
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.12.11
07:07
Під обстрілом ракет столиця.
По вінця горя та біди.
росіє, клята дияволице,
згори скоріш у пеклі ти!
Нехай твої байстрючі діти
нап’ються досхочу смоли.
Скільки людей у цьому світі
зараз невбитими були б.
По вінця горя та біди.
росіє, клята дияволице,
згори скоріш у пеклі ти!
Нехай твої байстрючі діти
нап’ються досхочу смоли.
Скільки людей у цьому світі
зараз невбитими були б.
2023.12.11
05:35
У кімнатнім куточку щодня,
По властивій котам всім охоті, –
Чепуриться мале кошеня,
Простягаючи лапку до рота.
Прикрашає свій вигляд отак,
Мов щоразу це робить назовсім, –
Мов мені пропонує з ним в такт
Гладить зріджене віком волосся.
По властивій котам всім охоті, –
Чепуриться мале кошеня,
Простягаючи лапку до рота.
Прикрашає свій вигляд отак,
Мов щоразу це робить назовсім, –
Мов мені пропонує з ним в такт
Гладить зріджене віком волосся.
2023.12.11
05:13
ще не день
що ранимий ритмами
потоками свідомості
не опалений
болем відстані
сталеним поглядом
не омитий
що ранимий ритмами
потоками свідомості
не опалений
болем відстані
сталеним поглядом
не омитий
2023.12.11
05:11
так ніщо
не підноситься стрімко
як знамена
в гарячих руках
а свобода
яка ж дивна жінка
не міняється вкотре
в роках
не підноситься стрімко
як знамена
в гарячих руках
а свобода
яка ж дивна жінка
не міняється вкотре
в роках
2023.12.11
05:08
від ніжності
в руках
так легко помирати
і воскресати знов
та спокій берегти
як ніч гортає
сни
на видумки багаті
в руках
так легко помирати
і воскресати знов
та спокій берегти
як ніч гортає
сни
на видумки багаті
2023.12.10
19:07
Мій кожний подих, осередок болю,
Для інших - надихаюче кіно.
Сьогодні, попри все, собі дозволю
Махнуть рукою! Розіллять вино!
Троянда у снігу не проросте!
Від марних слів я затуляю вуха.
Моє бажання - дивне та просте:
Для інших - надихаюче кіно.
Сьогодні, попри все, собі дозволю
Махнуть рукою! Розіллять вино!
Троянда у снігу не проросте!
Від марних слів я затуляю вуха.
Моє бажання - дивне та просте:
2023.12.10
18:48
Вікна нашої квартири виходять прямо на Дніпро. Уявляєте, яка краса з висоти двадцять першого поверху: смарагдові пагорби, Лавра, мости... Коли вранці на День Києва від Подолу на вас насуваються спочатку зовсім маленькі, як крапки, а потім все більші й біл
2023.12.10
18:00
Не встиг дідусь ступити на поріг,
Як онучок до нього підбігає
І, замість «добрий день», його питає:
- А чому наше місто – Кривий Ріг?
Хто таку дивну назву місту дав?
Скажи, дідусю. Ти ж, напевно знаєш.
Бо книжечки якісь весь час читаєш…
Дідусь на р
Як онучок до нього підбігає
І, замість «добрий день», його питає:
- А чому наше місто – Кривий Ріг?
Хто таку дивну назву місту дав?
Скажи, дідусю. Ти ж, напевно знаєш.
Бо книжечки якісь весь час читаєш…
Дідусь на р
2023.12.10
13:37
«Хай би й до неба велич його сягала,
І голова аж хмар торкалась,
Помре і він також.
І всі питатимуть: «А де ж він?»
Не думав про це Моше,
Та сказано було якраз про нього.
Бо ж тільки він сходив на небо,
І хмари були в нього під ногами.
І голова аж хмар торкалась,
Помре і він також.
І всі питатимуть: «А де ж він?»
Не думав про це Моше,
Та сказано було якраз про нього.
Бо ж тільки він сходив на небо,
І хмари були в нього під ногами.
2023.12.10
12:44
Промовчи. Не обмовся нікому.
Швидкоплинно кінчається ніч.
Й обвиває улеслива втома,
як цілунки торкаються пліч.
Й опускаються ніжно на груди,
аж німіє довкіл заметіль.
Ну і що, що за вікнами грудень.
Пахкотить від розпечених тіл.
Швидкоплинно кінчається ніч.
Й обвиває улеслива втома,
як цілунки торкаються пліч.
Й опускаються ніжно на груди,
аж німіє довкіл заметіль.
Ну і що, що за вікнами грудень.
Пахкотить від розпечених тіл.
2023.12.10
12:24
Зустрічі перерваний початок,
зневолений в відлуннях перших нот,
які заледве встигли прозвучати
і канули у безвість чату…
Цейтнот.
Твого часу цейтнот
й розлюченість
несповненість
зневолений в відлуннях перших нот,
які заледве встигли прозвучати
і канули у безвість чату…
Цейтнот.
Твого часу цейтнот
й розлюченість
несповненість
2023.12.10
11:22
Римуються Галина й Україна.
