Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то, щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
2026.01.21
01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.
Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують
2026.01.20
16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.
Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
2026.01.20
00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
2026.01.19
23:12
Менян вподобання
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
2026.01.19
23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
2026.01.19
21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
2026.01.19
16:35
Із Леоніда Сергєєва
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша
НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ МАЙСТЕР ПОЕЗІЇ ГУМОРУ
(Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша)
Американський поет Огден Неш знаний у всьому світі завдяки своїм гумористичним і сатиричним віршам, що майстерні і новаторські за формою, сповнені високого гуманізму і глибокого філософського змісту.
Фредерік Огден Неш народився 19 серпня 1902 року в передмісті Нью-Йорка в досить заможній сім’ї. Після закінчення школи один рік навчався в Гарвардському коледжі, але в 1921 р. був змушений залишити навчання і самостійно заробляти на життя, оскільки його батько, що займався бізнесом, розорився. Один рік він вчителював у школі, в якій недавно вчився сам, потім був продавцем облігацій, займався вуличною рекламою, ніде надовго не затримуючись, аж поки не влаштувався в 1925 р. в одне з видавництв, де займався рецензуванням і підготовкою до друку рукописів. Це й визначило його подальшу долю: знайомлячись із чужими творами, він і сам почав писати, перепробувавши багато жанрів, перш ніж знайшов своє покликання в царині гумористичної поезії. В 1930 р. один з найпопулярніших тоді журналів “Нью-йоркець” надрукував його вірш “Весна приходить на Муррейський пагорб” і запропонував автору подальшу співпрацю. Незабаром його вірші з’являються і в інших періодичних виданнях, а в 1931 р. вийшла з друку його перша збірка віршів “Незграбні рядки”, яка одразу ж стала надзвичайно популярною і зробила ім’я автора відомим широкому колу читачів. В 1932 р. Неш залишив роботу у видавництві, рік працював у редакції журналу “Нью-йоркець”, а після цього повністю присвятив себе творчій роботі. Лише два поети в США – він і Роберт Фрост – могли похвалитись, що були здатні утримувати себе і свої сім’ї на кошти від своєї поетичної творчості. Крім віршів Неш писав також сценарії для кіно, а пізніше для телебачення. Він був одним із співавторів (вірші) разом із К. Вейлем (музика) і С. Перельманом (лібретто) музичної комедії “Доторк Венери”, яка мала великий успіх у глядачів і довго не сходила зі сцени театру на Бродвеї.
В 1931 р. Огден Неш одружився на Френсіс Леонард – балтиморській красуні, з якою познайомився в 1928 р., закохався і довгих три роки наполегливо домагався руки і серця. Він мав у шлюбі з нею дві дочки, яких дуже любив. Все це – і палка юнацька любов, і ніжні батьківські почуття, і непрості обставини подружнього життя – знайшло відображення в його віршах. Оскільки сімейство Нешів не звикло відмовляти собі хоча б в чомусь, то певні фінансові труднощі змусили поета, починаючи з 1945 р., протягом кількох тижнів щороку влаштовувати поїздки із читанням лекцій та віршів містами США та Англії; й вони користувалися великим успіхом у публіки, хоч і були виснажливими та шкідливими для його здоров’я. Все ж він отримував велике задоволення від спілкування із прихильниками своєї творчості, тому регулярно влаштовував їх протягом двадцяти років, поки дозволяв стан здоров’я. Помер Огден Неш 19 травня 1971 р. в Балтиморі.
Огден Неш вважається видатним майстром гумористичної поезії. Його новаторство виявилось у віртуозному використанні в своїх творах несподіваної, химерної, в багатьох випадках каламбурної рими, грі слів, дуже часто забавно спотворюваних для досягнення більшого комічного ефекту, що можна трактувати як своєрідну поетичну еквілібристику. В багатьох його віршах довгі рядки довільної ритмічної будови чергуються із корткими, але вони завжди скріплюються римою, причому допустимі межі варіацій досить широкі: від 2 до 67 складів у рядку. Короткі його вірші мають яскраво виражений епіграматичний характер, їх афористичність посилена багатократно віртуозною поетичною формою. Все це сприяло тому, що його поезія стала надзвичайно популярною, і не лише в англомовних країнах. Він пише для всіх і про все, про події досить буденні, свідками і учасниками яких стаємо постійно всі ми, але з такою дотепністю, екстравагантністю і проникливістю, на яку здатен лише він один.
(Вступна стаття до перекладів віршів Огдена Неша)
Американський поет Огден Неш знаний у всьому світі завдяки своїм гумористичним і сатиричним віршам, що майстерні і новаторські за формою, сповнені високого гуманізму і глибокого філософського змісту.
Фредерік Огден Неш народився 19 серпня 1902 року в передмісті Нью-Йорка в досить заможній сім’ї. Після закінчення школи один рік навчався в Гарвардському коледжі, але в 1921 р. був змушений залишити навчання і самостійно заробляти на життя, оскільки його батько, що займався бізнесом, розорився. Один рік він вчителював у школі, в якій недавно вчився сам, потім був продавцем облігацій, займався вуличною рекламою, ніде надовго не затримуючись, аж поки не влаштувався в 1925 р. в одне з видавництв, де займався рецензуванням і підготовкою до друку рукописів. Це й визначило його подальшу долю: знайомлячись із чужими творами, він і сам почав писати, перепробувавши багато жанрів, перш ніж знайшов своє покликання в царині гумористичної поезії. В 1930 р. один з найпопулярніших тоді журналів “Нью-йоркець” надрукував його вірш “Весна приходить на Муррейський пагорб” і запропонував автору подальшу співпрацю. Незабаром його вірші з’являються і в інших періодичних виданнях, а в 1931 р. вийшла з друку його перша збірка віршів “Незграбні рядки”, яка одразу ж стала надзвичайно популярною і зробила ім’я автора відомим широкому колу читачів. В 1932 р. Неш залишив роботу у видавництві, рік працював у редакції журналу “Нью-йоркець”, а після цього повністю присвятив себе творчій роботі. Лише два поети в США – він і Роберт Фрост – могли похвалитись, що були здатні утримувати себе і свої сім’ї на кошти від своєї поетичної творчості. Крім віршів Неш писав також сценарії для кіно, а пізніше для телебачення. Він був одним із співавторів (вірші) разом із К. Вейлем (музика) і С. Перельманом (лібретто) музичної комедії “Доторк Венери”, яка мала великий успіх у глядачів і довго не сходила зі сцени театру на Бродвеї.
В 1931 р. Огден Неш одружився на Френсіс Леонард – балтиморській красуні, з якою познайомився в 1928 р., закохався і довгих три роки наполегливо домагався руки і серця. Він мав у шлюбі з нею дві дочки, яких дуже любив. Все це – і палка юнацька любов, і ніжні батьківські почуття, і непрості обставини подружнього життя – знайшло відображення в його віршах. Оскільки сімейство Нешів не звикло відмовляти собі хоча б в чомусь, то певні фінансові труднощі змусили поета, починаючи з 1945 р., протягом кількох тижнів щороку влаштовувати поїздки із читанням лекцій та віршів містами США та Англії; й вони користувалися великим успіхом у публіки, хоч і були виснажливими та шкідливими для його здоров’я. Все ж він отримував велике задоволення від спілкування із прихильниками своєї творчості, тому регулярно влаштовував їх протягом двадцяти років, поки дозволяв стан здоров’я. Помер Огден Неш 19 травня 1971 р. в Балтиморі.
Огден Неш вважається видатним майстром гумористичної поезії. Його новаторство виявилось у віртуозному використанні в своїх творах несподіваної, химерної, в багатьох випадках каламбурної рими, грі слів, дуже часто забавно спотворюваних для досягнення більшого комічного ефекту, що можна трактувати як своєрідну поетичну еквілібристику. В багатьох його віршах довгі рядки довільної ритмічної будови чергуються із корткими, але вони завжди скріплюються римою, причому допустимі межі варіацій досить широкі: від 2 до 67 складів у рядку. Короткі його вірші мають яскраво виражений епіграматичний характер, їх афористичність посилена багатократно віртуозною поетичною формою. Все це сприяло тому, що його поезія стала надзвичайно популярною, і не лише в англомовних країнах. Він пише для всіх і про все, про події досить буденні, свідками і учасниками яких стаємо постійно всі ми, але з такою дотепністю, екстравагантністю і проникливістю, на яку здатен лише він один.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
