн і Нільс Бор. Це розум, який спрямований до самої суті задачі, оглядаючи її при цьому з усіх боків як деяку єдність і знаходячи потім розв’язок, що настільки ж несподіваний, як і красивий.”
За своє довге життя П.Хейн написав близько 7000 груків на данській і біля 400 на англійській мовах, видав близько 40 книг, половина з яких – збірники груків. Про свою творчість він сам висловився так: “Творчий процес однаковий у всіх областях. Він зводиться до постановки задачі. Якщо тільки це зроблено належним чином, задача розв’язана.”
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів афоризмів і фрашок Станіслава Єжи Лєца"
• Перейти на сторінку •
"Вступна стаття до перекладів афоризмів і фрашок Станіслава Єжи Лєца"
Про публікацію