Римуються Галина і Любов -
до Слова, до Землі і до Родини -
всьогО, що нам дарує Бог.
Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік
Римуються Галина і Любов -
до Слова, до Землі і до Родини -
всьогО, що нам дарує Бог.
Автор: Юрій Гундарєв
2023 рік
2023.12.10
11:07
Без душі усе те, що з галасом,
бо кохання – то серцем, не фалосом.
Не молотять словами – подумки
ставлять крапки, не знаки оклику!
То пусте – забавляти цяцянками
і кормити лише обіцянками.
Красуватися смішно гамором,
тільки дії вінчають наміри.
бо кохання – то серцем, не фалосом.
Не молотять словами – подумки
ставлять крапки, не знаки оклику!
То пусте – забавляти цяцянками
і кормити лише обіцянками.
Красуватися смішно гамором,
тільки дії вінчають наміри.
2023.12.10
10:48
Яка сліпуча білизна,
Немає їй альтернативи.
Бринить елегія сумна
Напівзабутого мотиву.
Кошлаті брови у ялин,
Схилились долу плечі сосен,
Блискучі бісики калин
Немає їй альтернативи.
Бринить елегія сумна
Напівзабутого мотиву.
Кошлаті брови у ялин,
Схилились долу плечі сосен,
Блискучі бісики калин
2023.12.10
09:27
Романтика... Мене ж Ви приручили словом.
І я була готова бігти по снігах,
Крізь віхолу колючу, дощ і норду гам.
Хоч темно-сірі хмари піднімали брови.
Ви називали ніжно: "мила жінко, рідна".
Але ж мовчали завжди про свою любов.
Нещирих не хотіл
І я була готова бігти по снігах,
Крізь віхолу колючу, дощ і норду гам.
Хоч темно-сірі хмари піднімали брови.
Ви називали ніжно: "мила жінко, рідна".
Але ж мовчали завжди про свою любов.
Нещирих не хотіл
2023.12.10
08:41
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому .
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому .
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
2019.04.01
2019.01.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша
НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ МАЙСТЕР ПОЕЗІЇ ГУМОРУ
(Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша)
Американський поет Огден Неш знаний у всьому світі завдяки своїм гумористичним і сатиричним віршам, що майстерні і новаторські за формою, сповнені високого гуманізму і глибокого філософського змісту.
Фредерік Огден Неш народився 19 серпня 1902 року в передмісті Нью-Йорка в досить заможній сім’ї. Після закінчення школи один рік навчався в Гарвардському коледжі, але в 1921 р. був змушений залишити навчання і самостійно заробляти на життя, оскільки його батько, що займався бізнесом, розорився. Один рік він вчителював у школі, в якій недавно вчився сам, потім був продавцем облігацій, займався вуличною рекламою, ніде надовго не затримуючись, аж поки не влаштувався в 1925 р. в одне з видавництв, де займався рецензуванням і підготовкою до друку рукописів. Це й визначило його подальшу долю: знайомлячись із чужими творами, він і сам почав писати, перепробувавши багато жанрів, перш ніж знайшов своє покликання в царині гумористичної поезії. В 1930 р. один з найпопулярніших тоді журналів “Нью-йоркець” надрукував його вірш “Весна приходить на Муррейський пагорб” і запропонував автору подальшу співпрацю. Незабаром його вірші з’являються і в інших періодичних виданнях, а в 1931 р. вийшла з друку його перша збірка віршів “Незграбні рядки”, яка одразу ж стала надзвичайно популярною і зробила ім’я автора відомим широкому колу читачів. В 1932 р. Неш залишив роботу у видавництві, рік працював у редакції журналу “Нью-йоркець”, а після цього повністю присвятив себе творчій роботі. Лише два поети в США – він і Роберт Фрост – могли похвалитись, що були здатні утримувати себе і свої сім’ї на кошти від своєї поетичної творчості. Крім віршів Неш писав також сценарії для кіно, а пізніше для телебачення. Він був одним із співавторів (вірші) разом із К. Вейлем (музика) і С. Перельманом (лібретто) музичної комедії “Доторк Венери”, яка мала великий успіх у глядачів і довго не сходила зі сцени театру на Бродвеї.
В 1931 р. Огден Неш одружився на Френсіс Леонард – балтиморській красуні, з якою познайомився в 1928 р., закохався і довгих три роки наполегливо домагався руки і серця. Він мав у шлюбі з нею дві дочки, яких дуже любив. Все це – і палка юнацька любов, і ніжні батьківські почуття, і непрості обставини подружнього життя – знайшло відображення в його віршах. Оскільки сімейство Нешів не звикло відмовляти собі хоча б в чомусь, то певні фінансові труднощі змусили поета, починаючи з 1945 р., протягом кількох тижнів щороку влаштовувати поїздки із читанням лекцій та віршів містами США та Англії; й вони користувалися великим успіхом у публіки, хоч і були виснажливими та шкідливими для його здоров’я. Все ж він отримував велике задоволення від спілкування із прихильниками своєї творчості, тому регулярно влаштовував їх протягом двадцяти років, поки дозволяв стан здоров’я. Помер Огден Неш 19 травня 1971 р. в Балтиморі.
Огден Неш вважається видатним майстром гумористичної поезії. Його новаторство виявилось у віртуозному використанні в своїх творах несподіваної, химерної, в багатьох випадках каламбурної рими, грі слів, дуже часто забавно спотворюваних для досягнення більшого комічного ефекту, що можна трактувати як своєрідну поетичну еквілібристику. В багатьох його віршах довгі рядки довільної ритмічної будови чергуються із корткими, але вони завжди скріплюються римою, причому допустимі межі варіацій досить широкі: від 2 до 67 складів у рядку. Короткі його вірші мають яскраво виражений епіграматичний характер, їх афористичність посилена багатократно віртуозною поетичною формою. Все це сприяло тому, що його поезія стала надзвичайно популярною, і не лише в англомовних країнах. Він пише для всіх і про все, про події досить буденні, свідками і учасниками яких стаємо постійно всі ми, але з такою дотепністю, екстравагантністю і проникливістю, на яку здатен лише він один.
(Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша)
Американський поет Огден Неш знаний у всьому світі завдяки своїм гумористичним і сатиричним віршам, що майстерні і новаторські за формою, сповнені високого гуманізму і глибокого філософського змісту.
Фредерік Огден Неш народився 19 серпня 1902 року в передмісті Нью-Йорка в досить заможній сім’ї. Після закінчення школи один рік навчався в Гарвардському коледжі, але в 1921 р. був змушений залишити навчання і самостійно заробляти на життя, оскільки його батько, що займався бізнесом, розорився. Один рік він вчителював у школі, в якій недавно вчився сам, потім був продавцем облігацій, займався вуличною рекламою, ніде надовго не затримуючись, аж поки не влаштувався в 1925 р. в одне з видавництв, де займався рецензуванням і підготовкою до друку рукописів. Це й визначило його подальшу долю: знайомлячись із чужими творами, він і сам почав писати, перепробувавши багато жанрів, перш ніж знайшов своє покликання в царині гумористичної поезії. В 1930 р. один з найпопулярніших тоді журналів “Нью-йоркець” надрукував його вірш “Весна приходить на Муррейський пагорб” і запропонував автору подальшу співпрацю. Незабаром його вірші з’являються і в інших періодичних виданнях, а в 1931 р. вийшла з друку його перша збірка віршів “Незграбні рядки”, яка одразу ж стала надзвичайно популярною і зробила ім’я автора відомим широкому колу читачів. В 1932 р. Неш залишив роботу у видавництві, рік працював у редакції журналу “Нью-йоркець”, а після цього повністю присвятив себе творчій роботі. Лише два поети в США – він і Роберт Фрост – могли похвалитись, що були здатні утримувати себе і свої сім’ї на кошти від своєї поетичної творчості. Крім віршів Неш писав також сценарії для кіно, а пізніше для телебачення. Він був одним із співавторів (вірші) разом із К. Вейлем (музика) і С. Перельманом (лібретто) музичної комедії “Доторк Венери”, яка мала великий успіх у глядачів і довго не сходила зі сцени театру на Бродвеї.
В 1931 р. Огден Неш одружився на Френсіс Леонард – балтиморській красуні, з якою познайомився в 1928 р., закохався і довгих три роки наполегливо домагався руки і серця. Він мав у шлюбі з нею дві дочки, яких дуже любив. Все це – і палка юнацька любов, і ніжні батьківські почуття, і непрості обставини подружнього життя – знайшло відображення в його віршах. Оскільки сімейство Нешів не звикло відмовляти собі хоча б в чомусь, то певні фінансові труднощі змусили поета, починаючи з 1945 р., протягом кількох тижнів щороку влаштовувати поїздки із читанням лекцій та віршів містами США та Англії; й вони користувалися великим успіхом у публіки, хоч і були виснажливими та шкідливими для його здоров’я. Все ж він отримував велике задоволення від спілкування із прихильниками своєї творчості, тому регулярно влаштовував їх протягом двадцяти років, поки дозволяв стан здоров’я. Помер Огден Неш 19 травня 1971 р. в Балтиморі.
Огден Неш вважається видатним майстром гумористичної поезії. Його новаторство виявилось у віртуозному використанні в своїх творах несподіваної, химерної, в багатьох випадках каламбурної рими, грі слів, дуже часто забавно спотворюваних для досягнення більшого комічного ефекту, що можна трактувати як своєрідну поетичну еквілібристику. В багатьох його віршах довгі рядки довільної ритмічної будови чергуються із корткими, але вони завжди скріплюються римою, причому допустимі межі варіацій досить широкі: від 2 до 67 складів у рядку. Короткі його вірші мають яскраво виражений епіграматичний характер, їх афористичність посилена багатократно віртуозною поетичною формою. Все це сприяло тому, що його поезія стала надзвичайно популярною, і не лише в англомовних країнах. Він пише для всіх і про все, про події досить буденні, свідками і учасниками яких стаємо постійно всі ми, але з такою дотепністю, екстравагантністю і проникливістю, на яку здатен лише він один.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію