
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
2025.10.19
16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша
НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ МАЙСТЕР ПОЕЗІЇ ГУМОРУ
(Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша)
Американський поет Огден Неш знаний у всьому світі завдяки своїм гумористичним і сатиричним віршам, що майстерні і новаторські за формою, сповнені високого гуманізму і глибокого філософського змісту.
Фредерік Огден Неш народився 19 серпня 1902 року в передмісті Нью-Йорка в досить заможній сім’ї. Після закінчення школи один рік навчався в Гарвардському коледжі, але в 1921 р. був змушений залишити навчання і самостійно заробляти на життя, оскільки його батько, що займався бізнесом, розорився. Один рік він вчителював у школі, в якій недавно вчився сам, потім був продавцем облігацій, займався вуличною рекламою, ніде надовго не затримуючись, аж поки не влаштувався в 1925 р. в одне з видавництв, де займався рецензуванням і підготовкою до друку рукописів. Це й визначило його подальшу долю: знайомлячись із чужими творами, він і сам почав писати, перепробувавши багато жанрів, перш ніж знайшов своє покликання в царині гумористичної поезії. В 1930 р. один з найпопулярніших тоді журналів “Нью-йоркець” надрукував його вірш “Весна приходить на Муррейський пагорб” і запропонував автору подальшу співпрацю. Незабаром його вірші з’являються і в інших періодичних виданнях, а в 1931 р. вийшла з друку його перша збірка віршів “Незграбні рядки”, яка одразу ж стала надзвичайно популярною і зробила ім’я автора відомим широкому колу читачів. В 1932 р. Неш залишив роботу у видавництві, рік працював у редакції журналу “Нью-йоркець”, а після цього повністю присвятив себе творчій роботі. Лише два поети в США – він і Роберт Фрост – могли похвалитись, що були здатні утримувати себе і свої сім’ї на кошти від своєї поетичної творчості. Крім віршів Неш писав також сценарії для кіно, а пізніше для телебачення. Він був одним із співавторів (вірші) разом із К. Вейлем (музика) і С. Перельманом (лібретто) музичної комедії “Доторк Венери”, яка мала великий успіх у глядачів і довго не сходила зі сцени театру на Бродвеї.
В 1931 р. Огден Неш одружився на Френсіс Леонард – балтиморській красуні, з якою познайомився в 1928 р., закохався і довгих три роки наполегливо домагався руки і серця. Він мав у шлюбі з нею дві дочки, яких дуже любив. Все це – і палка юнацька любов, і ніжні батьківські почуття, і непрості обставини подружнього життя – знайшло відображення в його віршах. Оскільки сімейство Нешів не звикло відмовляти собі хоча б в чомусь, то певні фінансові труднощі змусили поета, починаючи з 1945 р., протягом кількох тижнів щороку влаштовувати поїздки із читанням лекцій та віршів містами США та Англії; й вони користувалися великим успіхом у публіки, хоч і були виснажливими та шкідливими для його здоров’я. Все ж він отримував велике задоволення від спілкування із прихильниками своєї творчості, тому регулярно влаштовував їх протягом двадцяти років, поки дозволяв стан здоров’я. Помер Огден Неш 19 травня 1971 р. в Балтиморі.
Огден Неш вважається видатним майстром гумористичної поезії. Його новаторство виявилось у віртуозному використанні в своїх творах несподіваної, химерної, в багатьох випадках каламбурної рими, грі слів, дуже часто забавно спотворюваних для досягнення більшого комічного ефекту, що можна трактувати як своєрідну поетичну еквілібристику. В багатьох його віршах довгі рядки довільної ритмічної будови чергуються із корткими, але вони завжди скріплюються римою, причому допустимі межі варіацій досить широкі: від 2 до 67 складів у рядку. Короткі його вірші мають яскраво виражений епіграматичний характер, їх афористичність посилена багатократно віртуозною поетичною формою. Все це сприяло тому, що його поезія стала надзвичайно популярною, і не лише в англомовних країнах. Він пише для всіх і про все, про події досить буденні, свідками і учасниками яких стаємо постійно всі ми, але з такою дотепністю, екстравагантністю і проникливістю, на яку здатен лише він один.
(Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша)
Американський поет Огден Неш знаний у всьому світі завдяки своїм гумористичним і сатиричним віршам, що майстерні і новаторські за формою, сповнені високого гуманізму і глибокого філософського змісту.
Фредерік Огден Неш народився 19 серпня 1902 року в передмісті Нью-Йорка в досить заможній сім’ї. Після закінчення школи один рік навчався в Гарвардському коледжі, але в 1921 р. був змушений залишити навчання і самостійно заробляти на життя, оскільки його батько, що займався бізнесом, розорився. Один рік він вчителював у школі, в якій недавно вчився сам, потім був продавцем облігацій, займався вуличною рекламою, ніде надовго не затримуючись, аж поки не влаштувався в 1925 р. в одне з видавництв, де займався рецензуванням і підготовкою до друку рукописів. Це й визначило його подальшу долю: знайомлячись із чужими творами, він і сам почав писати, перепробувавши багато жанрів, перш ніж знайшов своє покликання в царині гумористичної поезії. В 1930 р. один з найпопулярніших тоді журналів “Нью-йоркець” надрукував його вірш “Весна приходить на Муррейський пагорб” і запропонував автору подальшу співпрацю. Незабаром його вірші з’являються і в інших періодичних виданнях, а в 1931 р. вийшла з друку його перша збірка віршів “Незграбні рядки”, яка одразу ж стала надзвичайно популярною і зробила ім’я автора відомим широкому колу читачів. В 1932 р. Неш залишив роботу у видавництві, рік працював у редакції журналу “Нью-йоркець”, а після цього повністю присвятив себе творчій роботі. Лише два поети в США – він і Роберт Фрост – могли похвалитись, що були здатні утримувати себе і свої сім’ї на кошти від своєї поетичної творчості. Крім віршів Неш писав також сценарії для кіно, а пізніше для телебачення. Він був одним із співавторів (вірші) разом із К. Вейлем (музика) і С. Перельманом (лібретто) музичної комедії “Доторк Венери”, яка мала великий успіх у глядачів і довго не сходила зі сцени театру на Бродвеї.
В 1931 р. Огден Неш одружився на Френсіс Леонард – балтиморській красуні, з якою познайомився в 1928 р., закохався і довгих три роки наполегливо домагався руки і серця. Він мав у шлюбі з нею дві дочки, яких дуже любив. Все це – і палка юнацька любов, і ніжні батьківські почуття, і непрості обставини подружнього життя – знайшло відображення в його віршах. Оскільки сімейство Нешів не звикло відмовляти собі хоча б в чомусь, то певні фінансові труднощі змусили поета, починаючи з 1945 р., протягом кількох тижнів щороку влаштовувати поїздки із читанням лекцій та віршів містами США та Англії; й вони користувалися великим успіхом у публіки, хоч і були виснажливими та шкідливими для його здоров’я. Все ж він отримував велике задоволення від спілкування із прихильниками своєї творчості, тому регулярно влаштовував їх протягом двадцяти років, поки дозволяв стан здоров’я. Помер Огден Неш 19 травня 1971 р. в Балтиморі.
Огден Неш вважається видатним майстром гумористичної поезії. Його новаторство виявилось у віртуозному використанні в своїх творах несподіваної, химерної, в багатьох випадках каламбурної рими, грі слів, дуже часто забавно спотворюваних для досягнення більшого комічного ефекту, що можна трактувати як своєрідну поетичну еквілібристику. В багатьох його віршах довгі рядки довільної ритмічної будови чергуються із корткими, але вони завжди скріплюються римою, причому допустимі межі варіацій досить широкі: від 2 до 67 складів у рядку. Короткі його вірші мають яскраво виражений епіграматичний характер, їх афористичність посилена багатократно віртуозною поетичною формою. Все це сприяло тому, що його поезія стала надзвичайно популярною, і не лише в англомовних країнах. Він пише для всіх і про все, про події досить буденні, свідками і учасниками яких стаємо постійно всі ми, але з такою дотепністю, екстравагантністю і проникливістю, на яку здатен лише він один.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію